Постанова

від 15.04.2015 по справі 816/4655/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 р. Справа № 816/4655/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представника позивача - Жежерун О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2015р. по справі № 816/4655/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородський край"

до Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

третя особа Комишнянська селищна рада Миргородського району Полтавської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

26 листопада 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Миргородський край" (далі по тексту - ТОВ "Миргородський край", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - Миргородська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.07.2014 № 0000902201, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати у загальному розмірі 21 103,30 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2015 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Комишнянську селищну раду Миргородського району Полтавської області.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2015 року по справі №816/4655/14 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 22.07.2014 №0000902201.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородський край" судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 182,70 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2015 року по справі №816/4655/14 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, пп.288.3 ст.288, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288, п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі. Зазначив, що перевіркою дотримання термінів сплати Товариством орендної плати за землю за період з 01.01.2014 по 30.06.2014 встановлено відсутність факту сплати взагалі. У зв'язку з цим податковий орган, з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка оприлюднена в установленому порядку, здійснив донарахування суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата в порядку, визначеному ст. 288 Податкового кодексу України. Таким чином, вважає правомірними висновки акту перевірки та не вбачає підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Позивач, у надісланих запереченнях на апеляційну скаргу, а також його представник у судовому засіданні, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вказав на те, що відповідачем порушені права та інтереси ТОВ "Миргородський край" у сфері публічно-правових відносин через безпідставне донарахування грошового зобов'язання з орендної плати. Стверджує про хибність позиції відповідача щодо вимог про стягнення з позивача орендної плати лише на підставі нормативно грошової оцінки земельної ділянки, а не діючого договору. Враховуючи викладене, вважає протиправним податкове повідомлення-рішення від 22.07.2014 № 0000902201 та таким, що підлягає скасуванню. Стверджує, що судом першої інстанції у повному обсязі досліджені всі матеріали справи, неупереджено та всебічно оцінені надані сторонами докази , в результаті чого винесене законне та обґрунтоване рішення.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповідач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що юридична особа ТОВ "Миргородський край" (ідентифікаційний код 33183138; місцезнаходження: Полтавська область, Миргородський район, смт. Комишня, вул. Леніна, 6) зареєстроване 25.10.2004, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 573 102 0000 000014 (а.с.17). ТОВ "Миргородський край" перебуває на податковому обліку в Миргородській ОДПІ з 25.10.2004 року за № 157310200000.

08.07.2014 посадовою особою Миргородської ОДПІ на підставі наказу Миргородської ОДПІ від 07.08.2014 №206, постанови Миргородської міжрайонної прокуратури від 01.07.2014 №49 про проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів та вимоги Миргородської міжрайонної прокуратури від 07.07.2014 №102-2076 вих.14 про проведення перевірки ТОВ "Миргородський край" щодо дотримання вимог податкового та земельного законодавства України була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Миргородський край" з питань дотримання вимог податкового законодавства та земельного законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2014, результати якої оформлено актом від 10.07.2014 №967/16-20-22-01-11/33183138/33 (а.с. 7-11).

Вказаним актом зафіксовано порушення ТОВ "Миргородський край" приписів пункту 288.3, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті288, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України у зв'язку з ненаданням податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) терміном подання до 20.02.2014 за період з 01.01.2014 по 30.06.2014, внаслідок чого не задекларовано орендну плату за землю на суму 16 882,65 грн., в т.ч. за січень 2014 року - 3 376,53 грн., лютий 2014 року - 3 376,53 грн., березень 2014 року - 3 376,53 грн., квітень 2014 року - 3 376,53 грн., травень 2014 року - 3 376,53 грн.

В матеріалах справи наявна копія відповіді Миргородської ОДПІ на заперечення ТОВ "Миргородський край" на акт перевірки від 10.07.2014 №967/16-20-22-01-11/33183138/33, за наслідками розгляду якого висновки вказаного акту залишені без змін (а.с. 34).

На підставі даного акту Миргородською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 22.07.2014 №0000902201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 21 103,30 грн., у тому числі 16 882,65 грн. - за основним платежем та 4 220,65 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 12).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання його протиправним та скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при обчисленні щомісячного розміру орендної плати взято показники, визначені непідписаною та незареєстрованою у встановленому законом порядку додатковою угодою №3 до договору оренди земельної ділянки від 28.11.2007 року, а зміна розміру земельного податку є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками і не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної плати, а відтак і відповідного донарахування контролюючим органом суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства, є протиправним, що стало обґрунтованою підставою для його скасування.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

В порушення пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України ТОВ "Миргородський край" не подано податкову декларацію з плати за землю на 2014 рік (граничний термін подання 20.02.2014), відповідальність за що передбачена пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

За даним фактом посадовою особою Миргородської ОДПІ складено акт від 04.06.2014 №818/16-20-22-02-11/33183138/40 (а.с. 38) про результати камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з плати за землю. За результатами перевірки застосовано штрафну санкцію в сумі 170,00 грн., яку ТОВ "Миргородський край" сплатило 03.07.2014 (а.с. 58), визнавши факт порушення.

В подальшому Миргородською ОДПІ була здійснена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Миргородський край" з питань дотримання вимог податкового та земельного законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2014, про що суд зазначав вище. Вказана перевірка була проведена на підставі таких документів: технічна документація із землеустрою, банківські документи, витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, рішення Комишнянської селищної ради, договір оренди (додаткові угоди до договору оренди), укладені з Комишнянською селищного радою.

Як встановлено перевіркою і це підтверджено в суді відповідними письмовими доказами, згідно з договором оренди земельної ділянки (далі - Договір), укладеного 28.11.2007 (зареєстрований 30.11.2007 у Миргородському районному відділі ПРФ ДП "Центр ДЗК") між орендодавцем - Комишнянською селищною радою та орендарем - ТОВ "Миргородський край" в оренду в строкове платне користування передається земельна ділянка несільськогосподарського призначення (землі іншої промисловості) загальною площею 4,673 га, в тому числі забудованих земель 4,673 га, з них землі промисловості 4,673 га (а.с. 46-47). Договір оренди укладений терміном на 10 років. Згідно з пунктом 9 Договору орендна плата вноситься в грошовій формі з розрахунку: в 2008 році і надалі - 3% від нормативної середньо зваженої грошової оцінки наданої земельної ділянки. Відповідно до пункту 13 Договору розмір орендної плати переглядається та встановлюється щорічно внаслідок зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством за вимогою Орендодавця. Пунктом 36 Договору визначено, що зміна умов, внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Згідно з додатковою угодою №1 (а.с. 78-79) про внесення змін до Договору, укладеною між його учасниками 29.02.2008, пункт 9 Договору викладено в наступній редакції: орендна плата вноситься в грошовій формі з розрахунку - 3% від нормативної середньозваженої грошової оцінки наданої земельної ділянки за 1 рік користування, всього - 13 789,44 грн., а надалі за домовленістю сторін договору. Розрахунки по орендній платі настають з 01.01.2008 року.

Рішенням Комишнянської селищної ради від 08.10.2010 (а.с. 80) на підставі договору від 03.06.2010 №113, реєстраційний №000040, вилучено у ТОВ "Миргородський край" частину наданої в оренду земельної ділянки, на якій знаходиться господарська будівля загальною площею - 0,83 га на користь громадянки ОСОБА_1; зобов'язано внести відповідні зміни до договору оренди земельної ділянки від 30.11.2007 в частині проведення перерахунку орендної плати за користування землею з дати реєстрації додаткової угоди.

У зв'язку з цим між Комишнянською селищною радою та ТОВ "Миргородський край" 09.12.2010 була укладена додаткова угода №2 (а.с. 51-52) про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 30.11.2007, відповідно до якої пункт 2 Договору викладено в редакції: в оренду передається земельна ділянка згідно технічної документації із землеустрою: землі запасу в межах смт. Комишня загальною площею - 3,843 га, в тому числі: забудовані землі, всього 3,843 га, з них: землі промисловості 3,843 га. Пункт 9 Договору викладено в редакції: орендна плата вноситься в грошовій формі за 2010 рік з розрахунку: - 3% від нормативної середньозваженої грошової оцінки наданої земельної ділянки, за 1 рік користування, всього - 13 834,80 грн. Розрахунки по орендній платі настають з 08.10.2010 (дати прийняття рішення сесії селищної ради про вилучення частини земельної ділянки).

Додаткову угоду №2 зареєстровано у Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею від 09.12.2010 за №56.

У зв'язку з організацією проведення позапланової виїзної перевірки Миргородською ОДПІ був направлений запит начальнику управління Держземагентства у Миргородському районі від 27.05.2014 №1856/10/16-20-22-01-18 "Про надання інформації", на що останнім була надана відповідь у вигляді Витягу від 25.09.2013 №5653/3 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 13).

Згідно з даним витягом нормативна грошова оцінка земельної ділянки (3,8430 га), переданої в користування ТОВ "Миргородський край", складає 1 350 611,02 грн.

Внаслідок зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, орендодавець - Комишнянська селищна рада склала текст додаткової угоди №3, в якій змінено розмір орендної плати у сторону збільшення до 40 518,33 грн. за об'єкт оренди за 1 рік користування, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно витягу Управління Держземагентства у Миргородському районі №5653/3 від 25.09.2013 року.

Як встановлено судом першої інстанції, на час проведення перевірки додаткова угода №3 не підписана позивачем через незгоду з нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, відображеної у Витязі з технічної документації Управління Держземагентства у Миргородському районі від 25.09.2013 року №5653/3 (а.с. 83). Вважає, що до нормативної грошової оцінки земельної ділянки слід застосувати коефіцієнт 1, а не 3,2, як зазначено у витягу.

Матеріалами справи підтверджено, що розрахунок за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року Миргородська ОДПІ здійснила наступним чином: (1 350 611,02 грн. х 1 %) х 3 = 40 518,33 грн. (щомісячно 40 518,33 грн. / 12 міс. = 3 376,53 грн.), де: 1 350 611,02 грн. - нормативна грошова оцінка 3,8430 га (землі промисловості), 1% - ставка податку; 3 - розмір земельного податку (для визначення річної суми орендної плати).

Тобто, в даному випадку базою оподаткування податковим органом визначено нормативну грошову оцінку земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, тому, у разі зміни нормативної грошової оцінки, платник зобов'язаний сплачувати орендну плату з урахуванням таких змін, безвідносно до змісту укладеного договору.

Колегія суддів погоджується з такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Порядок оподаткування землі в Україні, починаючи з 01 січня 2011 року, визначається розділом XIII "Плата за землю" Податкового кодексу України. Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288.

У відповідності до ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків.

Податковим кодексом України встановлено загальнодержавні та місцеві податки і збори. Пунктом 8.2 ст. 8 Податкового кодексу України передбачено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно пп. 9.1.10 п.9.1 ст. 9 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення відповідних правовідносин) плату за землю віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п. 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Разом з тим, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, мінімальний розмір орендної плати за використання земельної ділянки для платників податку становить 3% від нормативної грошової оцінки.

Згідно п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року і подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Таким чином, в зв'язку із зміною розміру орендної плати за земельну ділянку згідно з пп.288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та встановлення її розміру, який не може бути меншим 3 відсотків нормативної грошової оцінки, позивач мав самостійно розрахувати розмір орендних платежів на поточний рік з врахуванням вимог, встановлених чинним законодавством.

Колегія суддів зазначає, що повноваження щодо встановлення ставок загальнодержавних податків і зборів та інших обов'язкових елементів цих платежів, у відповідності до п.п. 12.1.3 п. 12.1 ст. 12 Податкового кодексу України, належить виключно Верховній Раді України.

Виходячи з положення ст. 92 Конституції України податки й збори, система оподаткування встановлюються виключно законами України.

До повноважень органів місцевого самоврядування базового рівня (сільських, селищних та міських рад, в тому числі Бакирівської сільської ради) не належить зміна розмірів ставок загальнодержавних податків і зборів, до яких належить, зокрема, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності. До їх повноважень, відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, належить прийняття рішень про встановлення місцевих податків і зборів у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена при розгляді судових справ цієї категорії, зокрема у постанові від 02.12.2014 року по справі №21-274а14.

В силу ч.2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідач, при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення від 22.07.2014 № 0000902201, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати у загальному розмірі 21 103,30 грн., діяв на підставі та у межах повноважень й у спосіб, що передбачений податковим законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2015р. по справі № 816/4655/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородський край" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П. Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст постанови виготовлений 17.04.2015 р.