Ухвала

від 12.02.2015 по справі 520/1793/15-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/1793/15-ц

Провадження № 2/520/2313/15

УХВАЛА

про залишення позову без руху

12 лютого 2015 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Прохоров П.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Вектор» та Відділу Держземагентства в Овідіопольському районі Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

ухвалив:

В лютому 2015 року позивач звернулася до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом, за текстом якого просила суд ухвалити рішення про стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди та зобов'язання відповідача, ТОВ «Вектор» виконати його обов'язки за укладеним між сторонами договором.

Дослідивши наведену позовну заяву суддя звертає увагу позивача на невідповідність заявленого позову приписам закону, що викладені у ст. 119, 120 ЦПК України, зокрема стаття 119 ЦПК України визначає форму та зміст позовної заяви:

1. Позовна заява подається в письмовій формі.

2. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

3. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

4. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

5. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Так, надана ОСОБА_1 позовна заява не містить за своїм текстом зазначення доказів що підтверджують кожну обставину, та не містить посилань на підстави, що звільнювали б позивача від обов'язку доказування. Так позивач вказує на спричинення їй моральної шкоди, однак не посилається при цьому на конкретні докази, якими могли б бути, зокрема довідки з закладів охорони здоров'я, відомості про звернення позивача за допомогою чи консультацією до фахівців у галузі психології чи психіатрії. Вказані обставини не відповідають приписам п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України.

Одночасно з тим позовні вимоги, що вказані позивачем, мають внутрішні суперечності, так позивач розмежовуючи свої вимоги до відповідачів вказує про те, що просить суд стягнути з ТОВ «Вектор» 8500 грн. моральної шкоди та 800,00 грн. матеріальних збитків (за текстом позову - з відповідача №1), однак поряд із тим вказує, що просить стягнути зазначену суму (9300,00 грн.) з відповідача №2 - Відділу Держземагентства в Овідіопольському районі Одеської області, а з такого суддя зауважує про те, що позивачу слід уточнити свої вимоги шляхом усунення внутрішніх суперечностей у них.

Разом з тим позивач у порушення ч.5 ст. 119 ЦПК України не надала до суду докази сплати судового збору.

Так позивач у своїх позовних вимогах, посилаючись на об'єктивні труднощі, що пов'язані з оплатою судових витрат, просила суд прийняти рішення згідно ст. 82 ЦПК України.

Положеннями ч.1 ст. 82 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч. 3 ст. 82 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Разом з тим з вказаної вимоги позивача про застосування судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі положень ст. 82 ЦПК України однозначно не вбачається, просить позивач відстрочити сплату судового збору, зменшити розмір судового збору що підлягає сплати або взагалі звільнити її від сплати судового збору.

Крім того, відповідно до наданих судам роз'яснень щодо застосування положень ст. 82 ЦПК України, підставами для їх застосування є виключні життєві обставини, що підтверджені належними доказами.

Натомість позивач посилається на якісь об'єктивні труднощі, об'єктивність яких, які сам факт їх існування, як і їх конкретний склад, перед судом ніяким чином не доведена.

Виходячи з наведеного суддя зазначає про те, що поданий ОСОБА_1 позов не відповідає вимогам закону.

Відповідно до положень ч.1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Так, підставами для ухвалення цієї ухвали є невідповідність поданої позовної заяви приписам п. 3, п. 6 ч.2, ч. 5 ст. 119 ЦПК України, що вмотивовано вище за текстом.

Щодо належного розміру судового збору, який має бути сплачено при зверненні до суду з цим позовом, то суд зазначає наступне:

Згідно наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ роз'яснень у постанові №10 від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (п.п. 12, 13), у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру, вимог про стягнення моральної шкоди, судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру та стягнення моральної шкоди.

При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами, та разом з тим, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою). Якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК). Судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір складає 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3654,00 грн.).

Відповідно до п.п. 6 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при зверненні до суду з вимогою про відшкодування моральної шкоди з ціною позову від 5 до 50 розмірів мінімальної заробітної плати (від 6090,00 до 60900,00 грн.), судовий збір сплачується і розмірі 1 відсоток ціни позову.

Виходячи з наведеного, та зважаючи на те, що за текстом позовних вимог позивачем заявлено вимоги про стягнення на її користь компенсації моральної шкоди в загальному розмірі 13800,00 грн., компенсації матеріальних збитків в розмірі 800,00 грн., вимогу немайнового характеру про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, суд доходить висновку про те, що належний розмір судового збору складає 625,20 (13800,00*0,01+243,60+243,60) грн.

В зв'язку з викладеним, суддя вважає за необхідне роз'яснити позивачу положення ч. 2 ст. 121 ЦПК України: якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, недоліки у виконанні яких зазначено за текстом цієї ухвали, та сплатить суму судового збору у належному розмірі, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачеві.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 11, 119-121 ЦПК України, ст. 15-16 ЦК України, суддя, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Вектор» та Відділу Держземагентства в Овідіопольському районі Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунути зазначені недоліки позову протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання цієї ухвали:

усунути суперечності у позовних вимогах;

надати посилання на конкретні докази щодо обставин, на які позивач посилається як на підстави своїх вимог, зокрема щодо розміру моральної шкоди.

Надати до суду належні докази сплати судового збору у вказаному обсязі.

Роз'яснити позивачу , що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк уточнена зустрічна позовна заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П.А. Прохоров