Ухвала

від 21.04.2015 по справі 802/4238/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/4238/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

21 квітня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у м.Ладижині Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Державної казначейської служби України у м.Ладижині Вінницької області до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - міське фінансове управління Ладижинської міської ради про визнання дій протиправними та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2014 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Державної казначейської служби України у м.Ладижині Вінницької області з адміністративним позовом до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - міське фінансове управління Ладижинської міської ради про визнання дій протиправними та скасування постанови.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 05.11.2014 року Вінницьким окружним адміністративним судом в адміністративній справі №802/1562/14-а видано виконавчий лист, яким зобов'язано управління Державної казначейської служби України у м. Ладижині Вінницької області перерахувати тимчасово вільні кошти спеціального фонду місцевого бюджету м. Ладижин в сумі 30000000 грн. (тридцять мільйонів гривень) на депозитний рахунок №2546903151577 в ПАТ АБ "Укргазбанк" ( а.с. 31 ).

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області 18.11.2014 року прийнято виконавчий лист до виконання та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вищевказаного виконавчого документа, копії якої направлено боржнику для виконання та стягувачу до відома. Відповідно до вимог cт. 25 Закону України "Про виконавче провадження", боржнику було надано строк для самостійного виконання рішення суду до 25.11.2014 року ( а.с. 33 ).

Вказана постанова про відкриття виконавчого провадження з супровідним листом була направлена боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримана боржником ( позивачем в даній справі ) 21.11.2014 року ( а.с. 34 ) .

В строк, передбачений ч.2 ст.181 КАС України, вказана постанова про відкриття виконавчого провадження боржником не була оскаржена.

Листом від 18.11.2014 за №10379/2.1-28/7 державним виконавцем було повідомлено боржника, що останній повинен в строк до 25.11.2014 року у письмовому вигляді надати достовірні відомості щодо виконання вищевказаного виконавчого листа та попереджено про відповідальність, передбачену ст.89 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення (а.с. 32-33).

24.11.2014 року листом за №01-08/2136 УДКС України у м. Ладижині повідомило державного виконавця, що виконати рішення Вінницького окружного адміністративного суду в справі №802/1562/14-а в наданий строк в боржника немає можливості з тих причин, що станом на 24.11.2014 року стягувачем - міським фінансовим управлінням Ладижинської міської ради не подано до УДКСУ у м. Ладижині пакету документів, що необхідний для перерахування коштів в сумі 30000000 грн.; станом на 24.11.2014 залишок коштів спеціального фонду місцевого бюджету м. Ладижин (КБКД 50110000 "Цільові фонди, утворені Верховною Радою АРК, органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади") становить 24523385,00 грн. ( а.с. 11-12 ). В підтвердження вищенаведених обставин разом з вищезазначеним листом УДКС України у м. Ладижині подало до виконавчої служби копії виписок за 08.09.2014 року, за 13.11.2014 року та за 24.11.2014 року ( а.с. 13 ).

Крім того, УДКС України у м. Ладижині додатково зазначило в листі, що перерахування коштів можливе лише за наявності підкріплення на єдиному казначейському рахунку на платіжні документи щодо перерахування коштів у порядку черговості їх надходження - у межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань, наданого саме Державною казначейською службою України.

У зв'язку з невиконанням в добровільному порядку рішення суду до дати вказаної у постанові про відкриття виконавчого провадження від 18.11.2014 року, відповідачем 26.11.2014 року було складено акт про невиконання в добровільному порядку рішення суду та винесена постанова про стягнення з останнього виконавчого збору в сумі 1360,00 грн. (а.с. 9, 86).

Не погоджуючись з вищезазначеними діями відповідача щодо прийняття до виконання виконавчого листа, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом в справі №802/1562/14-а, а також з винесеною 26.11.2014 року постановою про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 1360 грн., позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову управління Державної казначейської служби України у м.Ладижині Вінницької області, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

На думку позивача. відповідач не мав права приймати до виконання виконавчий лист, виданий Вінницьким окружним адміністративним судом в справі №802/1562/14-а, адже він оформлений з порушенням встановлених ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" вимог, так як боржником зазначено "міське фінансове управління Ладижинської міської ради Вінницької області" (код ЄДРПОУ 25946008), замість вірного "міське фінансове управління Ладижинської міської ради" (код ЄДРПОУ 25946008).

Таким чином, на думку позивача, вищезазначені обставини виключають здійснення виконавчого провадження щодо даного виконавчого листа, а відтак, державний виконавець, у відповідності до п.6 ч.1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження та повернути вищезазначений виконавчий лист стягувачу, натомість цього не зробив та прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №45483056 від 18.11.2014 року.

Згідно ч.1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Суд зауважує, що виконавчий лист №802/1562/14-а від 05.11.2014 року, окрім назви стягувача, також містить його код ЄДРПОУ - 25946008, адресу місцезнаходження - вул.П.Кравчика, 4, м.Ладижин, Вінницька область, 24321, які відповідають відомостям, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що дає можливість ідентифікувати установу, на користь якої має бути звернено стягнення за вказаним виконавчим документом.

Крім того, наявність у назві стягувача вказівки на область в якій розташована установа - "Вінницька область" не може свідчити про неправомірність постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» наслідком прийняття до виконання виконавчого документа є відкриття виконавчого провадження, яке оформлюється документом у виді постанови про відкриття виконавчого провадження.

Разом з цим, в строк, передбачений ч. 2 ст. 181 КАС України, вказана постанова про відкриття виконавчого провадження боржником не була оскаржена, що вказує на суперечливість вимог позивача в цій частині.

У відповідності з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Позивач не погоджується з прийнятою головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області постановою про стягнення з боржника виконавчого збору від 26.11.2014 (ВП №45483056), оскільки вважає, що позивачем вчинено всі залежні від нього заходи щодо виконання судового рішення, але враховуючи, що залишок коштів на спеціальному рахунку Ладижинської міської ради, з якого мало відбутися перерахування коштів становив лише 25 млн. 500 тис. грн., тобто був недостатній для перерахування коштів в сумі 30000000,00 грн., також станом на 25.11.2014 року стягувачем - міським фінансовим управлінням Ладижинської міської ради не подано позивачу пакету документів, що необхідний для перерахування коштів в сумі 30000000,00 грн., а також, за умови не надання Державною казначейською службою України підкріплення на єдиному казначейському рахунку на платіжні документи щодо перерахування коштів у порядку черговості їх надходження - у межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань, УДКСУ у м. Ладижині Вінницької області не мало можливості перерахувати кошти на відповідний депозитний рахунок стягувача в банку.

Встановлено, що 13.01.2014 року міським фінансовим управлінням Ладижинської міської ради, керуючись постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних ( депозитивних) рахунках у банках" №6 від 12.01.2011 року, УДКС України у м. Ладижині листом №16 від 13.01.2014 надіслано пакет документів, необхідний для розміщення частки тимчасово вільних коштів спеціального фонду міського бюджету на депозитному рахунку, а саме: копія рішення "Про розміщення коштів загального та спеціального фондів міського бюджету на вкладних (депозитних) рахунках у банках" Ладижинської міської ради № 1121 26 сесії 6 скликання від 24 грудня 2013 року; довідка про внесення змін до помісячного тимчасового розпису спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) на І квартал 2014 року № 1 від 14.01.2014 року; договір банківського строкового вкладу № 1-Ю/2014 від 10.01.2014 року; розпорядження про виділення коштів загального (спеціального) фонду місцевих бюджетів № 4 від 14.01.2014 року; платіжне доручення № 1 від 14.01.2014 року для розміщення частки тимчасово вільних коштів спеціального фонду міського бюджету; лист-повідомлення № 15 від 13.01.2014 року.

Крім того, у зв'язку з невиконанням вказаного платіжного доручення від 14.01.2014 року, 24.04.2014 року міським фінансовим управлінням Ладижинської міської ради повторно надано позивачу документи для розміщення вільних коштів.

Також, суд критично оцінює твердження позивача про неможливість перерахування коштів, згідно рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2014 року в справі №802/1562/14-а, в зв'язку з тим, що залишок коштів спеціального фонду місцевого бюджету м. Ладижин становив меншу за необхідну для виконання рішення суду суму, а саме, що станом на 13.11.2014 року залишок становив 26024496,10 грн., виходячи з наступного.

Судом встановлено, що міським фінансовим управлінням Ладижинської міської ради Вінницької області до УДКС України у м. Ладижин неодноразово подавались платіжні доручення (зокрема, останнє подане платіжне доручення №322 від 14.11.2014 року на суму 24500000,00 грн.) ( а.с. 59-66 ), які позивачем не були повернуті стягувачу, що свідчить про те, що вони були прийняті до виконання, як належним чином оформлені.

Станом на 26.11.2014 року міське фінансове управління Ладижинської міської ради Вінницької області листом від 26.11.2014 за №512 повідомило управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області, що боржник ухиляється від здійснення перерахування коштів на депозитний рахунок згідно рішення суду від 19.06.2014 року ( а.с. 39-40 ).

Посилання позивача щодо неможливості перерахувати кошти на відповідні депозитні рахунки стягувача у банку за умови відсутності підкріплення Державною казначейською службою на єдиному казначейському рахунку на платіжні документи щодо перерахування коштів у порядку черговості їх надходження - у межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань, як на незалежну від позивача обставину, яка унеможливила виконання в добровільному порядку рішення суду та слугувала підставою для винесення відповідачем оскаржуваної постанови, суд вважає необґрунтованими та зазначає наступне.

Відповідно до п. 11 Порядку розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних (депозитних) рахунках у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №6 від 12.01.2011 року, тимчасово вільні кошти перераховуються з рахунків місцевих бюджетів, відкритих в органах Державної казначейської служби, на вкладні (депозитні) рахунки, відкриті фінансовими органами для розміщення таких коштів у банках.

Операції, пов'язані з розміщенням тимчасово вільних коштів, проводяться органами Державної казначейської служби відповідно до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого Міністерством фінансів України.

Порядок обслуговування рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів, рахунки яким відкриті в органах Державної казначейської служби України, здійснюється в спосіб передбачений Бюджетним кодексом України та іншими актами законодавства, що регулюють відносини між учасниками бюджетних відносин.

Відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України, при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства.

ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Для відображення операцій, проведених через СЕП протягом банківського дня, у центрі оброблення СЕП Державному казначейству України та Головним управлінням Державного казначейства України відкрито технічні рахунки.

ЄКР, відкритий на балансі Державного казначейства України, об'єднує кошти субрахунків, що відкриті на балансі Головних управлінь Державного казначейства України.

На субрахунках ЄКР ведеться аналітичний облік коштів державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Державне казначейство України управляє коштами, що обліковуються на рахунках, відкритих у Головних управліннях Державного казначейства України, і проводяться через СЕП, шляхом встановлення ліміту технічного рахунку, ліміту початкових оборотів у СЕП та підкріплень субрахунків ЄКР з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Державним казначейством України.

З метою виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду в справі №802/1562/14-а від 05.11.2014 року позивачем до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області електронною поштою подано заявки із зазначенням інформації щодо наявних платіжних доручень інших клієнтів станом на поточну операційну дату.

З долучених до матеріалів справи листів "Про надання інформації" (а.с. 14-15, 100-115 ), які надсилались позивачем електронною поштою до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, встановлено, що інформація щодо сум неоплачених платіжних доручень має загальний характер, внаслідок чого у суду відсутня можливість встановити чи включені в зазначені листи суми коштів по платіжних дорученнях, виставлених міським фінансовим управлінням Ладижинської міської ради.

Разом з цим, встановлено, що УДКС України у м. Ладижині Вінницької області не повідомило державного виконавця у належний спосіб про існування вищенаведених обставин, разом з тим і не надало державному виконавцю належних доказів, які б підтверджували вжиття таких заходів, як і не надало доказів перерахування наявного залишку коштів відповідного спеціального фонду місцевого бюджету м. Ладижин на депозитний рахунок.

Матеріали справи містять переписку між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем, зокрема, в матеріалах справи міститься лист УДКС України у м. Ладижині Вінницької області №01-08/2136 від 24.11.2014 року, адресований головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області, в якому позивач жодним чином не зазначає обставиною, що унеможливлює виконання рішення суду, відсутність підкріплення на єдиному казначейському рахунку на платіжні документи щодо перерахування коштів у порядку черговості їх надходження - у межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань ( а.с. 11-12 ).

Про наявність зазначеної вище обставини, що унеможливлює виконання рішення суду, позивач повідомив державного виконавця лише в листах №01-08/2214 від 03.12.2014 року та № 01-08/2276 від 15.12.2014 року. Таким чином, оскільки на момент закінчення наданого для добровільного виконання рішення суду строку (25.11.2014 року), відповідач не був повідомлений про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець правомірно, на підставі ч.1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", розпочав примусове виконання рішення суду та виніс постанову про стягнення виконавчого збору.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у м.Ладижині Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Смілянець Е. С.

Сушко О.О.