Ухвала

від 14.04.2015 по справі 2а-4630/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2015 р. м. Київ К/800/23015/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Кривенко Н.П., Ткаченко О.О., Понежа Д.Д.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014

у справі № 2а-4630/10/2670

за позовом Первинної професійної спілки "Профсоюз"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2014 позов залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2014 та прийнято нову постанову, якою позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000192203/0 від 28.04.2009, №0000192203/1 від 06.07.2009, №0000192203/2 від 28.08.2009 та №0000192203/3 від 28.10.2009.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

В судове засідання з'явилися представники позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена позапланова виїзна перевірка Первинної професійної спілки «Профсоюз» з питань дотримання податкового законодавства за період 01.07.2007 по 30.09.2007, за результатами якої складено акт від 22.04.2009 №219/1-22-01-33494040, у висновках якого зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.6.1 п. 7.6, п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток від «іншої діяльності» за 3 кв. 2007 року на загальну суму 1 284 292,50 грн.

В акті перевірки зазначено, що на адресу позивача надіслано запит про надання пояснень та їх документального підтвердження повноти нарахування (сплати) податків і зборів.

У зв'язку з ненаданням пояснень та документів, 06.04.2009 працівниками ДПС був здійснений виїзд для проведення позапланової перевірки.

До проведення перевірки працівники ДПС позивачем не були допущені (акт про недопуск № 240/3-22-01 від 06.04.2009). Працівниками відповідача був складений акт про неможливість проведення перевірки № 241/3-22-01 від 06.04.2009.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган правомірно керувався наявними в нього відомостями, а саме: банківськими виписками, відобразивши в акті перевірки, визначений в них обсяг отриманих позивачем коштів та характер операцій - від продажу цінних паперів.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції зазначив, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 4.1.1., п. 7.6.1. Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», внаслідок продажу цінних паперів, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки факт продажу цінних паперів у спірних правовідносинах відсутній.

Однак, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України.

Матеріали справи свідчать, що 04.01.2006 між позивачем та Кредитною спілкою «Голосіївська» було укладено Договір Додаток до договору довгострокового кредитування №601/К, за яким остання з метою заохочення членів ППС «Профсоюз» та поліпшення їх соціального стану сприяє довгостроковому кредитування членів ППС «Профсоюз» шляхом надання кредитних коштів під забезпечені позикові зобов'язання, повернення коштів оформлені борговими цінними паперами.

В подальшому ППС «Профсоюз» та її члени уклали Договори управління майном від 25.05.2007, відповідно до п. 1 яких установником управління передано управителю ППС «Профсоюз» прості векселя на пред'явника з правом довірчої власності (на цей вексель) строком на 5 років, тобто, до 2012 року.

25.05.2007 між членами спілки (позичальники) та ППС «Профсоюз» (позикодавець) було укладено Договори позики, згідно яких ППС «Профсоюз» передано Позичальникам строкові безпроцентні грошові позики на термін 5 років з моменту отримання повної суми позики, тобто до 2012 року.

28.05.2007, на виконання зобов'язань за п. 1.8 вищевказаного Договору Додатку до договору Довгострокового кредитування № 601/К від 04.01.2006, між ППС «Профсоюз» та Благодійною установою «РСТд» укладено Договір відповідального зберігання векселів від 28.05.2007 з їх правом передання на зберігання до Кредитора КС «Голосіївська».

Як вбачається з акта перевірки (п. 3.1.1) (доходи неприбуткових організацій), позивач не декларував доходи за 3 квартал 2007 року.

Перевіркою повноти визначення доходу з інших джерел, що підлягають оподаткуванню за 3 квартал 2007 року встановлено заниження доходу з інших джерел на загальну суму 5 137 170,00 грн.

Зазначені обставини були встановлені податковим органом на підставі виписок банку Київської М.Ф. АКБ «Укрсоцбанк» у м. Києві МФО (322012), наданих до перевірки банком, з яких вбачається, що ППС «Профсоюз» від ППБУ ТДВ «РСТД» (код з ЄДР 33295240) було отримано кошти від продажу цінних паперів на загальну суму 5 137 170,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що дані прибутки ППФ «Профсоюз» не декларувало, чим порушено п. 4.1.1., п. 7.6.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток від «іншої діяльності» за 3 кв. 2007 року на загальну суму 1 284 292,50 грн.

Відповідно до положень абз. 1 пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Отже, фінансовий результат від продажу векселя, отриманого як засіб платежу за цінні папери, виникає за наявності доходів від продажу векселя і витрат на його придбання (заборгованості за продані цінні папери).

Проте, судами залишено поза увагою та не надано правову оцінку доводам податкового органу щодо отримання позивачем доходу від продажу цінних паперів, не з'ясовано підстави відображення у рядках декларацій сум від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Колегією суддів слід зазначити, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, судам належить з'ясовувати, зокрема: рух активів у процесі здійснення господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Також, судам слід дослідити питання визначення позивачем суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами в розрізі з наявними в нього первинними документами (цінними паперами, господарськими договорами, виписками про операції з цінними паперами на рахунку тощо).

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2014 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль