Постанова

від 15.04.2015 по справі 807/4117/14

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2015 рокум. Ужгород№ 807/4117/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Штефанюк Н.І.

за участі:

представника позивача - Олійник А.В.;

представник відповідача - Петах В.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Мукачево про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 15 квітня 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 квітня 2015 року .

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Мукачево, якою просить стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Мукачево витрати з виплати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 1211,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання позивач склав та надав відповідачу для підписання Акти щомісячних звірок витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з урахуванням щомісячної суми виплаченої пенсії громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за період з жовтня 2014 року по листопад 2014 року, однак відповідач відмовився підписувати вказані акти в частині вищевказаних громадян, посилаючись на те, що вказані громадяни отримали травму внаслідок нещасного випадку, який стався під час виконання ними трудових обов'язків в Казахстані, Бурятській АРСР, і у зв'язку з відсутністю Угоди між Україною та Казахстаном, Бурятською АРСР, яка ратифікована Верховною Радою України, потерпілі не є суб'єктами страхування і за них не сплачуються до Фонду страхові внески.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні не погодився із заявленими позовними вимогами з мотивів, викладених в наданих суду письмових запереченнях (а.с.а.с. 42-46).

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року в адміністративній справі № 807/2915/13-а, встановлено, що відмова Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Мукачево перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області щодо відшкодування витрат з виплати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є неправомірною. Відшкодуванню позивачу, крім суми виплаченої пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, підлягають і витрати на доставку пенсії, які згідно змін до граничних тарифів на основні послуги зв'язку, затверджених наказом Держкомзв'язку та інформації України № 166 від 22 липня 2004 року становлять для села 1,56 відсотка, для міста - 0,79 відсотка. (а.с.а.с. 8-10).

Вказаною постановою встановлено обставини щодо правомірності відповідача відшкодувати витрати з виплати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. (а.с. 9).

Судом встановлено, що відповідач відмовився підписувати вказані акти в частині вищевказаних громадян, оскільки каліцтво отримане ними в колишніх державах СНД, що підтверджується наявними в матеріалах справи списками пенсіонерів, які не прийняті до заліку відділенням ВДФССНВ в Мукачівському районі (а.с.а.с. 16, 17) та підтверджується таблицями розбіжностей до актів щомісячної звірки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з жовтня 2014 року по листопад 2014 року. (а.с.а.с. 18, 19).

Відповідно до листа Центру поштового зв'язку № 1 м. Мукачево Закарпатської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12 грудня 2014 року № 1760, позивачем виплачено пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року, про що свідчить підпис начальника Центру поштового зв'язку № 1 (а.с.а.с. 20, 21).

Відповідно до листа філії Закарпатського обласного управління ТВБВ № 10006/076 ПАТ "Державний ощадний банк України" від 12 грудня 2014 року за № 2470, позивачем виплачено пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання громадянину ОСОБА_4 за період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року, про що свідчить підпис керуючого ТВБВ 10006/076 (а.с.а.с. 22).

Загальна сума заборгованості у розмірі 1211,7 грн. підтверджується також довідкою-розрахунком (а.с.а.с. 6, 7).

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основ) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених п. 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. За страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання відповідно до пункту 4 цієї статті надається, зокрема, такий вид соціальних послуг та матеріального забезпечення, як пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначається внаслідок страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тобто тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Правове регулювання питань відшкодування шкоди потерпілим, які отримали каліцтво за межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання, і не є застрахованими в Україні, здійснюється у відповідності до Міжнародної Угоди, підписаної 09 вересня 1994 року державами колишнього Союзу РСР, країнами СНД.

Відповідно до статті 2 цієї Угоди відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті, проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалось на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

Питання надання пенсій, в тому числі і пенсій по інвалідності, регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода) держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Згідно зі статтею 5 Угоди, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Статтею 3 Угоди передбачено, що усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно, із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду її України. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.

Таким чином позивачем було правомірно включено в таблиці розбіжностей до актів звірки видатки в розмірі 1211,7 грн., що пов'язані з виплатою пенсій громадянам держав-учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Пунктом 2 статті 7 ("Прикінцеві положення") Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (який діяв на момент виникнення спірних відносин), що набрав чинності з 01.04.2001 встановлено, що фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 пункту 5 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Пунктами 5, 6, 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04 березня 2003 року № 5-4/4, встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Відповідно до пункту 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій. Даний перелік є вичерпним.

Положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що страхові виплати мають бути пов'язані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання застрахованої особи.

Згідно з Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відшкодовуються Пенсійному фонду України витрати, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Таким чином, суд приходить до переконання, що Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мукачево Закарпатської області неправомірно було відмовлено Управлінню Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області у підписанні актів звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період жовтня 2014 року по грудень 2014 року.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Мукачево про стягнення заборгованості у розмірі 1211,70 грн. - задовольнити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Мукачево (89600, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Лермонтова, будинок 20, корпус "Б" ідентифікаційний код 25450448) витрати Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області з виплати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 1211,70 (однієї тисячі двісті одинадцяти грн. 70 коп.) грн..

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяС.Є. Гаврилко