Постанова

від 15.04.2015 по справі 908/5601/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2015 р. Справа № 908/5601/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

позивача - Кліменка О.О. директор

відповідача - Ясир А.І. за довіреністю № 1 від 01.01.2015 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ НВК "Хімтранс" (вх. № 1709 З/3-11) на рішення господарського суду Запорізької області від 10.02.2015 р. у справі № 908/5601/14

за позовом ТОВ "Павлоградське підприємство промислового залізничного транспорту "Сигнал" (вул. Терьошкіна, 5, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400)

до ТОВ НВК "Хімтранс" (вул. Орджонікідзе, буд. 55, кв. 9, м. Запоріжжя, 69009)

про стягнення 143 360,52 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2014 р. ТОВ "Павлоградське підприємство промислового залізничного транспорту "Сигнал" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з ТОВ НВК "Хімтранс" 143 360,52 грн., з яких: 135 522,72 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 1 617,53 грн. 3% річних та 6 220,27 грн. відсотків за користування чужими коштами.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15.01.2014р. між сторонами укладено договір підряду № 101/13, згідно якого відповідач зобов'язався виконати ремонтні роботи залізничної техніки за завданням позивача, а позивач прийняти роботи та своєчасно здійснити оплату на умовах, визначеним договором. 27.01.2014 р. позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі - перерахував на розрахунковий рахунок відповідача суму попередньої оплати у розмірі 120 000,00грн. Однак, відповідач не здійснив обумовлені договором ремонтні роботи. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами виконання простроченого зобов'язання або ж повернення грошових коштів. 23.07.2014р. відповідач повідомив позивача, що за рахунок перерахованої підприємством попередньої оплати відповідачем було виконано капітальний ремонт тепловоза, який належить ПАТ «Ясіновський КХЗ». Як вказує позивач, невиконання відповідачем робіт в строк до 27.06.2014р. є підставою для розірвання договору підряду № 101/13 від 15.01.2014р. та повернення позивачу попередньо сплачених коштів. За прострочку виконання грошового зобов'язання, відповідачу нараховано 15 522,72 грн. інфляції за період з 27.06.2014р. по 08.12.2014р., 1 617,53 грн. 3% річних та 6 220,27 грн. - відсотки за користування чужими коштами. Просить суд, на підставі ст. ст. 525, 526, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст.193, 231, 232 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.02.2015 р. (суддя Азізбекян Т.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю НПК "Хімтранс" (вул. Орджонікідзе, буд. 55, кв. 9, м. Запоріжжя, 69009, код ЄДРПОУ 38461109, р/р 26001055706254 в ЗРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Запоріжжя, МФО 313399) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградське підприємство промислового залізничного транспорту "Сигнал" (вул. Терьошкіна, 5, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, код ЄДРПОУ 30938506, р/р 26009050232811 в ПАО КБ "Приватбанк", МФО 305299) - 120 000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп. попередньої оплати та 1 529 (одна тисяча п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 29 коп. судового збору.

Додатковим рішення у даній справі від 10.03.2015 р. стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградське підприємство промислового залізничного транспорту "Сигнал" на користь Державного бюджету України 1040,21 грн.

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. Судові витрати покласти на позивача.

Так, в своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що спірним договором сторонами узгоджені умови та порядок виконання робіт, які полягають в тому, що ремонт обладнання буде провадитись в три етапи: підготовчий етап протягом 10 робочих днів з моменту надходження обладнання в ремонт; виконання ремонту протягом 25 робочих днів з моменту підписання дефектного акту на ненормально зношені деталі та вузли. Тобто, сторони в договорі узгодили строк початку виконання підрядних робіт у відповідності до визначеної події. В матеріалах справи відсутні відповідні докази щодо передачі обладнання в ремонт - акт приймання передачі та дефектний акт. Враховуючи те, що позивачем обладнання в ремонт не передавалось у відповідача зобов'язання почати приймання обладнання в ремонт так як і ремонтні роботи не настало. Отже, вимоги позивача щодо повернення сплачених коштів є передчасними, необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.04.2015 р.

Позивач на виконання вимог ухвали суду, надав за вх. № 5387 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги відповідача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та поясненнях до неї доводи сторони, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2014 року між ТОВ «Павлоградське підприємство промислового залізничного транспорту «Сигнал» (Замовник) та ТОВ НВК «Хімтранс» (Підрядник) укладено договір підряду № 101/13, за умовами якого Підрядник зобов'язується виконати ремонтні роботи залізничної техніки за завданням Замовника, а Замовник зобов'язується у повному обсязі та своєчасно забезпечити виконання умов по відправки залізничної техніки в ремонт, прийняти і оплатити виконану роботу.

Предметом даного договору є: виконання робіт по капітальному ремонту в об'ємі КР-2 із заміною суцільнокатаних коліс на суцільнокатані колеса б/у (діаметр по колу катання 1025 мм) 2-х візків тепловоза ТГМ-4 (Обладнання); виконання роботи по відключенню та викатці візків, а після виконання ремонту підкотити і з'єднати карданні вали, з наступною передачею результатів роботи Замовнику (п. 2.1.).

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 843 Цивільного кодексу України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до п. 3.1. договору, загальна вартість виконання робіт складає 300 000,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Вартість за договором є фіксованою (п. 3.1.2).

Пунктом 3.3. договору сторони обумовили, що Замовник зобов'язаний на протязі 10 банківських днів з моменту підписання договору, здійснити попередню оплату у розмірі 40% вартості ремонту, згідно пред'явленого рахунку-фактури.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 3.3. договору, згідно виставленого відповідачем рахунку № 5 від 16.01.2014р., позивач перерахував 27.01.2014р. на розрахунковий рахунок відповідача 120 000,00 грн. (40% вартості ремонту) попередньої оплати за капітальний ремонт тепловозу ТГМ-4. Даний факт підтверджується платіжним дорученням № 18 від 27.01.2014р.

Відповідач, в свою чергу, не здійснив обумовлені договором ремонтні роботи, у зв'язку з чим ТОВ «ПППЗТ «Сигнал» звернувся до ТОВ НВК «Хімтранс» з листом від 06.06.2014р. № 54 розглянути питання щодо виконання умов договору або повернення грошових коштів, які перераховані 27.01.2014р. та претензією від 17.06.2014р. № 56 з вимогою в строк до 27.06.2014р. розпочати здійснювати капітальний ремонт в об'ємі КР-2 із заміною суцільнокатаних коліс на суцільнокатані колеса б/у (діаметр по колу катання 1025 мм) 2-х візків тепловоза ТГМ-4. У випадку неможливості виконати умови договору - здійснити повернення грошових коштів в строк до 27.06.2014р.

23.07.2014р. у відповіді на претензію відповідач повідомив, що за рахунок перерахованої підприємством позивача попередньої оплати, відповідачем було виконано капітальний ремонт тепловоза, який належить ПАТ «Ясіновський КХЗ».

Отже, відповідач не заперечує факт отримання від позивача попередньої оплати. При цьому свої зобов'язання ТОВ «ПППЗТ «Сигнал» відповідач не виконав.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд прийшов до двох висновків - про те, що строк виконання зобов'язання не наступив; про те, що строк виконання наступив і зобов'язання не виконане, чим порушені приписи закону і договору.

Очевидно, що такі висновки є взаємовиключними, неприпустимим як з точки зору права, так і з точки зору здорового глузду, в силу чого рішення місцевого господарського суду підлягає повному скасуванню.

Оцінюючи правовідносини, які склалися у даному спорі, колегія суддів вважає, що строк виконання зобов'язання наступив і зобов'язання не виконане з вини відповідача.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України по договору підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу по замовленню іншої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ч. 2,3 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Вивченням та аналізом листування сторін - листа позивача від 06.06.14 р. №54 та претензії позивача №56 від 17.06.14 р. та відповіді відповідача від 23.07.2014 р. №176 (а.с. 31-33) вбачається наступне:

- позивач наполягає на настанні строку виконання зобов'язання и вимагає виконати зобов'язання або повернути кошти;

- відповідач визнав, що строк виконання зобов'язання наступив, повідомив про часткове виконання робіт («колеса придбані та встановлені на візках»), однак зазначив, що прийняв рішення про передання результату робіт третій особі (ПАО «ЯКХЗ»), яка не є учасником правовідносин сторін.

В судовому засіданні, на запитання колегії суддів, представник відповідача не зміг надати відповіді, на який правовій підставі результати виконаних робіт (візки із встановленими колесами) бути передані третій особі.

За таких умов колегія суддів приходить до висновку про те, що строк виконання зобов'язання настав, що визнано і самим відповідачем у відповіді №176 від 23.07.2014 р. і зобов'язання не виконане відповідачем належним чином, оскільки результати роботи передані сторонній особі без відома позивача.

Тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають приписи ч. 2,3 ст. 849 ЦК України щодо відмови замовника від договору підряду та відшкодування збитків.

В цій частині колегія суддів звертає увагу, що альтернативне викладення вимоги позивача у претензії (або виконання зобов'язання, або повернення коштів), не свідчить про наполягання позивача на виконанні договору, а лише свідчить про те, що позивач готовий прийняти результат робіт, а в разі відсутності такого наполягає на розірванні договору і поверненні коштів. Такий зміст вимоги не суперечить приписам ст. 849 ЦК України.

Оцінюючи заперечення відповідача щодо того, що строк виконання зобов'язання не наступив, оскільки сторонами не виконані вимоги п. 6.1., колегія суддів зазначає, що воно не ґрунтується на договорі і законі.

По перше, відповідно до змісту п. 6.1.1. саме відповідач повинний провести дефектовку обладнання на протязі 10 днів з дня отримання обладнання в ремонт. Очевидно, що не можна скласти акт, не маючи результатів дефектовки. Тому, незважаючи на те, що складення акту за п. 6.1.1. є обов'язком обох сторін договору, складення цього акту неможливо саме з вини відповідача, який не провів дефектовку. Колегія суддів звертає увагу, що відповідач ніяким чином не повідомляв про будь-які перешкоди щодо виконання дефектовки і матеріали справи не містять доказів виконання ним цього обов'язку.

По-друге, жодні положення договору не містять заборони до здійснення ремонтних робіт за відсутності зазначеного вище акту. Враховуючи, що у своєму листі від 23.07.20114 р. відповідач беззаперечно визнав факт настання строку виконання, цей факт не потребує додаткового доведення.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання 15 522,72 грн. інфляції за період з 27.06.2014р. по 08.12.2014р., 1 617,53 грн. 3% річних та 6 220,27 грн. - відсотки за користування чужими коштами, колегія суддів відмовляє у її задоволенні, оскільки позивачем не доведено з якого саме моменту (з якого дня) виникло прострочення зобов'язання, тому розрахунок, наданий позивачем є необґрунтованим.

В силу принципу змагальності колегія суддів не може прийняти на себе обов'язок визначення точної дати, з якої наступив строк виконання зобов'язання, в силу чого нарахування інфляційних та 3% річних є неможливим.

З аналогічних підстав є неможливим нарахування плати за користування чужими грошовими коштами, однак колегія суддів відзначає, що договір сторін не містить визначення розміру такої плати, в силу чого її стягнення є не законним, оскільки суперечить положенням ч.2 ст. 536 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвалене місцевим господарським судом рішення підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог позивача має бути відмовлено.

Керуючись ст. ст. 99, 101,102, п.2 ст. 103, п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ НВК "Хімтранс" на рішення господарського суду Запорізької області від 10.02.2015 р. у справі № 908/5601/14 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 10.02.2015 р. у справі № 908/5601/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю НПК "Хімтранс" (вул. Орджонікідзе, буд. 55, кв. 9, м. Запоріжжя, 69009, код ЄДРПОУ 38461109, р/р 26001055706254 в ЗРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Запоріжжя, МФО 313399) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградське підприємство промислового залізничного транспорту «Сигнал" (вул. Терьошкіна, 5, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, код ЄДРПОУ 30938506, р/р 26009050232811 в ПАО КБ «Приватбанк», МФО 305299) - 120 000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп. попередньої оплати та 1 529 (одна тисяча п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 29 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Доручити господарському суду видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 17.04.2015 р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.