Ухвала

від 04.06.2015 по справі 823/610/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/610/15 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Рівновага» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство «Рівновага» (надалі за текстом - «ПП «Рівновага») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004152301 від 05 грудня 2014 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 45 483 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (надалі за текстом - «ДПІ у м. Черкасах»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 17.11.2014 року по 19.11.2014 року посадовцями ДПІ у м. Черкасах проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Рівновага» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ПП «Черкасибудресурси», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2014 р. по 31.08.2014 р.

Результати перевірки оформлено актом № 481/23-01-22-04/35274614 від 21.11.2014 року.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплаченого ПП «Черкасибудресурси» у складі вартості товару.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

Відповідно до умов договору поставки № 15/11 від 04.11.2013 року ПП «Черкасибудресурси» зобов'язалось передати у власність ПП «Рівновага» товар, а позивач - прийняти і оплатити його.

На підставі названого договору були складені видаткові та податкові накладні на поставку комплектів монтажних вузлів (закладка під датчик, вузол металізації, еластомір, плата RS232, плата АЦП, комплект з'єднувальних кабелів) на загальну суму 243 677 грн. 40 коп., у т.ч. 40 612 грн. 90 коп. ПДВ.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості товару ПДВ у сумі 36 386 грн. включив до податкового кредиту.

Разом з тим, згідно акту ДПІ у м. Черкасах № 472/23-01-22-04/35158627 від 19.11.2014 р. «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Черкасибудресурси» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.07.2014 р. по 30.09.2014 р.» у липні 2014 р. контрагент позивача сформував податковий кредит на підставі податкових накладних виданих ТОВ «Будівельна компанія «Квадр», а останнє не відобразило у податковій звітності операції з постачання товарів.

Крім того, за даними зазначеного акту перевірки ТОВ «Будівельна компанія «Квадр» у липні 2014 р. відобразило у складі податкового кредиту суми сплачені ПрАТ «Президент-Готель», ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одесса», ТОВ «Зімалєтто» в якості орендної плати, оплати рекламних послуг та послуг з прибирання. Водночас у податкових накладних відсутні відомості про операції з придбання товарів, які у подальшому були реалізовані ПП «Черкасибудресурси».

Крім того, за даними підсистеми «Аналітична система» АІС «Податковий блок» між податковим кредитом контрагента позивача та податковими зобов'язаннями ТОВ «Компанія Ліотек», ТОВ «ТД «Система» існують розбіжності.

На думку контролюючого органу наведене свідчить про завищення позивачем податкового кредиту.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у м. Черкасах прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004152301 від 05 грудня 2014 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 45 483 грн., в тому числі 36 386 грн. за основним платежем та 9 097 грн. за штрафними санкціями.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 ПК України.

Так, підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України, у редакції що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку про реальність господарських операцій між ПП «Рівновага» та ПП «Черкасибудресурси».

Судова колегія знаходить наведений висновок обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

На підтвердження товарності укладеної угоди позивачем було надано копії: договору поставки № 15/11 від 04.11.2013 р.; рахунків-фактур № 798 від 29.08.2014 р., № 796 від 29.08.2014 р., № 710 від 08.08.2014 р., № 702 від 06.08.2014 р., 698 від 05.08.2014 р., № 651 від 15.07.2014 р.; видаткових накладних № 90 від 29.08.2014 р., № 84 від 29.08.2014 р., № 26 від 08.08.2014 р., № 17 від 06.08.2014 р., № 15 від 05.08.2014 р., № 44 від 15.07.2014 р.; товарно-транспортних накладних № Р341 від 29.08.2014 р., № Р340 від 08.08.2014 р., №Р339 від 06.08.2014 р., № Р338 від 05.08.2014 р., № Р330 від 15.07.2014 р.; податкових накладних № 44 від 15.07.2014 р., № 15 від 05.08.2014 р., № 17 від 06.08.2014 р., № 26 від 08.08.2014 р., № 90 від 29.08.2014 р.; платіжних доручень № 116 від 15.07.2014 р., № 148 від 05.08.2014 р., № 149 від 06.08.2014 р., № 159 від 08.08.2014 р., № 197 від 29.08.2014 р., а також актів виконаних робіт, накладних, платіжних доручень про використання отриманого товару у власній господарській діяльності, які свідчать, що зобов'язання за договором між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ПП «Рівновага» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентові, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, інших первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ПП «Черкасибудресурси».

Посилання відповідача на те, що ПП «Черкасибудресурси» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Будівельна компанія «Квадр», а останнє не відобразило у податковій звітності операції з постачання товарів обґрунтовано не взято судом до уваги.

При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між іншими учасниками поставок товарів, робіт та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ПП «Черкасибудресурси».

В ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності підприємств по ланцюгу постачання товарів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Водночас, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на те, що суми задекларованих ПП «Черкасибудресурси» податкових зобов'язань та податкового кредиту зменшено до « 0» є помилковим.

Той факт, що на підставі акту перевірки до облікових даних ПП «Черкасибудресурси» контролюючим органом були внесені зміни не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 09 червня 2015 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.