Провадження №3-2081/15
у справі №760/17837/14-п
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 квітня 2015 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Букіна О.М., за участю представника Київської міської митниці ДФС Келеберденка В.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Київської міської митниці ДФС, у відношенні громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, директора ІП «Олівіна» (ЄДРПОУ 38515379, м. Київ, вул. Васильківська 55), паспорт НОМЕР_3, виданий 20.05.2008 Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, по факту порушення митних правил передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, -
В С Т А Н О В И В:
01.04.2015 року до Солом'янського районного суду м. Києва з Київської міської митниці ДФС надійшов адміністративний матеріал з протоколом № 0499/10000/14 від 29.07.2014 року, складений відносно ОСОБА_2 про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
Згідно протоколу вбачається, що 21.03.2014 на митну територію України із Латвії, від компанії SIA "SOLAFS" (Riga, Pludmales iela 6, LV-1015 LATVIA), через п/п "Бачівськ-Троєбортне" Сумської митниці в автомобілі № GR3934/J4010 на адресу ІП "ОЛІВІНА" (код ЄДРПОУ 38515379, м. Київ, вул. Васильківська 55) ввезено вантаж «заморожені курячі спинки», загальною вагою брутто 19798 кг, вагою нетто -19000 кг., 19 місць.
Підставою для переміщення вказаного вантажу через митний кордон України були: попередня митна декларація (ПД) одержувача ІП "ОЛІВІНА" від 20.03.2014 №100000000/2014/830540, а також товаросупровідні документи: CMR №LV-14/002, інвойс від 17.03.14 №14/002 із зазначенням вартості - 19000 євро.
Після прибуття у зону діяльності Київської міжрегіональної митниці, товари: «заморожені курячі спинки» були заявлені декларантом гр. ОСОБА_3 у вільний обіг на митному посту «Столичний» за МД № 100270001/2014/205074 шляхом подання електронної декларації.
Разом із вказаною митною декларацією до митниці було надано інвойс від 17.03.2014 № 14/002 виставлений компанією «AMITRANO LIMITED» (Reg. HE 328448Vasili Michailidi, 21 3026, Limassol, Cyprus) до І.П. "ОЛІВІНА" згідно з яким загальна вартість товарів «заморожені курячі спинки» становить - 19000 євро.
Зазначені товари надійшли в рамках угоди від 14.03.2014 № 03-03/14, укладеної між компанією «AMITRANO LIMITED» (Reg. HE 328448Vasili Michailidi, 21 3026, Limassol, Cyprus) та І.П. "ОЛІВІНА" (код ЄДРПОУ 38515379, м. Київ, вул. Васильківська 55).
27.06.2014 року до Київської міжрегіональної митниці Міядоходів надійшла відповідь від митних органів Латвії в рамках проведення ними перевірки (лист від 23.06.2014 №14818/7/99-99-07-16- 10-17) на запит про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення даного товару.
Митні органи Латвійської Республіки надіслали завірену копію оригіналу оформленої ними експортної декларації №14LV00024021404150 та завірену копію інвойсу №14/002 та копію CMR № LV-14/002 з інформації з яких слідує, що вони стосуються цієї партії товару, а саме співпадають номери документів, співпадають дані щодо відправника, продавця та отримувача товарів, номера автомобілів, якими перевозився вантаж, але не співпадає опис та вага товару. Так згідно надісланих документів, у вказаному автомобілі по даній поставці були відправлені та переміщувались до України не «заморожені курячі спинки», а «заморожена свинина».
Відмінність також полягає й в ціні (вартості) товару, яка згідно гр.22 експортної декларації №14LV00024021404150 та інвойсу № 14/002 становить - 55230 євро.
Таким чином, на думку митного органу, товар «заморожена свинина», загальною вагою брутто 22111,05 кг, вага нетто -- 21000 кг, та загальною вартістю 55230 євро, що згідно курсу НБУ станом на дату переміщення вантажу через митний кордон України (21.03.2014) складає 768375,22 грн., був переміщений через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення, документів, які містять неправдиві данні необхідні для визначення їх митної вартості та найменування товару, а дії директора ІП «Олівіна» ОСОБА_2, на момент їх вчинення, мають ознаки порушення митних правил передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
22.08.2014 року Солом'янським районним судом м. Києва було винесено постанову, якою ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МКУ, піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 768375,22 грн. та стягнуто на користь держави вартість безпосередніх предметів порушення митних правил у розмірі 768375,22 грн.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 25 лютого 2015 року постанову Солом'янським районним судом м. Києва від 22.08.2014 року було скасовано, а справу направлено до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів для доопрацювання.
01.04.2015 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшов доопрацьований адміністративний матеріал відносно ОСОБА_2 про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст.483 МК України.
В судовому засіданні представник Київської міської митниці ДФС вважав обставини викладені в протоколі №0499/10000/14 від 29.07.2014 року доведеними та просив притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, посилаючись на те, що матеріали адміністративної справи містять достатньо доказів на підтвердження порушення митних правил з боку останнього.
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - ОСОБА_4, в судовому засіданні заперечував проти викладених у протоколі обставин та просив закрити провадження у справі, зазначивши, що в діях ОСОБА_2, як директора ІП «Олівіна» відсутній склад адміністративного правопорушення.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, та закриття провадження в справі, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи МК чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 75 МК України для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари; сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту; виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно п.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Згідно ст. 266 МК України декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату.
Пунктом 4 статті 266 МК України передбачено, що у разі самостійного декларування товарів відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
За диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані.
Таким чином, основним безпосереднім об'єктом є встановлений порядок переміщення товарів та ТЗ через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.
Необхідно враховувати, що підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.
Документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності: - недійсні документи, тобто документи, що втратили юридичну силу.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
Між тим, Митний кодекс України нормою ст. 257 вичерпно формулює поняття "декларування", яке здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень ст. 265 МК України наділений декларант. Виходячи з аналізу цих положень, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник або як уповноважений власником. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Таким чином, представник власника товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об'єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб'єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.
За відсутності зазначених умов само по собі зайняття особою керівної посади на підприємстві - власника товару, переміщеного з приховуванням від митного контролю, не утворює в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МУ України.
Як вбачається з матеріалів справи, декларантом ІП «Олівіна» виступав ОСОБА_3, який діяв на підставі договору доручення від 06.08.2013 року №18-13 укладеного з ІП «Олівіна».
Також в матеріалах справи наявна картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами, відповідно до якої визначені конкретні особи, уповноважені на роботу з митницею, серед яких ОСОБА_2 не зазначений.
Таким чином, обов'язки декларанта при здійсненні митного оформлення товару його власником було покладено на уповноважених осіб, а представником власника товару - директором ОСОБА_2 дії щодо декларування товару не здійснювалось.
Отже, будь-яких дій ОСОБА_2, які б були спрямовані на приховування від митного контролю та утворювали об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, судом не встановлено.
Крім того, в наданих документах, які містяться в матеріалах справи та якими обґрунтовує свою позицію Київська міська митниця містяться суттєві розбіжності, а саме: наданий Латвійською стороною контракт значиться від 03.03.2014 року, однак міжнародна товарно-транспортна накладна, якою керується орган доходів і зборів (а.с.27,28), яку отримано від офіційних митних органів Латвії, має відмітку про те, що дана накладна датована 17.03.2013 року, тобто майже за один рік до того, як відбулася сама подія ввезення товару, у вищевказаній товарно-транспортній накладній міститься інформація про дату та час завантаження товару, а саме також 17.03.2013 року, що суперечить фактичним обставинам справи; інвойс, якими керується орган доходів і зборів (а.с.25,26) датований теж 17.03.2013 року та містять копії печатки AMITRANO, які надруковані на принтері, а також містять неправдиві дані про виробника продукції, а саме в них зазначено, що виробник продукції компанія «BOSELER GOLDSCHMAUS GMBH», а у дійсності «HUHNERHOR HEIDEGOLD GMBH» та щодо місця завантаження, а саме, в них зазначено, що місце загрузки товару Germany, Garrel замість Germany, Fintel. Отже, в інвойсі, яким керується митниця за 2013 рік, не співпадають, дані про виробника, а ні про партію товару, а ні про місце відправки (завантаження) м'яса.
Окрім того, в листі компанії AMITRANO зазначається, що товар «заморожена свинина» у 2014 році компанією ОЛІВІНА не замовлявся, і на користь компанії ОЛІВІНА не поставлявся. З листа також вбачається, що компанія AMITRANO за інвойсами 14/001 та 14/002 поставляла саме курятину на замовлення компанії ОЛІВІНА ( а.с. 202).
Разом з цим, вартість товару, який було зазначено у МД №100270001/2014/205074 становила саме 19 000,00 Євро, що підтверджується наявними у справі доказами ( а.с. 203-206)
Таким чином, обставини викладені у протоколі № 0499/10000/14 від 29.07.2014 року щодо відмінності у описі, вазі та ціні товару, на підставі яких складений, зазначений протокол, не знайшли свого підтвердження, оскільки товари завезені ІП «Олівіна» на підставі контракту укладеного між компанією «AMITRANO LIMITED» та ІП «Олівіна».
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що директор ІП «Олівіна» ОСОБА_2 не подавав митному органу, як підставу для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товару та визначення митної вартості товару, а також не вчиняв дій щодо переміщення зазначеного вантажу через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
З огляду на викладене, в діях ОСОБА_2 відсутні ознаки порушення митних правил передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушенням
Відповідно до ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, встановлюючи у відповідності до ст. 251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, у справі відсутні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 483 МК України підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 483, 486, 487, 495, 497, 522, 524, 526-528 Митного кодексу України, ст. 247, 279, 280, 283-285 КУпАП суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя :
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2015 |
Оприлюднено | 27.04.2015 |
Номер документу | 43701799 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Солом'янський районний суд міста Києва
Букіна О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні