Рішення

від 26.03.2015 по справі 191/5236/14-ц

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/5236/14-ц

Провадження № 2/191/110/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26.03.2015

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого - судді Бондаренко Г.В.

при секретарі - Силкіній О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро швидкого кредитування» до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро швидкого кредитування» звернулося до суду з уточненою позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, мотивуючи свої вимоги тим, що на виконання договору позики № 4/2013/007/51 від 25 жовтня 2013 року позивач передав у власність відповідачеві грошові кошти у сумі 2000 гривень 00 копійок, а відповідач отримав та зобов'язався повернути не пізніше 15 листопада 2013 року.

Відповідач, отримавши відповідні грошові кошти в позику у сумі 2000 гривень 00 копійок, не повернув їх позивачеві ні у встановлений договором позики термін - 15 листопада 2013 року, ні до теперішнього часу.

Позивачем відповідно до п. 3.1, п. 6.5, п. 6.6 договору позики № 4/2013/007/51 від 25 жовтня 2013 року, та статей 546, 549, 1048 ЦК України, були нараховані відповідачу на суму заборгованості: плата за користування позикою (проценти) у сумі - 14120 гривень, пеня у сумі - 13280 гривень, штраф у сумі 1000 гривень.

Таким чином загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 30400 гривень 00 копійок, із них сума основного боргу складає - 2000 гривень, сума нарахованих процентів на дату подання позову 14120 гривень, сума пені складає 13280 гривень, сума штрафу складає 1000 гривень.

На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 30400 гривень 00 копійок, із них : сума основного боргу складає - 2000 гривень, сума нарахованих процентів на дату подання позову 14120 гривень, сума пені складає 13280 гривень, сума штрафу складає 1000 гривень, а також судові витрати у сумі 304 гривні 00 копійок.

Представник позивача до початку судового засідання надав заяву в якій просить суд розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча був повідомлений належним чином, про що свідчать розписки про отримання поштової кореспонденції.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вимоги ст. 224 ЦПК України, суд із врахуванням думки позивача, вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст. 57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до копії договору позики № 4/2013/007/51 від 25 жовтня 2013 року, ТОВ «Бюро швидкого кредитування» надало ОСОБА_2 позику у сумі 2000 гривень на 21 день, дата повернення позики 15 листопада 2013 року.

Відповідно до п. 3.3 договору позики № 4/2013/007/51 від 25 жовтня 2013 року, позичальник зобов'язаний повернути позику у розмірі 2000 гривень, а також сплатити проценти у розмірі 840 гривень нараховані за період починаючи з дати видачі позики і закінчуючи датою повернення позики, 0 разом 2840 гривень. Повернення позики та сплата процентів здійснюється разовим платежем.

Відповідно до копії видаткового касового ордеру ТОВ «Бюро швидкого кредитування» від 25 жовтня 2013 року, ОСОБА_2 видано кредит згідно договору № 4/2013/007/51 від 25.10.2013 року у сумі 2000 гривень, з підписом одержувача.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до п. 3.1 договору позики № 4/2013/007/51 від 25 жовтня 2013 року, плата за користування позикою (проценти) становить 2% за кожен день користування позикою. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування позики, включаючи день повернення позики, за виключенням дня отримання позики. Так позивачем нараховані проценти за формулою - кількість днів користування позикою на дату подання позову складає 353 дні, таким чином плата за користування позикою (проценти) = сума позики (х) кількість днів користування позикою (х) 2% = 2'000,00 х 353 х 2% = 14120 гривень.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 6.5 договору позики № 4/2013/007/51 від 25 жовтня 2013 року, у випадку несвоєчасного повернення позичальником суми позики повністю або її частини, позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі 2% від суми позики за кожен день прострочення платежів. Кількість днів прострочення виплати рахується з наступного дня, який визначено закінченням позики - 16 листопада 2013 року, отже на дату подання позову прострочення складає 332 дні. Отже, розмір пені = сума позики (х) кількість днів прострочення (х) 2%= 2000 грн. х 332 х 2% = 13280 гривень.

Відповідно до п. 6.6 договору позики № 4/2013/007/51 від 25 жовтня 2013 року, у випадку прострочення позичальником сплати процентів за користування позикою або несвоєчасного повернення суми позики повністю або відповідної її частини більш ніж на 7 (сім) днів, позичальник сплачує позикодавцю штраф в розмірі 50 (п'ятдесят) відсотків від суми позики. Розмір штрафу = сума позики (х) 50% = 2000 х 50% = 1000 гривень.

Згідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» щодо зменшення розміру штрафних санкцій у вигляді пені, суд виходить з того, що згідно до ст.549 ЦК України пеня не є компенсацією, а є видом забезпечення виконання зобов'язання. Вказане положення не виключає можливості застосування до визначення розміру пені за порушення боржником свого зобов'язання положень Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема вимог п.5 ч.3 ст.18 згаданого Закону.

Постановою Пленуму ВСУ № 5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз'яснено, що до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» відносяться і ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян, у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій.

Крім того, при вирішенні вказаного спору необхідно застосовувати висновки, викладені в рішенні Конституційного суду України №15-рп/2011 від 10.11.2011 р. щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) про поширення на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладання, так і під час виконання такого договору положень п.п.22, 23 ст.1, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п.5 ч.3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе застосувати положення п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні розміру пені, оскільки визначений позивачем розмір останньої є непропорційно великим в порівнянні з розміром заборгованості по кредиту.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем порушені зобов'язання за договором позики № 4/2013/007/51 від 25 жовтня 2013 року, а тому вимоги позивача про стягнення поточної заборгованості та процентів за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню. З урахуванням п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги позивача про стягнення пені підлягають частковому задоволенню.

Таким чином до стягнення з відповідача підлягатиме стягненню заборгованість в загальній сумі - 19120 гривень, яка складається з: суми основного боргу - 2000 грн., сума нарахованих процентів - 14120 гривень, пені - 2000 гривень, штрафу - 1000 гривень.

Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 304 грн. 00 коп., адже відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.10, ст.57, ст.11, ст.214, ст.215, ст. 224 ЦПК України, ст. 110, ст. 526, ст. 546, ст. 610, ст. 623, ст. 1046, ст. 1048, ст. 1049, ст. 1050 ЦК України, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», -

В И Р І Ш И В :

Позовні Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро швидкого кредитування» до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, який народився у ІНФОРМАЦІЯ_1, у с. Козаківське Вільнянського району Запорізької області, паспорт серії НОМЕР_2, ІПН: НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро швидкого кредитування» (49006, м. Дніпропетровськ, вулиця Кавалерійська, буд. 8, ідентифікаційний код 38530863) заборгованість за договором позики № 4/2013/007/51 від 25 жовтня 2013 року у сумі 19120 (дев'ятнадцять тисяч сто двадцять) гривень 00 копійок, яка складається з: суми основного боргу - 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, суми нарахованих процентів - 14120 (чотирнадцять тисяч сто двадцять) гривень 00 копійок, суми пені - 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, суми штрафу - 1000 (тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, який народився у ІНФОРМАЦІЯ_1, у с. Козаківське Вільнянського району Запорізької області, паспорт серії НОМЕР_2, ІПН: НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро швидкого кредитування» (49006, м. Дніпропетровськ, вулиця Кавалерійська, буд. 8, ідентифікаційний код 38530863), судовий збір у розмірі 304 (триста чотири) гривні 00 копійок.

На заочне рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області позивачем може бути подано апеляційну скаргу на рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Г. В. Бондаренко