Постанова

від 13.05.2014 по справі 804/1568/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 р. Справа № 804/1568/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Потолової Г.В.

при секретарі - Дубровці Д.В.

за участю: представників позивача - Пілкіна Ю.В., Бершадської Т.О.,

представника відповідача - Гребенюк О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехбуд» до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство ГЗФ «Богучарська» ТОВ «Антацитсервіс», про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Енерготехбуд» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Криворізької Центральної ОДПІ №0003942201 від 19.12.2013р. та визнання дій щодо встановлення висновків і складання Акту №919/22-01/32098581 від 18.11.2013р. протиправними.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство ГЗФ «Богучарська» ТОВ «Антацитсервіс».

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Третя особа не забезпечила участь повноважного представника у судове засідання, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталась, будь-яких пояснень чи заперечень по суті спору не надавала.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, ТОВ «Енерготехбуд» (код ЄДРПОУ 32098581) зареєстровано на підставі рішення Криворізької міської ради від 31.10.2013р. та перебуває на податковому обліку, як платник податків у Криворізькій Центральній ОДПІ м.Кривого Рогу з 26.10.2006р. за №1089.

Так, на підставі повідомлення від 12.11.2013р. №213/22-01/32098581 та Наказу Криворізької Центральної ОДПІ №365 від 12.11.2013р., на виконання вимог п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Енерготехбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ПП «Грона-Л» (код ЄДРПОУ 32131068) за період з 01.11.2010р.-30.11.2010р.Перевірка проводилась з 13.11.2013р. по 18.11.2013р.

За результатами перевірки 18.11.2013р. відповідачем складено Акт №919/22-01/32098581.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), п.1,п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІ та п.п.2.1,2.2,2.4 п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 182' 969грн. 00 коп., в тому числі: листопад 2010р. - 168' 776грн. 00 коп., грудень 2010р. - 14' 193грн. 00коп.

На підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0003942201 від 19.12.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Енерготехбуд» з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 228' 711грн.25коп., з яких за основним платежем - 182' 969грн.00коп., штрафні санкції - 45' 742 грн.25коп.

Не погоджуючись з висновками та рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів з відповідним позовом.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що контролюючим органом здійснено невиїзну документальну перевірку за 2010 рік, при цьому, в ході перевірки використано лише ті документи, що було витребувано податковою службою, а як підставу для донарахування зазначених податків використано Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 18.07.2013р. №383/26-55-22-08/32131068 зустрічної звірки ПП «Грона-Л» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.11.2010р. по 30.11.2010р., внаслідок чого було складено Акт про відсутність СПД за юридичною адресою, тобто перевірка контрагента позивача реально не здійснювалася, документи його податкової звітності та обліку не вивчалися взагалі, натомість вивчено та проаналізовано документи ПП «Один два три», який був постачальником ПП «Грона-Л» у відповідному звітному періоді та з яким позивач взагалі не мав ніяких взаємовідносин.

Посилаючись на норми Податкового кодексу України, позивач зазначає, що кожен платник податків несе відповідальність тільки за порушення, які скоєно саме ним, а не іншими суб'єктами господарювання, у тому числі й його контрагентами.

Як зазначає позивач, документи ТОВ «Енерготехбуд» до перевірки надано відповідно до переліку наданого податковим органом.

З приводу тверджень податкового органу щодо збитковості проведених операцій, позивач вказує на норми п.п.14.1.36 п. 14.36 ст.36, 14.1 ст. 231, п.14.1.ст.14 , пп.135.4.1 п.135.4 ст. 135, пп.139.1.6 п. 139.1 ст. 139, 188.1 ст. 188, п. 195 .1 ст. 195, п. 198.6 ст.198, п.201.11 ст. 201 Податкового Кодексу України та ст.ст. 49, 274 Митного Кодексу України, якими встановлено, що при визначені бази оподаткування ПДВ придбаних товарів , звичайна ціна та митна вартість, що є умовно-розрахунковою величиною, яка розраховується відповідно до вимог Митного Кодексу та застосовується при переміщенні товарів через митний кордон не є тотожними і не можуть бути порівнюваними, а також не узгоджується з положеннями ПК України про те, що ПДВ включається до складу валових витрат (собівартість товарів у сенсі оскаржуваного повідомлення-рішення) відповідного звітного періоду, якщо його не було включено до складу податкового кредиту. Отже, на думку позивача, ПДВ у складі ціни товару було правомірно віднесено до податкового кредиту з ПДВ, тому не було підстав другий раз враховувати його у складі валових витрат, розглядаючи як величину, що збільшує собівартість товарів.

Також, позивач звертає увагу на те, що у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Енерготехбуд» містяться всі документи, що їх передбачено чинним законодавством для виникнення права платника податків визначення розміру податкового кредиту з ПДВ та для віднесення до складу валових витрат коштів, що їх було витрачено на придбання та переробку, зберігання та перевезення товару, що визначено у договорі купівлі-продажу №3 від 21.04.2010р. між позивачем та ТОВ НВП «Метал». Порушень щодо порядку їх складання у Акті перевірки не зазначено, посилань на судові рішення про визнання угоди чи певних документів недійсними в Акті не надано, тобто, немає правових підстав для виключення цих документів із складу документів бухгалтерського чи податкового обліку, позивача та збільшення його податкових зобов'язань.

Крім того, щодо збитковості (фінансового результату) господарських операцій, про які йдеться у акті перевірки, позивач пояснює, що розрахунки які наведено податковим органом не відповідають дійсності, адже позивач витратив на придбання вугілля 1' 012' 656грн.00коп.(з ПДВ який не враховується у складі собівартості товару, адже його враховано у складі податкового кредиту у сумі 182' 069грн.00коп.), витрати на послуги комісіонера склали 85' 159грн.20коп., а отримано коштів від реалізації 929' 903грн.20коп., у т.ч. фінансовий результат становить: 929' 903грн.00коп. - (1'012' 656грн.00коп. -182' 969грн.00коп.) - 85' 159грн.20коп. = 15' 057грн.00коп., що є оподатковуваним прибутком, тому з цієї операції сплачено податку на прибуток за 2010р. в сумі 3' 764 грн.25коп.

Таким чином, позивач вважає дії податкового органу щодо визнання фіктивним зазначеного у Акті перевірки від 18.11.2013р. правочину - договору купівлі-продажу №011110 від 01.11.2010р., є неправомірними та такими, що прийняті за межами наданих відповідачу повноважень та у спосіб, що не передбачений Конституцією та Законами України, а Акт перевірки, який містить висновки, що не відповідають вимогам чинного законодавства, не може слугувати підставою для винесення податкового повідомлення - рішення.

Відповідач проти позову заперечує. Письмові заперечення аналогічні доводам акту перевірки та долучені до матеріалів справи.

В обґрунтування заперечень, які підтримані представником у судовому засіданні, відповідач зазначає, що відповідно до проведеної перевірки встановлено наступне.

На виконання умов договору ПП «Грона-Л» згідно видаткових накладних та податкових накладних передав TOB «Енерготехбуд» вугілля марки АШ (0-6) на загальну суму з ПДВ 1' 012' 656 грн. 00коп.

Суму ПДВ в розмірі 168' 776грн.00коп. включено до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за листопад 2010р.

Криворізькою центральною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області отримано від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акт від 18.07.2013р. №383/26-55-22-08/32131068 зустрічної звірки ПП «Грона-Л» (код ЄДРПОУ 32131068) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року.

Відповідно до акту встановлено, що останнє за податковою адресою не знаходиться, про що складено акт про незнаходження підприємства за податковою адресою від 18.07.2013 року №206/26-55-22-08/32131068. Враховуючи відсутність ПП «Грона-Л» за місцезнаходженням проведення зустрічної звірки неможливе. ПП «Грона-Л» не надано жодних пояснень та їх документальне підтвердження на підтвердження даних податкових декларацій та розрахунків по податках та інших обов'язкових платежах до бюджету та державних цільових фондів.

Відповідач пояснює, що оскільки, ПП «Грона-Л» до перевірки не надано первинних бухгалтерських та податкових документів, а проведені заходи щодо наявності здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «Грона-Л» та його постачальників не підтверджують фактичного постачання товарів та послуг на адресу ПП «Грона-Л», що свідчить про відсутність взаєморозрахунків ПП «Грона-Л» з його постачальниками в тому числі з ПП «Один два три» (податковий номер 34029127), що становить 55,47% від загальної суми податкового кредиту ПП «Грона-Л» за листопад 2010 року або, що складає 333' 333грн.33коп. ПДВ, тому підтвердження факту наявності фактичного руху активів відсутнє.

Таким чином, на думку відповідача, за відсутності придбання активів, відсутні підстави для податкового обліку, а в ланцюгу постачання вугілля марки АШ (0-6) неможливо встановити фактичного виробника товару, який надалі було експортовано.

Також, відповідач зазначає, що за відсутності факту сплати ПДВ до бюджету в ланцюгу постачання продукції відповідні суми ПДВ не можуть включатися до складу податкового кредиту за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Так, відповідач пояснює, що TOB ««Енерготехбуд» укладено договір комісії на продаж товару на експорт №ДК-11/1 від 01.11.2010р., відповідно до договору комісіонер за обумовлену Договором винагороду зобов'язується за дорученням і за рахунок Комітента здійснити в інтересах останнього від свого імені правочини з продажу на експорт товару Комітента.

На виконання умов договору Комісії TOB «Енерготехбуд» (Комітент) передав, а ДП «ГЗФ «Богучарська» (Комісіонер) прийняв для подальшої реалізації на експорт товар, згідно актів прийому - передачі товару на комісію до договору комісії від 01.11.2010р. АКТ№1 від 27.11.2010р.

До перевірки надано податкову накладну виписану ДП «ГЗФ «Богучарська» від 30.11.2010р. №143; номенклатура поставки: Винагорода Комісіонера, відшкодування залізничного тарифу на загальну суму 85' 159грн. 20коп. в т.ч. ПДВ - 14' 193грн. 20 коп.

До перевірки не надано копію вантажно-митної декларації №700120904/2010/001844; копію контракту. За даними АІС Митниця:- назва товару (гр.) - Вугілля антрацит марки "А" сорт "АШ"- 1460тн., навалом, без маркування, розмір шматків-0-6мм, з виходом золи - 20,0-20,7%, вологи-8,2-8,8%, сірки-1,04%, легких речовин (на сухий беззольний стан) - 8,0-10,0%. Виробник ДП «ГЗФ "Богучарська», Україна.

Таким чином, перевіркою встановлено: TOB «Енерготехбуд» сплатило постачальнику ПП «Грона-Л» 1' 012' 656грн.00коп. та комісіонеру ДП «ГЗФ «Богучарська» 85' 159грн.20коп. (витрати комісіонера та винагорода), а отримано грошових коштів від покупця 929' 903грн.20коп., фінансовий збиток склав 167' 912грн. 00 коп.

Так згідно вищезазначених даних ТОВ «Енерготехбуд» до складу податкового кредиту включив суму ПДВ від придбання вугілля АШ (0-6) у сумі 168' 776грн. 00коп. по декларації за листопад 2010р., компенсацію витрат Комісіонер, та комісійну винагороду за грудень -2010 року у сумі - 14' 193 грн. 20 коп.

Експортний контракт №1/18-08 от 18.08.2010 г. ДП «ГЗФ «Богучарська» та «TEZ VARNA» EAD - EZEROVO (Болгарія) укладався до дати укладання договору комісії від 01.11.2010р. між ДП «ГЗФ «Богучарська» та TOB «Енерготехбуд».

ДП «ГЗФ «Богучарська» є безпосереднім виробником вугілля антрацит марки "А" сорт "АШ" та згідно наданих декларацій з ПДВ не реалізовував власну продукцію ПП «Грона-Л» та TOB «Енерготехбуд».

Тобто, на думку відповідача, фактично експортом вугілля (антрациту) безпосередньо займається ДП «ГЗФ «Богучарська» задовго до укладання договору комісії з TOB «Енерготехбуд». Таким чином, метою укладання договору комісії від 01.11.2010р. між ДП «ГЗФ «Богучарська» та TOB «Енерготехбуд» є лише зменшення бази оподаткування податком на додану вартість TOB «Енерготехбуд», шляхом застосування нульової ставки (0%) ПДВ при експорті товарів.

Також, відповідач вказує, що позивач у своїй господарській діяльності використовував вид діяльності, не передбачений довідкою управління статистики у м. Кривому Розі Головним управлінням статистики у Дніпропетровській області від 22.03.2006р. №0503.

Таким чином, відповідач зазначає, що TOB «Енерготехбуд» неправомірно застосував пільгу з податку на додану вартість (ставка ПДВ 0-%) по декларації з ПДВ за листопад 2010р., а кошти TOB «Енерготехбуд» перераховувались ПП «Грона-Л» та ДП «ГЗФ «Богучарська», без мети реального настання правових наслідків, з метою формування податкового кредиту та, як наслідок заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Дослідивши матеріали справи, надані у судовому засіданні документі та пояснення, оцінивши їх у сукупності, суд не погоджується з висновками відповідача з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України №2755-VІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями) який набрав чинності з 01.01.2011). Зокрема, кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність визначена, як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи.

Проте, оскільки перевірка позивача проводилась вже після набрання чинності Податковим кодексом України, а період, який перевірся - до набрання таким чинності, то в даному випадку, при розгляді справи, слід застосовувати, також норми раніше діючого законодавства. При цьому, згідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету в Україні на момент здійснення відповідних операцій визначав Закон України Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Відповідно до чинного на той час Закону України "Про систему оподаткування" Об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

Платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. (п.1.3 ст. цього Закону).

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97, об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97, вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Наведені норми Закону № 168/97 не обмежують платника податків у праві на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту датою фактичного надходження товару платнику та датою його фактичного використання в господарській діяльності. Вказані норми дають право на формування податкового кредиту по даті списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів та отримання податкової накладної у випадку, якщо платник має намір використовувати придбаний товар в подальшому (майбутньому) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із першій подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної).

Суд також звертає увагу, що статтею 1 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством

Позивачем, на підтвердження реальності господарських правовідносин між ним та контрагентами до матеріалів справи надані всі копії первинних документів.

Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерготехбуд» (Покупець) та Приватним підприємством «Грона-Л» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 011110 від 01.11.2010р., згідно з яким Продавець зобов'язувався передати у власність Покупця, а Покупець, зобов'язувався прийняти й оплатити вугілля марки АШ (0-6) кількістю 1500,00 тон.(а.с.32)

На виконання умов вказаного договору Приватним підприємством «Грона-Л» було поставлено для Позивача товар (вугілля) загальною вартістю 1012656грн.00коп., в т. ч. ПДВ 168776 грн.00 коп.

Поставка вугілля підтверджується податковими накладними №27111 від 27.11.2010р., №11305від 30.11.2010р.

За наслідками вказаних господарських операцій Приватним підприємством «Грона-Л» для Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехбуд» виписано податкові накладні № 27111 від 27.11.2010р., № 11305від 30.11.2010р.(а.с.34-35), що також підтверджується Реєстром отриманих та виданих податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехбуд»за 01.11.2010-30.11.2010.(а.с.56)

Розрахунки з Приватним підприємством «Грона-Л» здійснено Позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента на загальну суму 1012656грн.00коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 2366 від 01.12.2010р. на суму 233613грн.00коп., № 2355 від 29.11.2010р. на суму 610000грн. 00коп., № 2467 від 12.01.2011р. на суму 169043грн.00коп., про що зазначено в Акті перевірки позивача (а.с.99), та не заперечується відповідачем. Отже, на момент проведення перевірки Позивачем сплачені кошти за придбане вугілля в повному розмірі.

01.11.2010 р. між TOB ««Енерготехбуд» та Дочірнім підприємством ГЗФ «Богучарська» ТОВ «Антацитсервіс» укладено договір комісії на продаж товару на експорт №ДК-11/1, відповідно до договору комісіонер за обумовлену Договором винагороду зобов'язується за дорученням і за рахунок Комітента здійснити в інтересах останнього від свого імені правочини з продажу на експорт товару Комітента.(а.с.119)

Передача товару на комісію підтверджується актами прийому-передачі до договору комісії від 01.11.2010р. АКТ№1 від 27.11.2010р. та АКТ№2 від 30.11.2010р., відповідно до яких, на виконання умов договору Комісії TOB «Енерготехбуд» (Комітент) передав, а ДП «ГЗФ «Богучарська» (Комісіонер) прийняв для подальшої реалізації на експорт товар у кількості 903 тони та 557 тон - відповідно.(а.с.123-124)

Вугілля постачалося Донецькою залізничною дорогою за рахунок затрат комісіонера згідно залізничних накладних №5297681, №52976817 від 27.11.2010р., №52976834 від 30.11.2010 р., що підтверджується Звітом комісіонера №1 Додаток №3 від 30.11.2010р. про виконання доручення комітента по договору комісії №ДК-11/1 від 01.11.2010р., згідно якого витрати та винагорода комісіонера склали всього 85159грн.20коп. в т.ч. ПДВ у розмірі 14193 грн.20коп.(а.с.125).

Згідно податкової накладної виписаної ДП ГЗФ «Богучарська» №143 від 30.11.2010р. номенклатура поставки: Винагорода комісіонера, відшкодування залізничного тарифу склала 85159грн.20 коп. в т.ч. ПДВ -14193грн.20коп., про що зазначено в Акті перевірки та не заперечується відповідачем. (а.с.103)

18.08.2010р. між Дочірнім підприємством ГЗФ «Богучарська» ТОВ «Антацитсервіс» (Продавець) та Компанією «Intra Coal Trading LLC» (США) (Покупець) укладено Контракт №1/18-08, відповідно до умов якого Продавець зобов'язувався продати та доставити Покупцю, а Покупець в порядку та на умовах визначених контрактом, зобов'язувався прийняти й оплатити товар, відповідно до Додатка №3 від 16.11.2010 р. до контракту - Антрацит марки АШ (0-6), кількістю 5000 метричних тон за ціною 80 дол. США за тону, загальна орієнтовна вартість за додатком становить 400000 дол.США.(а.с.127-128)

Факт відправлення вантажу підтверджується квитанціями Укрзалізниці про приймання вантажу/групу вагонів №52976817, №52976818 від 27.11.2010 р., №52976834 від 30.11.2010 р., із зазначенням станції призначення: Маріуполь-Порт (єксп.), Одержувач: ТОВ «КД-Шиппинг» для Intra Coal Trading LLC, для вивозу водним транспортом в Болгарію. (а.с129-134)

Відповідно до Акту прийому-передачі Додаток №4 від 17.01.2011 р. до Договору комісії №ДК-11/1 від 01.11.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерготехбуд» отримало, а Дочірнє підприємство ГЗФ «Богучарська» ТОВ «Антацитсервіс» передало вантажну митну декларацію №700120904/2010/001844.(а.с.122)

Відповідно до вантажної митної декларації №700120904/2010/001844, 05.01.2011 р. митницею зроблено відмітку про вивезення за межі митної території України до країни призначення - Болгарії вугілля антрацит марки «А» сорт «АШ», вагою 1460000 кг., фактурна вартість 929903грн. 20 коп.(а.с.135)

Таким чином, позивач сформував податковий кредит з названих операцій в листопаді-грудні 2010 року у повній відповідності до приписів Закону № 168/97, а зокрема суми податку на додану вартість на підставі вказаних податкових накладних за придбання товару та компенсації витрат та винагороду комісіонера включені Позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів, зокрема позивачем до складу податкового кредиту включено суму ПДВ від придбання вугілля АШ (0-6) у сумі 168776 грн. 00 коп. по декларації за листопад 2010 року та суму ПДВ з компенсації витрат та винагороди комісіонера, що склала 14193 грн. 20 коп. за грудень 2010 року.(а.с.158)

В ході розгляду справи судом встановлено, що висновок податкового органу в акті перевірки про допущені позивачем порушення податкового законодавства при формуванні податкового кредиту в листопаді 2010 року по взаємовідносинах з Приватним підприємством «Грона-Л» базується на даних співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, якою надано акт зустрічної звірки Приватного підприємства «Грона-Л» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року №383/26-55-22-08/32131068 від 18.07.2013р., відповідно до якого встановлено незнаходження Приватного підприємства «Грона-Л» за податковою адресою, а відтак Приватним підприємством «Грона-Л» не надано жодних пояснень та їх документальне підтвердження господарських відносин з платниками податків за перевіряємий період.

Закон № 168/97 не ставить в залежність віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту одним платником від сплати податкового зобов'язання до бюджету його контрагентом та від того, чи дотримується він податкової дисципліни.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, відповідальність особи має індивідуальний характер. При цьому, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть безпосередньо платник податків і зборів (обов'язкових платежів), що допустили правопорушення.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження суми свого податкового кредиту.

Неможливість підтвердити відображення контрагентом сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань та неможливість проведення податковим органом зустрічних звірок не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у його постановах від 09.09.2008 у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанові від 31.01.2011 у справі 21-47а10, а також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Вироків судів щодо позивача чи його контрагента відповідач не надав і на них не посилається, з наявних матеріалів справи не вбачається, що контрагент допускав порушення законодавства, яке стало підставою для спірного нарахування.

Суд звертає увагу, що відповідальність платника можлива лише в разі доведення податковим органом недобросовісності його дій, наміру платника отримати необґрунтовану податкову вигоду шляхом змови та здійснення узгоджених дій з контрагентами - учасниками ланцюгових поставок.

Як вбачається з наданих позивачем Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та з Довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій, Приватне підприємство «Грона-Л» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 01.08.2002 року, № запису 1 224 120 0000 019646 (а.с.108,110), також Приватне підприємство «Грона-Л» зареєстровано як платник податку на додану вартість (а.с.109) та перебуває на обліку платника податків у ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська (а.с.111).

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сформованого за електронним запитом судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду №18663653 від 13.05.2014 р, запису щодо відсутності ПП «Грона-Л» за місцезнаходженням юридичної особи до реєстру не внесено.(а.с.164)

Стаття 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлює, що якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДРПОУ, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Тобто на час здійснення господарських операцій ПП «Грона-Л» було включене до ЄДРПОУ (код 32131068). За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків постачальником та продавцем, ні за знаходження його за місцем реєстрації, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими і доведеними доводи представника позивача про те, що відображаючи податковий кредит, платник податку не може і не повинен знати про місцезнаходження його контрагента і не може нести за це відповідальність за умови коли він виконав всі передбачені законом вимоги та діяв добросовісно.

Системний аналіз вказаних норм закону та оцінка фактичних обставин справи дають підстави суду дійти висновку, що позивач діяв у повній відповідності з приписами закону. Відтак, висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 18.11.2013 року № 919/22-01/32098581, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення - не ґрунтуються на матеріальному законі та спростовуються дослідженими судом доказами, отже частина позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0003942201 від 19.12.2013 р. підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання дій Центральної ОДПІ головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, щодо встановлення правопорушень з боку ТОВ «Енерготехбуд» у правовідносинах з ПП «Грона-Л» та складання Акту №919/22-01/32098581 від 18.11.2013 року з використанням матеріалів перевірки іншого суб'єкта господарювання протиправними, суд зазначає наступне.

В силу ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно, для органів державної влади та їх службових осіб діє спеціально-дозвільний принцип конституційного права, який, поширюючи свій нормативний вплив на органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки. Адже вони зобов'язані діяти лише таким чином та у такий спосіб, як це прямо передбачено конституційно-правовими нормами, законами України і лише в межах закріпленої за ними компетенції.

У відповідності пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно зі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пункт 79.1 статті 79 Податкового кодексу України встановлює, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

У відповідності до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З аналізу наведених правових норм, суд доходить висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення, зокрема підставою для проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехбуд» став акт зустрічної звірки контрагента відповідача, в свою чергу, перевірку позивача було проведено на підставі Наказу Криворізької центральної ОДПІ №365 від 12.11.2013р. та повідомлення №213/22-01/32098581 від 12.11.2013 р.

У відповідності до п.78.8. статті 78 Кодексу Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.1. статті 86 кодексу встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно пункту 86.4.статті 86 Кодексу, Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Враховуючи наведене, суд вважає, що суб'єкт владних повноважень діяв обґрунтовано, на підставі та в межах повноважень та закону, а тому немає підстав для визнання дій відповідача щодо встановлення правопорушень з боку ТОВ «Енерготехбуд» у правовідносинах з контрагентом та складання акту перевірки з використанням матеріалів перевірки іншого суб'єкта господарювання протиправними. За таких обставин, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині скасування податкового повідомлення-рішення Криворізької Центральної об'єднаної державної податкової інспекції №0003942201 від 19.12.2013р.,яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 182969грн.00коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 45742грн.25коп.

У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.

Оскільки позивачем одночасно заявлено вимоги майнового та немайнового характеру, з огляду на приписи ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерготехбуд» належить повернути з Державного бюджету України пропорційно задоволених вимог судові витрати у розмірі 3586грн.92коп., сплачені платіжним дорученням №4830 від 03.01.2014р.

Керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехбуд» до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство ГЗФ «Богучарська» ТОВ «Антацитсервіс», про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької Центральної об'єднаної державної податкової інспекції №0003942201 від 19.12.2013р.,яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерготехбуд» збільшене грошове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 182969грн.00коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 45742грн.25коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехбуд» (ЄДРПОУ 32098581) судовий збір у розмірі 3586грн.92коп. (три тисячі п'ятсот вісімдесят шістьгрн.92коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 13.05.2014 р.

Суддя Г. В. Потолова