Рішення

від 16.04.2015 по справі 908/998/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 20/44/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2015 Справа № 908/998/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" (54000, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 143; адреса для листування: 03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 8)

до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Росія" (87354, Донецька область, Амвросіївський район, селище Улянівське, вул. Леніна, буд. 74; тел. 0625922166, 0676440400, факс 0625922166)

про стягнення суми 141503,66 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 141503,66 грн., із яких: сума 52120,00 грн. основної заборгованості, сума 51077,60 грн. дооцінки вартості неоплаченого товару, сума 17221,02 грн. 36% річних, сума 10661,04 грн. пені, сума 10424,00 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.02.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/998/15-г, справі присвоєно номер провадження 20/44/15, справу призначено до розгляду на 12.03.2015 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 08.04.2015 р., 16.04.2015 р.

16.04.2015 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач у судові засідання не з'являвся. Через канцелярію суду від позивача 04.03.2015 р., 30.03.2015 р. та 14.04.2015 р. надійшли письмові клопотання, в яких позивач просить розглянути спір за наявними документами без участі уповноваженого представника, оскільки позивач не має змоги забезпечити явку останнього, вимоги позивача просить задовольнити у повному обсязі, стягнувши з відповідача суму 52120,00 грн. основної заборгованості, суму 51077,60 грн. дооцінки вартості неоплаченого товару, суму 17221,02 грн. 36% річних, суму 10661,04 грн. пені, суму 10424,00 грн. штрафу. До клопотання позивача, яке надійшло до суду 04.03.2015 р., додані для огляду оригінали договору поставки № ЗП-47/13 від 09.04.2013 р. із додатками №№ 1-4 та додатковою угодою від 23.12.2013 р., видаткових накладних, які покладено в підставу позову.

Позовні вимоги згідно з позовною заявою мотивовано наступним. Відповідно до умов договору поставки № ЗП-47/13 від 09.04.2013 р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 211735,48 грн., що підтверджується видатковими накладними. Відповідно до додаткової угоди від 23.12.2013 р. до договору поставки датою остаточного розрахунку за поставлений товар є 25.02.2014 р. Відповідачем було здійснено оплату в сумі 159615,48 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. Загальна сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 52120,00 грн. Просить стягнути з відповідача суму 52120,00 грн. основного боргу, суму 10661,04 грн. пені за період із 26.02.2014 р. по 26.01.2015 р., суму 17221,02 грн. - 36% річних за період із 26.02.2014 р. по 26.01.2015 р., суму 10424,00 грн. штрафу та суму 51077,60 грн. дооцінки вартості товару відповідно до п.п. 2.4, 3.3 договору поставки. Позов обґрунтовано ст.ст. 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 6, 11, 509, 524, 525, 526, 533, 549, 610, ч. 1 ст. 612, ст.ст. 625-629, 655, 692-694 ЦК України.

У судові засідання представник відповідача не з'явився. Місцезнаходженням відповідача згідно з позовною заявою та даних з ЄДРЮОтаФОП є: Донецька область, Амвросіївський район, селище Улянівське, вул. Леніна, буд. 74. Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» (зі змінами внесеними Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 01.12.2014 р. № 01-06/2052/14) інформація про час і місце судових засідань була розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет. Повідомити відповідача про розгляд справи шляхом передачі телефонограми було неможливо, оскільки телефони, які зазначено в матеріалах справи в якості засобів зв'язку з відповідачем, не відповідали, про що складено відповідний акт та витяг із журналу реєстрації факсограм, телеграм, телефонограм, електронних повідомлень. Відповідно до листа Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 20.01.2015 р. № 04-16-83 поштові відправлення до селища Улянівське Амвросіївського району Донецької області не здійснюються, про що складено відповідні акти, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач причини неявки в судові засідання не повідомив. Будь-яких документів, заяв, клопотань, у т.ч. письмового відзиву, від відповідача до суду не надходило.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність представників сторін, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

09.04.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» (постачальник за договором, позивач у справі) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Росія" (покупець за договором, відповідач) було укладено договір поставки № ЗП-47/13, за умовами якого постачальник зобов'язався в терміни, визначені договором, передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором. За даним договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються додатками та/або накладними та/або рахунками-фактурами, що є невід'ємною частиною цього договору (п.п. 1.1, 2.1).

Відповідно до п. 2.2 ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується у додатках у національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР), Насіння, Насіння Вітчизняного виробництва, Міндобрива та Мікродобрива). Для товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрива) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США. У разі зміни курсу гривні до долара США, постачальник проводить перерахунок (до оцінку) вартості поставленого, але не оплаченого покупцем товару (п. 2.4).

Загальна сума договору визначається сукупністю додатків та/або накладних та/або рахунків-фактур, що зазначені в п. 2.1 договору, та які є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у додатках щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна.

Згідно з п.п. 3.1, 4.1 договору порядок розрахунків за поставлений товар та строк поставки товару визначається в додатках до даного договору. Перехід права власності здійснюється в момент передачі товару з одночасним приймання по кількості і якості (п. 6.2). Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної в накладній (п.6.3).

Відповідно до п. 11.2 договір набуває чинності з моменту його підписання представниками обох сторін та діє до повних розрахунків.

До договору сторонами в період із 09.04.2013 р. по 21.06.2013 р. були підписані додатки №№ 1-4, якими визначено асортимент продукції, її кількість, ціна в гривнях, сума, строки поставки, ціна в доларах США, вартість в доларах США. Визначено, що остаточний розрахунок за поставлений товар - до 20.10.2013 р., до 21.10.2013 р., оплата вартості товару здійснюється покупцем із врахуванням п. 3.3 договору.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем було поставлено відповідачеві за умовами договору № ЗП-47/13 від 09.04.2013 р. товар:

- на суму 137760,00 грн. згідно з видатковою накладною № 791 від 22.04.2013 р.;

- на суму 5904,00 грн. згідно з видатковою накладною № 3250 від 20.06.2013 р.;

- на суму 57739,48 грн. згідно з видатковою накладною № 3251 від 20.06.2013 р.;

- на суму 10332,00 грн. згідно з видатковою накладною № 3284 від 21.06.2013 р., всього на загальну суму 211735,48 грн. Усі видаткові накладні містять підпис одержувача (відповідача), який скріплений круглою печаткою юридичної особи - відповідача.

Відповідач частково сплатив суму 159615,48 грн. за отриманий товар за договором № ЗП-47/13 від 09.04.2013 р., перерахувавши її на рахунок позивача, що підтверджується платіжними дорученнями: № 10 від 22.05.2013 р. на суму 1180,80 грн., № 8 від 22.05.2013 р. на суму 37128,00 грн., № 9 від 22.05.2013 р. на суму 11547,90 грн., № 90 від 29.08.2013 р. на суму 2066,40 грн., № 186 від 12.12.2013 р. на суму 107692,38 грн.

23.12.2013 р. між сторонами було підписано додаткову угоду до договору № ЗП-47/13 від 09.04.2013 р., якою сторони домовились змінити дату остаточної оплати заборгованості, що виникла, у розмірі 100000,00 грн. за отриманий товар відповідно до договору поставки № ЗП-47/13 від 09.04.2013 р. та додатків № 1 від 09.04.2013 р., № 2 від 24.04.2013 р. та вважати 25.02.2014 р. датою остаточного розрахунку (п. 1 додаткової угоди). Покупець зобов'язався до дати, зазначеної у п. 1 даної угоди, погасити заборгованість у розмірі 100000,00 грн. (п. 2). У пунктах 3, 4 додаткової угоди зазначено, що у разі невиконання покупцем п. 1 та п. 2 даної додаткової угоди, постачальник має право нарахувати штрафні санкції (пеня, неустойка, штраф), передбачені договором поставки № ЗП-47/13 від 09.04.2013 р. Нарахування штрафних санкцій, передбачених п. 3 додаткової угоди починається з 26.12.2013 р. та припиняється в день здійснення повного розрахунку покупця з постачальником.

У зв'язку з наявною заборгованістю позивач у лютому 2015 р. звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, за яким було порушено провадження у даній справі.

Частиною 2 ст. 15 ГПК України визначено, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Місцезнаходженням Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Росія" є селище Улянівське Амвросіївського району Донецької області. Відповідно, справа за позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Росія" стосовно виконання договору поставки № ЗП-47/13 від 09.04.2013 р. підсудна господарському суду Донецької області.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 12.08.2014 р. «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції судам.

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р «Про зміну територіальної підсудності господарських справ» визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється: господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області - господарським судом Запорізької області.

Таким чином, справа за позовом ТОВ «Імперія-Агро» до СВК «Росія» стосовно виконання договору № ЗП-47/13 від 09.04.2013 р. підсудна господарському суду Запорізької області.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує наступне.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушені взяті за умовами договору зобов'язання щодо оплати за поставлений товар (25.02.2014 р. - дата остаточного розрахунку згідно з умовами додаткової угоди від 23.12.2013 р.).

Таким чином, вимога позивача про стягнення 52120,00 грн. заборгованості (211735,48 грн. (загальна суму поставки) - 159615,48 грн. (сума оплати)) є обґрунтованою, підтверджена належними доказами, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивач просить стягнути з відповідача суму 51077,60 грн. дооцінки вартості неоплаченого товару відповідно до п.п. 2.2, 2.4, 3.3 договору № ЗП-47/13.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України). Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч.ч. 1, 2 ст. 533 ЦК). У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.

У п. 3.2 договору встановлено, що сторони погоджуються застосовувати при проведенні розрахунків за цим договором курс долара США до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання договору. В тому випадку, коли курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу долару США до гривні на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вищим за курс відповідної іноземної валюти на день укладення додатку, сторони для визначення суми, належної до оплати, використовують таку формулу: С = А1/А2 х В, де С - сума, належна до плати; В - ціна товару на момент підписання додатку; А1 - курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу долару США до гривні на день перерахування коштів; А2 - курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу долару США до гривні на день підписання відповідного додатку. При проведенні розрахунків сума в гривнях, яку покупець зобов'язаний сплатити постачальнику як належну оплату повної вартості товару, визначається з врахуванням умов ч. 1 цього пункту шляхом множення грошового еквівалента вартості неоплаченого товару в доларах США на курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу долару США до гривні на день проведення оплати (п. 3.3). Всі платежі за цим договором здійснюються покупцем із врахуванням п. 3.3 договору (п. 3.4).

Суд вважає, що по суті за змістом п. 3.3 договору сторони встановили обов'язок покупця сплатити проіндексовані суми платежів за товар у залежності від зміни курсу гривні до долара США. Сплачені покупцем постачальнику суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару, вказану у видаткових накладних, є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару.

Перевіривши розрахунки позивача, суд визнає обґрунтованими та такими, що не суперечать законодавству та п.п. 3.2, 3.3 договору позовні вимоги про стягнення 51077,60 грн. (16,20:8,2=1,98 х 52120,00 грн.= 103197,60-52120,00) дооцінки вартості неоплаченого товару та задовольняє їх.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача на його користь відповідно до п. 7.1.1 договору пені в сумі 10661,04 грн., нарахованої за період із 26.02.2014 р. по 21.01.2015 р., та штрафу в сумі 10424,00 грн. згідно з розрахунком.

Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У пункті 7.1.1 договору № ЗП-47/13 від 09.04.2013 р. сторони встановили, що за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення, а також додатково штраф 20% від суми несплаченого боргу.

Відповідно до п. 7.8 договору стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій відповідно до ст. 259 ЦК України продовжується до трьох років.

Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в договорі № ЗП-47/13 (п. 7.8) встановлений строк, який перевищує встановлений в ч. 6 ст. 232 ГК, відповідно нарахування пені здійснюється позивачем правомірно за період із 26.02.2014 р. по 26.01.2015 р.

Факт порушення відповідачем термінів розрахунків, передбачених договором, є доведеним і вимоги про стягнення пені заявлено обґрунтовано. Здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу є вірним, відповідач порушив строк оплати, встановлений договором. Таким чином, до стягнення з відповідача за заявлений позивачем період належить пеня в сумі 10661,04 грн. та штраф в сумі 10424,00 грн. (52120,00 грн. х 20% = 10424,00 грн.).

Також позивач просить стягнути з відповідача 17221,02 грн. 36% річних згідно з розрахунком за період із 26.02.2014 р. по 26.01.2015 р. включно.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 7.7 договору визначено, що в разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань, передбачених розділом 3 цього договору, покупець, відповідно до ст. 625 ЦК України, сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 36% річних, якщо інший розмір річних не встановлено відповідним додатком до договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої заборгованості.

Інший розмір річних, аніж передбачений пунктом 7.7 договору, сторони в додатках до договору, не встановлювали.

Розрахунок 36% річних позивачем здійснений вірно, з відповідача стягується сума 17221,02 грн. 36% річних за заявлений позивачем період.

На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

При зверненні до суду з позовом позивачем, згідно з платіжним дорученням № 796 від 03.02.2015 р., був сплачений судовий збір в сумі 2840,00 грн., що більше розміру, встановленого Законом України «Про судовий збір», на 9,93 грн. Зайво сплачений судовий збір у розмірі 9,93 грн. підлягає поверненню за ухвалою суду у разі звернення позивача з відповідною заявою.

Керуючись ст.ст. 22 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Росія" (87354, Донецька область, Амвросіївський район, селище Улянівське, вул. Леніна, буд. 74, код ЄДРПОУ 30905360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» (54000, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 143; адреса для листування: 03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 8, код ЄДПОУ 35472893) суму 52120 (п'ятдесят дві тисячі сто двадцять) грн. 00 коп. основної заборгованості, суму 51077(п'ятдесят одна тисяча сімдесят сім) грн. 60 коп. дооцінки вартості неоплаченого товару, суму 17221 (сімнадцять тисяч двісті двадцять одна) грн. 02 коп. 36% річних, суму 10661 (десять тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 04 коп. пені, суму 10424 (десять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 00 коп. штрафу, суму 2 830 (дві тисячі вісімсот тридцять) грн. 07коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 21 квітня 2015 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через місцевий суд, який розглянув справу. У разі неподання скарги, рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання у повному обсязі.