Постанова

від 07.09.2015 по справі 908/5601/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд пр. Леніна, 5, м. Харків, 61022, тел. 050-056-77-75                                                                                    Постанова Іменем України 07.09.2015             справа №908/5601/14 Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого:суддівза участю представників сторін:від позивача:від відповідача: Бойченка К.І.Колядко Т.М.,  Стойка О.В. не з'явився; не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс "Хімтранс", м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від10.02.15(підписано 23.02.2015року) у справі№ 908/5601/14 (суддя Азізбекян Т.А.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградське підприємство промислового залізничного транспорту "Сигнал", м. Павлоград, Дніпропетровська область доТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс "Хімтранс", м. Запоріжжя простягнення 143 360 грн. 52 коп. В С Т А Н О В И В: В грудні 2014 р. ТОВ "Павлоградське підприємство промислового залізничного транспорту "Сигнал" (далі – ТОВ "ПППЗТ"Сигнал", позивач) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з ТОВ Науково-виробничий комплекс "Хімтранс" (далі – ТОВ НВК "Хімтранс", відповідач) грошових коштів в сумі 143  360 грн.52 коп В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15.01.2014р. між сторонами укладено договір підряду № 101/13, згідно якого відповідач зобов'язався виконати ремонтні роботи залізничної техніки за завданням позивача, а позивач прийняти роботи та своєчасно здійснити оплату на умовах, визначеним договором. Позивач, як зазначено у позові, свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та 27.01.2014р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в якості попередньої оплати у розмірі 120  000 грн. 00 коп. Однак, відповідач не здійснив обумовлені договором ремонтні роботи. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами виконання простроченого зобов'язання або ж повернення грошових коштів. 23.07.2014р. відповідач повідомив позивача, що за рахунок перерахованої підприємством попередньої оплати відповідачем було виконано капітальний ремонт тепловоза, який належить ПАТ «Ясіновський КХЗ». Як вказує позивач, невиконання відповідачем робіт в строк до 27.06.2014р. є підставою для розірвання договору підряду № 101/13 від 15.01.2014р. та повернення позивачу попередньо сплачених коштів. За прострочку виконання грошового зобов'язання, відповідачу нараховано 15  522 грн. 72 коп. інфляції за період з 27.06.2014р. по 08.12.2014р., 1  617 грн. 53 коп. 3% річних та 6  220 грн. 27 коп. - відсотки за користування чужими коштами. Просить суд, на підставі ст. ст.  525,  526,  612,  625 Цивільного кодексу України, ст. ст.193,231,  232 Господарського кодексу України. Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.02.2015 р. позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ НПК "Хімтранс" на користь ТОВ "ПППЗТ "Сигнал" – грошові кошти в сумі 120 000 грн. 00 коп., що перераховані у якості попередньої оплати, в решті позову відмовлено. Також, з відповідача на користь позивача за позовною заявою стягнуто судовий збір у розмірі 1 529 грн. 29 коп. Не погоджуючись з рішенням господарського суду Запорізької області відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким і позові відмовити. Апелянт зазначає, що спірним договором сторонами узгоджені умови та порядок виконання робіт, які полягають в тому, що ремонт обладнання буде провадитись в три етапи: підготовчий етап протягом 10 робочих днів з моменту надходження обладнання в ремонт; виконання ремонту протягом 25 робочих днів з моменту підписання дефектного акту на ненормально зношені деталі та вузли. Тобто, сторони в договорі узгодили строк початку виконання підрядних робіт у відповідності до визначеної події. В матеріалах справи відсутні відповідні докази щодо передачі обладнання в ремонт - акт приймання передачі та дефектний акт. Враховуючи те, що позивачем обладнання в ремонт не передавалось у відповідача зобов'язання почати приймання обладнання в ремонт так як і ремонтні роботи не настало. Отже, вимоги позивача щодо повернення сплачених коштів є передчасними, необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги відповідача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.04.2015р. дане рішення суду скасовано, прийняте нове рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 120  000 грн. 00 коп. попередньої оплати, а також 1  529 грн. 29 коп. судового збору. Постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2015р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.04.2015р. по даній справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 07.09.2015р. Розпорядженням секретаря палати Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2015 р. змінено склад судової колегії, суддю Радіонову О.О. було змінено на суддю Стойка О.В. Згідно до ч.2 ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Відповідно до ч.1, 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційної господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2014 року між ТОВ «ПППЗТ «Сигнал» (Замовник) та ТОВ НВК «Хімтранс» (Підрядник) укладено договір підряду № 101/13, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати ремонтні роботи залізничної техніки за завданням Замовника, а Замовник зобов'язується у повному обсязі та своєчасно забезпечити виконання умов по відправки залізничної техніки в ремонт, прийняти і оплатити виконану роботу. Предметом даного договору є: виконання робіт по капітальному ремонту в об'ємі КР-2 із заміною суцільнокатаних коліс на суцільнокатані колеса б/у (діаметр по колу катання 1025 мм) 2-х візків тепловоза ТГМ-4 (Обладнання); виконання роботи по відключенню та викатці візків, а після виконання ремонту підкотити і з'єднати карданні вали, з наступною передачею результатів роботи Замовнику (п. 2.1. договору). Згідно п.3.1 договору, загальна вартість виконаної роботи за договором становить – 300 000 грн. 00 коп., В т.ч. ПДВ 20% 50 000 грн. 00коп За умовами п.3.1.1 договору сторони обумовили, що вартість виконання капітального ремонту двох візків тепловозу ТГМ-4, визначається підрядником на основі розрахунку кошторисної калькуляції №1 та складає 279  000 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ20% 46  500 грн. 00коп. Згідно пункту 3.1.2 договору, вартість за договором являється фіксованою. Договірна вартість монтажних робіт по викочуванні і підкатці візків тепловоза з орендою і транспортними витратами по доставці 4-х домкратів до мету виконання робіт складає – 21  000 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ 20% 3  500 грн. 00 коп. Пунктом 3.2 договору встановлено, що замовник зобов'язаний протягом 10 банківських днів з моменту узгодження договору, здійснити оплату у розмірі 40% від кошторисної вартості ремонту, згідно наданого рохунку-фактури. Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов п.3.3 договору, згідно виставленого відповідачем рахунку № 5 від 16.01.2014р., позивач перерахував 27.01.2014р. на розрахунковий рахунок відповідача 120  000 грн. 00 коп. (40% вартості ремонту) попередньої оплати за капітальний ремонт тепловозу ТГМ-4. Даний факт підтверджується платіжним дорученням № 18 від 27.01.2014р. Відповідно до п.3.4 договору розрахунок за виконані монтажні роботи викочуванні і підкатці візків здійснюється після виконання робіт у повному об'ємі та підписання акта виконаних монтажних робіт відповідно до рахунку-фактури протягом 10 банківських днів від дати його виставлення, прямим переказом грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника. Згідно п.3.5 договору, остаточна оплата за виконані ремонтні роботи здійснюється після установки та підключення обладнання, відповідно до підписаного Акту виконаних робіт рівними частинами протягом 12 місяців, прями переказом грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника не пізніше 25 числа поточного місяця. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 6.1 договору встановлено, що ремонт обладнання виконується за планом ремонтів і включає - три етапи: - підготовчий етап - включає в себе прийняття обладнання, розбирання, миття та дефектовку агрегатів, вузлів і деталей. Тривалість етапу - 10 робочих днів з моменту надходження устаткування у ремонт(6.1.1 договору). - основний етап: виконання ремонту - включає виконання ремонтних робіт по вузлах, загальну зборку, ходові (стендові) випробування, малярні роботи (термін виконання ремонту визначаються на підставі графіка ремонту і вказуються в Специфікації). Тривалість етапу - 25 робочих днів з моменту підписання «дефектовочних Акту на ненормально зношені (відсутні) деталі та вузли»(6.1.2 договору). - заключний етап: відвантаження з ремонту - підготовка обладнання до відвантаження і відвантаження (6.1.3 договору). Після перерахування позивачем відповідачу грошових коштів в сумі 120 000 грн. 00 коп. у якості передоплати, останній свої зобов'язання за договором не виконав. Встановлено, що позивач звернувся до відповідача з листом від 06.06.2014р. № 54 з вимогою розглянути питання щодо виконання умов договору або повернення грошових коштів, які перераховані 27.01.2014р. та претензією від 17.06.2014р. № 56 з вимогою в строк до 27.06.2014р. розпочати здійснювати капітальний ремонт в об'ємі КР-2 із заміною суцільнокатаних коліс на суцільнокатані колеса б/у (діаметр по колу катання 1025 мм) 2-х візків тепловоза ТГМ-4. У випадку неможливості виконати умови договору - здійснити повернення грошових коштів в строк до 27.06.2014р. 23.07.2014р. у відповіді на претензію відповідач повідомив, що за рахунок перерахованої підприємством позивача попередньої оплати, відповідачем було виконано капітальний ремонт тепловоза, який належить ПАТ «Ясіновський КХЗ». В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що не мав можливості приступити до виконання робіт, оскільки не був підписаний дефектний акт на ненормально зношені деталі та вузли. За поясненнями позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, дефектувати та скласти акт на ненормально зношені деталі та вузли можливо тільки за умови розбори тепловозу на першому етапі – підготовчому, про що йдеться у пункті 6.1.1 договору. Позивач зазначає, що оскільки візки тепловозу ТГМ-4 позивача є непридатними для транспортування тепловозу на ремонтну базу відповідача, сторони домовились, що підключення, відкочення візків відповідно до другого підпункту пункту 2.1 договору буде здійснено на території позивача, ці вказівки відповідач своїм транспортом доставить на свою ремонтну базу, а для транспортування тепловозу в ремонт надасть візки своєї власності, що не спростовано відповідачем. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. За своєю правовою природою договір, на підставі якого заявлений позов, є договором підряду. Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно ч.2 ст.837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Щодо доводів відповідача про те, що строк виконання його зобов'язання за договором не наступив, оскільки сторонами не виконані умови п.6.1 договору, судова колегія звертає увагу на наступне. За змістом п.6.1.1 договору обов'язок провести дефектовку обладнання на протязі 10-ти днів з дня отримання обладнання в ремонт покладений саме на відповідача. Складання відповідного акту є результатом проведення такої дефектовки. Тобто, виконання обома сторонами умов п.6.1.1 договору залежить від результатів виконання відповідачам вищевказаних обов'язків з дефектовки обладнання. До того ж, нескладання зазначеного акта не надає відповідачу право не виконувати роботи за договором. З вищезгаданого листування сторін та умов договору слідує, що строк виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором настав. Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 2 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Згідно ч. 3 ст.612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Відповідно до приписів ч.ч.2,3 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. За змістом ст. 3 Цивільного кодексу України одними з засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Відповідач свої зобов'язання з виконання ремонтних робіт не виконав, грошові кошти в сумі 120  000 грн. 00 коп., які отримані від позивача у якості передоплати, останньому не повернув. Відтак, вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів, перерахованих у якості передоплати, в сумі 120  000 грн. 00 коп., які є прямими збитками останнього, підлягає задоволенню. Позивач, з посиланням на приписи ч.6 ст.231,ч.4 ст.232 Господарського кодексу України, наполягає на стягненні з відповідача відсотків в сумі 6  220 грн. 27 коп. та з посиланням на приписи ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України наполягає на стягнені з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 15  522 грн. 72 коп. і 3% річних в сумі 1  617 грн. 53 коп. Статтями 231 та 232 Господарського кодексу України врегульовано розмір та порядок застосування штрафних санкцій. Згідно ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ч.4 ст. 232 Господарського кодексу України, відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. За договором, на підставі якого заявлений позов, відповідач не має грошового зобов'язання перед позивачем. Тобто, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача відсотків в сумі 6  220 грн. 27 коп., інфляційні нарахувань в сумі 15  522 грн. 72 коп. та 3% річних в сумі 1  617 грн. 53 коп. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Враховуючи  на викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає залишенню в силі з мотивів, викладених у даній постанові. Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги. Керуючись ст..ст.33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, – П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс "Хімтранс", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 10.02.15р. у справі № 908/5601/14 - залишити без задоволення. Рішення господарського суду Запорізької області від 10.02.15р. у справі № 908/5601/14 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів. Головуючий          К.І. Бойченко Судді:          Т.М. Колядко           О.В. Стойка                                                                                                     Надруковано:  5 прим.                                                                                                      1.позивачу                                                                                                      2. відповідачу                                                                                                      3. у справу                                                                                                      4. апеляційному суду                      5. ГСЗО