Ухвала

від 11.08.2015 по справі 821/4947/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2015 року м. Київ К/800/25010/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Васильченко Н.В.,

Логвиненка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда-Земля і Люди» - Франковського Едуарда Францовича на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12.02.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда-Земля і Люди» до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в особі Херсонської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тавріда-Земля і Люди» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в особі Херсонської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12.02.2015 року у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Тавріда-Земля і Люди» було відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда-Земля і Люди» було залишено без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12.02.2015 року - без змін.

У касаційній скарзі ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда-Земля і Люди» - Франківський Е.Ф., не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12.02.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в особі Херсонської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України подано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить залишити касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда-Земля і Люди» - Франковського Е.Ф. без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда-Земля і Люди» - Франковського Е.Ф. задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою господарського суду Херсонської області від 22.04.2013 року по справі № 923/339/13 Товариство з обмеженою відповідальністю «Тавріда-Земля і Люди» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Франковського Е.Ф., якого зобов'язано здійснити ліквідацію банкрута і забезпечити виконання дій, передбачених статтями 41-48, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та подати до суду звіт і ліквідаційний баланс.

В ході здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда-Земля і Люди» було виявлено приватне та публічне обтяження майна банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда-Земля і Люди», про що містяться записи в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та підтверджується наявним у справі витягом з вказаного реєстру.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 01.10.2013 року по справі № 923/339/13, яка набрала законної сили, скасовано арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда-Земля і Люди», та інші обмеження щодо розпорядження його майном.

23.07.2014 року ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда-Земля і Люди» - Франковський Е.Ф. звернувся до Херсонської філії Державного підприємства «Інформаційний центр» із заявою за № 130, в якій просив на підставі ухвали Господарського суду Херсонської області від 01.10.2013 року вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна всі без виключення арешти, накладені на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда-Земля і Люди».

Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в особі Херсонської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України листом від 30.07.2014 року № 01-16/378 відмовило ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда-Земля і Люди» у задоволенні вказаної заяви з посиланням на те, що заявник не є обтяжувачем майна, а ухвала господарського суду Херсонської області від 01.10.2013 року підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна врегульовано Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Статтею 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що:

боржник - це особа, яка має виконати на користь обтяжувача забезпечене обтяженням зобов'язання, або майновий поручитель за таким зобов'язанням; особа, у володінні якої знаходиться майно, що належить обтяжувачу; особа, яка має виконати на користь обтяжувача зобов'язання за договором, на підставі якого виникло договірне обтяження; особа, яка відступила право вимоги, що є предметом обтяження;

уповноважений орган - це орган державної влади або його посадова особа, який відповідно до закону наділений повноваженнями обтяжувати рухоме майно, що належить юридичній чи фізичній особі;

обтяжувач - це уповноважений орган при публічному обтяженні; кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов'язанням; власник рухомого майна, що знаходиться у володінні боржника; будь-яка інша особа, на користь якої встановлюється договірне обтяження; особа, яка здійснює управління рухомим майном в інтересах кредитора.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Відповідно статті 41 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», публічне обтяження припиняється на підставі рішення уповноваженого органу з дня набрання ним законної сили. Публічне обтяження також припиняється внаслідок реалізації прав, що випливають із змісту публічного обтяження.

Відомості про припинення публічного обтяження підлягають реєстрації протягом п'яти днів із дня його припинення. Обов'язок щодо здійснення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган або на уповноважену ним особу.

Уповноважений орган несе відповідальність у встановленому законом порядку за порушення обов'язку щодо реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження.

Згідно із частиною 3 статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Частиною 5 статті 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Відповідно до пунктів 24, 25 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 року № 830, відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.

Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації не більше, як на п'ять років.

Після припинення обтяження обтяжувач самостійно, на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру.

Відомості про припинення публічного обтяження підлягають державній реєстрації протягом п'яти днів після його припинення. Проведення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган чи на уповноважену ним особу.

Записи про обтяження, які втратили чинність, підлягають виключенню з Реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Реєстратор вносить до Реєстру відомості про припинення обтяження в день надходження заяви чи рішення уповноваженого органу.

Як встановлено судом, запис про публічне обтяження від 04.03.2011 року № 10905947 - арешт рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда - Земля і Люди» (код ЄДРПОУ 24119119), вчинений на підставі постанови ВДВС Горностаївського РУЮ у Херсонській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.03.2010 року. Запис про публічне обтяження від 03.04.2012 року № 12354338 - арешт рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда - Земля і Люди» (код ЄДРПОУ 24119119), вчинений на підставі постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Херсонській області про арешт майна божника та оголошення заборони на його відчуження від 02.04.2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», публічне обтяження припиняється на підставі рішення уповноваженого органу з дня набрання ним законної сили.

Згідно із частиною 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом», з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, ухвала господарського суду Херсонської області від 01.10.2013 року по справі № 923/339/13, якою скасовано арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тавріда - Земля і Люди», є реалізацією повноважень господарського суду щодо скасування арештів на майно боржника чи інших обтяжень його майна, накладених іншими органами, у випадку введення ліквідаційної процедури боржника та включення майна боржника до складу ліквідаційної маси в ході провадження у справі про банкрутство, а тому є рішенням уповноваженого органу про припинення публічного обтяження у розумінні частини 1 статті 41 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та є підставою для обтяжувача самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи, обтяжувачами рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда - Земля і Людт» є Відділ примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Херсонській області в межах зведеного виконавчого провадження № 26464274 як публічний обтяжувач та ПАТ «Кредобанк» як приватний обтяжувач.

Враховуючи, що ані Відділ примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Херсонській області, ані ПАТ «Кредобанк» не зверталися до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в особі Херсонської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України із заявою про реєстрацію відомостей про припинення обтяжень на підставі ухвали господарського суду Херсонської області від 01.10.2013 року по справі № 923/339/13 про скасування арешту та інших обмежень щодо майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда - Земля і Люди», суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про те, що дії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в особі Херсонської філії щодо відмови у внесенні запису про припинення обтяжень рухомого майна позивача на підставі заяви ліквідатора Франковського Е.Ф., поданої на виконання ухвали господарського суду Херсонської області від 01.10.2013 року по справі № 923/339/13, є правомірним.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда-Земля і Люди» - Франковського Едуарда Францовича - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12.02.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда-Земля і Люди» до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в особі Херсонської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

Н.В. Васильченко

А.О. Логвиненко