Рішення
від 20.04.2015 по справі 904/2663/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.04.15р. Справа № 904/2663/15 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСФЕРА", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ШТЕРН АГРО УКРАЇНА", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Поліс", м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: адвокат Жижин Р.В., ордер №353 від 17.04.2015р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Штерн Агро Україна" (далі по тексту - відповідач-1) та до товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Поліс", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач-2) про солідарне стягнення 466231,46грн. (з яких 246151,99грн. - проіндексована сума вартості товару (боргу); 198804,12грн. - проценти за користування товарним кредитом; 21275,35грн. - пеня).

Судові витрати по справі позивач просить суд стягнути з відповідача-1, як винної сторони, внаслідок неправомірних дій якої, виник даний спір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем-1 укладено договір купівлі-продажу №13097 від 27.02.2014р. за умовами якого позивач зобов'язується передати, а відповідач-1 прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, мікродобрив відповідно до умов договору (додаткових угод та специфікацій). На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 122068,74грн., а відповідач-1 лише частково його оплатив, у зв'язку з чим з метою захисту порушених прав, позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою. Вимоги до відповідача-2 ґрунтуються на підставі укладеного між позивачем та відповідачем-2 договорі поруки №13097 від 27.02.2014р.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. №13097 від 27.03.2015р. ухвалою суду від 31.03.2015р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 20.04.2015р.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач, відповідач-1 та відповідач-2 про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується засвідченою копією реєстру поштових відправлень суду.

Господарський суд констатує, що зокрема відповідач-1 отримав копію позовної заяви та додані до неї документи, що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

Позивач забезпечив явку представника в судове засідання.

Відповідач-1 надіслав телеграму про перенесення розгляду справи.

Відповідач-2 надав відзив на позов.

20.04.2015 року повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі, крім того, просить суд розглядати справу без участі повноважних представників відповідачів.

Повноважний представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, подав телеграму про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю явки повноважного представника, відзив на позов не надав, витребуванні судом документи не представив.

Повноважний представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі, відзив на позов надав.

Представник позивача надав письмові заперечення проти відкладення розгляду справи та визнав дії відповідача-1 з приводу відкладення розгляду справи споробою затягнути розгляд справи, чим відстрочити сплату основного боргу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Однак, це є правом суду, а не обов'язком, при цьому суд враховує вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи.

Крім того, господарський суд наголошує, що представництво сторони в судовому засіданні господарського суду не обмежене певним колом осіб.

Враховуючи, що суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, в задоволенні клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи відмовлено.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку суду неявка у судове засідання представників відповідача-1 та відповідача-2 не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи, у судовому засіданні, яке відбулося 20.04.2015р. в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2014р. між позивачем та відповідачем-1 укладено договір купівлі-продажу №13097 (далі по тексту - договір купівлі-продажу), відповідно до умов пункту 1.1. якого, продавець (позивач) зобов'язується передати, а покупець (відповідач-1) зобов'язується прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, мікродобрив іменованих у подальшому товар, відповідно до умов даного Договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

В п. 2.1. договору купівлі-продажу зазначено про те, що якість товару повинна відповідати стандартам і Держстандартам, що діють в Україні на момент передачі товару, підтверджуватися сертифікатом якості заводу-виготовлювача.

Продавець (позивач) надає покупцю (відповідачу-1) сертифікати якості на кожну партію товару (п. 2.2. договору купівлі-продажу).

Відповідно до п. 3.1. договору купівлі-продажу, конкретний вид товару, його асортимент, кількість, ціна, строк, поставки та умови оплати товару наведені в специфікаціях до даного договору. Специфікації є невід'ємною частиною даного договору. Ціна товару встановлена по домовленості сторін, а сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - долар США. Оплата вартості товару підлягає у гривні, згідно розділу 4 цього Договору.

Згідно з п. 3.2. договору купівлі-продажу, загальна сума договору складається із суми вартості товару по всіх специфікаціях, підписаних в рамках цього договору, які є його невід'ємною частиною, з урахуванням зміни ціни у спосіб передбачений пунктами 4.7., 4.8. та суми процентів за користування товарним кредитом.

Пунктом 4.1. договору купівлі-продажу передбачено, що умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікації (ях) до договору.

Як зазначено у п. 4.2. договору купівлі-продажу, товарний кредит з відстрочкою платежу по даному договору надається на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом. Товарний кредит наданий продавцем (позивачем) покупцю (відповідачу-1) в межах строків визначених умовами оплати товару у специфікації - є строком правомірного користування товарним кредитором. Користування товарним кредитом за межами строків встановлених умовами оплати товару - є неправомірне користування покупцем (відповідачем-1) товарним кредитом. У разі несвоєчасної сплати товарного кредиту, покупець (відповідач-1) продовжує користуватись товарним кредитом (неправомірне користування) по ставці згідно п. 7.2. (протягом 10-ти календарних днів), а далі по ставці згідно п. 7.3. договору.

Відповідно до п. 4.3. договору купівлі-продажу, нарахування процентів по договору здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту, за період: з моменту фактичного відвантаження товару до дня фактичної оплати покупцем (відповідачем-1) суми вартості товару отриманого на умовах товарного кредиту. Момент фактичного відвантаження товару - дата вказана у видатковій накладній. Якщо буде мати місце факт, що передбачений п. 4.7., 4.8. даного договору, то відповідно і нарахування процентів за користування товарним кредитом здійснюється на уже проіндексовану згідно п. 4.7. чи п. 4.8. суму вартості товару (боргу) по договору, тобто ПСП.

Згідно з п. 4.4. договору купівлі-продажу, при розрахунку процентів день надання та погашення товарного кредиту вважається як один день, при цьому день надання товарного кредиту не включається до розрахунку, а день погашення - включається. При розрахунку процентів кількість днів в місяці приймається за фактичну кількість днів, а в році - 365. У випадку прострочення погашення товарного кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості по товарному кредиту і за весь період прострочення, до дати його повного фактичного погашення. Дата повного фактичного погашення (оплати заборгованості по товарному кредиту) вважається - дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (позивача) у сумі, яка дорівнює заборгованості покупця (відповідача-1) по товарному кредиту.

Пунктом 4.5. договору купівлі-продажу передбачено, що сплата процентів за користування товарним кредитом здійснюється покупцем (відповідачем-1) у строк, який визначається:

- датою погашення (сплати) товарного кредиту, що визначена умовами оплати товару у специфікації, а при наявності несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом (неправомірне користування), сплата процентів здійснюється покупцем (відповідачем-1) щоденно і по дату фактичного погашення товарного кредиту;

- датою фактичного дострокового погашення товарного кредиту, у випадку дострокового погашення товарного кредиту;

Товар вважається оплаченим покупцем (відповідачем-1) у момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (позивача).

Відповідно до п. 4.6. договору купівлі-продажу, плата вартості товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились та узгодили зміну ціни на товар в межах періоду часу, що вказаний у п. 4.7. та згідно способів викладених у п. 4.7., 4.8. договору.

В п. 4.7 договору купівлі-продажу передбачена зміна ціни на товар, якщо у періоди часу: з моменту підписання специфікації до відвантаження (поставки товару) та протягом всього строку користування покупцем (відповідачем-1) товарним кредитом (як правомірне користування так і неправомірне), офіційний курс гривні до іноземної валюти - (Долар США) зміниться в більшу або меншу сторону від офіційного курсу гривні до іноземної валюти - (Долар США), що визначений у специфікації до договору на момент її підписання, покупець (відповідач-1) зобов'язаний сплатити продавцю (позивачу) проіндексовану суму вартості товару у гривні по договору, як проданого на умовах товарного кредиту, так і на інших умовах. ... .

Пунктом 4.8. договору купівлі-продажу передбачено, що якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти - (Долар США) А1 існуючий на певну дату у періодах, про які йдеться мова у п. 4.7. договору, буде величиною меншою, ніж існуюча на ту ж дату ставка міжбанківського валютного курсу гривні до долара США (курс продажу), підтвердженого ПАТ "АКТАБАНК" чи/або ПАТ "ПУМБ", чи/або "ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (Банк обирається за вибором продавця (позивача), то продавець (позивач) має право на індексацію суми вартості товару у гривні, а покупець (відповідач-1) зобов'язаний сплатити продавцю (позивачу) уже проіндексовану суму вартості товару у гривні, з врахуванням ставки міжбанківського валютного курсу гривні до долара США (курс продажу), згідно наступної формули:

Проіндексована сума вартості товару у гривні встановлюється як (М1:А0)хСП=ПСП, де:

М1 - міжбанківський курс гривні до долара США (курс продажу) на дату, коли мало місце його зміна в більшу або меншу сторону по відношенню до А0;

А0 - це:

- (при першій індексації суми вартості товару (боргу)) - офіційний курс гривні до іноземної валюти - Долара США визначений у специфікації до Договору;

- (при кожній черговій індексації) - це курс гривні до іноземної валюти - Долара США, який при попередній індексації суми вартості товару (боргу) був на місці показника М1.

СП - сума вартості товару (боргу), яка підлягає індексації (першій чи черговій) станом на:

- дату, коли грошові кошти від покупця (відповідача-1) (оплата по договору) зараховані на розрахунковий рахунок продавця (позивача);

- дату, вказану в умовах оплати у специфікації, як останній день строку погашення товарного кредиту;

- дату будь-яку послідуючу, яка йде після дати, вказаної в умовах оплати у специфікації, як строк погашення товарного кредиту.

ПСП - проіндексована сума вартості товару (боргу).

Міжбанківський курс гривні до Долара США (курс продажу) підтверджується довідкою ПАТ "АКТАБАНК" чи/або ПАТ "ПУМБ", чи/або ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (за вибором продавця (позивача).

Кількість разів при яких може бути задіяна індексація суми вартості товару у гривні (боргу) є необмеженою і прямо пропорційно залежить від кількості разів при яких може бути задіяна індексація суми вартості товару у гривні (боргу) є необмеженою і прямо пропорційно залежить від кількості разів зміни курсу гривні до долара США, згідно пунктів 4.7, 4.8 договору, у періоди: починаючи з моменту підписання специфікації до відвантаження (поставки товару покупцю), та протягом всього періоду користування покупцем товарним кредитом (як правомірного користування так і неправомірного).

Пунктом 5.1. договору купівлі-продажу передбачено, що право власності на товар переходить до покупця (відповідача-1) в момент одержання ним товару, супровідних документів, та підписання накладних на передачу товару.

Згідно з п. 5.4. договору купівлі-продажу, прийом товару по кількості і якості та документів згідно п. 4.13. проводиться покупцем (відповідачаем-1) у момент одержання товару від продавця (позивача). Покупець (відповідач-1) зобов'язаний перевірити комплектацію, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні), а також відсутність ознак ушкодження і псування товару й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення прийому, письмово заявити продавцю (позивачу). При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем (відповідачем-1), а документи, передбачені пунктом 4.3. - йому переданими.

Як зазначено у п. 7.1. договору купівлі-продажу, у випадку порушення термінів оплати, обумовлених у специфікаціях до договору, покупець (відповідач-1) сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення. Сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування пені припиняється через рік (365 календарних днів) від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Якщо покупець (відповідач-1) прострочив оплату товару, проданого в кредит, на прострочену суму нараховується 35 процентів річних за користування товарним кредитом від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, та протягом 10-ти календарних днів, тобто до моменту, коли починає діяти інша процентна ставка, визначена у п. 7.3. цього договору (п.7.2. Договору купівлі-продажу).

Пунктом 7.3 договору визначено, що якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, через 10 календарних днів від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховуються 350 процентів річних за користування товарним кредитом.

Договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2014р., а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем (відповідачем-1) своїх зобов'язань за цим договором (п. 13.1. Договору купівлі-продажу).

Крім того, 27.02.2014р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки №13097-ПОР (далі по тексту - договір поруки), відповідно до умов п.1.1. якого, предметом цього договору поруки є зобов'язання поручителя (відповідача-2) перед кредитором (позивачем) відповідати за порушення боржником (відповідачем-1) його зобов'язань перед кредитором (позивачем) по основному договору, передбаченому розділом 2 цього договору поруки, що включає: погашення (сплату) товарного кредиту та будь-якої іншої заборгованості в сумі та у строк згідно основного договору; погашення (сплату) суми, на яку збільшено вартість товару, у зв'язку із застосування способу зміни ціни на товар (індексація) згідно умов основного договору; сплату процентів за користування товарним кредитом у відповідності до основного договору та процентів за користування грошовими коштами; сплату неустойки (штрафу, пені), що передбачені умовами основного договору.

Відповідно до п. 1.4. договору поруки, поручитель (відповідач-2) відповідає солідарно та в повному обсязі по зобов'язанням боржника (відповідача-1) перед кредитором (позивачем) по основному договору. При цьому кредитор (позивач) має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Цим договором поруки забезпечується виконання зобов'язання у повному обсязі.

В п. 2.1. договору поруки зазначено про те, що під основним договором в цьому договорі розуміють договір купівлі-продажу №13097 від 27.02.2014р., укладений між кредитором (в основному договорі іменується продавець) (позивачем) та боржником (в основному договорі іменується покупець) (відповідачем-1).

Згідно з п. 3.1.2. договору поруки, поручителю (відповідачу-2) добре відомі усі умови вищезазначеного основного договору, в тому числі термін дії основного договору, строк (термін) виконання зобов'язань по основному договору, а також усі інші умови, зобов`язання та обставини, включаючи розуміння і усвідомлення поручителем (відповідачем-2) тієї умови, що у кредитора (позивача) по основному договору є право достроково вимагати повернення заборгованості (суми товарного кредиту).

Пунктом 3.1.3. договору поруки зазначено, що причини невиконання боржником (відповідачем-1) своїх зобов'язань за основним договором ніяким чином не можуть впливати на виконання поручителем (відповідачем-2) зобов'язань за цим договором поруки.

Часткове виконання зобов'язання поручителем (відповідачем-2) не звільняє останнього від виконання зобов'язання в повному обсязі у подальшому (п. 3.1.6. договору поруки).

Відповідно до п. 3.2.1. договору поруки, кредитор (позивач) зобов'язується прийняти виконання зобов'язань від поручителя (відповідача-2) у разі невиконання або неналежного виконання боржником (відповідачем-1) своїх зобов'язань перед кредитором (позивачем) по основному договору.

У разі порушення зобов'язання боржником (відповідачем-1), кредитор (позивач) має право, на власний вибір, направити поручителю (відповідачу-2) письмову вимогу виконати зобов'язання (або певну його частину) або пред'явити до поручителя (відповідача-2) позов (п.4.1. договору поруки).

Згідно з п. 4.2. договору поруки, поручитель (відповідач-2) зобов'язаний виконати вимогу (позовні вимоги) кредитора (позивача) згідно умов, що передбачені основним договором.

Як зазначено в п. 5.1. договору поруки, у разі порушення боржником (відповідачем-1) зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник (відповідач-1) і поручитель (відповідач-2) відповідають перед кредитором (позивачем) як солідарні боржники. Поручитель (відповідач-2) відповідає перед кредитором (позивачем) у тому ж обсязі, що і боржник (відповідач-1).

Цей договір поруки набирає чинності з дати його підписання та діє протягом 4-х років (п. 8.1. договору поруки).

На виконання умов договору купівлі-продажу між позивачем та відповідачем-1 підписано специфікацію №2 (а.с.20), де сторони узгодили конкретний асортимент, кількість, ціну, строк поставки та умови оплати товару, що має передаватися позивачем.

Позивач зазначає, що відповідно до умов договору купівлі-продажу, специфікації № 2 відповідачу-1 було передано у власність товар на умовах надання позивачем відповідачу-1 товарного кредиту з відстрочкою платежу на загальну суму 122068,74грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.21-22), які долучені до матеріалів справи.

Розмір та строк сплати товарного кредиту з урахуванням вартості товару у гривні згідно видаткових накладних за Специфікацією №2 складає 122068,74грн.

Товар по даній Специфікації до договору продається на умовах надання продавцем покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу.

Продавець надає покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу, з наступним графіком його сплати:

- 20% від суми вартості всього товару по Специфікації покупець має сплатити до 31.08.2014р.;

- решту 80% від суми вартості всього товару по Специфікації покупець має сплатити до 11.11.2014р.

Однак, як зазначає позивач, відповідач-1 зобов'язання за договором купівлі-продажу належним чином не виконав, грошові кошти за отриманий товар сплатив лише частково, а саме у розмірі 36800,00грн., у зв`язку з чим станом на 23.03.2015р. у відповідача-1 утворилась проіндексована заборгованість перед позивачем за договором купівлі-продажу у розмірі 246151,99грн. (з яких 85268,74грн. сума вартості товару згідно видаткових накладних та 160883,25грн. сума індексації).

За неналежне виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу, позивач відповідно до п. 7.1. договору купівлі-продажу нарахував пеню у розмірі 21275,35грн., з яких 165,75грн. - пеня по товарному кредиту з відстроченням платежу до 31.08.2014 року за період з 02.09.2014р. по 23.03.2015р. - 203 календарних днів та 21109,60грн. - пеня по товарному кредиту з відстроченням платежу до 11.11.2014р. за період з 12.11.2014р. по 23.03.2015р. - 132 календарних днів.

Крім того, відповідно до п. 7.2., п. 7.3. договору купівлі-продажу, позивачем були нараховані проценти за користування товарним кредитом у розмірі 198804,12грн. нараховані позивачем за період з 02.09.2014р. по 23.03.2015р.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 проіндексовану суму боргу у розмірі 246151,99грн., суму процентів за користування товарним кредитом у розмірі 198804,12грн., пеню у розмірі 21275,35грн.

В свою чергу, відповідач-1 доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач-1 не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

В свою чергу, відповідач-2 доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач-2 скористався наданим йому правом на судовий захист шляхом подання відзиву на позов в якому визнав позов обґрунтованим та доведеним, однак вважає, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача-1, отже судові витрати по справі необхідно, на думку відповідача-2, покласти на відповідача-1.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст.174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 694 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі невиконання продавцем обов'язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його неналежне виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2). Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.3).

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, умови договорів та обставини справи господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки заборгованість підтверджується матеріалами справи, а зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк.

Господарський суд вважає, що відповідач-1 визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися часткове погашення самим боржником основного боргу.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що ним розрахунки суми пені та процентів за користування товарним кредитор перевірені та визнані такими, що зроблені вірно.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Господарський суд погоджується з позицією відповідача-2, що даний спір виник внаслідок неправомірних дій саме відповідача-1, як покупця по основному договору купівлі-продажу.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд, як просить позивач, судові витрати по справі покладає на відповідача-1.

До уваги. Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 543, 546, 554, 599, 610, 611, 612, 629, 655, 692, 694 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Штерн Агро Україна" (04070, м.Київ, вул.Борисоглібська, буд.17/1, кв.6; ідентифікаційний код 38091953) та товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Поліс" (49083, м.Дніпропетровськ, вул.Собінова, буд. 1, ідентифікаційний код 34985628) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (49083, м.Дніпропетровськ, вул.Собінова, буд. 1, ідентифікаційний код 31320991) 246151,99грн. (двісті сорок шість тисяч сто п'ятдесят одна грн. 99 коп.) - проіндексована сума вартості товару (боргу); 198804,12грн. (сто дев'яносто вісім тисяч вісімсот чотири грн. 12 коп.) - проценти за користування товарним кредитом; 21275,35грн. (двадцять одна тисяча двісті сімдесят п'ять грн. 35 коп.) - пеня, видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Штерн Агро Україна" (04070, м.Київ, вул.Борисоглібська, буд.17/1, кв.6; ідентифікаційний код 38091953) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (49083, м.Дніпропетровськ, вул.Собінова, буд. 1, ідентифікаційний код 31320991) 9324,63грн. (дев'ять тисяч триста двадцять чотири грн. 63 коп.) судового збору, видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

22.04.2015р.

Суддя І.В. Петренко

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення20.04.2015
Оприлюднено29.04.2015
Номер документу43742569
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —904/2663/15

Ухвала від 10.12.2015

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петренко Ігор Васильович

Ухвала від 04.11.2015

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петренко Ігор Васильович

Постанова від 29.07.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Вовк І.В.

Ухвала від 17.07.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Вовк І.В.

Постанова від 25.05.2015

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Величко Надія Леонидівна

Ухвала від 12.05.2015

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Величко Надія Леонидівна

Рішення від 20.04.2015

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петренко Ігор Васильович

Ухвала від 31.03.2015

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петренко Ігор Васильович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні