Ухвала

від 21.04.2015 по справі 821/4947/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4947/14

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Земля і Люди" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Земля і Люди" до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в особі Херсонської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачем подано до суду позов, у якому заявлено вимоги до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в особі Херсонської філії ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Херсонській області про зобов'язання вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна записи: №10905947 від 04.03.2011 року про публічне обтяження, арешт рухомого майна позивача, вчинений на підставі постанови ВДВС Горностаївського РУЮ у Херсонській області від 18.03.2010 року, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; №12354338 від 03.04.2012 року про публічне обтяження, арешт рухомого майна позивача, вчинений на підставі постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Херсонській області від 02.04.2012 року, про арешт майна божника та оголошення заборони на його відчуження; №6398411 від 15.01.2008 року про приватне обтяження, заставу рухомого майна позивача, сільськогосподарської техніки переданої у заставу ПАТ "Кредобанк", згідно договору застави (сільськогосподарської техніки) від 10.01.2008 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою позову задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, так як ДП "Інформаційний центр" незаконно відмовлено у вилученні з Державного реєстру обтяжень рухомого майна записів про обтяження майна, яке належить банкруту, оскільки відповідно до ч.5 ст.43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" підставою для вчинення вказаних дій є ухвала Господарського суду Херсонської області від 01.10.2013 року по справі №923/339/13.

Крім того апелянтом вказано про те, що органи виконавчої служби, як публічні обтяжувачі, не мають повноважень скасувати накладені ними арешти у разі прийняття судом рішення про визнання боржника банкрутом, що підтверджується судовими рішеннями в адміністративній справі №821/2064/13-а. Також апелянтом зазначено про те, що ухвалою Господарського суду Херсонської області від 08.07.2014 року по справі №923/339/13 зобов'язано ПАТ "Кредобанк" вжити заходи по зняттю обтяжень з рухомого майна боржника ТОВ "Тавріда - ЗіЛ" і виключенню запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, проте даний приватний обтяжувач ухиляється від виконання вказаного судового рішення.

ДП "Інформаційний центр" не надано заперечень на апеляційну скаргу, проте у суді першої інстанції зазначено про те, що він не здійснює жодних владних повноважень у вказаних правовідносинах, а лише виконує технічні функції щодо внесення даних до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Крім того заяви про зняття публічних та приватних обтяжень може подати лише обтяжувач майна, а не боржник.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, у зв'язку із неявкою сторін у судове засідання.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою господарського суду Херсонської області від 22.04.2013 року, по справі №923/339/13, позивача визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Франковського Е.Ф., якого зобов'язано здійснити ліквідацію банкрута і забезпечити виконання дій, передбачених ст.ст.41-48, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та подати до суду звіт і ліквідаційний баланс.

В ході здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором позивача виявлено приватне та публічне обтяження майна банкрута - ТОВ "Тавріда - Земля і Люди", а тому ухвалою Господарського суду Херсонської області від 01.10.2013 року, по вищевказаній справі, скасовано арешти накладені на майно боржника та інші обмеження щодо розпорядження його майном, що стало підставою для звернення позивача, 23.07.2014 року, до Херсонської філії ДП "Інформаційний центр" із заявою №130, в якій поставлено питання про вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна всі арешти, накладені на майно TOB "Тавріда-ЗіЛ".

Листом №01-16/378 від 30.07.2014 року Держінформюстом відмовлено позивачу у задоволенні вказаної заяви із посиланням на те, що заявник не є обтяжувачем майна, а ухвала Господарського суду Херсонської області від 01.10.2013 року підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог, так як саме обтяжувачі майна повинні звернутись до відповідача із відповідною заявою про зняття обтяжень, а позивач, як власник майна, таким право не наділений.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" - з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" - обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Статтею 41 вищевказаного Закону встановлено, що публічне обтяження припиняється на підставі рішення уповноваженого органу з дня набрання ним законної сили. Публічне обтяження також припиняється внаслідок реалізації прав, що випливають із змісту публічного обтяження. Відомості про припинення публічного обтяження підлягають реєстрації протягом п'яти днів із дня його припинення. Обов'язок щодо здійснення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган або на уповноважену ним особу. Уповноважений орган несе відповідальність у встановленому законом порядку за порушення обов'язку щодо реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження.

Згідно із ч.3 ст.44 цього ж Закону - після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Частиною 5 ст.43 вказаного закону встановлено, що відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Відповідно до пунктів 24 та 25 "Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна", затвердженим постановою КМУ №830 від 05.07.2004 року - відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи. Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації не більше, як на п'ять років. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно, на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру. Відомості про припинення публічного обтяження підлягають державній реєстрації протягом п'яти днів після його припинення. Проведення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган чи на уповноважену ним особу. Записи про обтяження, які втратили чинність, підлягають виключенню з Реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження. Реєстратор вносить до Реєстру відомості про припинення обтяження в день надходження заяви чи рішення уповноваженого органу.

Судовою колегією встановлено, що постановою господарського суду Херсонської області від 22.04.2013 року, по справі №923/339/13, позивача визнано банкрутом та відкрито відповідну ліквідаційну процедуру, в ході здійснення якої ліквідатором підприємства виявлено приватне та публічне обтяження майна банкрута, а саме записи у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна: №10905947 від 04.03.2011 року про публічне обтяження, арешт рухомого майна позивача, вчинений на підставі постанови ВДВС Горностаївського РУЮ у Херсонській області від 18.03.2010 року, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; №12354338 від 03.04.2012 року про публічне обтяження, арешт рухомого майна позивача, вчинений на підставі постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Херсонській області від 02.04.2012 року, про арешт майна божника та оголошення заборони на його відчуження; №6398411 від 15.01.2008 року про приватне обтяження, заставу рухомого майна позивача, сільськогосподарської техніки переданої у заставу ПАТ "Кредобанк", згідно договору застави (сільськогосподарської техніки) від 10.01.2008 року.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 01.10.2013 року, по вищевказаній справі, скасовано арешти накладені на майно боржника та інші обмеження щодо розпорядження його майном, що стало підставою для звернення позивача до Херсонської філії ДП "Інформаційний центр" із заявою №130 від 23.07.2014 року, в якій поставлено питання про вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вищевказаних записів, проте листом №01-16/378 від 30.07.2014 року Держінформюстом відмовлено позивачу у задоволенні вказаної заяви із посиланням на те, що заявник не є обтяжувачем майна, а ухвала Господарського суду Херсонської області від 01.10.2013 року підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

З огляду на вищевикладені норми права судова колегія вважає, що вищевказана ухвала Господарського суду Херсонської області від 01.10.2013 року про скасування арештів накладених на майно позивача - є саме тим судовим рішенням, на підставі якого публічні та приватні обтяжувачі повинні подати до відповідача відповідні заяви про зняття обтяжень з майна боржника. При цьому у разі невиконання або невчасного виконання цього обов'язку обтяжувачі несуть відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Як вбачається з матеріалів справи - вказаними особами не подано відповідних заяв до відповідача, з метою зняття накладених обтяжень, натомість таку заяву подано лише позивачем, як власником майна, що не відповідає вищевказаним вимогам закону, а тому відповідачем правомірно не вчинено відповідних дій щодо вилучення записів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Колегія суддів вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки для вилучення вищевказаних записів з Реєстру він повинен вчинити юридично значимі дії щодо обтяжувачів майна, з метою подання ними відповідних заяв до відповідача.

Апелянтом зроблено посилання на рішення судів першої та апеляційної інстанції по справі №821/2064/13-а, за позовом ТОВ "Тавріда - Земля і Люди" до ВПВР Управління ДВС ГУЮ у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання зняти арешт з майна боржника, як на докази того, що державний виконавець не має право на зняття арешту з вказаного майна.

Судова колегія вважає, що зазначені судові рішення не містять інформацію щодо предмету доказування по даній справі, оскільки в ухвалі апеляційного суду від 21.05.2014 року вказано про невірний суб'єктний склад сторін (відповідачем є відділ примусового виконання рішень, який не може бути стороною у адміністративному процесі), що взагалі унеможливлює розгляд позовних вимог по суті.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Земля і Люди" - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло