Рішення

від 20.04.2015 по справі 916/956/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" квітня 2015 р.Справа № 916/956/15-г

За позовом Приватне підприємство "Форум";

до відповідача Приватне підприємство "ФАРАТ"

про стягнення 29106,47грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Володін О.В. - директор;

Від відповідача: -не з'явився;

Суть спору: Приватне підприємство "Форум" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватне підприємство "ФАРАТ" заборгованість у сумі 29 106,47 гривень за договором поставки від 03.01.2014 року за № 6.

Ухвалою суду від 26 січня 2015 року порушено провадження у справі №916/956/15 та призначено до розгляду на 23 березня 2015 року.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією.

Відповідач в засідання суду призначені на 23.03.2015 року та 20.04.2015 року, не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

17.04.2015 року відповідач надав до канцелярії суду клопотання, в якому просить суд розстрочити виконання рішення суду строком на 3 місяці, також просить суд залучити до матеріалів справи належним чином засвідчені копії установчих документів та докази часткової оплати заборгованості в сумі 2000 гривень. Клопотання відповідача було задоволено частково, наданні матеріали залучено до справи, щодо розстрочки та відкладення розгляду справи суд відмовив. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

За результатами судового засідання справу було розглянуто без участі представника відповідача за участю повноважного представника позивача, за наявними в ній матеріалами документів наданих позивачем. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України , оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Між Приватним підприємством «ФОРУМ» (далі - Позивач) та Приватним підприємством «ФАРАТ» (далі - Відповідач) 03 січня 2014 року було укладено договір - № 6. Відповідно до умов Договору, Позивач зобов'язувався передати у власність Відповідача, а Відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити хлібопекарську та кондитерську сировину (надалі Товар). Відповідач згідно з умовами Договору зобов'язувався прийняти вказаний вище Товар та оплатити його вартість.

Свої зобов'язання Позивач виконав повністю та передав Відповідачу вказаний вище Товар в повному об'ємі та належної якості, а Відповідач прийняв відповідний Товар, що підтверджується відповідними документами - видатковими накладними: №003930 від 23 жовтня 2014 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав товар, за ціною 5 292,48 гривень, у т.ч. ПДВ в розмірі 882,02 гривень; №003963 від 27 жовтня 2014 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав товар, за ціною 3 254,88 гривень, у т.ч. ПДВ в розмірі 542,48 гривень; №004043 від 30 жовтня 2014 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав товар, за ціною 3 657,66 гривень, у т.ч. ПДВ в розмірі 609,61 гривень; №004065 від 03 листопада 2014 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав товар, за ціною 4 197,90 гривень, у т.ч. ПДВ в розмірі 699,65 гривень; №004151 від 06 листопада 2014 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав товар, за ціною 5 192,46 гривень, у т.ч, ПДВ в розмірі 865,41 гривень; №004174 від 10 листопада 2014 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав товар, за ціною 5 062,86 гривень, у т.ч. ПДВ в розмірі 843,81 гривень; №004248 від 13 листопада 2014 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав товар, за ціною 4 778,46 гривень, у т.ч. ПДВ в розмірі 796.41гривень, №004282 від 17 листопада 2014 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав товар, за ціною 4 274,46 гривень, у т.ч. ПДВ в розмірі 712,41 гривень; №004364 від 20 листопада 2014 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав товар, за ціною 6 301,56 гривень, у т.ч. ПДВ в розмірі 1 050,26 гривень; №004386 від 24 листопада 2014 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав товар, за ціною 5 108,28 гривень, у т.ч. ПДВ в розмірі 851,38 гривень; №004471 від 27 листопада 2014 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав товар, за ціною 6 156,96 гривень, у т.ч. ПДВ в розмірі 1 026,16 гривень; ФОР №009697 від 01 грудня 2014 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав товар, за ціною 5 910,00 гривень, у т.ч. ПДВ в розмірі 985,00 гривень; №004584 від 04 грудня 2014 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав товар, за ціною 6 564,90 гривень, у т.ч. ПДВ в розмірі 1 094,15 гривень; №004605 від 08 грудня 2014 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав товар, за ціною 3 399,96 гривень, у т.ч. ПДВ в розмірі 566,66 гривень; №004702 від 11 грудня 2014 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав товар, за ціною 3 890,64 гривень, у т.ч. ПДВ в розмірі 648,44 гривень;

Згідно із пунктом 4.3. Договору, відповідач зобов'язувався здійснити оплату Товару шляхом перерахування на поточний рахунок продавця 100% загальної вартості товару на умовах відстрочення платежу строком 14 календарних днів з моменту отримання Відповідачем товару.

29 грудня 2014 року сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків на суму 69 106,47 гривень. 6 січня 2015 року відповідач сплатив частково заборгованість у сумі 5 000 гривень.

На адресу Відповідача 06 січня 2015 року було направлено претензію з вимогою сплатити заборгованість за отриманий товару згідно із Договором на час пред'явлення претензії, що становило 64106,47 гривень.

Відповідач претензію у встановленому ст. 7-8 ГПК України розглянув та надав відповідь на неї, у вигляді гарантійного листа №1 від 06.01,2015 року, згідно якого відповідач визнав борг у сумі 64 106,47 гривень та зобов'язався погасити у строк до 28 лютого 2015 року за графіком: до 15 січня - 15.000 гривен; до 31 січня - 18000 гривень; до 15 лютого - 12.000 гривень та до 28 лютого - 19.106,47 гривень.

Станом на 05 березня 2015р., Відповідач сплатив частково заборгованість у сумі 35.000 гривень, борг відповідача складає 29 106,47 гривень.

В ході розгляду справи відповідачем було сплачено ще 2000 гривень, на які позивач надав заяву про зменшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 27106,47 гривень.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Так, у п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 177 Господарського кодексу України є договір.

Згідно із ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас, вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 69106,47 гривень, про що було складено та скріплено підписами обох сторін відповідні видаткові накладні. 6 січня 2015 року сторони узгодили та підписали акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого за відповідачем станом на 6 січня 2015 року обліковується заборгованість в сумі 64 106,47 гривень.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідач 6 січня 2015 року звернувся до позивача з гарантійним листом №1 згідно якого останній визнав борг у сумі 64 106,47 гривень та зобов'язався погасити у строк до 28 лютого 2015 року за графіком: до 15 січня - 15.000 гривен; до 31 січня - 18000 гривень; до 15 лютого - 12.000 гривень та до 28 лютого - 19.106,47 гривень.

Свої зобов'язання щодо оплати відповідач виконав частково, здійснив часткову оплату в сумі 35 000 гривень 5 березня 2015 року та 2000 гривень 16 квітня 2015 року.

Отже, з урахуванням часткової оплати заборгованість ПП ФАРАТ" перед позивачем за договором поставки №6 від 03.01.2014 року становить 27 106,47 гривень.

Відповідач визначену заборгованість не сплатив, в зв'язку з чим Приватне підприємство "Форум" просить суд стягнути з Приватного підприємства „ФАРАТ" заборгованість у сумі 27 106,47 гривень.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведені Позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме підлягає стягненню заборгованість у сумі 27 106,47 гривень.

Відповідно, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства „ФАРАТ" (65102, м. Одеса, вул. Лузанівська, б.80, код ЄДРПОУ 24769538) на користь Приватного підприємства „Форум" (65033 м. Одеса вул.. В. Стуса, б.6, код ЄДРПОУ 32622801) заборгованість у сумі 27 106 (двадцять сім тисяч сто шість) гривень, судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України..

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 23 квітня 2015 р.

Суддя Г.І. Гуляк