Ухвала

від 20.04.2015 по справі 908/1716/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 27/69/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.04.2015 Справа № 908/1716/15-г

За позовом: Публічного акціонерного товариства "ГРІН БАНК" (місцезнаходження: 04107 м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21; адреса для листування: 04071 м. Київ, вул. Костянтинівська, 10)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРВТОРЛОМ" (83050 м. Донецьк, вул. Щорса, буд. 43)

про стягнення 32 556 863 грн. 00 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Публічне акціонерне товариство "ГРІН БАНК, м. Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРВТОРЛОМ", м. Донецьк про стягнення 32 556 863 грн. 00 коп. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 05/13 від 26.04.2013 р.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., автоматичним розподілом справ між суддями від 17.03.2015 р., справу № 908/1716/15-г передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", якщо місцевий господарський суд знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, то заява подається до господарського суду за територіальною підсудністю судових справ

Відповідно до розпорядження Вищого господарського суду України від 08.09.2014 р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ", у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції, на підставі подання Державної судової адміністрації України від 26.08.2014 р. № 8-4166/14 та від 29.08.2014 р. № 8-4211/14, керуючись статтею 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням анти терористичної операції", статтею 34 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено, що розгляд господарських справи, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється зокрема: господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області - господарським судом Запорізької області.

Ухвалою суду від 18.03.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1716/15-г, присвоєно справі номер провадження 27/69/15 та призначено судове засідання на 20.04.2015 р.

У судове засідання 20.04.2015 р. позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Клопотань про розгляд справи без позивача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Представник відповідача у судове засідання, відкрите 20.04.2015 р. не з'явився, вимог суду не виконав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

20.04.2015 р. надіслав на адресу суду письмовий відзив на позовну заяву, проти заявленого позову заперечує, просить суд залишити позовну заяву без розгляду. В обґрунтування заперечень посилається на те, що 18.12.2014 року акціонери Банку - ТОВ «Максімус і Ко» та ТОВ «Марго Груп» - ініціювали судове провадження в порядку адміністративного судочинства щодо скасування постанови Правління Національного банку України від 24.09.2014 року № 595/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Грін Банк» до категорії неплатоспроможних» й рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.09.2014 року № 98 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Грін Банк».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 р. у справі № 826/20045/14 за вищевказаним позовом ТОВ «Максімус і КО», ТОВ «Марго Груп» до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Грін Банк» позовні вимоги задоволено повністю, а саме визнані протиправними та скасовані відповідні рішення Національного банку України та виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

31.03.2015 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року залишена без змін.

Таким чином, постанова Правління Національного банку України від 24.09.2014 року № 595/БТ та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.09.2014 року № 98 скасовані і це рішення набрало законної сили 31.03.2015 року.

Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 і частини третьої статті 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін.

Принцип обов'язковості виконання судових рішень кореспондує з приписами статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до п.10.2 Постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі», скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Враховуючи наведене вище, вказані акти НБУ та виконавчої дирекції ФГВФО є недійсними з моменту прийняття та не породжують правових наслідків для учасників правовідносин, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Це також означає, що усі дії, вчинені на виконання даних рішень, є незаконними та не можуть мати правових наслідків як такі, що були вчинені на виконання скасованих рішень.

Таким чином, на думку відповідача позовна заява, подана позивачем, є незаконною, безпідставною та повинна бути залишена судом без розгляду тому що особа, яка її підписала не мала на це відповідних повноважень (оскільки рішення про її призначення визнане протиправним та скасоване з моменту його винесення).

Відповідно до ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її.

Оскільки рішення про введення тимчасової адміністрації було скасоване з моменту його винесення, то будь-які дії керівника банку (призначеного після того) є незаконними та не мають юридичної сили, оскільки були вчинені на виконання скасованого рішення.

Пунько Наталя Олександрівна (попередній керівник ПАТ «Грін Банк») була призначена тимчасово виконуючим обов'язки голови правління ПАТ «Грін Банк» на підставі протоколу Спостережної ради банку № 12 від 28 березня 2014 року, її повноваження як керівника банку були призупинені в зв'язку з прийняттям рішення про введення тимчасової адміністрації в силу ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (відповідно зараз вони поновлені).

Але оскільки станом на сьогоднішній день рішення, яке стало підставою для заміни керівника, скасоване, саме Пунько Н.О. є єдиним законним та повноважним керівником ПАТ «Грін Банк». Втім, подана позовна заява була підписана не Пунько Н.О. та взагалі її подання було наслідком прийняття рішення про введення тимчасової адміністрації у ПАТ «Грін Банк», оскільки відповідно до закону уповноважена особа ФГВФО зобов'язана вчиняти дії до стягнення дебіторської заборгованості.

Враховуючи, що рішення про введення тимчасової адміністрації було скасоване судом у ПАТ «Грін Банк» немає правових підстав для подання такого позову, у зв'язку з чим, відповідач просить позовну заяву ПАТ «Грін Банк» залишити без розгляду.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Позивач та відповідач належним чином були повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи та їх явка господарським судом визнана обов'язковою.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Публічного акціонерного товариства "ГРІН БАНК", м. Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРВТОРЛОМ", згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені і інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Крім того, позивач звернувся до суду з позовом та одночасно подав заяву в порядку ст.66,67 ГПК України, просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову 32 556 863,00грн.

Заява позивача щодо забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки:

Згідно зі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Тобто, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно чи грошові суми, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись на момент виконання рішення. А оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала зазначену заяву за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадках невжиття заходів забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Як свідчать матеріали справи, обґрунтувань щодо наявності підстав забезпечення позову, як того вимагають Господарський процесуальний кодекс України та постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", позивачем не зазначено.

Тобто, позивач жодних доказів на підтвердження того, яким чином невжиття заходів із забезпечення позову шляхом накладення арешту може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у цій справі суду не надав.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, а також не подання ними витребуваних судом доказів.

З метою з'ясування фактичних обставин справи, вивчення наданих до справи документів, дотримання прав сторін, виникла необхідність відкладення розгляду справи.

На підставі ст. 77 ГПК України, суд відкладає розгляд справи, у зв'язку з неявкою у судове засідання представників позивача та відповідача, а також, враховуючи, необхідність витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору.

Керуючись ст. ст. 22, 77, 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Розгляд справи відкласти.

2. Засідання суду призначити на 13.05.2015 р. о 12 год. 35 хв.

позивача: оригінали документів, які посвідчують правовий статус підприємства для огляду (завірені належним чином копії у справу), нормативне та документальне обґрунтування заявлених вимог, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо адреси відповідача та знаходження його на теперішній час в державному реєстрі на день розгляду справи, надати докази надсилання позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу (поштою, телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення), надати суду у письмовому вигляді усі відомі позивачу засоби зв'язку з відповідачем (адреси для направлення поштової кореспонденції, адреси електронної пошти, номери телефонів тощо), оригінал договору № 05/13 від 26.04.2013 р. з додатками, змінами та доповненнями, надати суду документальні докази повного або часткового виконання грошового зобов'язання відповідачем (платіжні документи, доручення, прибуткові касові ордери, банківські виписки, виписки з рахунків, довідки руху коштів по рахунках тощо), детальний розрахунок стягуваної суми, з точним зазначенням періоду, за який стягується заборгованість, копії кредитної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРВТОРЛОМ" за кредитним договором № 05/13 від 26.04.2013 р., положення про облікову політику, інструкцію про проведення розрахунково-касових операцій з юридичними особами, положення про кредитування юридичних осіб, положення про кредитний комітет, протоколи засідання кредитного комітету щодо видачі кредиту за договором № 05/13 від 26.04.2013 р., оригінали вказаних документів надати суду для огляду оригінали документів доданих до позову, листування між сторонами по суті спору з доказами направлення або вручення кореспонденції, довідку про повні банківські реквізити, надати суду письмові докази відповідно до ст. 33 ГПК України, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті та інші документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду спору, довіреність на представника.

відповідача: оригінали документів, які посвідчують правовий статус підприємства для огляду (завірені належним чином копії у справу), нормативне та документальне обґрунтування заперечень проти позовних вимог згідно діючого законодавства - письмовий відзив на позовну заяву, відзив на позовну заяву представити суду і до судового засідання направити на адресу позивача (докази відправлення надати в судове засідання), оригінал договору № 05/13 від 26.04.2013р. з додатками, змінами та доповненнями, надати суду документальні докази повного або часткового виконання грошового зобов'язання відповідачем (платіжні документи, доручення, прибуткові касові ордери, банківські виписки, виписки з рахунків, довідки руху коштів по рахунках тощо), довідку про повні банківські реквізити, листування між сторонами по суті спору з доказами направлення або вручення кореспонденції, надати суду письмові докази відповідно до ст. 33 ГПК України, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті та інші документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду спору, довіреність на представника.

Явка представників сторін у судове засідання 13.05.2015 р. обов'язкова.

Суддя С.С. Дроздова