Ухвала

від 15.04.2015 по справі 826/20523/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/20523/14

Суддя доповідач Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

15 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВДН-БРОК» про закриття провадження у справі за їх позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Будівельна компанія «ВДН-БРОК» звернулися до Окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.12.2014 року № 0017492213 та № 0017482213.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2015 року в задоволенні позову відмовлено .

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Будівельна компанія «ВДН-БРОК» подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

08.04.2015 року від позивача надійшло клопотання про застосування наслідків досягнення податкового компромісу і надано докази на підтвердження відповідних обставин.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи клопотання про закриття провадження по справі в зв'язку з досягненням податкового компромісу, колегія суддів вважає необхідним його задовольнити, виходячи із наступного.

Предметом даного спору є податкові повідомлення-рішення від 16.12.2014 року № 0017482213, яким збільшено ТОВ «ВНД-БРОК» суму грошового зобов'язання на 58884,00грн., з яких за основним платежем - 47107,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11777,00грн. та №0017492213, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 56080,00грн., з яких за основним платежем - 44864,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11216,00грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 17 березня 2015 року позивачем до відповідача було подано заяву про намір досягти податковий компроміс щодо неузгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, визначених у вказаних вище спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

Рішенням відповідача від 31 березня 2015 року № 46 погоджено застосування податкового компромісу та визначено суму, яку товариству необхідно сплатити для його досягнення, а саме: 91971,00 грн.

Позивачем було виконано податковий компроміс шляхом сплати вказаної суми до Державного бюджету України, що підтверджується платіжними дорученнями від 03 березня 2015 року № 25 та від 16 березня № 37.

При цьому, згідно з п. 1 підрозділу 92 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7 підрозділу 92 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу.

У п. 8 підрозділу 92 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України закріплено, що податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

П. 112 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України передбачено, що підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Згідно зі ст. 194 КАС України позивач може відмовити від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-яких час до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановлює ухвалу відповідно до вимог ст. ст. 112 і 113 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 КАС України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.

У ч. 3 ст. 113 КАС України передбачено, що в разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що примирення сторін на стадії апеляційного розгляду справи у зв'язку з досягнення та виконанням ними податкового компромісу є достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується досягнення сторонами податкового компромісу зі сплати позивачем спірних податкових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, то колегія суддів вважає, що, у цьому випадку, наявні достатні та необхідні правові підстави для закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 КАС України, якщо судом першої інстанції ухвалене законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для визнання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2015 року нечинною та закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін.

Керуючись ст.ст. 41, 113, 159, 160, 197, 203, 206, 212, 254 КАС України, суд

УХВАЛИЛА:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВДН-БРОК» про закриття провадження у справі - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2015 року -визнати нечинною.

Провадження у справі за адміністративним позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВДН-БРОК» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: