Постанова

від 20.04.2015 по справі 910/19827/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2015 р. Справа№ 910/19827/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Євдокимові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп»

на рішення Господарського суду м. Києва

від 27.01.2015

у справі №910/19827/14 (Головуючий суддя: Ващенко Т.М.

судді: Трофименко Т.Ю. Літвінова М.Є.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технологічна компанія «Дакмас», Київська обл., смт Баришівка,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп», м. Київ,

про стягнення 127 144,53 грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо- технологічна компанія «Дакмас», Київська обл., смт Баришівка,

про розірвання договору та стягнення 100 000,00 грн,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Науменко О.А. - представник (довіреність № б/н від 16.09.2014);

від відповідача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Кійко В.І. - представник (довіреність № б/н від 06.02.2015),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технологічна компанія «Дакмас» (надалі - ТОВ «Виробничо-технологічна компанія «Дакмас», позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп» (надалі - ТОВ «Стерео Плаза Груп», відповідач за первісним позовом) про стягнення 127 144,53 грн, з яких 114 999,48 грн основного боргу, 7 532,47 грн пені та 4 612,58 грн 3 % річних, зумовлених неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором на виконання вогнезахисних робіт від 18.03.2013 № 20/13.

В ході розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технологічна компанія «Дакмас» із зустрічним позовом про розірвання договору та стягнення 100 000,00 грн, сплачених в якості авансу за спірним договором.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.01.2015 у справі № 910/19827/14 первісний позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технологічна компанія «Дакмас» 114 999,48 грн основного боргу, 7 532,47 грн пені, 4 527,51 грн трьох відсотків річних та 2 541,19 грн витрат на сплату судового збору. В решті первісних позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 27.01.2015, постановити нове рішення, яким в частині задоволених первісних позовних вимог відмовити повністю та задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним і неповним дослідженням доказів, порушенням судом норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

У зв'язку з перебуванням судді Сухового В.Г. на лікарняному, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2015, на підставі розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2015, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп» у справі № 910/19827/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Руденко М.А. і призначено до розгляду на 30.03.2015.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 у зв'язку з виходом судді Сухового В.Г. з лікарняного для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Суховий В.Г.

27.03.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника у судовому засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 розгляд справи відкладено на 20.04.2015 у зв'язку з нез'явленням у судове засідання уповноважених представників сторін.

У зв'язку з перебуванням судді Сухового В.Г. у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 № 09-52/614/15 призначено повторний автоматичний розподіл справи, за яким справа № 910/19827/14 передана для розгляду судовій колегії у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Агрикова О.В., Жук Г.А.

В судовому засіданні 20.04.2015 представник позивача за первісним позовом проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача за первісним позовом підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким в частині задоволених первісних позовних вимог відмовити повністю та задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.

20.04.2015 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 18.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп» (в тексті договору - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технологічна компанія «Дакмас» (в тексті договору - підрядник) було укладено договір підряду на виконання вогнезахисних робіт № 20/13 (далі - договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язується протягом строку дії договору підряду своїми силами і засобами, використовуючи існуючі технології, виконати протравлення, обґрунтування та вогнезахисну обробку металевих конструкцій на об'єкті, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний 119, будівля літери «А», 1-й поверх металевих конструкцій - з метою досягнення межі вогнестійкості R 30 хвилин (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пунктів 1.3.-1.4. договору замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором підряду та Додатком 1 до нього. Склад та вартість робіт, що будуть виконуватися підрядником, визначаються договірною ціною (Додаток 1), що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно пунктів 2.1.1. та 2.1.2. договору, підрядник зобов'язаний: розробити проект виконання робіт та затвердити його в органах Держтехногенбезпеки; своєчасно та якісно виконати протравлення, обґрунтування та вогнезахисну обробку металевих конструкцій.

За умовами пункту 2.1.3. договору, підрядник зобов'язаний надати замовнику на підпис акт (акти) приймання виконаних підрядних робіт, що були фактично виконані. Акт (акти) приймання виконаних підрядних робіт оформляється лише на технологічно завершені роботи.

Пунктом 2.1.4. договору передбачено, що підрядник зобов'язаний узгодити виконану роботу з представниками Держтехногенбезпеки, що засвідчується актом (актами) контролю якості вогнезахисних робіт встановленого зразку.

Відповідно до пункту 2.1.5. договору, підрядник зобов'язаний надати оригінал(и) акту (актів) контролю якості вогнезахисних робіт замовнику після остаточних розрахунків згідно акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт за фактично виконані обсяги робіт.

Згідно з пунктом 2.2.3. договору, замовник зобов'язаний після надання підрядником акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт, протягом 5-ти (п'яти) робочих днів прийняти виконані роботи та підписати акт (акти) або, в той же термін, надати Підряднику письмову мотивовану відмову.

Відповідно до пункту 2.2.4. договору, замовник зобов'язаний проводити оплату робіт, виконаних підрядником не пізніше 15-ти (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту підписання акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт.

Пунктом 3.1. договору визначено, що до 03.04.2013 замовник повинен перерахувати на розрахунковий рахунок Підрядника авансовий платіж у розмірі 50 % від суми договірної ціни (Додаток 1).

Відповідно до пункту 4.1. договору загальна вартість робіт згідно договірної ціни становить 214 999,48 грн, з ПДВ.

Робота сплачується згідно акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт за фактичні обсяги виконаних робіт (пункт 4.2. договору).

Договір підряду набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до закінчення виконання договірних зобов'язань (пункт 8.1. договору).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно визначив правову природу відносин, що склалися між сторонами, зазначивши, що такі мають ознаки договору підряду, за яким, відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Стаття 854 Цивільного кодексу України до обов'язків замовника відносить, зокрема, оплату виконаної підрядником роботи після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Виходячи з приписів статей 173, 193 Господарського кодексу України, статей 526, 629 Цивільного кодексу України, сторони мають виконувати зобов'язання належним чином відповідно до його умов та вимог закону, при цьому, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вимоги позивача у справі за первісним позовом обґрунтовані тим, що останній відповідно до умов договору виконав, а відповідач прийняв роботи з протравлення, огрунтування та вогнезахисну обробку металевих конструкцій на об'єкті, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 119, будівля літер «А», 1-й поверх, що підтверджується актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2013 року на суму 214 999,48 грн та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (типової форми № КБ-3) від 30.04.2013, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками господарюючих суб'єктів (а.с. 15-16).

Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп» зобов'язання за договором щодо оплати отриманих робіт виконано частково, зокрема, на рахунок ТОВ «Виробничо-технологічна компанія «Дакмас» надійшли оплати 05.04.2013 у сумі 50 000,00 грн та 20.11.2013 у сумі 50 000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками з розрахункового рахунку позивача за первісним позовом за відповідні дати.

У зв'язку з наявністю заборгованості за спірним договором, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технологічна компанія «Дакмас» звернулось до Господарського суду м. Києва з первісним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп» про стягнення 114 999,48 грн основного боргу, 7 532,47 грн. пені та 4 612,58 грн 3 % річних.

За твердженнями апеляційної скарги відповідач за первісним позовом зазначає, що ТОВ «Виробничо-технологічна компанія «Дакмас» під час виконання робіт було порушено вимоги Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 29.09.2011 № 1037, а саме, не було затверджено проект проведення робіт з вогнезахисного оброблення, не було отримано регламент робіт з вогнезахисту, позитивний експертний висновок Держтехногенбезпеки (Державної служби України з надзвичайних ситуацій), а також не було надіслано листа відповідачу за первісним позовом із зазначенням строку готовності об'єкта до здачі.

Крім того, в порушення пункту 2.1. договору, відповідачем за зустрічним позовом не було погоджено роботу з представниками Держтехногенбезпеки (Державної служби України з надзвичайних ситуацій) та не було отримано акт контролю якості вогнезахисних робіт встановленого зразка.

Зважаючи на вказане, у відповідача за первісним позовом існують сумніви щодо якості виконаних позивачем за первісним позовом робіт, а тому, на думку відповідача, у нього відсутній обов'язок здійснювати оплату робіт у повному обсязі.

Вирішуючи спір, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позивачем за первісним позовом належними та допустимими доказами, а саме, актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2013 на суму 214 999,48 грн, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року та банківськими виписками з розрахункового рахунку позивача, доведено факт виконання робіт за спірним договором та їх прийняття відповідачем за первісним позовом.

Колегією суддів також враховано, що законом, зокрема, статтями 853, 882 Цивільного кодексу України передбачено, що на замовника покладено відповідальність за прийняття виконаних робіт. Законом встановлено обов'язок замовника негайно після повідомлення розпочати прийняття робіт, оглянути їх та або підписати акт, або негайно заявити про виявлені недоліки підряднику. При невиконанні вказаного обов'язку замовник втрачає право посилатись на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Підставою для здійснення оплати є підписаний обома сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт.

Як зазначалось вище, умовами договору сторони погодили, що актом приймання виконаних підрядних робіт оформлюється передача технологічно завершених робіт.

З матеріалів справи вбачається, що акт приймання виконаних робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт (типової форми № КБ-3) були підписані відповідачем без зауважень та скріплені печаткою підприємства, відтак, з наведеного слідує, що останній своїми діями підтвердив факт прийняття закінчених робіт, що є підставою для їх оплати.

Твердження апелянта про непогодження позивачем за первісним позовом проекту виконання робіт відхиляються судовою колегією, оскільки вони спростовуються наданим ТОВ «Виробничо-технологічна компанія «Дакмас» листом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (вих. № 65/0/7572 від 30.12.2013), відповідно до якого Головне управління розглянуло проект на виконання робіт з вогнезахисного оброблення будівельних конструкцій, розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технологічна компанія «Дакмас» та не заперечило проти прийнятих проектних рішень.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до умов договору підрядник зобов'язаний надати оригінал(и) акту (актів) контролю якості вогнезахисних робіт замовнику після остаточних розрахунків згідно акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт за фактично виконані обсяги робіт.

Таким чином, оскільки виконані роботи за договором підряду не були оплачені у повному обсязі ТОВ «Стерео Плаза Груп», у позивача за первісним позовом були відсутні підстави надати оригінал акту контролю якості вогнезахисних робіт замовнику, як це передбачено договором.

Зважаючи на вищенаведені законодавчі положення та враховуючи, що позивач за первісним позовом належними та допустимими доказами довів виконання ним у повному обсязі робіт за договором, а відповідачем прийняття робіт, визначених умовами договору не спростовано, як і суми боргу, не сплаченого на час прийняття рішення, колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 114 999,48 грн є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача три проценти річних у розмірі 4 612,58 грн за період з 16.05.2013 по 15.09.2015.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок 3 % річних, колегія суддів апеляційного суду погоджується із судом першої інстанції, що при здійсненні розрахунку позивачем за первісним позовом неправильно визначено період нарахування 3 % річних. З урахуванням пункту 2.2.4 договору, місцевим судом встановлено правильний період нарахування - з 25.05.2013 до 15.09.2014. Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення 3 % річних судом першої інстанції задоволена частково у розмірі 4 527,51 грн.

Водночас, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язань з оплати послуг позивач просив стягнути з відповідача пеню за період з 17.02.2013 до 15.09.2014, розмір якої за його розрахунком складає 7 532,47 грн.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За приписами частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що у разі несвоєчасного виконання замовником зобов'язань щодо підписання акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт або здійснення оплати, він зобов'язаний перерахувати підряднику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Судом першої інстанції при перевірці розрахунку пені, наданого позивачем за первісним позовом встановлено правильний період її нарахування - з 25.05.2013 до 24.11.2013. Розмір пені за означений період становить 7 838,87 грн.

Оскільки обрахований судом розмір пені перевищує заявлену позивачем за первісним позовом суму, а господарський суд не вправі виходити за межі позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимоги ТОВ «Виробничо-технологічна компанія «Дакмас» про стягнення 7 532,47 грн пені у заявленому ним розмірі.

В апеляційній скарзі відповідач за первісним позовом просить задовольнити зустрічні позовні вимоги про розірвання договору та стягнення 100 000,00 грн, які були сплачені за виконання підрядних робіт в якості авансу.

В обґрунтування вимог за зустрічним позовом ТОВ «Стерео Плаза Груп» зазначає, що виконані ТОВ «Виробничо-технологічна компанія «Дакмас» роботи не відповідають вимогам якості, встановленим законодавством, а отже, позивач за зустрічним позовом значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору. Оскільки мало місце істотне порушення договору зі сторони відповідача за зустрічним позовом, наявні підстави для розірвання договору.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 2 та 3 наведеної норми встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З наданих позивачем за зустрічним позовом пояснень та доказів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп» не довело належним чином порушення договору та наявність шкоди, завданої цими порушеннями другою стороною.

Таким чином, судова колегія находить висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для розірвання договору та відмову у задоволенні вказаної позовної вимоги обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами справи.

Щодо вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технологічна компанія «Дакмас» 100 000,00 грн, які були сплачені за договором в якості авансу, колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду про їх необґрунтованість та безпідставність з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За результатами розгляду матеріалів справи суд першої інстанції правильно встановив, що позивачем за первісним позовом були сплачені 100 000,00 грн в якості авансу, відповідно до пункту 3.1. договору. Відтак, вказані грошові кошти не є безпідставно набутими коштами в розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для їх повернення.

Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарським судом міста Києва від 27.01.2015 року у справі №910/19827/14 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп» без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 96, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2015 року у справі №910/19827/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2015 року у справі №910/19827/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/19827/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

Г.А. Жук