Ухвала

від 01.04.2015 по справі 2а-7330/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2015 р. м. Київ К/9991/52747/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А. ,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.07.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012

у справі № 2а-7330/12/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Приватного акціонерного товариства «Центр обробки даних Надра»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (ДПІ)

про скасування повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.07.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 24.01.2012 № 0000012320.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення позивачу грошового зобов'язання із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 27.12.2011 № 385/23-20/14288967. Згідно з висновками цього акту позивачем порушені норми підпункту 14.1.181 пункту 14.1 ст.14, пунктів 198.2. 198.3 ст. 198, пункту 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (ПК): завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 2302035,00 грн. у податковому обліку за травень 2011 року за податковими накладними, виписаними ТОВ «ТДК «Трейд» за наслідками нікчемного правочину з поставки товарів (послуг). Висновок про нікчемність правочину обґрунтований посиланням на ознаки фіктивності підприємницької діяльності ТОВ «ТДК «Трейд», як-то: відсутність основних фондів (складських приміщень, виробничих потужностей), трудових ресурсів, які необхідні для виконання господарської операції з поставки; не відповідності підпису керівника ТОВ «ТДК «Трейд» громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 підписам, які здійснені на наданих для почеркознавчої експертизи документах; реєстрації ТОВ «ТДК «Трейд» невідомими особами на ім'я ОСОБА_3; декларування ТОВ «ТДК «Трейд» сум податкового кредиту за контрагентом ТОВ «Росаріо», засновником якого та директором значиться громадянин Російської Федерації ОСОБА_4 і яке також має ознаки фіктивного підприємництва.

На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.01.2012 № 0000012320 про збільшення грошового зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 2302035,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ДПІ при проведенні перевірки не дотримані норми пункту 85.9 ст.85 ПК, оскільки перевірку проведено без дослідження первинних документів, які були вилучені СВ ПМ Бориспільської ОДПІ; постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2011 у справі № 2а-3888/11/1070 за позовом ТОВ «ТДК Трейд» до Бориспільської ОДПІ визнано протиправним та скасовано наказ від 11.07.2011 № 549 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТДК Трейд»; визнано протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТДК Трейд» на підставі цього наказу. Обставини щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТДК Трейд», оцінка документів податкового обліку, на підставі яких позивач сформував податковий кредит у податковому обліку за травень 2011 року, щодо їх достовірності в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, однак, не встановлені та не зроблена.

За визначенням підпункту 14.1.181 пункту 14.1 ст.14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті (у редакції до внесення змін Законом України від 4 липня 2013 року № 408-VII) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (підпункт 198.6 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Ці обставини відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України входять до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову стосовно правомірності рішення контролюючого органу про донарахування сум грошових зобов'язань із ПДВ.

Факт поставки позивачу ТОВ «ТДК «Трейд» товарів (послуг), як зазначено вище, в судових рішеннях судів попередніх інстанцій не встановлений.

Згідно зі статтею 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 69 цього Кодексу встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 2 цієї статті).

Заперечуючи проти позову та доводячи правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, ДПІ у судовому процесі, наряду з доводами про відсутність у ТОВ «ТДК Трейд» основних засобів (складських приміщень, транспортних засобів, виробничих потужностей) та трудових ресурсів, необхідних для виконання господарських операцій із поставки товарів (послуг) у таких обсягах, звертала увагу суду на встановлені у межах досудового розслідування обставини щодо не відповідності підпису керівника ТОВ «ТДК «Трейд» громадянина Російської Федерації ОСОБА_3, який не зареєстрований в Україні, підписам на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, реєстрацію ТОВ «ТДК «Трейд» не встановленими особами з використанням імені ОСОБА_3 На підтвердження цих обставин ДПІ посилається на висновок спеціаліста СТКЗР по обслуговуванню м. Бровари та Броварського району НДЕКЦ при ГУ МВС України у Київській області майора міліції Лавріненко Л.М. від 13.04.2011 № 95 та пояснення ОСОБА_3, які він надав ВПМ Бориспільської ОДПІ.

Цим доводам ДПІ суди попередніх інстанцій у порушення вимог статті 86 КАС України не дали належної оцінки, тоді як обставини, на які посилається податковий орган, входять до предмету доказування у справі і мають істотне значення для вирішення питання стосовно права позивача на податковий кредит за податковими накладними, виписаними від імені цієї юридичної особи. Уваги суду ці доводи заслуговують з врахуванням того, що до справи приєднано копію постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.10.2011, якою надано дозвіл на проведення обшуку в офісних приміщеннях ПрАт «ЦОД «Надра», ПрАТ «ТД «Надра», ПрАТ «ПГК «Надра» з метою вилучення документів з фінансово-господарської діяльності з участю ТОВ «Росаріо» та ТОВ «ТДК «Трейд» в межах кримінального провадження у справі № 05-8685, порушеної за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «Росаріо» . Підставою для задоволення подання начальника СВ ПМ Бориспільської ОДПІ про надання дозволу на проведення обшуку стали встановлені досудовим слідством, зокрема такі обставини, як непричетність громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 до реєстрації ТОВ «Росаріо», а саме: ОСОБА_4 не перетинав державний кордон України, знаходиться в слідчому ізоляторі Пензинської області в Росії у зв'язку з порушенням проти нього кримінального переслідування (а.с.115-117).

Відповідно до пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010 № 969, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1401/18696, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до частини 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 цієї статті).

За наявності даних, що свідчать про не відповідність особи, вказаної в податкових накладних, виписаних від імені ТОВ «ТДК «Трейд», особі, уповноваженої на здійснення операцій з поставки від імені цього товариства, доводи ДПІ підлягали ретельній перевірці з дослідженням всіх обставин, які стосуються факту поставки підрядних послуг.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина 2 ст. 71 КАС України). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 ст. 71 КАС України обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.

Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні були мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкової накладної не є безумовним доказом реальності господарських операцій між позивачем і постачальниками, тоді як для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження валових витрат та податкового кредиту.

Недопустимим є посилання суду на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2011, яка на дату розгляду даної справи не набрала законної сили.

Відповідно до частини 1 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження (частина 3 цієї статті).

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (частина 5 ст. 254 КАС України).

Відповідно до пункту 85.9 ст.85 ПК у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, були вилучені правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання копій документів або забезпечення доступу до них.

Суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про порушення відповідачем норм пункту 85.9 ст.85 ПК з огляду на завершення перевірки без отримання відповіді та первинних документів, попередньо вилучених у межах кримінальної справи СВ ПМ Бориспільської ОДПІ. Однак, акт перевірки від 27.12.2011 № 385/23-20/14288967 не містить висновку податкового органу про відсутність у ТОВ «Центр обробки даних «Надра» документів бухгалтерського та податкового обліку, складених за наслідками господарських операцій позивача з ТОВ «ТДК «Трейд», як підстави для зменшення задекларованої позивачем суми податкового кредиту. Натомість податковий орган як підставу донарахування позивачу грошових зобов'язань вказує безтоварність операцій з поставки між позивачем і ТОВ «ТДК «Трейд», фіктивність документів, виписаних для оформлення цих операцій. Виключно при встановленні обставин щодо здійснення цих операцій суд мав робити висновок щодо впливу порушення відповідачем норм пункту 85.9 ст.85 ПК при проведенні перевірки на правомірність прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин 4 та 5 ст. 11 КАС України.

Допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а отже відповідно до частини 2 ст. 227 КАС України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, перевірити належним чином доводи сторін щодо фактичної поставки товарів (послуг) від ТОВ «ТДК «Трейд», встановити обставини, які зазвичай свідчать про реальність господарських операцій, стосовно взаємовідносин між позивачем і цим товариством. З цією метою в разі необхідності, зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування відповідних обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 КАС України.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково, скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.07.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев

№ К/9991/52747/12