Рішення

від 15.04.2015 по справі 910/22757/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2015Справа №910/22757/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М ПРОФІТ"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія Всесвіт"

про стягнення 93 317 606,92 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Гулевець О.В.

Суддя Пригунова А.Б.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

У судовому засіданні 15.04.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "ТЕРРА БАНК" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "М ПРОФІТ" 93 317 606,92 грн. заборгованості за Кредитним договором КЛ/14/9-34 від 25.02.2014р.

Також, 20.10.2014р. від позивача - Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2014р. порушено провадження у справі № 910/22757/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.11.2014р.

Судом розглянуто заяву про забезпечення позову та встановлено наступне.

В своїй заяві позивач просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках в будь-яких банківських установах, в тому числі, але не обмежуючись, на рахунках.

У відповідності до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Слід зазначити, що заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову. При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33-34 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Однак, позивачем не надано суду належних доказів, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову та вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, суду не надано жодних доказів того, що вказані заходи до забезпечення позову можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Припущення позивача про ухилення відповідача - ТОВ "М ПРОФІТ" від виконання зобов'язань за кредитним договором та імовірність утруднення виконання рішення без надання доказів в підтвердження наявності таких обставин, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, у зв'язку із чим заява позивача не підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2014р. в зв'язку з відпусткою судді Гулевець О.В. розгляд справи № 910/22757/14 призначено на 02.12.2014р.

10.11.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "М ПРОФІТ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

01.12.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "М ПРОФІТ" надійшли: клопотання про зупинення провадження у справі, клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" в судовому засіданні 02.12.2014р. надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

В судове засідання 02.12.2014р. з'явився представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "М ПРОФІТ".

В судовому засіданні 02.12.2014р. представниками сторін було заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до ст. 69 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2014р. продовжено строк вирішення спору у справі № 910/22757/14 на 15 (п'ятнадцять) днів, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія Всесвіт" та відкладено розгляд справи на 16.12.2014р.

16.12.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "М ПРОФІТ" надійшли: відзив на позовну заяву, клопотання про призначення колегіального розгляду справи, клопотання про зупинення провадження у справі, клопотання про зобов'язання позивача надати відомості та документи по справі.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія Всесвіт" в судовому засіданні 16.12.2014р. усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи та просив суд надати третій особі можливість ознайомитись з матеріалами справи.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "М ПРОФІТ" в судовому засіданні 16.12.2014р. надав пояснення щодо клопотання про зупинення провадження у справі, просив його задовольнити.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" в судовому засіданні 16.12.2014р. заперечив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, судом відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідно до п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Положеннями вищевказаного пункту постанови Пленуму Вищого господарського суду України визначено, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку, зокрема, з одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

У пункті 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з частиною першою статті 79 ГПК України може з урахуванням обставин конкретної справи бути підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

Отже, зупинення провадження у справі про стягнення коштів до вирішення справи, предметом якої є визнання недійсним договору, на підставі якого заявлена вимога про стягнення коштів, є правом, а не обов'язком суду, і вирішуючи питання про зупинення або про відмову у зупиненні провадження у справі суд має враховувати обставини конкретної справи.

Разом з тим, суд відзначає, що суд може самостійно встановити обставини для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи №910/22757/14 на наявними у даній справі доказами, а відтак - у даному випадку відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі на підставі ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Також, 16.12.2014р. в судовому засіданні, судом було встановлено, що справа №910/22757/14 відноситься до категорії складних, в зв'язку з чим підлягає колегіальному розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2014р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/22757/14.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 16.12.2014 року справу № 910/22757/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), суддя Бондаренко Г.П., суддя Пригунова А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2014р. колегією судді у складі: Гулевець О.В. (головуючий), суддя Бондаренко Г.П., суддя Пригунова А.Б. прийнято справу № 910/22757/14 до свого провадження та призначено її до розгляду на 27.01.2015р.

22.01.2015р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "М ПРОФІТ" надійшло: клопотання в якому відповідач просить суд зобов'язати позивача здійснити перерахунок суми заборгованості по відсоткам відповідно до умов Кредитного договору №КЛ/14/9-34 від 25.02.2014р. та клопотання в якому відповідач просить зарахувати суму в розмірі 1 700 000,00 гривень сплачену ТОВ "М ПРОФІТ" на рахунок ПАТ "ТЕРРА БАНК" 16 липня 2014 року в рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту за Кредитним договором № КЛ/14/9-34 від 25 лютого 2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2015р. продовжено строк вирішення спору у справі № 910/22757/14 на 15 днів та відкладено розгляд справи на 17.02.2015р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва Паламаря П.І. від 17.02.2015р., в зв'язку з перебуванням судді Бондаренко у відрядженні, справу № 910/22757/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), суддя Пригунова А.Б., суддя Стасюк С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2015р. колегію суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), суддя Пригунова А.Б., суддя Стасюк С.В. прийнято справу №910/22757/14 до свого провадження та призначено її до розгляду на 31.03.2015р.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" в судовому засіданні 31.03.2015р. надав суду письмові пояснення та просив долучити їх до матеріалів справи.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "М ПРОФІТ" в судовому засіданні 31.03.2015р. надав суду контррозрахунок заборгованості за кредитним договором, просив долучити його до матеріалів справи.

В судовому засіданні 31.03.2015р. представники позивача та відповідача надали суду пояснення по справі.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія Всесвіт" в судове засідання 31.03.2015р. не з'явився, не надав пояснень на виконання вимог ухвал суду, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2015р. відкладено розгляд справи № 910/22757/14 на 15.04.2015р.

15.04.2015р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "М ПРОФІТ" надійшли письмові пояснення по справі.

Представники позивача - Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "М ПРОФІТ" та третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія Всесвіт" в судове засідання 15.04.2015р. не з'явились.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 15.04.2015р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2014 року між Публічним акціонерним товариством "ТЕРРА БАНК" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "М ПРОФІТ" (позичальник) було укладено Кредитний договір № КЛ/14/9-34 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 85 000 000,00 грн. на умовах оплати 24,5 % річних за користування кредитом, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в межах строку кредитування, встановленого п. 1.3. Кредитного договору, та сплачувати інші платежі, передбачені даним Договором.

Цільове використання (мета) кредиту: для поповнення обігових коштів (п. 1.2.).

Згідно із п. 1.3.1., п. 1.3.2 Кредитного договору, кредитна лінія відкривається з 25 лютого 2014 року по 24.09.2014 року (включно). Позичальник в будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі до 24.09.2014 року (включно).

Нарахування процентів проводиться за ставкою, визначеною в п. 1.1. Кредитного договору. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно в дату, визначену банком, на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами. Нарахування процентів здійснюється за період з дати надання кредиту по день, що передує останньому робочому дню місяця, в якому надано кредит, включно, та надалі за період з останнього робочого місяця, попереднього звітному, по день, що передує останньому робочому дню звітного місяця (п. 3.3).

Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше п'ятого календарного дня місяця наступного за місяцем нарахування, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності до п. 1.3. цього Договору, в день погашення заборгованості по кредиту або в день дострокового погашення заборгованості на рахунок відкритий у позивача.

За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені Кредитним договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 34,5 % річних (п. 3.6.).

Відповідно до п. 4.2.1. Кредитного договору, відповідач взяв на себе зобов'язання використовувати кредитні кошти за цільовим призначенням та повернути отримані в межах кредитної лінії суми у встановлені Кредитним договором строки.

За порушення визначених в цьому Договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісійних винагород позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Оплата штрафних санкцій здійснюється у національній валюті України за курсом НБУ на дату оплати (п. 5.3.).

Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скраплення печатками сторін.

Свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 82303590,72 грн. та 1948200,00 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку позичальника від 25.02.2014р. по 13.10.2014р., від 25.02.2014р. по 27.03.2015р.

Проте, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що відповідач, в порушення своїх зобов'язань за кредитним договором у строк, визначений договором, кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом, а також нарахована заборгованість за процентами, у зв'язку із чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача 93317606,92 грн. заборгованості за Кредитним договором КЛ/14/9-34 від 25.02.2014р., з яких: 84251792,72 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 7119016,93 грн. - заборгованість по процентам; 169636,34 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 1038720,71 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту; 124646,48 грн. - 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту; 488660,39 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту; 20591,75 грн. - 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів; 104543,60 грн. - втрати від інфляції в зв'язку за несвоєчасне погашення процентів.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги посилається на те, що позивачем неправомірно здійснено нарахування процентів за користування кредитними коштами за ставками 27% річних та 37% річних; здійснення відповідачем часткового погашення заборгованості за Кредитним договором КЛ/14/9-34 від 25.02.2014р., у зв'язку із чим, розмір заборгованості за кредитом має бути зменшений. Також, у відзиві на позов відповідач стверджував, що Кредитний договір суперечить положенням "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки кредитний договір КЛ/14/9-34 від 25.02.2014р. укладений з наданням переваги (пільги) позичальнику, що прямо не встановлені законодавством та внутрішніми документами банку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З системного аналізу вищевикладених положень, суд дійшов висновку, що між сторонами склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України.

В силу положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредиту, внаслідок чого, у відповідача виникла прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 84251792,72 грн.

Доводи відповідача про те, що ним здійснено часткове погашення заборгованості за Кредитним договором КЛ/14/9-34 від 25.02.2014р. у розмірі 1700000,00 грн. визнаються судом безпідставними, оскільки, з наявних в матеріалах справи банківських виписок по рахунку від 16.07.2014р. вбачається, що грошові кошти у розмірі 1700000,00 грн. були сплачені відповідачем як оплата одноразової комісійної винагороди за встановлення ліміту кредитної лінії по Кредитному договору КЛ/14/9-34 від 25.02.2014р., а не в рахунок погашення заборгованості по кредиту за вказаним договором.

Також, під час розгляду справи відповідачем було надано до матеріалів справи банківську виписку по рахунку від 14.03.2014р. в підтвердження часткового погашення заборгованості по кредиту у розмірі 425000,00 грн., однак, наданою відповідачем банківською випискою підтверджується сплата відповідачем одноразової комісійної винагороди за встановлення ліміту кредитної лінії по Кредитному договору КЛ/14/9-34 від 25.02.2014р. у розмірі 425000,00 грн., а не заборгованості по кредиту.

Відповідачем, у відповідності до ст. 33-34 ГПК України, не спростовано розмір заборгованості по Кредитному договору КЛ/14/9-34 від 25.02.2014р., заявлений до стягнення позивачем.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення передбачені ст. 193 ГК України.

Враховуючи те, що розмір невиконаного зобов'язання за Кредитним договором КЛ/14/9-34 від 25.02.2014р., підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 84251792,72 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У зв'язку зі порушенням відповідачем зобов'язань в частині оплати відсотків (процентів) за користування кредитом позивачем нараховані проценти у розмірі 7119016,93 грн.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, стверджував, що позивачем неправомірно здійснено нарахування процентів за користування кредитними коштами за ставками 27% річних та 37% річних, оскільки, Кредитним договором сторонами було погоджено, що процентна ставка за користування кредитом становить 24,5 % річних.

Відповідно до умов Кредитного договору, сторонами було погоджено, що проценти за користування кредитом сплачуються з ставкою 24,5 % річних, за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені Кредитним договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 34,5 % річних (п. 1.1., п. 3.6.).

За розрахунком позивача нарахування процентів за користування кредитними коштами за періоди з 25.02.2014р. по 27.02.2014р, з 28.02.2014р. по 30.03.2014р., з 31.03.2014р. по 29.04.2014р., з 30.04.2014р. по 29.05.2014р. нараховані за ставкою 24,5 % річних, за періоди з 30.05.2014р. по 26.06.2014р., з 27.06.2014р. по 15.07.2014р., з 16.07.2014р. по 30.07.2014р. нараховані за ставкою 27,0 % річних, та за періоди з 29.08.2014р. по 29.09.2014р., з 30.09.2014р. по 13.10.2014р. нараховані за ставкою 37,0 % річних.

Пунктом 1.4. Кредитного договору, тип процентної ставки за користування кредитом, зазначеної в пунктах 1.1. та 3.6. цього договору - фіксована.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 1. ч. 2 ст. 1056 1 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1056 1 ЦК України, фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Пунктом 3.10. Кредитного договору сторонами погоджено, що про намір змінити розмір процентів за користування кредитом банк повідомляє позичальника не пізніше, ніж за 10 (десять) календарних днів до дати початку введення та застосування нового розміру процентів за користування Кредитом шляхом направлення відповідного повідомлення про зміну умов кредитування, а також надає позичальнику для укладення два примірники договору про внесення змін до цього договору.

У випадку, якщо, позичальник погодиться із запропонованою банком зміною процентів за користування кредитом, позичальник підписує та скріплює своєю печаткою два примірники договору про внесення змін до цього договору та повертає їх банку для підпису та скріплення печаткою зі сторони банку. Після підписання обох примірників договору про внесення змін до цього договору банк повертає один примірник договору про внесення змін до цього договору позичальнику.

У випадку, якщо протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення банком позичальнику повідомлення про намір змінити розмір процентів за користування кредитом та двох примірників договорів про внесення змін до цього Договору, як зазначено в цьому пункті цього договору, позичальником не будуть надані банку підписані та скріплені печаткою зі сторони позичальника два надісланих (переданих) банком примірників договору про внесення змін до цього договору (щодо зміни розміру процентів за користування кредитом) та/або якщо позичальник погодиться із запропонованою банком зміною розміру процентів за користування кредитом, у такому випадку положення цього договору змінюються наступним чином - строк повернення кредиту вважається таким, що настав на 20 календарний день з дати відправлення банком повідомлення про намір змінити розмір процентів за користування кредитом та двох примірників договорів про внесення змін до цього договору як зазначено в цьому пункті цього договору.

Відповідно до ст. 7.13 Кредитного договору, всі зміни та доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін у письмовій формі та є невід'ємними частинами цього договору.

Матеріали справи не містять та позивачем не надано додаткових угод про зміну процентної ставки за користування кредитними коштами та погодження сторонами нарахування процентів за користування кредитними коштами за ставками 27,0% річних та 37 % річних.

При цьому, в поясненнях позивача наданих на вимогу суду щодо підстав зміни розміру процентів за кредитним договором, позивачем було зазначено, що рішенням Головного кредитного комітету ПАТ "ТЕРРА БАНК", затвердженим протоколом № 99-3 від 15.06.2014 р. змінено умови кредитування ТОВ "М ПРОФІТ" за кредитним договором № КЛ/14/9-34 від 25.02.2014 р., а саме: встановлено з 30.05.2014 р. процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 27% річних на строкову заборгованість та 37% річних на прострочену заборгованість.

Також, рішенням Спостережної ради ПАТ "ТЕРРА БАНК", затвердженим протоколом № 64-3 від 25.06.2014 р. підтримано рішення Головного кредитного комітету щодо внесення змін в умови кредитування ТОВ "М ПРОФІТ" та встановлено з 30.05.2014 р. процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 27 % річних на строкову заборгованість та 37 % річних на прострочену заборгованість.

Проте, оскільки, умовами кредитного договору сторонами погоджено, що розмір процентної ставки за користування кредитними коштами визначений в пунктах 1.1. та 3.6. договору є фіксований, зміна процентної ставки здійснюється шляхом внесення змін до Кредитного договору, з огляду на те, що між сторонами не було укладено договорів про внесення змін до Кредитного договору щодо зміни процентної ставки, то нарахування процентів за користування кредитом має здійснюватись за ставкою 24,5 % та за ставкою 34,5 % річних на прострочену заборгованість.

Отже, враховуючи вищевстановлені судом обставини, беручи до уваги періоди нарахування процентів, визначені позивачем, судом встановлено, що нарахування процентів за користування кредитними коштами за періоди: з 30.05.2014р. по 26.06.2014р., з 27.06.2014р. по 15.07.2014р., з 16.07.2014р. по 30.07.2014р. має здійснюватись за ставкою 24,5% річних; з 29.08.2014р. по 29.09.2014р. - за ставкою 24,5% річних зі зміною на 34,5% річних; з 30.09.2014р. по 13.10.2014р. - за ставкою 34,5 % річних.

Разом з тим, судом враховано, що проценти за користування кредитними коштами нараховані за періоди з 25.02.2014р. по 27.02.2014р, з 28.02.2014р. по 30.03.2014р., з 31.03.2014р. по 29.04.2014р., з 30.04.2014р. по 29.05.2014р. за ставкою 24,5 % річних та за період з 30.05.2014р. по 26.06.2014р. за ставкою 27,0 % річних були сплачені відповідачем, проте сплата позивачем процентів за ставкою 27,0 % річних не свідчить про зміну умов кредитного договору щодо збільшення розміру процентної ставки.

За перерахунком суду, розмір процентів, що за користування кредитними коштами за періоди: з 30.05.2014р. по 26.06.2014р., з 27.06.2014р. по 15.07.2014р., з 16.07.2014р. по 30.07.2014р., з 29.08.2014р. по 29.09.2014р., з 30.09.2014р. по 13.10.2014р. становить 6498319,82 грн.,а тому позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом підлягають частковому задоволенню.

Позивачем, також, заявлено про стягнення 1038720,71 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту нарахованої за період з 25.09.2014р. по 13.10.2014р.; 169636,34 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованої за періоди з 06.03.2014р. по 06.03.2014р., з 06.05.2014р. по 12.05.2014р., з 06.08.2014р. по 07.09.2014р., з 08.09.2014р. по 24.09.2014р., з 25.09.2014р. по 05.10.2014р., з 06.10.2014р по 13.10.2014р.; 124646,48 грн. - 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту, нарахованих за періоди з 25.09.2014р. по 30.09.2014р., з 01.10.2014р. по 13.10.2014р.; 488660,39 грн. - втрат від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту, нарахованих за періоди з 25.09.2014р. по 30.09.2014р., з 01.10.2014р. по 13.10.2014р.; 20591,75 грн. - 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів, нарахованих за періоди з 06.03.2014р. по 06.03.2014р., з 06.05.2014р. по 12.05.2014р., з 06.08.2014р. по 07.09.2014р., з 08.09.2014р. по 24.09.2014р., з 25.09.2014р. по 30.09.2014р., з 01.10.2014р. по 05.10.2014р., з 06.10.2014р по 13.10.2014р.; 104543,60 грн. - втрат від інфляції в зв'язку за несвоєчасне погашення процентів, нарахованих за періоди з 06.03.2014р. по 06.03.2014р., з 06.05.2014р. по 12.05.2014р., з 06.08.2014р. по 07.09.2014р., з 08.09.2014р. по 24.09.2014р., з 25.09.2014р. по 30.09.2014р.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.3. Кредитного договору, за порушення визначених в цьому Договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісійних винагород позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Оплата штрафних санкцій здійснюється у національній валюті України за курсом НБУ на дату оплати.

Розрахунок пені за несвоєчасну сплату кредиту здійснений позивачем є арифметично вірним, у зв'язку із чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 1038720,71 грн.

Суд здійснивши перерахунок пені за несвоєчасну сплату процентів, з урахування вірної заборгованості за процентами, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 144299,81 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту здійснений позивачем є арифметично вірним, у зв'язку із чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 124646,48 грн.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, з урахування вірної заборгованості за процентами, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 17551,36 грн.

В п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд, здійснивши перерахунок втрат від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та процентів, встановив, що інфляційне збільшення суми боргу за кредитом становить 0,00 грн. та розмір втрат від інфляції за несвоєчасне погашення процентів становить 114504,49 грн.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" частково.

З приводу посилань відповідача на те, що Кредитний договір КЛ/14/9-34 від 25.02.2014р. суперечить положенням п. 6 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки укладений з наданням переваги (пільги) позичальнику, що прямо не встановлені законодавством та внутрішніми документами банку, та створює юридичних наслідків, то суд зазначає наступне.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 21.08.2014р. №518 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.08.2014р. №72 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ТЕРРА БАНК", згідно з яким з 22.08.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ТЕРРА БАНК".

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012р. № 4452-VI, який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

У відповідності до положень п. 6 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якщо банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, то такі правочини є нікчемними.

Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду та має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій, зокрема, має право повідомляти сторони, за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Враховуючи вищенаведене, під час тимчасової адміністрації тільки Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Матеріали справи не містять відомостей щодо визначення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кредитного договору № КЛ/14/9-34 від 25.02.2014р. нікчемним. Доказів протилежного сторонами не надано.

Окрім того, судом встановлено, що Кредитний договір № КЛ/14/9-34 від 25.02.2014 р. був спрямований на реальне настання правових наслідків, зокрема, надання кредитних коштів та їх повернення.

Таким чином, доводи відповідача викладені у відзиві визнаються судом безпідставними.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 року за подання позовних заяв майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 21.08.2014р. №518 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.08.2014р. №72 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ТЕРРА БАНК", згідно з яким з 22.08.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ТЕРРА БАНК".

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 23.12.2014р. №831 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.12.2014р. № 159 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ТЕРРА БАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "ТЕРРА БАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича строком на 1 рік з 24.12.2014р. по 23.12.2015р. включно.

Враховуючи, те що ПАТ "ТЕРРА БАНК" звільнене, від сплати судового збору згідно статті 5 Закону України "Про судовий збір", то у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір стягується з відповідача в доход державного бюджету України.

Враховуючи те, що розмір задоволених позовних вимог становить 92189835,39 грн., тому з відповідача з відповідача в доход державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 73080,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М ПРОФІТ" (03058, м. Київ, вул. Лебедева-Кумача, буд. 5, код ЄДРПОУ 39082850) на користь Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28-В, код ЄДРПОУ 24425738) прострочену заборгованість по кредиту у розмірі 84251792 (вісімдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят одну тисячу сімсот дев'яносто дві) грн. 72 коп., заборгованість по процентам у розмірі 6498319 (шість мільйонів чотириста дев'яносто вісім тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 82 коп., пеню за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 1038720 (один мільйон тридцять вісім тисяч сімсот двадцять) грн. 71 коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 144299 (сто сорок чотири тисячі двісті дев'яносто дев'ять) грн. 81 коп., 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 124646 (сто двадцять чотири тисячі шістсот сорок шість) грн. 48 коп., 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 17551 (сімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 36 коп., втрати від інфляції в зв'язку за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 114504 (сто чотирнадцять тисяч п'ятсот чотири) грн. 49 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М ПРОФІТ" (03058, м. Київ, вул. Лебедева-Кумача, буд. 5, код ЄДРПОУ 39082850) в доход державного бюджету України 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 20.04.2015

Головуючий суддя О.В. Гулевець

Суддя А.Б. Пригунова

Суддя С.В. Стасюк