Ухвала

від 20.04.2015 по справі 43/293-04

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"20" квітня 2015 р.Справа № 43/293-04

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гонтарі А.Д.

розглянувши заяву ДП "Завод ім. В.О. Малишева" про визнання виконавчого наказу таким що не підлягає виконанню по справі

за позовом ДКП КГ "Харківкомуночиствод" (м. Харків) до ДП "Завод ім. В.О. Малишева" (м. Харків) про стягнення 610113,94 грн. за участю представників сторін:

позивача - Капустник Ю.О. (довіреність №268/810 від 25.11.2014 р.);

відповідача (заявника) - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.02.2005 року по справі № 43/293-04 були частково задоволені позовні вимоги позивача, ДКП КГ "Харківкомуночиствод", та відповідача, ДП Завод ім. В.О. Малишева, стягнуто 324625,68 грн. заборгованості, 1700,00 грн. державного мита та 118 грн. судових витрат, про що було видано наказ від 28.02.2005 року.

08.04.2015 за вх.№13927 до канцелярії суду від представника ДП Завод ім. В.О. Малишева надійшла заява про визнання виконавчого наказу таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи її тим, що між ДП "Завод ім. В.О. Малишева" та КП "Харківводоканал" було підписано акт звіряння заборгованості, відповідно до якого заборгованість боржника перед КП "Харківводоканал" у розмірі 18 570 782,33 грн. є списаною.

Подану заяву боржник мотивує тим, що, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення. На виконання вимог вищевказаного Закону в передбаченому порядку КП "Харківводоканал" та ДП "Завод ім. В.О. Малишева" було підписано акт звіряння заборгованості з урахуванням штрафних санкцій, 3% річних, інфляції, судових витрат, індексації, що обліковувалась станом на 01.09.2012 року і не сплачена станом на 30.10.2012 року. Узгоджена, зокрема, сума до списання кредитором становить 18 570 782, 33 грн.

Вищевказане, за твердженням заявника, враховуючи приписи п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", свідчить про те, що заборгованість боржника перед стягувачем у розмірі 18 570 782, 33 грн. згідно з актом звіряння заборгованості є списаною з моменту (з дати) підписання з дати підписання такого акту, а тому наказ від 28.02.2005 року у справі №43/293-04 слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

При цьому боржник зазначає, що факт списання заборгованості підтверджується ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року по справі № 5023/10655/11 (т.1, а.с. 117-118) та постановою Вищого Господарського суду України по справі № 5023/10655/11 від 23.04.2013 року (т.1, а.с. 119-120), якими вимоги стягувача до боржника в сумі 18 570782,33 грн. відхилені під час розгляду справи про визнання банкрутом ДП "Завод ім. Малишева".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 квітня 2015 р. вказану заяву було прийнято та призначено до розгляду на 20 квітня 2015 р. о 12:20 год.

20.04.2015 за вх.№15661 до канцелярії суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву про визнання виконавчого наказу таким, що не підлягає виконанню.

Представник стягувача в судовому засіданні 20.04.2015 заперечив в повному обсязі проти заяви про визнання виконавчого наказу таким, що не підлягає виконанню.

Представник боржника (заявника) в судове засідання 20.04.2015 не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлявся судом належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду заяви, а також неявка боржника не є перешкодою для розгляду заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву за його відсутності за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч. 3 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, розглянувши заяву боржника про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню, встановив наступне.

Статтею 117 ГПК України передбачено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

З огляду на вищенаведену норму законодавства, зокрема, ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково у разі, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, однією з підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню є той факт, що обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

28.02.2005 року на виконання рішення господарського суду Харківської області від 15.02.2005 року по справі № 43/293-04 було видано наказ про стягнення з Державного підприємства „Завод імені В.О. Малишева" на користь Комунального підприємства „Харківводоканал" 324625,68 грн. заборгованості, 1700,00 грн. державного мита та 118 грн. судових витрат.

Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" № 5213-VІ від 06.09.2012 року визначено, що цей Закон визначає комплекс економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" (далі - підприємства оборонно-промислового комплексу). Вказаний Закон набрав чинності 30.10.2012 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011р. за № 993 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром" підприємство боржника - ДП "Завод ім. В.О. Малишева" включено до складу Державного концерну "Укроборонпром".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" - вирішення питань заборгованості за природний газ, електричну та теплову енергію, водопостачання та водовідведення, на умовах, визначених цією статтею, підлягають списанню відповідно до п.3 заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за надані їм послуги з водопостачання та водовідведення перед суб'єктами господарювання, що надають послуги з водопостачання та водовідведення, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, а також заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам оборонно-промислового комплексу на заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування, теплову енергію, електричну енергію та надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 1 вересня 2012 року і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом (пункт 4).

Частина 2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" № 5213-VІ від 06.09.2012 року визначає порядок списання заборгованості.

Так, списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірніми компаніями (підприємствами), а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення (далі - учасники процедури списання), у такому порядку:

1) обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників, враховуючи у тому числі суми пені, штрафних санкцій, 3 відсотки річних та індекс інфляції на дату списання;

2) для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів;

3) списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню;

4) датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання;

5) у разі якщо у статутному капіталі підприємства - учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, взаємно погоджений акт погоджується органом, уповноваженим управляти таким підприємством.

Ч. 2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" № 5213-VІ від 06.09.2012 року визначено порядок списання заборгованості, за яким кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Саме зазначені комісії складають акти звіряння, а датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

До заяви боржника надано акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.10.2012 р., який зі сторони стягувача підписаний заступником директора Департаменту зі збиту по роботі з абонентами юридичними особами Л.Д. Епишевою (довіреності на підписання вказаною особою акту поданого боржником в матеріалах справи не міситься, сторонами не надано), зі сторони боржника ДП "Завод ім. В.О. Малишева" підписаний особою прізвище якої не вказано, не вказано також посади цієї особи, відсутня печатка підприємства.

Відповідно до п. 5.23 ДСТУ підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ, особистого підпису, ініціалів і прізвища. П. 5.11 ДСТУ передбачає вказівку дати складання документа, п. 5.14 ДСТУ передбачена вказівка на місце складання документа. В акті, наданим заявником, не вказані такі обов'язкові реквізити як назви посад осіб, які підписували документ, ініціали, прізвище.

КП "Харківводоканал" наказом № 1479 від 20.11.2012р. було створено комісію з питань списання заборгованості підприємств, що входять до складу концерну "Укроборонпром". Головою комісії було призначено генерального директора КП "Харківводоканал" Корінько І.В. До складу комісії, відповідно до вимог Закону № 5213, входить і головний бухгалтер КП "Харківводоканал". Відомості про створення такої комісії ДП "Завод ім. В.О. Малишева" відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що наявний у справі акт звіряння з ДП "Завод ім. В.О. Малишева" підписаний особою, яку неможливо ідентифікувати, оскільки відсутня її посада і прізвище, відповідно, неможливо встановити повноваження цієї особи на підписання вказаного акту, що унеможливлює ідентифікувати складання цих актів саме комісією.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено погодження акту органом, уповноваженим управляти підприємством, якщо у "статутному капіталі підприємства-учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі.

Відповідно до п. 5.24 ДСТУ, гриф погодження розміщують нижче реквізиту "Підпис". Він складається зі слова ПОГОДЖЕНО (без лапок), назви посади особи, яка погоджує документ (разом з назвою організації), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища, дати погодження. Вказаний реквізит також відсутній у наданих до матеріалів справи актах.

Враховуючи вищенаведену практику, списання заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення підприємствам оборонно-промислового комплексу, зокрема, ДП "Завод ім. В.О. Малишева", є одночасною і взаємопов'язаною процедурою із списанням заборгованості КП "Харківводоканал" перед АК "Харківобленерго". Законом прямо вказано, що акти звіряння повинні бути взаємно погоджені учасниками процедури списання, тобто всіма суб'єктами, у яких виникає обов'язок списання дебіторської заборгованості та кореспондуюче йому право списання кредиторської заборгованості. У разі підписання тільки двостороннього акту звіряння, без погодження з всіма зацікавленими учасниками процедури, порушуються права інших учасників процедури списання, встановлені Законом № 5213.

У листі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 05.04.2013 за № КМ/3-13-1334 вказано, що у зв'язку із особливостями процесу взаємовідносин між підприємствами оборонно-промислового, житлово-комунального та паливно-енергетичного комплексами для успішної реалізації Закону № 5213 необхідно прийняття порядку, яким детально визначається механізм списання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування, електричну та теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення.

Також, необхідно зауважити, що акт звіряння, підписаний КП "Харківводоканал" та ДП "Завод ім. В.О. Малишева" відповідно до визначення ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) є первинним документом бухгалтерського обліку та повинний містити певні реквізити, встановлені Законом № 996. Однак, вказаний акт не відповідає вимогам Закону № 996, а також вимогам ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована систем організаційно-розпорядчої документації", затвердженої наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003р.

Таким чином, акт звіряння взаємних розрахунків, наданий із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню не є підставою для проведення списання заборгованості у відповідності до Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром".

Відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників у ДК "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" підлягають списанню відповідно до п.3 заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за надані їм послуги з водопостачання та водовідведення перед суб'єктами господарювання, що надають послуги з водопостачання та водовідведення, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, а також заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам оборонно-промислового комплексу на заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування, теплову енергію, електричну енергію та надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 1 вересня 2012 року і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом (пункт 4).

Зазначеним Законом не передбачено списання сум судового збору, стягнутого судовими наказами з боржника. Суми судового збору не підлягають списанню і на даний час вони не сплачені, тому у разі задоволення заяви КП "Харківводоканал" не зможе стягнути в примусовому порядку суми заборгованості.

В п. 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 зазначено, що частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Слід зазначити, що боржником не надано до суду доказів на підтвердження створення відповідної комісії ДП "Завод ім. В.О. Малишева", передбаченої п.2. ч.2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" № 5213-VІ від 06.09.2012 року.

Крім того, незважаючи на те, що боржник у своїй заяві стверджує на ту обставину, що заборгованість боржника перед стягувачем списана у розмірі 18 570 782, 33 грн., в наданому до суду акті вказана інша сума, а саме - 19 053 824,99 грн.

При цьому, рішення господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року по справі № 5023/10655/11 та постанова Вищого господарського суду України по справі № 5023/10655/11 від 23.04.2013 року, якими вимоги стягувача до боржника в сумі 18 570782,33 грн. відхилені під час розгляду справи про визнання банкрутом ДП "Завод ім. Малишева", не можуть бути прийняті судом в якості доказів на підтвердження списання заборгованості, що має відношення до даної справи, оскільки із вказаних судових рішень не вбачається посилань на справу № 43/293-04.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для визнання наказу господарського суду Харківської області від 28.02.2005 року по справі №43/293-04 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з чим заява відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" про визнання наказу господарського суду Харківської області від 28.02.2005 року по справі №43/293-04 таким, що не підлягає виконанню.

Суддя Г.І. Сальнікова