Постанова

від 16.04.2015 по справі 823/610/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року справа № 823/610/15

м. Черкаси

15 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каліновської А.В.,

при секретарі судового засідання Шалько І.П.,

за участю:

представника позивача: Юрченка В.О.,

представника відповідача: Руденка І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Рівновага" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 05.12.2014р. №0004152301.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки з контрагентом ПП "Черкасибудресурси" здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких, станом на час проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача були наявні всі первинні документи. Крім того, відсутність у товарно-транспортних накладних розшифровки підпису особи вантажовідправника - не може бути підставою для висновку про завищення позивачем податку на додану вартість, а використаний податковим органом акт перевірки контрагента ПП "Черкасибудресурси" не може мати негативний наслідок для позивача. Представник позивача зазначає, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав зазначених вище.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, з огляду на те, що позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 36386 грн. 00 коп., в тому числі за липень 2014 року на 5072 грн. 00 коп., за серпень 2014 року на 21314 грн. 00 коп. по правовідносинам з ПП "Черкасибудресурси", у зв'язку із відсутністю між контрагентами реального здійснення господарських операцій, оскільки до перевірки позивачем були надані товарно-транспортні накладні, у яких відсутні розшифровки підпису особи вантажовідправника. Таким чином, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасуванню не підлягає, а надані представником позивача до суду документи не підтверджують реальності здійснення господарських операцій позивача з ПП "Черкасибудресурси". Також представник відповідача зазначив, що податковим органом при проведенні перевірки використано акт ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.11.2014р. № 472/23-01-22-04/35158627 "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Черкасибудресурси" (код ЄДРПОУ 35158627) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.07.2014р. по 30.09.2014р.".

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Рівновага" зареєстроване як юридична особа 16.07.2007р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради, ідентифікаційний код 35274614, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.01.2015р. № 19954624 та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.10.2013р. № 479891, копії яких містяться у матеріалах адміністративної справи.

На підставі наказу ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 17.11.2014р. № 1867, направлення від 17.11.2014р. № 868/23-01-22-04, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 81 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, проведено позапланову виїзну документальну перевірку приватного підприємства "Рівновага" з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні господарських взаємовідносин з ПП "Черкасибудресурси" (код за ЄДРПОУ 35158627) за період з 01.07.2014р. по 30.09.2014р. Результати перевірки оформлені актом від 21.11.2014р. № 481/23-01-22-04/35274614.

За висновками вказаного акту, ПП "Рівновага" порушило вимоги п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 36386 грн. 00 коп., в тому числі за липень 2014 року на 5072 грн. 00 коп., за серпень 2014 року на 21314 грн. 00 коп.

Приватне підприємство "Рівновага" 27.11.2014р. подало до ДПІ у м. Черкасах заперечення до акту перевірки, однак рішенням ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 04.12.2014р. № 39738/23-01-22-04 висновки акту перевірки від 21.11.2014р. № 481/23-01-22-04/35274614 залишено без змін.

На підставі вищезазначеного акта перевірки ДПІ у м. Черкасах винесено податкове повідомлення-рішення від 05.12.2014р. №0004152301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 36386 грн. 00 коп., штрафні санкції у сумі 9097 грн. 00 коп., всього на суму 45483 грн. 00 коп.

Приватне підприємство "Рівновага" не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням подало заперечення до Головного управління ДФС у Черкаській області та Державної фіскальної служби України.

Рішенням Головного управління ДФС у Черкаській області від 11.02.2015р. № 2641/23-00-10-0210 та рішенням Державної фіскальної служби України від 04.03.2015р. № 4537/16/99-99-10-01-01-15 податкове повідомлення-рішення від 05.12.2014р. №0004152301 залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, врегульовано ст.ст. 138, 139, 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду від 01.11.2011р. №1936/11/13-11 зазначено, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально

складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Необґрунтованим є посилання відповідача на акт ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.11.2014р. № 472/23-01-22-04/35158627 "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Черкасибудресурси" (код ЄДРПОУ 35158627) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.07.2014р. по 30.09.2014р." як доказу заниження позивачем податку на додаток на додану вартість, оскільки порядок та спосіб виконання контрагентом позивача ПП "Черкасибудресурси" своїх договірних зобов'язань, а також належне чи неналежне виконання контрагентом обов'язків, покладених на нього законом як на суб'єкта господарювання - як то подача звітності, сплата податків та інше, не впливає на дійсність та значимість господарської операції для самого позивача. Крім того, відповідач не надав до суду доказів прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками вказаної перевірки.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, між ПП "Черкасибудресурси" та ПП "Рівновага" укладено договір поставки від 04.11.2013р. №15/11, згідно якого відбулась поставка товару, а саме: плата RS232, вузол монтажний (комплект), закладна під датчик, комплект з'єднувальних кабелів, вузол металізації, еластомір, плата АЦП для вагового індикатора, балка № 20 ст.3пс.

Виконання вказаних договірних зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та податковими документами, зокрема, це - податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури.

Товарно-матеріальні цінності (плата RS232, вузол монтажний (комплект), закладна під датчик, комплект з'єднувальних кабелів, вузол металізації, еластомір, плата АЦП для вагового індикатора, балка № 20 ст.3пс) доставлені від постачальника на склад ПП "Рівновага" автотранспортом ФОП ОСОБА_3 згідно договору від 15.07.2014р. № 370, що підтверджується оформленими товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах адміністративної справи.

Посилання відповідача на відсутність у товарно-транспортних накладних розшифровки підпису особи вантажовідправника, що на думку контролюючого органу ставить під сумнів реальне здійснення господарських операцій позивача та ПП "Черкасибудресурси" - не береться судом до уваги, оскільки документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально

складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Таким чином, у ПП "Рівновага" наявні та були надані для перевірки всі первинні облікові та податкові документи, з якими Податковий кодекс України, пов'язує право платника на формування податкового кредиту з ПДВ. Дані первинні документи не визнані недійсними, а тому вважаються належними доказами по справі.

Отже, фактичне виконання вказаних господарських операцій свідчить про їх наповненість належним юридичним змістом, що тягне за собою настання передбачених законом правових наслідків, зокрема, в частині оподаткування податком на додану вартість.

Суд звертає увагу, що ПП "Рівновага" використало у подальшій власній господарській діяльності з контрагентами-покупцями придбаний товар у ПП "Черкасибудресурси", що свідчить про дійсність руху товарно-матеріальних цінностей за договором поставки з постачальником ПП "Черкасибудресурси", та за договорами про надання послуг і виготовлення продукції з контрагентами-покупцями (СТОВ "Агрофірма "Агрорось", СТОВ "Зернова компанія "Хорс", ТОВ "Баришівська зернова компанія", ФГ "Веселохутірське", ТОВ "Агросоюзснаб").

Посилання представника відповідача, що договір поставки від 04.11.2013р. №15/11 діяв до 31.12.2013р., а господарські операції між позивачем та ПП "Черкасибудресурси" відбулись в липні-серпні 2014р., як на підставу для відмови в задоволенні адміністративного позову є хибним, оскільки пунктом 6.2 вказаного договору визначено, що якщо сторони не мають претензій один до одного Договір продовжується на даних умовах.

Під час судового розгляду представник відповідача наголошував, що позивачем на виконання п. 4.1 договору № 15/11 від 04.11.2013р. не надано акта приймання-передачі товару, що передбачено Інструкцією про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю від 15.06.1965р. № П-6 та Інструкцією про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю від 25.04.1996р. №П-7 .

Однак суд наголошує, що відповідно до п. 12 Інструкції від 15.06.1965р. № П-6, продукція приймається за транспортними і супровідними документами (рахунок-фактура, специфікація, опис, пакувальний ярлик та ін.) відправника, а за відсутності цих документів, одержувач вже складає відповідний акт.

Разом з тим, в матеріалах адміністративної справи наявна як транспортна так і супровідна документація, а саме: товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури. Крім того, наявність чи відсутність вказаних документів не може бути беззаперечною підставою для висновку про відсутність самої господарської операції.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, наявні в матеріалах адміністративної справи податкові накладні містять всі необхідні реквізити та оформлені належним чином, із акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні в ході проведення перевірки не встановлено.

Таким чином, усі первинні документи позивача, оформлені у відповідності до вимог вищезазначених норм законодавства, а тому являються підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Під час судового розгляду справи відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, в розумінні статей 69, 70 КАС України, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних є достатніми підставами для формування податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

У свою чергу, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд приходить до висновку про наявність факту здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Черкасибудресурси", а тому податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області №0004152301 від 05.12.2014р є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Натомість позивач обґрунтував правомірність заявлених позовних вимог. За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області №0004152301 від 05.12.2014р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Рівновага" судовий збір в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст рішення виготовлено 21 квітня 2015 року.