Ухвала

від 09.04.2015 по справі 2а-1370/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Справа № 137873/12/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника відповідача Шиби А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (тепер - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Адекс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Адекс» 15.02.2012 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.05.2011 року №0001302300/13379, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 369 667.00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення, винесене ДПІ в Шевченківському районі м. Львова від 26.05.2011 року №0001302300/13379.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що ТОВ ВКФ «Адекс» відобразило у бухгалтерському обліку господарські операції, щодо придбання товарів у ПП «Львівкомфортгруп-К», які фактично не відбувались, отже є нікчемними, у зв'язку з тим, що первинні документи, отримані від вищевказаних підприємств, є недостовірними.

При цьому, про неможливість проведення господарських операцій із вказаним суб'єктом свідчать наступні факти, а саме відсутність трудових ресурсів та виробничих потужностей, які приймали б участь у прийманні продукції від постачальників та відвантаження її покупцю, що підтверджує неможливість фактичного отримання від постачальника та відвантаження підприємству ТОВ ВКФ"Адекс" товарів.

У зв'язку з викладеним, відсутні документи, які б підтверджували фактичне отримання та використання у господарській діяльності вказаного товару.

Таким чином, ТОВ ВКФ "Адекс" в порушення пп.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1., 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено податковий кредит в загальній сумі 369667грн., в тому числі за березень місяць 2010 року в сумі 80000 грн., за квітень місяць 2010 року в сумі 289667 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за її відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ ВКФ "Адекс" з питань взаєморозрахунків з ПП "Львівкомфортгруп-К" код ЄДРПОУ 35383018 за березень 2010 року, квітень 2010 року. За результатами перевірки органом державної податкової служби складено Акт №842/23-118/19337742 від 16.05.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ ВКФ "Адекс" вимог пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено зменшення задекларованого залишку від'ємного значення ПДВ, ряд. 26 Декларації з податку на додану вартість за період з 01.03.2010 по 30.04.2010 всього у сумі 369667 грн., в тому числі за березень місяць 2010 року в сумі 80000 грн., за квітень місяць 2010 року в сумі 289667 грн.

25.05.2011р. ДПІ у Шевченківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення №0001302300/13379, яким ТОВ ВКФ "Адекс" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 369 667 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт придбання, поставки та використання у господарській діяльності позивача придбаних товарів підтверджується належними первинними документами.

Первинні документи оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", доказів протилежного відповідачем не представлено та судом не встановлено. Крім того, такі документи відображають обсяг, час та місце проведення робіт, здійснення оплати та подальше використання таких робіт у господарській діяльності, а тому позивач, формуючи податковий кредит, діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Пунктом 7.1. цього Закону встановлено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно пп.7.2.1. вказаного Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Підпунктом 7.2.3. Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.7.4.1. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 зазначеного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З наведених вище норм випливає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог) тощо.

Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Вищим адміністративним судом України в листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11, зазначено, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

На підтвердження здійснення господарських операцій з матеріалів справи видно, що 05.03.2010 р. між ТОВ ВКФ "Адекс" (постачальник) та ПП "Ліфткомфортгруп-К" (покупець) укладено договір №05-03/П-10, відповідно до якого ТОВ ВКФ "Адекс" (постачальник) зобов'язується здійснити поставку та передати у власність ПП "Ліфткомфортгруп-К" Покупцю залізничні 4-х вісні піввагони моделі 12-9745, 2008 року побудови в кількості 8 (вісім) штук за №56263122, 56263130, 56263106, 56263114, 56263072, 56263064, 56263080 надалі товар, а покупець зобов'язується оплатити і прийняти цей товар на умовах даного договору.

Також позивачем долучено до матеріалів справи первинні бухгалтерські документи, зокрема: видаткову накладну №1513 від 02.03.2010 року, податкову накладну від 02.03.2010 року №0928, видаткову накладну №1562 від 07.04.2010 року, податкову накладну №1004 від 07.04.2010 року, акт прийому-передачі у відповідності з Договором №05-03/П10 від 05.03.2010 року, видаткову накладну №2376 від 29.04.2010 року, податкову накладну №1847 від 29.04.2010 року, договір поставки №14-04/Ц -10 від 14.04.2010 року, акти прийому-передачі у відповідності з Договором №14-04/Ц-10 від 14.04.2010 року, договір №14-04/К-10, специфікацію №1 до договору №14-04/К-10 від 04.04.2010 року, акти прийому-передачі від 29.04.2010 року, копії вантажно-митних декларацій, повідомлення про прийняття вантажних (пасажирських) вагонів з ремонту (Формою ВУ-36М), видаткову накладну №2375 від 21.04.2010 року, податкову накладну №1846 від 21.04.2010 року, договір поставки №08-04/П від 08.04.2010 року, акти прийому-передачі від 21.04.2010 року, видаткову накладну №РН- 0000035 від 05.07.2010 року, податкову накладну №42 від 05.07.2010 року, повідомлення про прийняття вантажних (пасажирських) вагонів з ремонту (Формою ВУ-36М), копії технічних паспортів на вагони, лист Львівської залізниці від 06.07.2011 року №257/114.

Також позивачем підтверджено подальше використання придбаних вагонів, зокрема договір оренди залізничного рухомого складу №22-04/а від 22.04.2010 року укладений з ТОВ "Металургійна транспортна компанія", договір купівлі-продажу залізничних вагонів від 25.05.2010 року укладений між ТОВ ВКФ "Адекс" та ВАТ "ДніпроАзот", специфікацію №1, акт прийому-передачі від 09.06.2010 року, видаткову накладну №РН- 0000030 від 09.06.2010 року, податкову накладну від 09.06.2010 року №31, контракт №0406 від 04.06.2010 року, договір №21/06-6 ПВ від 21.06.2010 року.

Враховуючи наведене вище колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції щодо підтвердження належними первинними документами факту придбання, поставки та використання у господарській діяльності позивача придбаних товарів.

Колегія суддів вважає підставним посилання суду першої інстанції на постанова Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2011 року, яка набрала законної сили, у справі №2а- 8829/11/1370 за позовом ТОВ ВКФ "Адекс" до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.07.2011 року №0002112300/18544 та №0002122300/18545, якою позовні вимоги задоволено частково, якою судом дано оцінку правовідносин, які стосувалися тих самих господарських операцій з контрагентом позивача ПП "Львівкомфортгруп -К", що були предметом розгляду у даній справі.

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання. Факт придбання, поставки та використання у господарській діяльності позивача придбаних товарів підтверджується належними доказами, а тому погоджується з висновком про задоволенні позову.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року у справі №2а-1370/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 14.04.2015 року.