Постанова

від 13.03.2015 по справі 805/450/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2015 р. Справа № 805/450/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції, Маріупольського міського управління юстиції Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

05 лютого 2015 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції (далі - відповідач 1 або Відділ), в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у зв'язку з відмовою позивачу в реєстрації права власності на кооперативну квартиру та видачі свідоцтва про право власності;

- зобов'язати Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції здійснити позивачу реєстрацію права власності на кооперативну квартиру № 72 (житловою площею 41,6 кв.м., загальною площею 62,3 кв.м.) в будинку АДРЕСА_1 та видати свідоцтво про право власності на зазначену квартиру.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він є членом ОСББ «Салют-17» та власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Пайовий внесок за цю квартиру сплачений ним у повному обсязі.

У вказаній квартирі були зареєстровані та проживали його дружина ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, та син ОСОБА_3.

Право власності на квартиру зареєстроване не було.

З метою реєстрації права власності на це майно позивач звернувся до Відділу, однак листом від 13 жовтня 2014 року № 3585/4.6-15 у реєстрації права власності відмовлено з тієї причини, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав не відповідають вимогам та не дають можливості встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Позивач вважав відмову у реєстрації права власності необґрунтованою, а дії відповідача 1 незаконними і такими, що порушують його права.

Позивач стверджував, що оскільки він є членом ОСББ «Салют-17», пайовий внесок за квартиру сплатив у повному обсязі, своєчасно і у повному обсязі сплачує житлово-комунальні послуги за цю квартиру, більше 40 років проживає в ній разом зі своєю сім'єю та ніхто ніколи не ставив під сумнів наявність у нього права власності на це майно, він є власником цієї квартири, а тому посилаючись на положення ст.22 Конституції України, ст.ст.384, 385, 328 Цивільного кодексу України, наполягав на задоволенні позовних вимог (а.с.5-7).

Ухвалою від 20 лютого 2015 року до участі у справі у якості другого відповідача залучене Маріупольське міське управління юстиції Донецької області (далі - відповідач 2 або Маріупольське МУЮ) (а.с.82-83).

Відповідачі 1 і 2 позов не визнали, 12 березня 2015 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надали письмові заперечення, сутність яких полягала в наступному.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно посадові особи Відділу від ОСОБА_1 заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) за формою, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 17 квітня 2012 року № 595/5, за об'єктом нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, не приймали. Як наслідок, рішення про державну реєстрацію права власності або про відмову у державній реєстрації прав посадовими особами відповідачів не приймалося.

Заява від 10 жовтня 2014 року подана ОСОБА_1 в порядку звернення громадян і зареєстрована в «Журналі реєстрації пропозицій, заяв, скарг громадян» за вхідним № 171/4.6-15. До цієї заяви позивачем додані ксерокопії документів.

Розгляд заяви позивача здійснювався в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян». На підставі положень ст.ст.18, 24 цього Закону позивачу була надана відповідь від 13 жовтня 2014 року за вихідним № 3585/4.6-15, зареєстрована в «Журналі вихідної кореспонденції з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно», яка отримана позивачем під особистий підпис 13 жовтня 2014 року.

Посилаючись на вказані обставини, відповідачі доводили, що посадові особи Відділу ніяких реєстраційних дій щодо здійснення державної реєстрації речових прав за об'єктом нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, не здійснювали, а тому просили відмовити у задоволенні позову (а.с.141-145).

Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст.ст.33-36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.140, 148, 149).

Позивач у судове засідання не з'явився, 11 березня 2015 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.138).

Відповідачі явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надали.

З урахуванням наведеного та відповідно до положень ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України розгляд справи здійснено в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

На підставі ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувальної техніки не здійснювалося.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 14 березня 1998 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

З 28 серпня 1965 року позивач перебував у шлюбі з ОСОБА_2, що підтверджено паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 та відповідними відмітками в ньому (а.с.8).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області 08 серпня 2014 року (а.с.9).

18 вересня 2013 року міським комунальним підприємством «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» виготовлений технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1, у якості власника якої зазначений ОСОБА_1

З технічної характеристики квартири, наведеної у технічному паспорті, слідує, що трикімнатна квартира № 72, розташована на дев'ятому поверсі дев'ятиповерхового будинку, літ.А-9, АДРЕСА_1. Загальна площа квартири - 62,3 кв.м., житлова - 41,6 кв.м. (а.с.10-12).

На підставі даних ресурсу «Пошук відомостей в ЄДР» державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», який функціонує відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1846/5 «Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за № 2105/22417, встановлено, що житлово-будівельний кооператив «Салют» (ідентифікаційний код 23427066, місцезнаходження юридичної особи: 87547, Донецьк обл., м. Маріуполь, вул. 50 років СРСР, буд.53) (далі - ЖБК «Салют») зареєстрований у якості юридичної особи 14 липня 1971 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців 23 листопада 2004 року внесений запис за номером 1 274 120 0000 000802.

17 січня 2007 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ЖБК «Салют» внесений запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи за номером 1 274 112 0006 000802.

Правонаступником ЖБК «Салют» є об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Салют-17».

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Салют-17» (ідентифікаційний код 23427066, місцезнаходження юридичної особи: 87547, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 50 років СРСР, буд.53) (далі - ОСББ «Салют-17») зареєстроване у якості юридичної особи 15 лютого 2007 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за номером 1 274 123 0000 005529. В стані припинення підприємницької діяльності не перебуває.

ОСББ «Салют-17» створено власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 на правах правонаступника ОСББ «Салют», зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 20 грудня 2006 року № 341/2, яке в свою чергу створено шляхом реорганізації ЖБК «Салют», зареєстрованого рішенням Іллічівської міської ради народних депутатів, про що зазначено в п.1.1. Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Салют-17», зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 14 лютого 2007 року № 34 «Про державну реєстрацію змін, що вносяться до назви та статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Салют» (а.с.13-27).

06 жовтня 2014 року ОСББ «Салют-17» видало ОСОБА_1 довідку за № 1807 про те, що позивач дійсно проживає в квартирі АДРЕСА_1, ОСББ «Салют-17», разом з ним зареєстровані та проживають ОСОБА_2 - дружина (померла ІНФОРМАЦІЯ_4), ОСОБА_3 - син. Заборгованість з квартирної плати відсутня (а.с.28).

Крім того, ОСББ «Салют-17» видало позивачу довідку про те, що він є членом ОСББ «Салют-17», йому належить квартира АДРЕСА_1; пайовий внесок в сумі 5 581,70 рублів повністю виплачений в липні 1987 року, житловий будинок введений в експлуатацію 26 червня 1972 року (а.с.29).

Листом від 26 вересня 2013 року № 3290 міське комунальне підприємство «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» повідомило ОСОБА_1 про те, що на час набрання чинності наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/55 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших майнових прав на нерухоме майно» у міському комунальному підприємстві «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» не було зареєстроване право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.30).

Маріупольське міське управління юстиції Донецької області є територіальним органом Міністерства юстиції України і має статус юридичної особи, що визначено п.п.1, 12 Положення про Маріупольське міське управління юстиції Донецької області, затвердженого наказом Головного управління юстиції у Донецькій області від 15 жовтня 2012 року № 699/1 (далі - Положення про Маріупольське МУЮ).

Відповідно до п.3 Положення про Маріупольське МУЮ одним з основних завдань Маріупольського МУЮ є забезпечення реалізації державної політики у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Маріупольське МУЮ відповідно до законодавства забезпечує ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону, що визначено пп.4.31, 4.33 п.4 Положення про Маріупольське МУЮ (а.с.39-49, 102-113).

Реєстраційна служба Маріупольського міського управління юстиції (далі - Реєстраційна служба) діє у складі Маріупольського МУЮ, є його структурним підрозділом, який забезпечує реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби, що визначено п.1 Положення про реєстраційну службу Маріупольського міського управління юстиції, затвердженого начальником Реєстраційної служби Маріупольського МУЮ 22 жовтня 2013 року за погодженням з головою Державної реєстраційної служби України та начальником реєстраційної служби Головного управління юстиції у Донецькій області, (далі - Положення про Реєстраційну службу).

Згідно з п.3 Положення про Реєстраційну службу до основних завдань Реєстраційної служби належить забезпечення реалізації державної політки у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Реєстраційна служба відповідно до покладених на неї завдань здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до закону; надає інформацію про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до закону; приймає та видає документи, пов'язані з проведенням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, взяттям на облік безхазяйного нерухомого майна, надаванням інформації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до законодавства, що визначено пп.4.15-4.18 п.4 Положення про Реєстраційну службу.

Відповідно до п.9 Положення про Реєстраційну службу в її структуру входить Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (а.с.50-51, 55, 97-101).

П.1 Положення про Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції, затвердженого начальником Реєстраційної служби 21 грудня 2013 року (далі - Положення про Відділ), визначено, що Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції діє у складі Реєстраційної служби Маріупольського МУЮ, є його структурним підрозділом, та реалізує повноваження Державної реєстраційної служби у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пп.4.2, 4.7 п.4 Положення про Відділ одним з основи завдань Відділу є здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відповідно до закону; забезпечення прийому та видачі документів, пов'язаних з проведенням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, наданням інформації з Державного реєстру прав; (а.с.52-54, 56, 93-96).

10 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Відділу Конопа Ю.А. з заявою, складеною у простій письмовій формі, в якій просив провести державну реєстрацію власності на кооперативну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на його ім'я (а.с.57, 122).

До заяви позивачем були додані копії технічного паспорту на квартиру, ордеру на квартиру, довідки ОСББ, довідки міського комунального підприємства «Маріупольське бюро технічної інвентаризації», паспорту заявника та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, про що позивач власноруч зазначив у самій заяві (а.с.58-67, 123-133).

Заява отримана Відділом 10 жовтня 2014 року і зареєстрована за вхідним номером 171/4.6-15 у «Журналі реєстрації пропозицій, заяв, скарг громадян» (а.с.57, 122).

Той факт, що позивач звернувся до начальника Відділу із заявою в порядку звернення громадян і до неї були додані ксерокопії документів, підтверджений також довідкою Реєстраційної служби від 19 лютого 2015 року (а.с.70-71, 91).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про реєстрацію права власності від 10 жовтня 2014 року та копій документів, доданих до неї, а саме: паспорту громадянина України (а.с.58), довідки про присвоєння ідентифікаційного коду (а.с.59), ордеру № 3201, виданого 03 липня 1972 року (а.с.60-63), довідки, виданої головою ОСББ «Салют-17» (а.с.64), технічного паспорту на квартиру (а.с.65-67), Відділ надав позивачу письмову відповідь від 13 жовтня 2014 року, зареєстровану в «Журналі вихідної кореспонденції» за № 3585/4.6-15.

Позивачу роз'яснений законодавчо визначений порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, в тому числі на квартири в будинках житлово-будівельних кооперативів. Зазначено, що чинним законодавством не передбачена реєстрація права власності на нерухоме майно на підставі документів, виданих об'єднаннями співвласників багатоквартирного будинку.

За результатами розгляду копій документів, доданих до заяви ОСОБА_1 від 10 жовтня 2014 року, відповідачем 1 зроблений висновок, що ці документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

На цих підставах позивачу рекомендовано пройти процедуру оформлення правовстановлюючого документа на квартиру в судовому порядку.

Позивачу роз'яснено, що лист Відділу носить інформаційний характер та не є офіційним роз'ясненням норм чинного законодавства (а.с.31-32, 67-68, 120-121).

Судом встановлено, що станом на 19 лютого 2015 року із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 не звертався, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за заявою позивача не приймалося.

Вказані обставини підтвердженні довідкою Реєстраційної служби від 19 лютого 2015 року та роздруківками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за параметрами пошуку «Заявник/ суб'єкт права», «Об'єкт нерухомого майна», сформованими станом на 19 лютого 2015 року (а.с.70-77, 114-119).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства (ч.1 ст.2 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст.182 Цивільного кодексу України порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Спеціальним законом, що визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-VI (далі - Закон № 1952).

Згідно з ч.13 ст.15 Закону № 1952 порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі - Порядок № 868), який на час виникнення спірних правовідносин діяв у редакції від 19 серпня 2014 року.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що передбачено абз.2 ч.1 ст.2 Закону № 1952.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону № 1952 державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону № 1952 права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав, що встановлено ч.4 ст.3 Закону № 1952.

Згідно з приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону № 1952 систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

П.п.1, 5 ч.1 ст.8 Закону № 1952 визначено, що до повноважень органу державної реєстрації прав належить проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими законами України.

П.п.1, 2, 9 ч.2 ст.9 Закону № 1952 встановлено, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Ч.4 ст.9 Закону № 1952 встановлено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права на особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 КАС України.

У спірних правовідносинах відповідачі виступають у якості суб'єктів владних повноважень, а спірні правовідносини виникли з приводу реалізації владних управлінських функцій в сфері державної реєстрації прав, отже оскаржувані дії відповідачів мають бути перевірені судом на відповідність критеріям, наведеним у ч.3 ст.2 КАС України.

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначений ст.15 Закону № 1952.

Так, згідно з ч.1 ст.15 Закону № 1952 державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (абз.2 ч.2 ст.15 Закону № 1952).

Згідно з ч.3 ст.15 Закону № 1952 у випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, права стосовно якої підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.15 Закону № 1952 державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Форма і вимоги до заповнення заяв та запитів, що подаються до органу державної реєстрації прав, а також форма і вимоги до оформлення рішень, що приймаються у зв'язку з проведенням державної реєстрації прав, взяттям на облік безхазяйного нерухомого майна та наданням інформації з Державного реєстру прав, установлюються відповідно до законодавства (ч.14 ст.15 Закону № 1952).

Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, встановлених цим Законом (абз.1 ч.1 ст.16 Закону № 1952).

Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку (абз.1 ч.3 ст.16 Закону № 1952).

Ч.4 ст.15 Закону № 1952 заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до ч.5 ст.16 Закону № 1952 при отриманні заяви та документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, проводиться реєстрація заяви у базі даних про реєстрацію заяв та записів із зазначенням дати і часу реєстрації.

Згідно з ч.7 ст.16 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи.

Під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує її особи, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи також - документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб (абз.1 ч.11 ст.16 Закону № 1952).

Підстави для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначені ст.19 Закону № 1952.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку, у випадках встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

П.36 Порядку № 868 визначено, що для проведення державної реєстрації прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України чи його дублікат; 4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією; 8) рішення 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Абз.22 п.50 Порядку № 868 встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна, збудовані в результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, заявник подає: довідку житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу про членство в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.

Форма заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) затверджена наказом Міністерства юстиції України від 17 квітня 2012 року № 595/5 «Про впорядкування відносин, пов'язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зареєстрованим наказом Міністерства юстиції України від 20 квітня 2012 року № 590/20903.

Як встановлено судом, на час звернення до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 до органів державної реєстрації прав із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, не звертався, жодного рішення з цього приводу державним реєстратором прав на нерухоме майно не приймалося.

Розглядаючи заяву позивача від 10 жовтня 2014 року в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян», відповідач 1 діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій Відділу у зв'язку з відмовою позивачу в реєстрації права власності на кооперативну квартиру та видачі свідоцтва про право власності на це майно задоволенню не підлягають.

Вимоги про зобов'язання Відділу здійснити позивачу реєстрацію права власності на кооперативну квартиру № 72 (житловою площею 41,6 кв.м., загальною площею 62,3 кв.м.) в будинку АДРЕСА_1 та видати свідоцтво про право власності на зазначену квартиру також не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Водночас, суд не повноважний підміняти своїм рішенням рішення суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого законодавством віднесено вирішення тих чи інших питань.

Як було зазначено вище, прийняття рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно належить до компетенції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Однак відповідна заява ОСОБА_1 державним реєстратором прав на нерухоме майно не розглядалася і жодного рішення, в тому числі про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, ним не було прийнято. Як наслідок, відсутнє рішення суб'єкта владних повноважень, яке потребувало би оцінки суду на відповідність критеріям, наведеним у ч.3 ст.2 КАС України.

Доводи позивача про те, що він є членом ОСББ «Салют-17», пайовий внесок за квартиру сплатив у повному обсязі, своєчасно і у повному обсязі сплачує житлово-комунальні послуги за цю квартиру, більше 40 років проживає в ній разом зі своєю сім'єю та ніхто ніколи не ставив під сумнів наявність у нього права власності на це майно, він є власником цієї квартири, висновків суду про відсутність підстав для задоволення позову не спростовують, оскільки предметом спору не є питання щодо наявності чи відсутності у позивача права власності на згадане майно.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки відповідачем, на користь якого ухвалене рішення, не були понесені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції, Маріупольського міського управління юстиції Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

2. Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті.

3. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

4. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.