Постанова

від 21.04.2015 по справі 826/5921/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 квітня 2015 року № 826/5921/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Обставини справи:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2014 №0063971701.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.10.2014 №0063971701 прийнято ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві безпідставно, оскільки висновки, зроблені відповідачем в акті про результати документальної позапланової перевірки, суперечать нормам матеріального права, оскільки зроблені на підставі власного невірного тлумачення норм податкового законодавства щодо віднесення до іноземного доходу коштів, отриманих позивачем в результаті відчуження частки в статутному капіталі юридичної особи, зареєстрованої за українським законодавством.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що податковим органом проведено документальну позапланову перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати сум податку з доходів фізичних осіб в частині отримання інвестиційного прибутку у 2013 році, результати якої оформлені актом від 29.08.2014 року №2130/26-53-17-01/НОМЕР_1. За наслідками проведеної перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 21.10.2014 №0063971701. Позивач вважає, що вказане рішення необґрунтоване та не відповідає вимогам законодавства.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, керуючись приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

16 квітня 2015 року через канцелярію суду представником відповідача подані письмові заперечення, в яких відповідач просив у задоволенні позову відмовити. Зауважив, що висновки акта перевірки являються правомірними та ґрунтуються на положеннях Податкового кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких

ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі наказу на проведення перевірки від 12.08.2014 №1545 та у відповідності до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань повноти, достовірності та своєчасності нарахування та сплати сум податку з доходів фізичних осіб в частині отримання інвестиційного прибутку у 2013 році, у зв'язку з чим складено акт від 29.08.2014 №2130/26-53-17-01/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки).

За результатами вищезазначеної перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 положень підпункту 14.1.55 пункту 14.1 статті 14, підпункту 163.1.3 пункт 163.1 статті 163, підпункту 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 Податкового кодексу України.

Враховуючи встановленні порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.10.2014 №0063971701 по податку з доходів фізичних осіб в сумі 12 083 235,69 грн. (в т.ч. за основним платежем 9 666 588,55 грн. та штрафними санкціями 2 416 674,14 грн.).

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, які стали підставою для винесення зазначеного податкового повідомлення - рішення позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у м. Києві та ДФС України.

За результатами розгляду скарг платника податків листами Головного управління ДФС у м. Києві від 05 січня 2015 року №5/М/26-15-10-08 та ДФС України від 04 березня 2015 року №2002/М/98-99-10-01-03-14 у їх задоволенні відмовлено, а податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Вважаючи вказане вище податкове повідомлення-рішення протиправним, а відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 04 червня 2014 року ОСОБА_1 до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було подано декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік з додатком № 3 „Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами", в якому визначила: суму доходу від продажу частки в статутному фонді - 67 554 000 гривень; суму витрат на придбання інвестиційного активу - 67554000 грн., в якому визначила суму податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті - 0 гривень.

На підтвердження наведених у додатку № 3 до декларації даних ОСОБА_1 надано копії договорів купівлі - продажу частини часток статутного капіталу ТОВ ЮК "Швидка правова допомога" нерезидентам, а саме компаніям: „PERTUAGLORIA CONSULTING LTD", „RELANDA EUROPEAN CONSULTANTS LTD", „KRETSENKO HOLDINGS LTD", „SEA REDSHELL LTD", „GREENSAILS SHIPPING LTD" від 03.07.2013 року, квитанцію до прибуткових касових ордерів про внесення грошових коштів до статутного капіталу від 29 березня 2012 року №59594.

Зокрема, відповідно до договору купівлі - продажу частини часток в статутному капіталі ТОВ ЮК "Швидка правова допомога" від 03 липня 2013 року позивач продав, а юридична особа компанія „GREENSAILS SHIPPING LTD" ( зареєстрована відповідно до Закону про Компанію, як Товариство з обмеженою відповідальністю в Нікосії, Республіка Кіпр, 21 жовтня 2011 року, реєстраційний номер НЕ 295739, в особі представника Счастлівенка Сергія Леонідовича, який діє на підставі довіреності, апостильованої постійним секретарем Міністерства юстиції та публічного порядку в Нікосії паном М. Міртзоу, 06 червня 2013 року, №159399/13) придбала у власність частину частки у статутному капіталі ТОВ ЮК "Швидка правова допомога", яка становить 9,09 % за 11 372

727,00 грн.

Відповідно до договору купівлі - продажу частини часток в статутному капіталі ТОВ ЮК "Швидка правова допомога" від 03 липня 2013 року позивач продав, а юридична особа компанія „SEA REDSHELL LTD" ( зареєстрована відповідно до Закону про Компанію, як Товариство з обмеженою відповідальністю в Нікосії, Республіка Кіпр, 30 червня 2011 року, реєстраційний номер НЕ 289752, в особі представника Власенко Світлани Миколаївни, яка діє на підставі довіреності, апостильованої постійним секретарем Міністерства юстиції та публічного порядку в Нікосії паном М. Міртзоу, 06 червня 2013 року, №159387/13) придбала у власність частину частки у статутному капіталі ТОВ ЮК "Швидка правова допомога" , яка становить 9,09 % за 11 372 727,00 грн.

Відповідно до договору купівлі - продажу частини часток в статутному капіталі ТОВ ЮК "Швидка правова допомога" від 03 липня 2013 року позивач продав, а юридична особа компанія „PERTUAGLORIA CONSULTING LTD", ( зареєстрована відповідно до Закону про Компанію, як Товариство з обмеженою відповідальністю в Нікосії, Республіка Кіпр, 13 січня 2011 року, реєстраційний номер НЕ 280110, в особі представника Монджазі Борун Олени Вікторівни, яка діє на підставі довіреності, апостильованої постійним секретарем Міністерства юстиції та публічного порядку в Нікосії паном М. Міртзоу, 06 червня 2013 року, №159385/13) придбала у власність частину частки у статутному капіталі ТОВ ЮК "Швидка правова допомога", яка становить 9,09 % за 11 372 727,00 грн.

Відповідно до договору купівлі - продажу частини часток в статутному капіталі ТОВ ЮК "Швидка правова допомога" від 03 липня 2013 року позивач продав, а юридична особа компанія "RELANDA EUROPEAN CONSULTANTS LTD", ( зареєстрована відповідно до Закону про Компанію, як Товариство з обмеженою відповідальністю в Нікосії, Республіка Кіпр, 30 грудня 2011 року, реєстраційний номер НЕ 299447, в особі представника Михайленко Катерини Олександрівни, яка діє на підставі довіреності, апостильованої постійним секретарем Міністерства юстиції та публічного порядку в Нікосії паном М. Міртзоу, 06 червня 2013 року, №159383/13) придбала у власність частину частки у статутному капіталі ТОВ ЮК "Швидка правова допомога", яка становить 9,09 % за 11 372 727,00 грн.

Відповідно до договору купівлі - продажу частини часток в статутному капіталі ТОВ ЮК "Швидка правова допомога" від 03 липня 2013 року позивач продав, а юридична особа компанія "„KRETSENKO HOLDINGS LTD", (зареєстрована відповідно до Закону про Компанію, як Товариство з обмеженою відповідальністю в Нікосії, Республіка Кіпр, 23 вересня 2011 року, реєстраційний номер НЕ 294308, в особі представника Крещенко Світлани Володимирівни, яка діє на підставі довіреності, апостильованої постійним секретарем Міністерства юстиції та публічного порядку в Нікосії паном М. Міртзоу, 06 червня 2013 року, №159386/13) придбала у власність частину частки у статутному капіталі ТОВ ЮК "Швидка правова допомога", яка становить 9,09 % за 11 372 727,00 грн.

Суд, визначаючись щодо позовних вимог, враховує наступне.

Нарахування грошових зобов'язань зроблено на підставі операції з продажу позивачем частини часток у статутному капіталі ТОВ ЮК "Швидка правова допомога" компаніям „PERTUAGLORIA CONSULTING LTD", „RELANDA EUROPEAN CONSULTANTS LTD", „KRETSENKO HOLDINGS LTD", „SEA REDSHELL LTD", „GREENSAILS SHIPPING LTD" (Республіка Кіпр). На тій підставі, що кошти надійшли від нерезидента, в акті перевірки зроблений висновок, що це є іноземний дохід, який необхідно оподаткувати.

Аналізуючи обґрунтованість такої позиції платника податків, суд приходить до наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України),

який набрав чинності 01.01.2011 року.

Згідно п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст.170 ПК України у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Проте, в даному випадку відсутні підстав вважати даний дохід доходом з іноземним джерелом виплати.

Відповідно до п.п.14.1.55 п.14.1 ст.14 ПК України дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Водночас, згідно п.п.14.1.54 дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

В даному випадку, позивач отримав дохід від діяльності на території України з відчуження корпоративних прав, а саме: продаж частину частки у статутному капіталі ТОВ ЮК "Швидка правова допомога" (код ЄДРПОУ 32956883), а тому відсутні будь-які підстави вважати отримані позивачем кошти від відчуження корпоративних прав іноземним доходом.

Таким чином, оподаткування операцій з продажу корпоративних прав українських емітентів регулюється виключно п. 170.2 ст.170 ПК України.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, та є базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб визначено пунктом 164.2 статті 164 ПК України. Зокрема, згідно з підпунктами 164.2.3, 164.2.9 вказаного пункту такими є:

- доходи від продажу об'єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності, та прирівняні до них права, доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), об'єкти права інтелектуальної промислової власності та прирівняні до них права (далі - роялті), у тому числі отримані спадкоємцями власника такого нематеріального активу;

- інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом.

В розумінні підпункту 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 ПК України, фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів.

Тим часом відповідно до підпункту 14.1.26 цього ж пункту статті 14 Кодексу витратами в розумінні податкового закону, є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

При здійсненні фізичними особами операцій з інвестиційними активами (зокрема, корпоративними правами) оподаткуванню підлягає інвестиційний прибуток від таких операцій, який відповідно до підпункту 170.2.2. пункту 170.2 статті 170 ПК України розраховується, як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат, на придбання такого активу з врахуванням норм підпункту 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами). Згідно з підпунктом 170.2.3 пункту 170.2 цієї ж статті Кодексу, якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

При цьому, відповідно до підпункту 170.2.6 цього пункту Кодексу, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року. Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому пункту 29 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Аналіз викладеного свідчить, що об'єктом оподаткування податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, доходи від продажу об'єктів корпоративних прав, доходи у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення платником податку операцій з корпоративними

правами, доходи від отримання в подарунок корпоративних прав, а не витрати на придбання таких корпоративних прав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними у матеріалах справи документами дохід, отриманий позивачем в результаті продажу частики в статутному капіталі ТОВ ЮК "Швидка правова допомога" дорівнює сумі витрат, понесеній платником податків для її придбання, що свідчить про помилкове нарахування податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, виходячи з вартості проданої частки.

Такі висновку суду узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 10 червня 2014 року по справі № К/800/5358/14, 17.07.2014 року по справі № К/800/26216/14.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що висновки акту перевірки є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення 21.10.2014 №0063971701 з податку на доходи фізичних осіб в сумі 12 083 235,69 грн. (в т.ч. за основним платежем 9 666 588,55 грн. та штрафними санкціями 2 416 674,14 грн.), підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити адміністративний позов.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 21 жовтня 2014 року № 0063971701.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда