Рішення

від 23.03.2015 по справі 520/403/15-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/403/15-ц

Провадження № 2/520/1984/15

Рішення

Іменем України

23 березня 2015 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Прохорова П.А.,

при секретарі - Козловій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання часток у праві спільної сумісної власності,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив суд визначити, що у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яке зареєстроване за позивачем та нині померлою ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, частки кожного з співвласників на рівні 1/2 частини, оскільки відсутність офіційних відомостей про приналежні співвласникам частки у вказаному майна перешкоджають спадкуванню позивачем належної йому, як спадкоємцю першої черги спадкування, частки приналежного померлій особі майна.

В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, відповідач вимоги позову визнав, проти їх задоволення не заперечував.

Дослідивши надані до суду докази та письмові пояснення суд дійшов висновку про їх достатність для розгляду справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у випадку, коли відповідач визнає заявлені до нього вимоги, суд, за наявності на таке законних підстав ухвалює рішення про задоволення зазначених вимог.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 11.11.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (а/з №11388).

Згідно ст. 1220 ЦК Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою . Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ст. 1216 ЦК Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями за законом першої черги є відповідно чоловік - ОСОБА_1 та син ОСОБА_6, які відповідно до матеріалів спадкової справи №27/2014 року, заведеної до майна померлої 10 листопада 2014 року ОСОБА_4, своєчасно звернулися за прийняттям спадщини до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сегенюк С.Б.

Померла ОСОБА_4 доводилася ОСОБА_8 дружиною, з якою позивач перебував у шлюбі з 02 липня 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 виданим 02 липня 2011 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції (а\з №512), та в період подружнього життя ними було набуто право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в м. Одесі, який належав подружжю на праві спільної часткової власності (по 1/2 частині) на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 24.05.1999 року з продавцем ОСОБА_5 та посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сободаш З.П., зареєстрованим в реєстрі за № 1868, та на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 0,0515 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) під зазначеним житловим будинком за зазначеною адресою, яка належала подружжю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Управлінням земельних ресурсів у м. Одесі на підставі рішення Одеської міської ради від 05.10.2007 року № 1831-У та 23.01.2008 року зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № НОМЕР_4, яка належала подружжю на праві спільної сумісної власності, без зазначення часток.

Відповідно до листа приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сегенюк С.Б. за № 161/02-14/27/2014 від 11.12.2014 p., визначити склад спадкового майна щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 не уявляється можливим, оскільки зазначена земельна ділянка належала позивачу та ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності.

В листі нотаріуса зазначено, що у випадку, якщо у правовстановлюючому документі розмір часток не вказаний, учасники спільної часткової власності, згідно зі ст. 369. 370, 372 ЦК України, можуть укласти угоду про встановлення часток. У зв'язку з тим, що співвласник вищезгаданої земельної ділянки помер, така угода не може бути укладеною.

На теперішній час розділити спільне сумісне майно за взаємною згодою можливості немає, оскільки ОСОБА_3 померла.

Таким чином, в теперішній час виникла необхідність визначити частки у праві спільної сумісної власності на вказану земельну ділянку з метою подальшого визначення складу спадкового майна після померлої ОСОБА_10 та з метою можливості у майбутньому мати позивачу, який є співвласником спадкового майна, можливість реалізовувати своє право власності на частку зазначеного нерухомого майна.

Згідно з вимогами ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно до ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно положень п. 4 ст. 120 ЗК, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Виходячи з того, що кожен з співвласників зазначеної земельної ділянки на час видачі державного акту на земельну ділянку мав у власності і право на 1/2 частку житлового будинку, розташованого на цій земельній ділянці, частки у праві власності на земельнц ділянку, враховуючи положення ст. 120 ЗК, ст. 368, 370 ЦК, фактично були рівними.

З наведеного суд доходить висновку про те, що оскільки співвласники земельної ділянки при житті ОСОБА_3 не зверталися за визначенням розміру часток у праві спільної сумісної власності або за зміною їх розміру та не укладали з цього приводу будь-яких угод, є всі підстави для визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності в цей час, вже після смерті співвласника ОСОБА_3, та таким чином позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що сторонами не заявлені вимоги про відшкодування судових витрат, понесених ними в ході розгляду справи, у суду відсутні підстави для їх розподілення, разом з тим суд зазначає, що сторони не позбавлені права звернутися в подальшому з заявою для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60, 174, 208, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 3, 368, 370, 1216, 1218, 1220, 1261, 1266 ЦК України, ст. 120 ЗК України, -

вирішив:

Позов позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання часток у праві спільної сумісної власності - задовольнити.

Визначити частки співвласників у праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та нині померлої ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 0,0515 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) під зазначеним житловим будинком за зазначеною адресою, яка належала подружжю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Управлінням земельних ресурсів у м. Одесі на підставі рішення Одеської міської ради від 05.10.2007 року № 1831-У та 23.01.2008 року зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № НОМЕР_4 - по 1/2 частині.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси П.А. Прохоров