Постанова

від 31.03.2015 по справі 808/8699/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

31 березня 2015 року (о 17 год. 35 хв.) Справа № 808/8699/14 Провадження № ДО/808/1194/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.

за участю представника позивача Харченко В.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора м. Маріуполя

до Маріупольської міської ради Донецької області

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Каскад»

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Прокурор м. Маріуполя (далі - прокурор) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Маріупольської міської ради Донецької області (далі - відповідач), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Каскад» (далі - ТОВ «Каскад»), в якому просить скасувати рішення відповідача від 10.07.2014 №6/40-4547.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема, вказує, що за результатами проведеної перевірки додержання вимог земельного законодавства України при наданні земель у власність та користування встановлено факт прийняття відповідачем рішенням №6/40-4547 від 10.07.2014, яким поновлено строк оренди земельної ділянки площею 0,0040 га для обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгівельного павільйону без права будівництва капітальних споруд) по вул. К. Лібкнехта, 90-б у Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області ТОВ «Каскад». При цьому, зазначає, що вказану земельну ділянку ТОВ «Каскад» надано відповідачем згідно рішення від 28.01.2011 №6/3-240, на підставі якого 26.05.2011 між відповідачем та третьою особою укладено договір оренди земельної ділянки на 3 роки. Посилаючись на те, що дія договору припинена, а звернувшись до відповідача директор ТОВ «Каскад» не додав до заяви відповідний проект додаткової угоди для узгодження його з орендодавцем, при цьому, оскаржуване рішення прийнято лише 10.07.2014, прокурор просив адміністративний позов задовольнити та скасувати рішення відповідача.

26.01.2015 на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення від 26.01.2014 №82 на адміністративний позов (вх. №3532), у яких відповідач зазначає, що право прокурора оскаржувати до суду рішення органів місцевого самоврядування не є абсолютним, оскільки у Конституції України закріплено, що її норми є нормами прямої дії, а отже, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, як право оскаржувати в суді рішення органів місцевого самоврядування гарантується безпосередньо на підставі Конституції України кожному. Вказує, що чинним законодавством встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також означає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому випадку набуває статусу позивача. Зазначає, що в обґрунтування позовних вимог прокурором не наведено достатніх підстав для звернення до суду за оскарженням рішення відповідача, не надано доказів порушення прав громадян або держави. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України, та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Пояснення по суті спору на адресу суду від третьої особи не надходили.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників позивача, судом встановлені наступні обставини.

17.05.2011 між Маріупольською міською радою («Орендодавець») та ТОВ «Каскад» («Орендар») укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Орендодавець згідно рішення Маріупольської міської ради від 28.01.2011 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться по вул. Карла Лібкнехта, 90-б в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області. Розділом 3 Договору визначено строк його дії. Договір укладено терміном на 3 (три) роки (до 28.01.2014). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяці до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово Орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає. Крім того, відповідно до пп.11.3.1 Договору його дія припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

ТОВ «Каскад» із заявою про видачу рішення міської ради щодо поновлення терміну оренди земельної ділянки звернулось до відповідача 20.02.2015.

Юридичним управлінням Маріупольської міської ради надано зауваження від 07.03.2014 №305 до проекту рішення про подовження терміну оренди земельної ділянки ТОВ «Каскад» із зазначенням щодо відсутності підстав для продовження строку оренди земельної ділянки.

10.07.2014 Маріупольська міська рада Донецької області прийняла рішенням №6/40-4547 «Про поновлення строку оренди земельної ділянки по вул. Карла Лібкнехта, 90-б в Жовтневому районі міста ТОВ «Каскад», згідно якого затверджено технічну документацію по землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та поновлено на 5 років строк оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1412336300:01:002:0154) площею 0,0040 га з розміром орендної плати на рівні 5% від його грошової оцінки для обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгівельного павільйону без права будівництва капітальних споруд) по вул. Карла Лібкнехта, 90-б в Жовтневому районі міста ТОВ «Каскад».

На підставі вказаного рішення між Маріупольською міською радою («Орендодавець») та ТОВ «Каскад» («Орендар») укладено договір оренди земельної ділянки строком дії на 5 (п'ять) років (з10.07.2014 по 10.07.2019).

Вважаючи рішення від 10.07.2014 №6/40-4547 протиправним прокурор звернувся до суду із позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

В силу положень статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

За змістом частин першої, третьої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (зокрема, у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб), здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в порядку, встановленому статті 123 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з частиною десятою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Судом встановлено, що оскаржуваним рішенням №6/40-4547 від 10.07.2014 Маріупольської міської ради Донецької області поновлено строк оренди земельної ділянки площею 0,0040 га для обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгівельного павільйону без права будівництва капітальних споруд) по вул. К. Лібкнехта, 90-б у Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області ТОВ «Каскад».

Згідно зі статтею 6 Закону України від 06.10.1998 № 161-ХІV «Про оренду землі» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №161) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (статтею 13 Закону № 161).

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (абзаци перший, другий статті 16 Закону №161).

Договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (пункт перший частини першої статті 30 Закону №161).

Згідно із приписами статті 33 Закону №161 по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Так, згідно із Розділом 3 Договору визначено, що його укладено терміном на 3 (три) роки (до 28.01.2014). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяці до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово Орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

Частинами п'ятою, шостою, восьмою статті 33 Закону №161 передбачено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено певний порядок дій як орендаря, так і орендодавця з питання поновлення договору оренди землі, належне вчинення яких обома сторонами договору оренди призводить до певних правових наслідків.

Натомість, судом встановлено, що до Маріупольської міської ради Донецької області ТОВ «Каскад» звернулось із заявою про продовження дії договору оренди лише 20.02.2014, тобто з пропуском встановленого приписами розділу 3 договору оренди строку.

Зазначених обставин під час судового розгляду відповідачем не спростовано, матеріали справи не містять документів підтверджуючих дотримання умови договору в частині звернення ТОВ «Каскад» про продовження дії договору не пізніше двох місяців до закінчення договору, при закінченні строку договору 28.01.2014. (п. 3.1, 3.2, 11.3 договору, ст. 33 Закону №161). Крім того, додаткових угод до договору оренди землі про його поновлення сторонами у місячний строк підписано не було, а оскаржуване рішення прийнято лише 10.07.2014.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд дійшов висновку, що підстави для продовження строку оренди земельної ділянки з ТОВ «Каскад» у відповідача були відсутні, а тому викладені в позовній заяві вимог позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Під час винесення рішення судом враховано, що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до ст.86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням порядку та способу, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати рішення Маріупольської міської ради Донецької області від 10.07.2014 №6/40-4547 « Про поновлення строку оренди земельної ділянки по вул.. Карла Лібкнехта, 90-б в Жовтневому районі міста Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Каскад».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак