Постанова

від 20.04.2015 по справі 821/532/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/532/15-а 10 год. 17 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Кермача А.І., представника відповідача Котруц Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтеснабпром - А"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нефтеснабпром - А" (далі - ТОВ "Нефтеснабпром - А", Товариство, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі -ДПІ, відповідач), у якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000482200 від 06.02.2015 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 11730 грн. 95 коп. та застосування штрафної санкції 2932 грн. 50 коп. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що зазначене порушення було встановлено ДПІ у м. Херсоні під час перевірки ТОВ "Нефтеснабпром - А" та відображено в акті перевірки. Висновок податкового органу про неправомірне формування ТОВ "Нефтеснабпром - А" податкового кредиту у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (господарських операцій) ґрунтується на тому, що товариством до перевірки не було представлено підтверджуючих документів на поставку придбаних товарів, а товарно-транспортні накладні, які були представлені фахівцеві податкового органу - не можуть розцінюватися як первинні документи, оскільки складені із значними порушеннями. Представник позивача стверджує, що господарські відносини з ПП "Либер" у серпні 2014 підтверджені належним чином складеним договором, бухгалтерськими документами та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, придбаний товар (бензин, дизельне пальне) було оприбутковано на автозаправній станції позивача та використано для здійснення оподатковуваних господарських операцій з подальшого продажу цих товарів, тому у податкового органу відсутні підстави для зменшення податкового кредиту по вказаним господарським операціям. Правилами ведення податкового обліку, встановленими чинним законодавством, не вимагається підтвердження витрат на придбання товарів та податкового кредиту товарно-транспортними документами про їх перевезення. Товарно-транспортна накладна - це юридичний документ, що призначений для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. З висновками акта перевірки позивач не погоджується.

Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів України в Херсонській області проти позову заперечує, посилаючись на порушення позивачем норми статті 198 Податкового кодексу України, так як взаємовідносини з ПП "Либер" не спричиняють реального настання правових наслідків, що обумовлені ними, товарно-транспортні накладні, які були надані товариством оформлені з недоліками, що унеможливлює їх ідентифікацію як первинних документів. За наслідками перевірки ПП "Либер" податковою інспекцією встановлено, що ПП "Либер" безпідставно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентами постачальниками, як наслідок безпідставно сформовано податкові зобов'язання при подальшому продажу товару (нафтопродуктів). Саме тому відповідач вважає висновки акту перевірки обґрунтованими та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нефтеснабпром-А" є юридичною особою, платником податків, знаходиться на обліку в ДПІ у м. Херсоні. Основний вид діяльності неспеціалізована оптова торгівля, діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами тощо, має у власності автозаправочну станцію у смт. В.Олександрівка Херсонської області.

17.01.2015 року ДПІ у м. Херсоні Головного Управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Нефтеснабпром-А" (код 31293759) з питання дотримання вимог податкового законодавства в по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ПП "Либер" за серпень 2014 року, подальшого використання, реалізації придбаних у контрагента-постачальника товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово- господарських операцій у податковій звітності, складено акт за № 3/21-03-22- 06/31293759 (далі - акт №3).

В акті перевірки відповідач робить висновок, що ТОВ "Нефтеснабпром-А" порушено: п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відсутні (не надано) документи, які підтверджують факт розрахунків на придбаний товар, неналежним чином оформлені документи, які підтверджують транспортування паливно-мастильних матеріалів за серпень 2014р. Вищезазначені порушення призвели до неправомірного формування податкового кредиту ТОВ "Нефтеснабпром-А" та його завищення на суму 11730,95грн. за серпень 2014р. по взаємовідносинам з ПП "Либер".

На підставі зазначеного Акту, ДПІ у м. Херсоні прийняла податкове повідомлення- рішення від 06.02.2015 року №0000482200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 11730,95 грн. та штрафної санкції 2932 грн. 50 коп.

При проведені перевірки відповідачем був використаний акт ДПІ у м. Херсоні від 16.12.2014 №450/21-03-22-06/32391652, яким було встановлено що ПП "Либер" безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, сформованих по взаємовідносинам з контрагентами постачальниками, як наслідок безпідставно сформовано податкові зобов'язання при подальшому продажу товару (нафтопродуктів) у серпні 2014 року. Тому відповідач вважає неправомірним включення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість за господарськими операціями позивача з продавцем - ПП "Либер", що призвело до прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення позивачем податкового кредиту в декларації з ПДВ за серпень 2014 року. Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими, на момент виникнення спірних правовідносин, положеннями Податкового Кодексу України. ДПІ стверджує, що дизпаливо та бензин позивачем не придбавалось у ПП "Либер", господарські операції тільки документувались без реального виконання саме цією юридичною особою.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПКУ, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п. 139.1.9 ст. 139 ПКУ). Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати податковому обліку. Отже, за відсутності відповідних первинних документів або їх неналежного оформлення підприємство не може включити до валових витрат понесені при виконанні угод витрати. Вимоги до складання первинних бухгалтерських документів викладені в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. N 996-XIV, зокрема, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Судом повністю досліджено всі обставини справи щодо здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Либер", Суд вважає, що вони носять реальний характер та не мають жодних ознак фіктивності. Судом встановлено, що 07 квітня 2014 ТОВ "Нефтеснабпром-А" уклав договір поставки нафтопродуктів №7/04-14 з ПП "Либер" на поставку бензину А-98, А-95, А-92 та дизельного палива. Згідно з умовами договору ПП "Либер" відвантажив на адресу ТОВ "Нефтеснабпром-А" дизельне пальне у кількості 2428,0 літрів та бензину марки А-92 у кількості 2410,0 літрів на загальну суму 70385,7 грн. у т.ч. ПДВ 11730,95 грн. За придбаний товар позивач розрахувався у безготівковій формі.

На підтвердження реальності поставки позивачем надано до суду документи, які підтверджують купівлю дизпалива (копії виписок по особовим рахункам; копії податкових, видаткових, товарно- транспортних накладних, договір про поставку нафтопродуктів, договір про надання транспортних послуг, акт виконаних робіт, платіжні документи, довіреності на отримання товару, зворотно-сальдові відомості, декларації по ПДВ за серпень 2014р. (з додатками 5) від ТОВ "Нефтеснабпром-А" та ПП "Лібер" , товарно-транспортні накладні, договір поставки нафтопродуктів, витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційне посвідчення, торговий патент,). Дані первинні документи підтверджують факт здійснення господарської діяльності та проведення господарських операцій між ТОВ "Нефтеснабпром-А" та ПП "Либер". Отримані нафтопродукти, позивач реалізував через власну АЗС в роздріб, що відповідає виду діяльності позивача.

Суд не погоджується із податковим органом, що недоліки складання ТТН є беззаперечним доказом відсутності поставок товару. Суд встановлює факт поставки товару позивачу його контрагентом не лише на підставі ТТН, а й використовуючи інші докази у їх сукупності: первинні бухгалтерські документи - видаткові, податкові накладні, дані складського обліку, відображення господарських операцій у податковому обліку, інші. Крім того, на думку суду, ТТН є первинним бухгалтерським документом лише у випадку віднесення підприємством транспортних витрат до складу валових витрат. Деякі недоліки ТТН не є беззаперечним доказом того, що дизпаливо не доставлялось. Позивачем разом з перевізником складався акт виконаних транспортних послуг, який є первинним бухгалтерським документом та підтверджує подію, яка відбулася, та має обов'язкові для первинних документів реквізити, транспортні послуги оплачені.

Отже, відсутність певних реквізитів в ТТН не може бути беззаперечною підставою для невключення до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань сум ПДВ відповідно до господарських операцій позивача та ПП "Либер", якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків в зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Пунктами 201.6, 201.8, 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Отже, в разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, визначеним законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період. Як встановлено судом, позивач сформував податковий кредит за результатами господарських операцій з ПП "Либер" по оплаті ПММ, що заперечується податковим органом. Проте, податкові накладні, отримані позивачем від цих перевізників, відповідають вимогам податкового законодавства та видані контрагентом, який був зареєстрований як платник ПДВ, декларував відносини з позивачем у своєї податковій звітності, що ДПІ у м. Херсоні під сумнів не ставиться.

Суд зазначає, що контролюючим органом не надано до суду належних доказів, що інформація, яку містять первинні бухгалтерські та податкові документи, не відповідає дійсності, а також, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства. Не надано доказів, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не може бути одержана. Порушення податкового законодавства контрагентом позивача мають характер припущень та не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків. Позивач не може впливати на іншого платника податків та змушувати останнього до виконання передбачених законом обов'язків платників податків.

З наданих суду доказів, суд не вбачає порушень позивачем вимог податкового законодавства під час формування податкового кредиту.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд, виходячи з наявних у справі доказів, приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету в повному обсязі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтеснабпром-А".

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонської області № 0000482200 від 06.02.2015 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість ТОВ "Нефтеснабпром-А" на суму 11730 грн. 95 коп. та застосування штрафної санкції 2932 грн. 50 коп.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь "Нефтеснабпром-А" (код ЄДРПОУ 31293759) витрати по сплаті судового збору в сумі 182 грн. (сто вісімдесят дві гривні) 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 квітня 2015 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.3