Ухвала

від 01.07.2015 по справі 804/1568/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2015 рокусправа № 804/1568/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року у справі № 804/1568/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготехбуд до третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача про Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Дочірнє підприємство ГЗФ Богучарська ТОВ Антацитсервіс визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,- ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехбуд" (далі по тексту - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство ГЗФ "Богучарська" ТОВ "Антрацитсервіс" в якому просило:

- визнати протиправним скасувати податкове повідомлення - рішення Криворізької Центральної ОДПІ №0003942201 від 19.12.2013року;

- визнати дії щодо встановлення висновків і складання Акту №919/22-01/32098581 від 18.11.2013р. протиправними. ( а.с. 3-9)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/1568/14.( а.с. 1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві зазначив, що відповідно до норм Податкового законодавства, кожен платник податків несе відповідальність тільки за порушення, які скоєні саме ним, а не іншими суб'єктами господарювання, у тому числі і його контрагентами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року у справі №804/1568/14 адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0003942201 від 19.12.2013р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 182969грн.00коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 45742грн.25коп. В решті позовних вимог - відмовлено. (суддя - Потолова Г.В.) (а.с.176-181)

Відповідач - Центральна ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року у справі №804/1568/14 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивачем перераховувались кошти ПП Грона - Л та ДП ГЗФ Богучарська , без мети реального настання правових наслідків, з метою формування податкового кредиту та, як наслідок заниження об'єкту оподаткування, несплати податків та втрати дохідної частини Державного бюджету України.

21.05.2015 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від позивача надійшли письмові заперечення по справі, в яких останній зазначає, що збитковість господарської діяльності, або певної операції не є підставою для визнання угоди нікчемної, адже комерційна діяльність, хоч і є діяльністю з метою отримання прибутку, але ключовим у її визначенні є те, що вона здійснюється на власний ризик. Збитковість і є одним із різновидів таких ризиків. Жоден з чинних нормативних актів України не встановлює заборони щодо укладення угод та проведення збиткових господарських операцій також не встановлює, що неузгоджені та не сплачені до бюджету податкові зобов'язання є власністю держави.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги зазначені в апеляційної скарги, просив суд задовольнити її та скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Третя особа про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, свого представника для участі у її розгляді не направила.

За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача та представника відповідача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника третьої особи.

Згідно частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Енерготехбуд" зареєстровано на підставі рішення Криворізької міської ради від 31.10.2013 року та перебуває на податковому обліку, як платник податків у Криворізькій Центральній ОДПІ м.Кривого Рогу з 26.10.2006р. за №1089. (а.с. 10-15)

Відповідно до матеріалів справи, посадовими особами відповідача в період з 13 листопада 2013 року по 18 листопада 2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Енерготехбуд з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ПП "Грона-Л" за період з 01.11.2010р. по 30.11.2010р., результати якої оформлено актом №919/22-01/32098581 від 18.11.2013 р. (а.с.16-25)

Висновками вищезазначеного акту перевірки встановлено порушення позивачем: п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), п.1,п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-ХІ та п.п.2.1,2.2,2.4 п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 182' 969грн. 00 коп., в тому числі: листопад 2010р. - 168' 776грн. 00 коп., грудень 2010р. - 14' 193грн. 00коп.

19 грудня 2013 року відповідачем на підставі акту перевірки №919/22-01/32098581 від 18.11.2013р. по відношенню до позивача прийнято податкове повідомлення-рішення №0003942201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 228 711 грн. 25 коп., з яких за основним платежем - 182 969,00 грн. та за штрафними санкціями - 45 742 грн. 25 коп. (а.с.25а)

Відповідно до матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ПП Грона-Л (продавець) було укладено договір купівлі - продажу № 011110 від 01.11.2010 року., за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а останній, зобов'язується прийняти та оплатити вугілля марки АШ (0-6) (товар) кількістю 1500,00 тон. (а.с.32-33)

На виконання умов вказаного договору Приватним підприємством "Грона-Л" було поставлено для Позивача товар (вугілля) загальною вартістю 1012656грн.00коп., в т. ч. ПДВ 168776 грн.00 коп.

Поставка вугілля підтверджується податковими накладними №27111 від 27.11.2010р., №11305від 30.11.2010р. (а.с.34,35)

За наслідками вказаних господарських операцій Приватним підприємством "Грона-Л" для Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехбуд" виписано податкові накладні № 27111 від 27.11.2010р., № 11305від 30.11.2010р.(а.с.34-35), що також підтверджується Реєстром отриманих та виданих податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехбуд"за 01.11.2010-30.11.2010.(а.с.56)

Розрахунки з Приватним підприємством "Грона-Л" здійснено Позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента на загальну суму 1012656грн.00коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 2366 від 01.12.2010р. на суму 233613грн.00коп., № 2355 від 29.11.2010р. на суму 610000грн. 00коп., № 2467 від 12.01.2011р. на суму 169043грн.00коп., про що зазначено в Акті перевірки позивача (а.с.99), та не заперечується відповідачем.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент проведення перевірки Позивачем сплачені кошти за придбане вугілля в повному розмірі.

Крім того, 01.11.2010 р. між TOB ""Енерготехбуд" та Дочірнім підприємством ГЗФ "Богучарська" ТОВ "Антацитсервіс" укладено договір комісії на продаж товару на експорт №ДК-11/1, відповідно до договору комісіонер за обумовлену Договором винагороду зобов'язується за дорученням і за рахунок Комітента здійснити в інтересах останнього від свого імені правочини з продажу на експорт товару Комітента.(а.с.119)

Передача товару на комісію підтверджується актами прийому-передачі до договору комісії від 01.11.2010р. АКТ№1 від 27.11.2010р. та АКТ№2 від 30.11.2010р., відповідно до яких, на виконання умов договору Комісії TOB "Енерготехбуд" (Комітент) передав, а ДП "ГЗФ "Богучарська" (Комісіонер) прийняв для подальшої реалізації на експорт товар у кількості 903 тони та 557 тон - відповідно.(а.с.123-124)

Вугілля постачалося Донецькою залізничною дорогою за рахунок затрат комісіонера згідно залізничних накладних №5297681, №52976817 від 27.11.2010р., №52976834 від 30.11.2010 р., що підтверджується Звітом комісіонера №1 Додаток №3 від 30.11.2010р. про виконання доручення комітента по договору комісії №ДК-11/1 від 01.11.2010р., згідно якого витрати та винагорода комісіонера склали всього 85159грн.20коп. в т.ч. ПДВ у розмірі 14193 грн.20коп.(а.с.125).

Згідно податкової накладної виписаної ДП ГЗФ "Богучарська" №143 від 30.11.2010р. номенклатура поставки: Винагорода комісіонера, відшкодування залізничного тарифу склала 85159грн.20 коп. в т.ч. ПДВ -14193грн.20коп., про що зазначено в Акті перевірки та не заперечується відповідачем. (а.с.103)

18.08.2010р. між Дочірнім підприємством ГЗФ "Богучарська" ТОВ "Антацитсервіс" (Продавець) та Компанією "Intra Coal Trading LLC" (США) (Покупець) укладено Контракт №1/18-08, відповідно до умов якого Продавець зобов'язувався продати та доставити Покупцю, а Покупець в порядку та на умовах визначених контрактом, зобов'язувався прийняти й оплатити товар, відповідно до Додатка №3 від 16.11.2010 р. до контракту - Антрацит марки АШ (0-6), кількістю 5000 метричних тон за ціною 80 дол. США за тону, загальна орієнтовна вартість за додатком становить 400000 дол.США.(а.с.127-128)

Факт відправлення вантажу підтверджується квитанціями Укрзалізниці про приймання вантажу/групу вагонів №52976817, №52976818 від 27.11.2010 р., №52976834 від 30.11.2010 р., із зазначенням станції призначення: Маріуполь-Порт (єксп.), Одержувач: ТОВ "КД-Шиппинг" для Intra Coal Trading LLC, для вивозу водним транспортом в Болгарію. (а.с129-134)

Відповідно до Акту прийому-передачі Додаток №4 від 17.01.2011 р. до Договору комісії №ДК-11/1 від 01.11.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготехбуд" отримало, а Дочірнє підприємство ГЗФ "Богучарська" ТОВ "Антацитсервіс" передало вантажну митну декларацію №700120904/2010/001844.(а.с.122)

Відповідно до вантажної митної декларації №700120904/2010/001844, 05.01.2011 р. митницею зроблено відмітку про вивезення за межі митної території України до країни призначення - Болгарії вугілля антрацит марки "А" сорт "АШ", вагою 1460000 кг., фактурна вартість 929903грн. 20 коп.(а.с.135)

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У відповідності до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз вказаних норм та встановлені обставини справи дають підстави колегії суддів дійти висновку, що сформований позивачем у листопаді - грудні 2010 року податковий кредит з вищезазначених операцій у повні мірі відповідає приписам Податкового законодавства України.

Зокрема, суми податку на додану вартість на підставі досліджених судом податкових накладних за придбання товару та компенсації витрат та винагороду комісіонера включені позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів, крім того позивачем до складу податкового кредиту включено суму ПДВ від придбання вугілля АШ (0-6) у сумі 168776 грн. 00 коп. По декларації за листопад 2010 року та суму ПДВ з компенсації витрат на винагороди комісіонера, що склала 14193 грн. 20 коп. за грудень 2010 року. (а.с. 158)

Також колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалах справи відсутні копії судових рішень або вироків суду, що набрали законної сили, на підтвердження здійснення контрагентом позивача фіктивної діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання, а відповідно і довести відсутність фактичного здійснення господарської операції.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вастберга таксі Актіеболаг та Вуліч проти Швеції суд зазначив, що … адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

При цьому, суд вважає за необхідносте дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

З огляду на встановлені судом обставини справи, вказані норми законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що під час судового розгляду відповідач не надав беззаперечних доказів щодо відсутності господарських операцій між позивачем і контрагентом та такого порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Енерготехбуд законодавства України, що дає підстави для висновку щодо заниження останнім податку на додану вартість за період листопад-грудень 2010 року на загальну суму 182969 грн., а отже прийняте по відношенню до позивача податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та протиправним.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 13 травня 2014 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року у справі №804/1568/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 06 липня 2015 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко