Постанова

від 08.04.2010 по справі 2а-237/10/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2010 року 18 год. 25 хв. Справа № 2а-237/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лазаренко М.С.

при секретарі Гончаренко Н.А.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 (дов. б/н від 14.10.2009)

від відповідача: Жукова С.О. (дов. №2708/10/20-013 від 13.03.2010р.), Слюсар С.А. (дов. №3268/10/10-013 від 09.04.2009 р.)

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_5

до: Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області

про визнання неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.08.2009 року №0001311702, посилаючись на те, що в акті перевірки не вказані порушення, яких вона припустилася при виконанні вимог ст.. 2 Указу Президента від 03.07.1998р. №727/98, єдиний податок встановлений не Законом України і на нього не можуть розповсюджуватися вимоги Законів про оподаткування, контролюючий орган не мав права донараховувати податкове зобов'язання на підставі Закону №2181, у зв'язку з тим що вона не подає декларації, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

09 березня 2010 року на адресу суду надійшла від позивача заява в порядку ст.. 51 КАС України про зміну підстав адміністративного позову, відповідно до якої оскаржуване податкове повідомлення-рішення у зв'язку з тим, що єдиний податок встановлений не Законом України і на нього не можуть розповсюджуватися вимоги Законів про оподаткування, контролюючий орган не мав права донараховувати податкове зобов'язання на підставі Закону №2181, у зв'язку з тим що вона не подає декларації, а подає звіти, крім того податковим органом неправомірно застосовано ДСТУ 4303-2004, оскільки він не є загальнообов'язковим нормативно-правовим актом, тому не підлягає застосуванню до підприємницької діяльності в цілому.

Представник позивача та позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити та дали пояснення в обґрунтування позову, аналогічні викладеним у позовній заяві та в уточнених обставинах, що підтверджують позовні вимоги.

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, відповідно до яких відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що перевірка проведена у відповідності до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та інших податкових нормативно-правових актів, надавши детальне обґрунтування у письмових запереченнях.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Енергодар Запорізької області на підставі направлення від 22.07.2009р №314, згідно із пунктом 1 частини першої статті 11 та частиною першою - п'ятою ст. ст.11' Закону України від 4 грудня 1990p № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на III квартал 2009 року проведена планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006p по 31.03.2009р., іншого законодавства за період з 01.04.2006p по 31.03.2009р. відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено Акт № 58/17-221/НОМЕР_1 від 17.08.2009р.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_6 порушено вимоги статті 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» № 727/98 від 03.07.1998 року (далі - Указ №727/98), в частині здійснення виду діяльності, що не зазначений у письмових заявах про право застосування спрощеної системи оподаткування та у свідоцтвах про сплату єдиного податку за період з 01,04.2006р по 28.02.2009р, та в частині несплати до бюджету за вищевказаний період єдиного податку за ставкою, що не перевищує встановленої максимальної ставки при здійсненні декількох видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, що призвело до несплати до бюджету єдиного податку у розмірі 2640,0 грн. та порушення вимог статті 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727/98, із змінами та доповненнями, в частині не збільшення ставки єдиного податку на 50 відсотків за кожну найману особу за період з 01.04.2006р по 28.02.2009р., що призвело до несплати до бюджету єдиного податку у розмірі 5730,0 грн.

За результатами виявлених порушень, що зафіксовані в акті перевірки № 58/17-221/НОМЕР_1 від 17.08.2009р., ДПІ в м. Енергодар Запорізької області винесено податкове повідомлення-рішення від 26.08.2010р №0001311702/0 на суму податкового зобов'язання по єдиному податку у сумі 8370 грн. Не погодившись з даним рішенням позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про його оскарження.

Судом встановлено, що підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України від 22.05.2003р. №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон №889-ІV), встановлено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, до яких належать і фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти господарської діяльності, регулюється Указом Президента України від 03.07.98р. №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (у редакції Указу Президента України від 28.06.99р. №746/99).

Згідно із положеннями Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДІІА України від 29.10.99р. №599, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02.11.99р. за №752/4045, для одержання Свідоцтва про сплату єдиного податку, фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності подає до податкового органу за місцем державної реєстрації письмову заяву, в якій зазначає вид (види) діяльності, якими передбачає займатись, оскільки саме від виду (видів) діяльності залежить розмір єдиного податку.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 за період, що перевірявся, які вона фактично здійснювала роздрібну торгівлю продуктами харчування відповідно до дозволів №443 від 30.09.2002р., №804 від 28.07.2009р. та роздрібну торгівлю продуктами харчування відповідно до наданих дозволів №451 від 27.07.2020рю, №805 від 28.07.2009р.

Відповідно до статті 2 Указу №727/98 - суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

У разі, коли фізична особа суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею отримується одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №833 від 15.06.06 «Про затвердження порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення» (далі - Постанова 833) визначено, що терміни у Порядку та правилах вживаються у значенні, наведеному у ДСТУ 4303-2004 «Роздрібна та оптова торгівлі. Терміни та визначення понять» відповідно до яких:

- Роздрібна торгівля - вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торгівельних послуг.

- Оптова торгівля - вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.

Відповідно до статті 698 ЦК України, за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар. що призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Оптова торгівля здійснюється як правило за договором поставки.

Згідно ДСТУ 3993-2000 «Товароведення. Терміни та визначення понять» партія товару - це визначена кількість товару одного або декілька найменувань закуплених, відвантажених або отриманих одночасно по одному товаросупроводжуючому документу.

Таким чином, придбання товару для особистого використання фізичними особами, які не с суб'єктами підприємницької діяльності, здійснюється в рамках ведення роздрібної торгівлі. При здійсненні оптової торгівлі між суб'єктами підприємництва здійснюється купівля-продаж товарів для їх використання в господарській діяльності (подальший перепродаж, промислова переробка, ремонт об`єктів основних засобів, тощо).

Перевіркою документів, наданих на перевірку та, враховуючи результати зустрічних перевірок, встановлено факт здійснення ФОП ОСОБА_6, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, здійснення оптової торгівлі.

За період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року ФОП ОСОБА_1 реалізовувала товар не тільки кінцевому споживачеві, а ФОП ОСОБА_7, ід. номер НОМЕР_2 та Виконавчому комітетові Новодніпровської сільської ради К-Дніпровського району Запорізької області, код ЕДРПОУ 04352948 для подальшого ними продажу товару кінцевому споживачеві та для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.

В ході перевірки направлені запити щодо надання письмових пояснень та їх документального підтвердження наступним СГД:

- ФОП ОСОБА_7 - вих. № 6185/П/17-214 від 28.07.2009 року. Вид діяльності-громадське харчування.

- ВК Новодніпровської сільської ради К-Дніпровського району Запорізької області - Вих.№ 6798/10/17-214 від 12.08.2009року.

04.08.2009 року Вх. № 4109/П ФОП ОСОБА_7 надала до ДПІ у м.Енергодар письмові пояснення та їх документальне підтвердження щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_6. (видаткові накладні на придбання товару, платіжні доручення та квитанції до прибуткових касових ордерів), відповідно до яких придбавала продукти харчування за період з 01.04.2006 року по 31.03.2008 року для здійснення нею підприємницької діяльності, а саме для приготування страв для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві у кафе «Скіф». Розрахунки між постачальником та покупцем проводились у готівковій та безготівковій формі, через поточні розрахункові рахунки, відкриті в установах банків. Понесені суми витрат ФОП ОСОБА_7 включені нею до складу валових витрат за відповідні періоди 2006-2008 рр.

ВК Новодніпровської сільської ради К-Дніпровського району Запорізької області ФОІІ ОСОБА_1 реалізовувала товар відповідно до договорів постачання № 2 від 01.02.2006 року, № 1 від 01.01.2007 року, № 1 від 05.02.2008 року та № 1 від 28.01.2009 року для виробничого споживання, а саме для реалізації та передачі товару (продуктів харчування) у дитячі будинки та пенсіонерам, Ветеранам війни, інвалідам для кінцевого споживання.

Предметом вищеперелічених договорів постачання є поетапна поставка ФОП ОСОБА_6 (далі - Продавець) ВК Новодніпровської сільської ради К- Дніпровського району Запорізької області (далі - Покупець) продуктів харчування в кількості, в асортименті та по цінам, відповідно до накладних, що є невід`ємною частиною договору, а покупцем прийняття товару, сплачуючи його повну вартість. Поставка товару здійснюється за адресою: с.Новодніпровка, вул.Савушкіна,90.

ВК Новодніпровська сільська рада K-Дніпровського району Запорізької області діяло на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування» та регламенту. Товар придбавався згідно договорів постачання, видаткових накладних, рахунків-фактур. Розрахунки між постачальником та покупцем проводились у безготівковій формі, через поточні розрахункові рахунки, відкриті в установах банків.

Враховуючи викладене вище, ФОП ОСОБА_1 здійснювала продаж продовольчих товарів партіями ФОП ОСОБА_7 та партіями згідно договорів постачання ВК Новодніпровській сільській раді K-Дніпровського району Запорізької області для використання ними даного товару у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням.

Ставки єдиного податку прийняті Енергодарською міською радою згідно рішень №9 від 26.03.20 03р, №6 від 27.12.2006р та рішення №11 від 27.11.2008р.

Для виду діяльності - оптова торгівельна діяльність з магазину з площею зала до 100 кв.м. ставка податку складає:

- у 2006 році-80 грн. щомісяця;

- у 2007-2009 роках -140 грн. щомісяця.

Для виду діяльності - оптова торгівля продовольчими товарами, ставка податку складає: у 2006-2009 рр. - 200 грн. щомісяця.

Враховуючи те, що ФОП ОСОБА_1 здійснювала за період з 01.04.2006р по 28.02.2009 року роздрібну та оптову торгівлю продовольчими товарами, відповідно до вимог статті 2 Указу №727/98 необхідно було сплачувати єдиний податок за ставкою 200 грн. щомісяця, що встановлена Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради. У зв'язку з цим, перевіркою донараховано єдиного податку, який необхідно сплатити до бюджету у розмірі 2640,0грн в тому числі по періодах : за період з 01.04.2006 р по 31.12.2006 р. - 1080,0 грн., за 2007 рік - 720,0 грн., за 2008 рік - 720,0 грн., за період з 01.04.2009р по 28.02.2009р. - 120,0 грн.

Відповідно до заяв про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, податкових розрахунків за Ф 1-ДФ наданих до ДПІ у м. Енергодар. відомостей нарахування заробітної плати, наданих платником на перевірку, та довідок про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку за період з 01.04.2006р по 31.03.2009р ФОП ОСОБА_1 використовувала найману працю.

Також, здійснюючи діяльність з використанням найманої праці за період з 01.04.2006р. по 28.02.2009р, ФОП ОСОБА_1 не збільшила ставку єдиного податку на 50 відсотків за кожну найману особу. Недобір єдиного податку за вищевказаний період, який необхідно сплатити до бюджету становить 5730,0 грн., в тому числі по періодах: за період з 01.04.2006 р по 31.12.2006 р - 1800,0 грн., за 2007 рік - 1500,0 грн., за 2008 рік - 2070,0 грн., за період з 01.04.2009р по 28.02.2009р. - 360,0 грн.

Отже, ДПІ у м. Енергодар правомірно та обґрунтовано встановлено порушення ФОП ОСОБА_6 вимог статті 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» № 727/98 від 03.07.1998 року, в частині здійснення виду діяльності, що не зазначений у письмових заявах про право застосування спрощеної системи оподаткування та у свідоцтвах про сплату єдиного податку за період з 01.04.2006 року 28.02.2009 року, та в частині несплати до бюджету за вищевказаний період єдиного податку за ставкою, що не перевищує встановленої максимальної ставки при здійснення декількох видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку та порушення вимог статті 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року №727/98, із змінами та доповненнями, в частині не збільшення ставки єдиного податку на 50 відсотків за кожну найману особу за період з 01.04.2006 року по 28.02.2009 року.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення, відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед р бюджетами та державними цільовими фондами» та Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» судом встановлено наступне.

Згідно із вимогами пп.1 і 11 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності. Повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до ч.1 преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р. цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до ст.1 та пп. б п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р.:

1.2) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

1.9) податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом;

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Отже, порушення податкового законодавства зазначено в ст.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №727/98 від 03.07.1998р, а порядок донарахування податкових зобов'язань та винесення рішення передбачено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р.

Позивач в адміністративному позові зазначає, що єдиний податок не передбачений в Законі України «Про систему оподаткування», визначений не Законом України, а Указом Президента України.

Згідно ст. 67 і 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися законів України та сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.4 Розділу XV Перехідних Положень Конституції України Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має право видавати, схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України, укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому статтею 93 цієї Конституції. Такий указ Президента України вступає в дію, якщо протягом тридцяти календарних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду) Верховна Рада України не прийме закон або не відхилить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу, і діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань.

Відповідно до ч.2 ст.5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Ст.6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» передбачено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів), які входять до переліку податків визначених Законом України «Про систему оподаткування».

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючим органами, є Закон України від 21.12.2000 р. № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181).

Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 статті 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строк, вважається сумою податкового боргу платника податків.

Крім того, за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу (пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181).

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлене, що податкове повідомлення-рішення №0001311702/0 від 26.08.2009р., винесене Державною податковою інспекцією у м. Енергодар Запорізької області за результатами виявлених порушень в результаті планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, прийнято податковим органом в межах повноважень, у спосіб та порядок передбачений податковим законодавством. Таким чином оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова , якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а у разі складання постанови в повному обсязі - з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України.

Суддя М.С. Лазаренко

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 12 квітня 2010 року