Рішення

від 30.01.2015 по справі 585/1364/14-ц

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/1364/14-ц

Номер провадження 2/585/8/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2015 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області

в складі : головуючої - судді ОЧИРГОРАЄВОЇ О.М.

при секретарі РИБІНІЙ Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів дарування недійсними, визнання майна спільною сумісною власністю і поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 11 квітня 2014 року звернулася до суду з даним позовом, вимоги якого мотивувала тим, що в період шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 31 жовтня 2003 року вони у відповідача ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 придбали житловий будинок з господарськими спорудами, де вони разом із дітьми проживають до теперішнього часу, а також земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства. Після придбання будинку рішенням виконкому Роменської міської ради їм було дозволено будівництво сараю, прибудов до житлового будинку і його перепланування. А 28 липня 2006 року був виданий будівельний паспорт. Протягом 2006-2007 року вони виконали будівельні роботи в будинку і на прибудинковій території. Після виконання цих робіт цінність будинку істотно збільшилась. На початку 2014 року коли її взаємовідносини з чоловіком погіршилися і порушилося питання про розірвання шлюбу, ОСОБА_2 повідомив, що на будинок та земельні ділянки вона жодних прав не має, оскільки право власності на нього оформлено за договором дарування. Зазначені обставини стали для неї несподіванкою, так як насправді будинок вони безоплатно не отримували, а заплатили за нього кошти продавцеві в сумі 1800 доларів США. Посилаючись на те, що договори дарування житлового будинку з господарськими будівлями та земельних ділянок по АДРЕСА_1, були укладені з метою приховування договорів купівлі-продажу, просила визнати їх удаваними, та виділити їй в натурі зі спільної сумісної власності подружжя 1/2 частину будинку з господарськими будівлями, та ? частину земельних ділянок, визнавши за нею право власності.

В останній редакції заяви про збільшення позовних вимог від 30 січня 2015 року позивачка просила, окрім визнання договорів дарування житлового будинку з господарськими будівлями та земельних ділянок по АДРЕСА_1 удаваними, визнати за нею право власності та виділити їй в натурі згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1300/1301 від 17.12.2014 року по 1-му варіанту розподілу домоволодіння для другого співвласника (додаток № 2 синім кольором на схемі): ? частину нерухомого майна по АДРЕСА_1, яка складається: з приміщень житлового будинку літ. "А" - прим. 1 площею 5,1 кв. м.; прим. 2 площею 11,8 кв. м.; прим. 9 площею 18,2 кв. м.; прим. 8 площею 18,9 кв. м., загальною площею 54 кв. м; з надвірних споруд - літню кухню літ. "Б"; вбиральню літ. "У"; 1/5 частину сараю літ. "В"; ? частину огорожі № 1 та воріт № 2 (в загальному користуванні співвласників); визнати за нею право власності та виділити їй в натурі згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1300/1301 від 17.12.2014 року по 1-му варіанту розподілу земельних ділянок для другого співвласника (додаток № 4 синім кольором на схемі) : ? частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,1000 га - площею 279 кв. м. та ? частину земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,0086 га - площею 43 кв. м.

А за відповідачем ОСОБА_2 просила визнати право власності та виділити йому в натурі згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1300/1301 від 17.12.2014 року по 1-му варіанту розподілу домоволодіння для першого співвласника (додаток № 2 жовтим кольором на схемі): ? частину нерухомого майна по АДРЕСА_1, яка складається: з приміщень житлового будинку літ. "А" - прим. 3 площею 16,1 кв. м.; прим. 4 площею 14,3 кв. м.; прим. 5 площею 8,2 кв. м.; прим. 6 площею 1,6 кв. м., прим. 7 площею 5,2 кв. м, загальною площею 45, 4 кв. м; з надвірних споруд - 4/5 частини сараю літ "В", погріб літ. "п/г"; ? частину огорожі № 1 та воріт № 2 (в загальному користуванні співвласників); визнати право власності та виділити ОСОБА_2 в натурі згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1300/1301 від 17.12.2014 року по 1-му варіанту розподілу земельних ділянок для першого співвласника (додаток № 4 жовтим кольором на схемі) : ? частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,1000 га - площею 279 кв. м. і ? частину земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,0086 га - площею 43 кв. м.

Залишити в їх загальному користуванні земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 442 кв. м., конфігурація якої визначена зеленим кольором в додатку № 4 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1300/1301 від 17.12.2014 року. Зобов'язати її демонтувати дверні блоки, закласти прорізи між прим. 3 та 2; прим. 5 та 8; улаштувати перегородку між прим. 2 та 5; улаштувати дверний проріз, вставити дверний блок між прим. 9 та 8. Зобов'язати відповідача ОСОБА_2 улаштувати вхідний тамбур до прим. 4, розширити віконний проріз, вставити дверний блок; улаштувати дверний проріз, вставити дверний блок між прим. 3 та 4. А також стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію за різницю у вартості часток у праві власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 в розмірі 1075 (одна тисяча сімдесят п'ять) грн. та судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали і в своїх поясненнях підтвердили обставини викладені в позовній заяві. Позивачка уточнила, що про продаж ОСОБА_3 будинку по АДРЕСА_1 вони на той час з її чоловіком ОСОБА_2 прочитали оголошення в газеті. Вони приїздили до ОСОБА_3 і оглядали домоволодіння, узгодили з ним суму продажу 1800 доларів США. Оскільки вона відповідачу тоді довіряла, то саме він на своє ім'я займався оформленням цієї угоди. До початку 2014 року вона була цілком впевненою, що відповідач на себе оформив будинок саме за договором купівлі-продажу, який вони фактично і укладали. Розписку про отримання коштів за будинок відповідач ОСОБА_3 написав пізніше на прохання її батька. Самого договору дарування за спільного сімейного життя з ОСОБА_2 вона не бачила. Чоловік сам з нею ходив з будинковою книгою і прописав в будинку її і дітей. Коли проводилися добудови та поліпшення в будинку і на прибудинковій території, то оформленням документації займався також її чоловік, вона цим не займалася. Після виконання всіх будівельних робіт цінність будинку істотно збільшилась. Однак, на початку 2014 року чоловік подав до суду заяву на розлучення та почав виганяти її з будинку, посилаючись на те, що все належить тільки йому, оскільки оформлено було за договором дарування. Вона пропонувала добровільно розділити спільно нажите майно, але відповідач не погоджувався.

Представник позивачки в судовому засіданні до вищесказаного додав, що в даних правовідносинах мало місце укладення удаваного договору дарування між відповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_2, оскільки в дійсності був укладений договір купівлі-продажу між ними. Намір ОСОБА_3 продати домоволодіння, а не подарувати його, підтверджується перш за все його оголошеннями в газетах і його особистою розпискою про тримання коштів за нерухоме майно. Тож достатньо лише цих підстав для визнання договорів дарування житлового будинку і земельних ділянок удаваними і визнання права спільної сумісної власності подружжя на це нерухоме майно. Що ж стосується строку позовної давності, про яку заявила сторона відповідача, то в даному випадку позивачка про факт укладення удаваних договорів не знала до березня 2014 року, тобто коли про це їй сказав сам відповідач ОСОБА_2 А враховуючи, що до розірвання шлюбу і до питання поділу майна у неї з ОСОБА_2 були нормальні сімейні відносини та існувала довіра, то у позивачки не було підстав перевіряти правильність оформлення правовстановлюючих документів на будинок та землю.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник позов не визнали, зазначаючи, що саме договір дарування був оформлений з власником спірного будинку ОСОБА_3 Грошових коштів за нього ОСОБА_2 не платив і ніяких розписок ніхто не писав. ОСОБА_2 доповнив, що вони з ОСОБА_3 перебували у дружніх стосунках. Коли у 2003 році відповідач ОСОБА_2 одружився з позивачкою, ОСОБА_3 йому сказав, що може подарувати йому старий будинок його баби, що потім у зробив. Дружина з самого початку знала, що був оформлений договір дарування будинку, бо вона в ньому прописувалась першою. Документи на будинок вона бачила і не пред'являла ніяких претензій з приводу оформлення домоволодіння. Всі дозвільні документи на перебудови він оформляв сам, дружина цим не цікавилась. Розписка ОСОБА_3, яку надала позивачка, начеб то про отримання ним коштів за домоволодіння в розмірі 1800 доларів США, є сфальсифікованою. ОСОБА_3 цю розписку написав на умовляння самої ж позивачки чи її батька у 2014 році. Визнав, що дружина має право спільної сумісної власності, але лише на частину перебудов і житлових покращень, а не на домоволодіння. Також відповідач і його представник наголошували, що позивачка пропустила строк позовної давності, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав повністю, пояснивши, що дійсно про продаж свого домоволодіння від неодноразово давав оголошення в газетах. На купівлю будинку погодилася родина ОСОБА_2, який разом з дружиною ОСОБА_1 та батьками приїздили дивитися домоволодіння і при членах сім'ї домовлялися про ціну. Про те, яким чином вигідніше відчужувати нерухоме майно він з ОСОБА_2 розмовляли з нотаріусом, після чого ОСОБА_2 умовив його оформити замість договорів купівлі-продажу договори дарування. А в дійсності ОСОБА_2 віддав йому кошти за будинок в розмірі 1800 доларів США. Наміру дарувати будинок він не мав, але ОСОБА_2 було вигідно сплатити менший збір за договором дарування і він погодився. Розписку про отримання коштів тоді в 2003 році він не писав, а написав пізніше весною 2014 року на прохання батька позивачки, розповівши йому при цьому про ситуацію, яка склалася.

Вислухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши обставини справи, надані докази та давши їм правову оцінку, суд приходить до висновку про повне задоволення позову.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 18 жовтня 2003 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який потім було розірвано рішенням Роменського міськрайонного суду від 5 лютого 2014 року, що визнається сторонами та підтверджується свідоцтвом про одруження і рішенням суду (а.с. 8, 11).

31 жовтня 2003 року ОСОБА_3 і ОСОБА_2 уклали договір дарування домоволодіння по АДРЕСА_1, Сумської області і договір дарування земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,1000 га та для ведення особистого селянського господарства 0,0086 га по АДРЕСА_1, Сумської області. Зазначені договори того ж дня були посвідчені приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстровані в реєстрі за № 3090 і № 3091 відповідно (а.с. 71, 72).

01 січня 2013 року договір дарування домоволодіння на ім'я ОСОБА_2 був зареєстрований в бюро технічної інвентаризації (а.с. 12).

Відомості про факт укладення між відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 договору дарування домоволодіння внесені до технічного паспорта на житловий будинок (домоволодіння) від 20.05.1986 року (а.с. 19-25).

26 липня 2006 року рішенням виконкому Роменської міської ради був наданий дозвіл ОСОБА_2 на будівництво прибудов до житлового будинку, його перепланування, а також на будівництво сараю. А 28 липня 2006 року ОСОБА_2 був отриманий будівельний паспорт (а.с. 13, 18).

В результаті добудов і перепланування загальна і житлова площа спірного житлового будинку збільшилася, що підтверджується довідкою КП "Роменське МБТІ" (а.с. 12).

4 березня 2004 року на ім'я ОСОБА_2 на підставі Договору дарування земельної ділянки від 31.10.2003 року № 3091 були видані державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель площею 0,1000 га та серії НОМЕР_2 для ведення особистого селянського господарства площею 0,0086 га. (а.с. 33-36).

З оригіналу розписки ОСОБА_3 стало відомо, що він 31 жовтня 2003 року за проданий житловий будинок по АДРЕСА_1 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1800 доларів США (а.с. 68).

Свідок ОСОБА_5 - інженер КМ "Роменське МБТІ" суду пояснив, що у 28.10.2003 року до бюро технічної інвентаризації звернувся ОСОБА_3 з замовленням на виготовлення документів по будинку АДРЕСА_1, для пред'явлення в нотаріальну контору з метою оформлення договору купівлі-продажу нерухомого майна. На даний час по інвентарній справі це домоволодіння зареєстроване на ім'я ОСОБА_2 на підставі договору дарування і будинок є перебудований.

Свідок ОСОБА_6 - мати відповідача ОСОБА_3, суду пояснила, що спірний будинок належав її свекрусі і син після її смерті на себе оформив право на спадщину. Їй відомо, що син ОСОБА_3 продав цей будинок ОСОБА_2 і ОСОБА_1, які до нього приходили з батьками і домовлялися. Зі слів сина їй відомо, що за продаж будинку син отримав від ОСОБА_2 кошти в сумі 1800 доларів США.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що мати позивачки ОСОБА_8 з дочкою мабуть 2004 році позичила у неї 5 тис. грн., а ОСОБА_1 ще у 2009 році брала в борг 8 тис. грн.. чи на будівництво, чи на автомобіль. Борг потім віддали батьки ОСОБА_9.

Свідок ОСОБА_10 - рідна сестра відповідача ОСОБА_2, суду пояснила, що їй відомо, що ОСОБА_3 був другом брата і подарував йому домоволодіння, в якому він зараз проживає з позивачкою і дітьми. Документи на будинок брат їм показував.

Свідок ОСОБА_11 - батько позивачки ОСОБА_1, суду пояснив, що його дочка з чоловіком ОСОБА_2 за спільні кошти придбали домоволодіння по вул. Ремінця в м. Ромни. Він з дружиною позичав гроші у ОСОБА_7 і батьки ОСОБА_2 дали дітям по 900 доларів США. Домоволодіння ОСОБА_2 оформив на себе. А восени 2013 року дочка дізналась, що будинок оформлений не за договором купівлі-продажу, а за договором дарування. Будинок дочка з чоловіком добудовували також за спільні кошти.

Суд вважає, що дані правовідносини, які виникли між сторонами 31.10.2003 року на підставі договорів відчуження нерухомого майна мають регулюватися Цивільним кодексом Української РСР від 18.07.1963 року , який набрав чинності 01.01.1961 року.

Відповідно до ст. 243 ЦК Української РСР - за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.

Статтею 224 цього ж Кодексу встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 ЦК Української РСР 1963 року , якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі. Тобто, за удаваним правочином обидві сторони свідомо, з певною метою, документально оформляють правочин, але насправді між ними встановлюються інші правовідносини.

Як вбачається з показів позивачки, між відповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_2 фактично були укладені договори купівлі-продажу спірних домоволодіння і земельних ділянок, а не договори дарування, так як вона особисто з її колишнім чоловіком домовлялися про продаж нерухомого майна, а не про прийняття його в дар, та про ціну в розмірі 1800 доларів США. А з показів свідка ОСОБА_11 суду відомо, що для купівлі домоволодіння батьки як позивачки, так і відповідача, збирали і давали кошти по 900 доларів США.

При цьому відповідач ОСОБА_3 також підтвердив у суді, що він удвох із ОСОБА_2 були в нотаріальній конторі при укладанні договорів дарування, він надавав відповідну згоду нотаріусу при їх посвідченні та отримав грошові кошти від ОСОБА_2 в сумі 1800 доларів США за продаж домоволодіння і земельних ділянок.

На думку суду факт передачі грошових коштів за продаж будинку підтверджено і розпискою ОСОБА_3, яку відповідач, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України спростувати не зміг, а тому її достовірність сумнівів не викликає.

А посилання ОСОБА_2 на те, що вказана розписка є сфальсифікованою не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як сам ОСОБА_3 суду пояснив, що хоча він і написав цю розписку позивачці лише нещодавно, факти вказані в ній дійсно мали місце і гроші за продаж будинку він отримав.

Та обставина, що свідок ОСОБА_10, рідна сестра відповідача ОСОБА_2, вказувала на укладення договору саме дарування домоволодіння, не впливає на висновки зроблені судом, оскільки свідок давала пояснення зі слів брата, особисто вона не була присутня під час виникнення спірних правовідносин і ці пояснення були спростовані іншими доказами.

Крім того, факт продажу ОСОБА_3 спірного будинку підтверджено і завіреними належним чином копіями з газет "Вісті Роменщини" і "Тандем", з яких вбачається, що в рубриках "Приватні оголошення " і "Продажа "Дома в городе" опубліковано оголошення про продаж ОСОБА_3 будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 109-112), а не про дарування будинку.

Окрім цього, згідно з замовленням № 1916, зробленим ОСОБА_12 28.10.2003 року в Роменське МБТІ, він просив виготовити по будинку АДРЕСА_1 документи для пред'явлення в нотаріальну контору на предмет оформлення договору купівлі-продажу, а не дарування (а.с. 94).

Аналізуючи наведені докази, суд вважає, що укладаючи між собою договори дарування, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 фактично мали волевиявлення на укладання договорів купівлі-продажу, але з метою оптимізації понесення витрат на його нотаріальне оформлення, уклали договори дарування, які є удаваними. У зв'язку з цим суд застосовує до них правила, що регулюють угоду, яку сторони дійсно мали на вазі, тобто угоду купівлі-продажу.

Статтею ст.60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст.63 СК України , дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Статтею 70 ч.1 СК України встановлено, що у разі поділу такого майна, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналогічні вимоги щодо поділу майна подружжя містилися і в статтях 22 , 28 , 29 Кодексу про шлюб та сім'ю України, положення кого діяли на момент придбання будинку та земельних ділянок.

Таким чином, враховуючи відсутність будь-яких раніше укладених домовленостей з приводу спірного майна між сторонами, будинок з господарськими будівлями та земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1, суд вважає спільною сумісною власністю подружжя і частки сторін в цьому нерухомому майні є рівними, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Що стосується доводів відповідача про пропуск строку позовної давності позивачкою, то вони не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах справи.

Зокрема ст.257 ЦК України встановлено трирічний строк загальної позовної давності. При цьому його перебіг починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що шлюб між сторонами було розірвано 5 лютого 2014 року, а про порушення свого права з боку відповідача щодо спільної сумісної власності подружжя, до об'єктів якого входять і зазначений житловий будинок і земельні ділянки, позивачка дізналася лише на початку 2014 року, коли ОСОБА_2 поставив питання про розірвання шлюбу та окреме проживання.

Враховуючи дату звернення позивачки до суду з цим позовом - 11 квітня 2014 року, суд вважає, що строк позовної давності для захисту порушеного права позивачкою не пропущено.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені нею судові витрати: по оплаті судового збору в розмірі 1474 грн., по оплаті за проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 3075 грн. і по оплаті правової допомоги - 5000 грн. (а.с. 1, 131, 38-40, 194).

Керуючись ст. ст. 11, 60 , 88, 209, 212, 214, 215, 218, 224 ЦПК України , ст.ст. 58 , 153 , 224 , 243 ЦК Української РСР (1961 року), ст. ст. 60, 61, 63, 68-70 Сімейного Кодексу України , суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання договорів дарування недійсними, визнання майна спільною сумісною власністю і поділ майна подружжя - задовольнити.

1. Визнати договір дарування будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 Сумської області, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу ОСОБА_4 31 жовтня 2003 р. за реєстровим № 3090, удаваним, та визнати, що фактично між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна;

2. Визнати договір дарування земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та земельної ділянки площею 0,0086 га для ведення особистого селянського господарства, розташованих за адресою АДРЕСА_1, м. Ромни, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу ОСОБА_4 31 жовтня 2003 р. за реєстровим № 3091, удаваним, та визнати, що фактично між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу вищевказаних земельних ділянок.

3. Визнати житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0086 га, що розташовані по АДРЕСА_1 Сумської області, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2.

4. Визнати за ОСОБА_1 право власності та виділити їй в натурі згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1300/1301 від 17.12.2014 року по 1-му варіанту розподілу домоволодіння для другого співвласника (додаток № 2 синім кольором на схемі):

- ? частину нерухомого майна по АДРЕСА_1, яка складається: з приміщень житлового будинку літ. "А" - прим. 1 площею 5,1 кв. м.; прим. 2 площею 11,8 кв. м.; прим. 9 площею 18,2 кв. м.; прим. 8 площею 18,9 кв. м., загальною площею 54 кв. м; з надвірних споруд - літню кухню літ. "Б"; вбиральню літ. "У"; 1/5 частину сараю літ. "В"; ? частину огорожі № 1 та воріт № 2 (в загальному користуванні співвласників).

Визнати за ОСОБА_1 право власності та виділити їй в натурі згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1300/1301 від 17.12.2014 року по 1-му варіанту розподілу земельних ділянок для другого співвласника (додаток № 4 синім кольором на схемі) :

- ? частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,1000 га (кадастровий номер 5910700000:03:062:0006) - площею 279 кв. м.,

- ? частину земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,0086 га (кадастровий номер 5910700000:03:062:0007) - площею 43 кв. м.

5. Визнати за ОСОБА_2 право власності та виділити йому в натурі згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1300/1301 від 17.12.2014 року по 1-му варіанту розподілу домоволодіння для першого співвласника (додаток № 2 жовтим кольором на схемі):

- ? частину нерухомого майна по АДРЕСА_1, яка складається: з приміщень житлового будинку літ. "А" - прим. 3 площею 16,1 кв. м.; прим. 4 площею 14,3 кв. м.; прим. 5 площею 8,2 кв. м.; прим. 6 площею 1,6 кв. м., прим. 7 площею 5,2 кв. м, загальною площею 45, 4 кв. м; з надвірних споруд - 4/5 частини сараю літ "В", погріб літ. "п/г"; ? частину огорожі № 1 та воріт № 2 (в загальному користуванні співвласників);

Визнати за ОСОБА_2 право власності та виділити йому в натурі згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1300/1301 від 17.12.2014 року по 1-му варіанту розподілу земельних ділянок для першого співвласника (додаток № 4 жовтим кольором на схемі) :

- ? частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,1000 га (кадастровий номер 5910700000:03:062:0006) - площею 279 кв. м.,

- ? частину земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,0086 га (кадастровий номер 5910700000:03:062:0007) - площею 43 кв. м.

Залишити в загальному користуванні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 442 кв. м. (кадастровий номер 59107700000:03:62:0006), конфігурація якої визначена зеленим кольором в додатку № 4 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1300/1301 від 17.12.2014 року.

6. Зобов'язати ОСОБА_1 демонтувати дверні блоки, закласти прорізи між прим. 3 та 2; прим. 5 та 8; улаштувати перегородку між прим. 2 та 5; улаштувати дверний проріз, вставити дверний блок між прим. 9 та 8.

7. Зобов'язати ОСОБА_2 улаштувати вхідний тамбур до прим. 4, розширити віконний проріз, вставити дверний блок; улаштувати дверний проріз, вставити дверний блок між прим. 3 та 4.

8. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за різницю у вартості часток у праві власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 в розмірі 1075 (одна тисяча сімдесят п'ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі: по оплаті судового збору в розмірі 1474 грн.; по оплаті за проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 3075 грн. і за надання правової допомоги - 5000 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитись в приміщенні Роменського міськрайонного суду 6 лютого 2015 року.

Суддя підпис…

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О.М.Очиргораєва

Повний текст рішення складено 06.02.2015 р.

Станом на 6 лютого 2015 року рішення не набуло законної сили.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О.М. Очиргораєва