Постанова

від 10.02.2015 по справі 804/519/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 р. Справа № 804/519/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

13.01.2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі Східно-Дніпровська ОДПІ) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2) про стягнення з останнього заборгованості в рахунок погашення податкового боргу в сумі 3805,32 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач не сплачує суму податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб, яка виникла в серпні 2014 року, в наслідок чого має податковий борг перед бюджетом у сумі 3805,32 грн.

Ухвалою суду від 16.01.2015 року відкрито провадження у адміністративній справі №804/519/15 та призначено її до розгляду на 30.01.15р.

В подальшому розгляд справи відкладався на 10.02.2015 р.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження та про підтримання позовних вимог.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з'явився, про причин неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст. 49 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

ФОП ОСОБА_2 згідно довідки з ЄДРПОУ зареєстрований як фізична особа-підприємець 16.12.1999 року, код НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або проводять діяльність, що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Отже, відповідач є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Східно-Дніпровські ОДПІ.

Згідно з п.п.16.1.3., п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цих Кодексом та законами з питань митної справи.

У п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п.286.2 ст.286 вказаного Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України).

Згідно довідки відділу Держземагенства у Покровському районі №2388/01-22 від 17.12.2014р. на ОСОБА_2 зареєстровано два державних акта серія НОМЕР_2, НОМЕР_3, розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку для комерційного використання загальною площею 290 кв.м., яка розташована в смт.Покровське.

З матеріалів справи вбачається, що згідно карток облікових рахунків, які ведуться контролюючим органом, у відповідача з серпня 2014 року існує податковий борг по орендній платі з фізичних осіб, який виник внаслідок несплати відповідачем суми нарахованої відповідно до договору оренди від 27.12.2007р. та розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки станом на 01.01.2014р.

Станом на 26.12.2014 р. ФОП ОСОБА_2. має заборгованість перед бюджетом на суму 3805,32 грн., яка на сьогоднішній день є не сплачена і рахується податковим боргом.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Податкова вимога по своїй правовій суті є передумовою для початку виконання органом державної податкової служби своїх повноважень по опису майна, реєстрації податкової застави і лише після спливу зазначеного 60-денного строку можливе проведення стягнення коштів з рахунків боржника, належної йому готівки і організація публічних торгів з реалізації заставного майна. Коли ж майно боржника описано на суму податкового боргу і застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна і до теперішнього часу не скасована, формування і надсилання додаткової податкової вимоги на новостворений борг є не тільки недоцільним, а й незаконним.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачем на адресу відповідача була надіслана податкова вимога №24385-04 від 01.09.2014р., яку відповідач отримав особисто 02.09.14р.

Докази сплати відповідачем наявної у нього заборгованості у справі відсутні.

Відповідно до п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Частиною 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органом державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведені норми матеріального права та обставини справи, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості зі сплати податкового боргу на користь держави і задовольняє вимоги позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 8-12, 158-163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1) заборгованість в рахунок погашення податкового боргу в сумі 3805,32 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 10.02.15р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Ніколайчук С.В. Ніколайчук О.В. Бринза