Ухвала

від 28.10.2015 по справі 808/8699/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"28" жовтня 2015 р. справа № 808/8699/14

          Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:           

          головуючого судді           Панченко О.М. (доповідач),

          суддів:                     Коршуна А.О., Чередниченко В.Є.,           

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

          за участю прокурора Масенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Маріупольської міської ради Донецької області

постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі №808/8699/14

за позовом прокурора м. Маріуполя Донецької області

до Маріупольської міської ради Донецької області,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад",

про скасування рішення, -

встановив:

У листопаді 2014 року прокурор м. Маріуполя Донецької області (далі по тексту - прокурор) звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати рішення відповідача №6/40-4547 від 10.07.2014 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі №808/8699/14 адміністративний позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що у відповідача були відсутніми законодавчо визначені підстави для прийняття оскаржуваного рішення, яким поновлено строк оренди земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад".

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач, зокрема, зазначає, що договір оренди земельної ділянки підлягає поновленню (укладення додаткової угоди) без прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування при умові, якщо орендар земельної ділянки у строк, який встановлений договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, звернувся із клопотанням до орендодавця про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди. Також відповідач вказує, що спір, який виник між сторонами у даній справі, не віднесений до компетенції адміністративних судів, а прокурор, звертаючись із позовом, не надав достатніх підстав для звернення до суду та доказів порушень прав громадянина або держави.

Прокурор подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що чинне

законодавство передбачає певний порядок дій орендаря та і орендодавця з питань поновлення договору оренди землі, належне вчинення яких обома сторонами призводить до певних правових наслідків та який у спірних правовідносинах не було дотримано. Прокурор просить залишити без змін оскаржуване рішення суду.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи 17 травня 2011 року між Маріупольською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Каскад" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець у відповідності до рішення Маріупольської міської ради від 28.01.2011 року передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться по вул. Карла Лібкнехта, 90-б в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області.

Розділом 3 Договору визначено, що угоду укладено терміном на 3 (три) роки (до 28.01.2014) і після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяці до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

Крім того, відповідно до пп.11.3.1 Договору його дія припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

20 лютого 2014 року ТОВ "Каскад" звернулось до відповідача із заявою про видачу рішення міської ради щодо поновлення терміну оренди земельної ділянки.

Юридичним управлінням Маріупольської міської ради надано зауваження від 07.03.2014 року №305 до проекту рішення про подовження терміну оренди земельної ділянки ТОВ "Каскад" із зазначенням щодо відсутності підстав для продовження строку оренди земельної ділянки.

10 липня 2014 року Маріупольською міською радою Донецької області прийнято рішення №6/40-4547 "Про поновлення строку оренди земельної ділянки по вул. Карла Лібкнехта, 90-б в Жовтневому районі міста ТОВ "Каскад", згідно якого, зокрема, затверджено технічну документацію по землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та поновлено на 5 років строк оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1412336300:01:002:0154) площею 0,0040 га з розміром орендної плати на рівні 5% від її грошової оцінки для обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгівельного павільйону без права будівництва капітальних споруд) по вул. Карла Лібкнехта, 90-б в Жовтневому районі міста ТОВ "Каскад".

На підставі зазначеного рішення між Маріупольською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Каскад" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки строком дії на 5 (п'ять) років (з 10.07.2014 по 10.07.2019).

У відповідності до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

За змістом частин першої, третьої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (зокрема, у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб), здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в порядку, встановленому статті 123 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно статті 6 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 вказаного Закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

При цьому пунктом 1 частини 1 статті 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно із приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Частинами 5, 6, 8 зазначеної статті встановлено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад", у спірних правовідносинах звернулось до орендодавця із заявою про продовження дії договору вже після закінчення дії останнього, тобто із порушенням строку, встановленого розділом 3 Договору оренди, яким передбачено, що орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяці до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору.

Також судом встановлено, що додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення між органом місцевого самоврядування та юридичною особою укладено не було, а отже, виходячи із сукупності наведених обставин, порядок поновлення договору оренди, встановлений статтею 33 Закону України "Про оренду землі", не дотримано.

Стосовно посилань відповідача, викладених в апеляційній скарзі, на те, що договір оренди земельної ділянки підлягає поновленню (укладення додаткової угоди) без прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування при умові, якщо орендар земельної ділянки у строк, який встановлений договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, звернувся із клопотанням до орендодавця про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди, слід зазначити, що такі дії щодо звернення в межах дії договору оренди до орендодавця із клопотанням про поновлення договору орендарем не здійснювались, а отже судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються. Крім того, зазначені посилання відповідача на відсутність необхідності прийняття органом місцевого самоврядування рішення про поновлення договору оренди, з огляду на встановлений статтею 19 Конституції України обов'язок діяльності органів місцевого самоврядування тільки в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, прямо вказують на неправомірність оскаржуваного рішення №6/40-4547 "Про поновлення строку оренди земельної ділянки по вул. Карла Лібкнехта, 90-б в Жовтневому районі міста ТОВ "Каскад".

Суд апеляційної інстанції також наголошує, що, оскільки вищевказаної процедури поновлення договору оренди земельної ділянки дотримано не було, передача спірної земельної ділянки в оренду юридичній особі, згідно приписів частини 2 статті 124 Земельного кодексу України, мала відбуватись за результатами проведення земельних торгів. Докази проведення земельних торгів у матеріалах справи відсутні.

Щодо посилань відповідача на те, що спір між сторонами у даній справі не віднесений до компетенції адміністративних судів, необхідно звернути увагу, що у відповідності до резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 01 квітня 2010 року №10-рп/2010 положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень.

З огляду на зазначене, спірні правовідносини підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Необґрунтованими є також посилання відповідача на безпідставність звернення прокурора до суду із позовом через те, що останнім не наданого доказів порушення прав громадянина або держави, оскільки згідно частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. У сукупності вказаної правової норми із статтями 14,19 Конституції України, положеннями рішення Конституційного суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99, згідно яких в основі інтересів держави завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих, зокрема, на охорону землі як національного багатства, та зважаючи на зміст спірних правовідносин і встановлені судом обставини справи, прокурор правомірно звернувся до суду із адміністративним позовом.

Враховуючи викладені обставини справи та зазначені правові норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень є протиправним.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Маріупольської міської ради Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі №808/8699/14 залишити без змін.

          Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Головуючий суддя:                                                            О.М. Панченко

          Суддя:                                                                      А.О. Коршун

          Суддя:                                                                      В.Є. Чередниченко