Постанова

від 16.04.2015 по справі 826/12356/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12356/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ССП Сервіс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2015 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ССП Сервіс» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ССП Сервіс» (надалі за текстом - «ТОВ «ССП Сервіс») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000027152 від 26 лютого 2014 р., яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 530 308 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 17.01.2014 р. по 29.01.2014 р. посадовцями державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі за текстом - «ДПІ у Печерському районі») проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «СПП Сервіс» залишку від'ємного значення за вересень 2013 р., який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Результати перевірки оформлено актом № 9/26-55-15-02/37450824 від 05.02.2014 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 186, 198, 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за вересень 2013 р. на суму 529 989 грн. та поточного періоду на суму 319 грн.

Такий висновок органу доходів та зборів вмотивовано наступним.

Згідно поданого ТОВ «ССП Сервіс» 17.12.2013 р. уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за вересень 2013 р. сума залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає: у березні 2013 р. - 827 грн., у липні 2013 р. - 236 284 грн., у серпні 2013 р. - 292 878 грн.

За даними інформаційної системи «Податковий блок» причиною виникнення зазначеної різниці стало здійснення імпортних операцій з придбання позивачем ігрових атракціонів з Китаю, Польщі, Італії та Бельгії.

Разом з тим, правомірність застосування ставок оподаткування, факти зберігання товару перевірити неможливо у зв'язку з тим, що ТОВ «ССП Сервіс» не знаходиться за податковою адресою, про що складено акт № 2/26-35-15-02/37450824 від 17.01.2014 р., та не надало до перевірки первинні документи.

На думку органу доходів та зборів наведене свідчить про завищення позивачем податкового кредиту.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Печерському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000027152 від 26 лютого 2014 р., яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 530 308 грн.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 ПК України.

Так, підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту позивачем було надано копії зовнішньоекономічних контрактів, інвойсів, уніфікованих митних квитанцій, рахунків-фактур, специфікацій, вантажних митних декларацій, платіжних доручень.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ТОВ «ССП Сервіс» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем при імпорті товарів.

Суд попередньої інстанції помилково дійшов висновку про не дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту з огляду на відсутність податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, первинних документів на підставі яких були сформовані показники податкової звітності.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено ДПІ у Печерському районі в акті перевірки податковий кредит ТОВ «ССП Сервіс» сформувало у зв'язку із здійсненням імпортних операцій з придбання ігрових атракціонів, а податкові накладні за такими операціями не виписуються.

Твердження відповідача про те, що ТОВ «ССП Сервіс» відсутнє за податковою адресою судом апеляційної інстанції не приймається як доказ оскільки ця обставина не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість.

З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СПС Сервіс» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000027152 від 26 лютого 2014 р.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 21 квітня 2015 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.