Рішення

від 24.04.2015 по справі 2-3864/11

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-3864/11

(2/199/2/15)

РІШЕННЯ

Іменем України

10 квітня 2015 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

при секретарі Яншиній Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №43» Дніпропетровської міської ради та Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася з даним позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, посилаючись на те, що їй на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20.08.1996 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.11.2001 року, на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.

23.02.2011 року близько 16 год. 45 хв. сталося затоплення гарячою водою належної ОСОБА_3 квартири, яка розташована на останньому 5-му поверсі багатоквартирного будинку.

Після негайного звернення до котельної з приводу відключення гарячої води позивачці було повідомлено про необхідність для цього дозволу житлової організації, на балансі якої знаходиться житловий будинок, а саме КЖЕП №43.

Після телефонного дзвінка до диспетчера КЖЕП №43 та до виконкому Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради близько 18 год. 30 хв. приїхали слюсарі КЖЕП №43 та перекрили воду по усьому будинку.

Оскільки гаряча вода зі стелі у квартиру лилася з 16 год. 45 хв. до 19 год. 15 хв., то внаслідок цього були залиті не тільки стеля та стіни у квартирі, а й меблі, побутова техніка та речі.

Відповідно до Акту обстеження від 24.02.2011 року, складеного майстрами КЖЕП №43 ОСОБА_4 та ОСОБА_5, залиття сталося від розриву крану на трубопроводі центрального опалення в районі розширювального баку на горищі будинку. Аналогічна причина залиття зазначена і в Акті обстеження при повторному огляді квартири від 28.02.2011 року, складеного майстрами КЖЕП №43 ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Внаслідок вказаного залиття були завдані наступні пошкодження: залита стеля (відслоювання та відпадання штукатурки, відслоювання шпалер). Оскільки з моменту будівництва будинку (1938 р.) стеля в кімнаті не ремонтувалася, то мав місце знос 80% дерев'яної обрешітки і прогинання її всередину кімнати, та руйнування глиняної мазки стелі.

В ході розгляду справи судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої, зокрема, було поставлено питання стосовно розміру завданої позивачці матеріальної шкоди внаслідок залиття.

Згідно з висновком №620-14 від 30.12.2014 року, вартість ремонтних робіт та об'єм матеріалів, необхідних для проведення ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_1 на час проведення експертизи становить 7 904,84 грн..

Окрім цього, у зв'язку із залиттям квартири були пошкоджені речі та меблі позивачки, а саме: люстра вартістю 300,00 грн., диван вартістю 3500,00 грн., палас вартістю 1500,00 грн., магнітофон вартістю 550,00 грн., домашній кінотеатр вартістю 1415,00 грн. та пилосос вартістю 400,00 грн., а всього на суму 7665,00 грн..

Оскільки шкода завдана з вини обох відповідачів, на теперішній час збитки позивачці не відшкодовані, тому вона просила стягнути на її користь у повному обсязі матеріальну шкоду та 10 000,00 грн. моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, які були отримані нею через залиття квартири та псування речей, необхідність проживання у вологій квартирі та погіршення у зв'язку з цим стану здоров'я.

Також позивачка просила стягнути на її користь 500,00 грн. витрат на правову допомогу та судові витрати по справі.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала у повному обсязі та надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, додатково зазначивши, що відразу після залиття квартири вона зателефонувала до диспетчера КЖЕП №43, після чого прибули слюсарі, перекрили воду та зазначили причину залиття. У подальшому вона неодноразово зверталася до начальника КЖЕП №43 з приводу відшкодування їй збитків, однак їй було рекомендовано звертатися до суду. У судовому засіданні позивачка не заперечувала проти солідарного стягнення на її користь шкоди як з КП «КЖЕП №43» ДМР, так і з МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі», оскільки висновки експертизи свідчать про те, що бак, з якого відбулася течія, відноситься до системи теплопостачання та є невід'ємною складовою котельні.

Представник відповідача Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №43» Дніпропетровської міської ради Буй О.Г. проти позову заперечував, посилаючись на те, що будинок АДРЕСА_1 був переданий на баланс КЖЕП №44 від ОЖКП «Лівобережжя» у 2004 році. На той час житлові будинки, в тому числі й будинок АДРЕСА_1, отоплювалися від котельні, яка знаходилася по вул. Мольєра, 31а. Розширювальний бак, що був невід'ємною частиною системи теплопостачання та через який регулювався тиск води в усіх системах теплопостачання житлових будинків, був розміщений саме на даху будинку АДРЕСА_1. Тиск води до зовнішнього зрізу фундаменту будинків подавався безпосередньо МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі», на балансі якого знаходиться котельна. У подальшому система теплопостачання даним підприємством була удосконалена та вода почала напряму подаватися до системи опалення житлових будинків, однак розширювальний бак, який перестав виконувати своє призначення, не був знятий, незважаючи на те, що на балансі КЖЕП №43 він ніколи не перебував.

Вода, яка знаходилася у розширювальному баку, не рухалась, бак тривалий час не обслуговувався та не працював, у зв'язку з чим створилася заглушка в трубопроводі та сталася течія. На думку представника КП «КЖЕП №43» ДМР Буя О.Г., вказаний розширювальний бак повинно обслуговувати підприємство, на балансі якого знаходилася котельна, невід'ємною частиною якої і є цей бак, тому шкоду позивачці повинно відшкодовувати безпосередньо МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі».

Представники відповідача МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» Іванова Т.В., Михайлов Д.В. та Симонович С.П. проти позову в частині відшкодування позивачці збитків даним підприємством заперечували посилаючись на те, що залиття квартири сталося з вини неналежного обслуговування житлового будинку КП «Житлово-експлуатаційне підприємство №43» ДМР.

01.04.2004 року між МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» та КЖЕП №43, правонаступником якого є КП «ЖЕП №43» ДМР, був укладений договір №020243 про постачання теплової енергії, та згідно з додатком №2 до даного договору, МКП «ДМТМ» постачає теплову енергії до точки розподілу, місце передачі якої - зовнішній зріз стіни будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Дніпропетровського міськвиконкому №2783 від 18.09.2003 року від ОЖКП «Лівобережжя» було передано на баланс МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» котельню по вул.Мольєра, 31а, іншого будь-якого обладнання, в тому числі й розширювального баку, передано не було.

При обстеженні представниками МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» будинку по АДРЕСА_1 було виявлено залишки димової труби та боровів, які раніше, напевне, експлуатувалися димовою котельнею, що підпадає під наведений у висновку експертизи опис про застосування розширювального баку, як елемента теплопостачання, яка використовувалася раніше. На теперішній час МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» удосконалено систему теплопостачання та розширювальний бак не був задіяний у роботі, тому його обслуговування відноситься до обов'язку працівників житлово-експлуатаційної організації, на балансі якої перебуває житловий будинок.

Вислухавши пояснення позивачки та представників відповідачів, свідків, дослідивши матеріали справи та висновок судової будівельно-технічної експертизи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20.08.1996 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.11.2001 року, на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.

23.02.2011 року близько 16 год. 45 хв. сталося затоплення гарячою водою належної ОСОБА_3 квартири, яка розташована на останньому 5-му поверсі багатоквартирного будинку.

Відповідно до Акту обстеження від 24.02.2011 року, складеного майстрами КЖЕП №43 ОСОБА_4 та ОСОБА_5, залиття сталося від розриву крану на трубопроводі центрального опалення в районі розширювального баку на горищі будинку. Аналогічна причина залиття зазначена і в Акті обстеження при повторному огляді квартири від 28.02.2011 року, складеного майстрами КЖЕП №43 ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Внаслідок вказаного залиття були завдані пошкодження: залита стеля (відслоювання та відпадання штукатурки, відслоювання шпалер), а також, оскільки з моменту будівництва будинку (1938 р.) стеля в кімнаті не ремонтувалася, то мав місце знос 80% дерев'яної обрешітки і прогинання її всередину кімнати, та руйнування глиняної мазки стелі.

В ході розгляду справи судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої, зокрема, було поставлено питання стосовно розміру завданої позивачці матеріальної шкоди внаслідок залиття.

Згідно з п.6 висновку №620-14 від 30.12.2014 року, вартість ремонтних робіт та об'єм матеріалів, необхідних для проведення ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_1 на час проведення експертизи становить 7 904,84 грн..

В той же час, згідно з ч.2 п.7 висновку вищевказаної експертизи, розширювальний бак не може індивідуально відноситись до внутрішньобудинкової мережі теплопостачання будинку АДРЕСА_1 (в т.ч. внутрішньоквартирної інженерної мережі даного будинку), а є складовою частиною (елементом) котельно-допоміжного устаткування та місцевої розподільчої мережі і повинен знаходитись в обслуговуванні організації, на балансі якої знаходиться котельна та місцева розподільча мережа, якщо інше не закріплене договором, в т.ч. по технічному обслуговуванню даного елементу системи теплопостачання.

Рішенням Дніпропетровського міськвиконкому №2783 від 18.09.2003 року від ОЖКП «Лівобережжя» було передано на баланс МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» котельню по вул.Мольєра,31а.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2004 року між МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» та КЖЕП №43 був укладений договір №020243 про постачання теплової енергії, та згідно з додатком №2 до даного договору, межі обслуговування до зрізу будівлі. Договору по технічному обслуговуванню даного елементу системи теплопостачання, між відповідачами укладено не було.

Суд вважає, що оскільки розширювальний бак є невід'ємною частиною котельні по вул.Мольєра, 31а, яка перебувала на балансі МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі», то відповідальність за його обслуговування повинно нести дане підприємство. У разі відсутності потреби у його використанні та удосконалення роботи системи теплопостачання, відповідач повинен був вирішити питання стосовно спускання води з баку та зняття його з горища житлового будинку. Виконання таких дій з боку даного баку МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» виключило б прорив крана в районі розширювального баку та течію гарячої води.

В той же час, відповідач КЖЕП №43 повинен належним чином нести обов'язки по обслуговуванню внутрішньобудинкової системи теплопостачання відповідно до договору №020243 від 01.04.2004 року, що також, у разі належного обслуговування, виключило б прорив крана в районі розширювального баку на горищі житлового будинку, що перебував на балансі даного підприємства.

Відповідно до п.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тому, оскільки в ході розгляду справи суд дійшов висновку, що залиття квартири позивачки сталося внаслідок бездіяльності та неналежного виконання своїх обов'язків обома відповідачами, тому шкода підлягає стягненню на користь позивачки з них солідарно.

Пояснення свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не спростовують висновків суду.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями відшкодовується особою, яка цю шкоду завдала у повному розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи завдані позивачці матеріальні збитки та характер і обсяг пошкодженого майна, внаслідок чого вона перенесла моральні переживання та страждання, побутовий дискомфорт та неможливість влаштувати нормальний життєвий устрій, погіршення стану здоров'я, у зв'язку з чим позивачка власними зусиллями вимушена була відновити житловий стан квартири, тому суд вважає за необхідне стягнути солідарно Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №43» Дніпропетровської міської ради, (ЄДРПОУ 32616709) та Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» (ЄДРПОУ 32082770) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 7 904 гривні 84 копійки, 2 000,00 гривень моральної шкоди, 500,00 гривень витрат на правову допомогу, 274 гривні 92 копійки судових витрат, а всього 10 679 гривень 76 копійок.

В частині відшкодування коштів за зіпсоване внаслідок залиття майно, суд вважає відмовити через ненадання належних доказів щодо його пошкодження та вартості.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 210-215 ЦПК України, ст.1166, 1167 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №43» Дніпропетровської міської ради та Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття, - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №43» Дніпропетровської міської ради, (ЄДРПОУ 32616709) та Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» (ЄДРПОУ 32082770) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 7 904 гривні 84 копійки, 2 000,00 гривень моральної шкоди, 500,00 гривень витрат на правову допомогу, 274 гривні 92 копійки судових витрат, а всього 10 679 (десять тисяч шістсот сімдесят дев'ять) гривень 76 копійок.

В іншій частині позову, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається з дня отримання копії рішення.

Суддя: