Рішення

від 22.04.2015 по справі 904/1770/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.04.15р. Справа № 904/1770/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЕДИТ", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 167 866,21 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: Кощеєв В.М., довіреність б/н від 01.04.15р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОБЕДИТ" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (далі-відповідач) про стягнення 126 958,38 грн. - основного боргу, 36 536,15 грн. - інфляційних, 4371,68 грн. - 3 % річних та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставленого товару по договору № 511130119 від 03.01.2013 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2015 р. по справі № 904/1770/15 порушено провадження та розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.04.2015 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015 р. розгляд справи відкладено на 22.04.2015 р.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, до справи надав відзив на позов, в якому не погоджується із здійсненим позивачем розрахунком інфляційних втрат та просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 21,59 грн., а також до суду надав заяву про розстрочку виконання рішення, згідно якої просить розстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1770/15 про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу строком на три місяці з оплатою рівними частинами до 30 числа кожного місяця.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.04.2015 р. оголошена вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2013 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладений Договір поставки № 511130119 (далі - Договір) за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти і сплатити продукцію матеріально-технічного призначення, що надалі іменується товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і терміни постачання товару вказані в Специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до цього Договору, що є невід'ємною його часткою.

Відповідно до п. 2.4. Договору сума Договору складається з сум Специфікацій, що є невід'ємною часткою Договору.

Згідно п. 4.1. Договору розрахунки за цим Договором проводяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника в порядку і терміни, вказані в Специфікаціях до договору.

При оплаті з відстроченням платежу розрахунки проводяться покупцем за фактично прийняту вагу (прийняту кількість).

Відповідно до п. 4.3. Договору розрахунки за цим Договором за умовою попередньої оплати проводяться при наданні постачальником до моменту оплати рахунку, за умовою оплати за фактом постачання оригіналів рахунку і податкової накладної.

Цей Договір набирає чинності з моменту фактичного підписання його повноваженими представниками сторін і діє до 31.12.13 р., а в частині не виконаних зобов'язань по Договору - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 10.1. Договору).

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару покупцю та факт отримання останнім товару на загальну суму 126 958,38 грн. підтверджується наявними у матеріалах видатковими накладними: № 21 від 27.05.2013 р. (на суму 1353,60 грн.); № 24 від 20.06.2013 р. (на суму 2 962,80 грн.); № 35 від 04.10.2013 р. (на суму 62 219,64 грн.); № 36 від 08.10.2013 р. (на суму 33 442,20 грн.); № 39 від 17.10.2013 р. (на суму 13 240,74 грн.); № 40 від 18.10.2013 р. (на суму 13 739,40 грн.) - копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 27, 30, 33, 35, 38-39).

Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати товару на суму 126 958,38 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 126 958,38 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано до сплати відповідачу інфляційних - 36 536,15 грн. (за період з 10.08.2013 р. - по 10.02.2015 р.) та 3 % річних 4371,68 грн. (за період з 10.08.2013 р. по 10.02.1015 р.)

Згідно вимог п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж і за будь-яких місяць, у якому мала місце інфляція.

З врахуванням зазначеного суд здійснив перерахунок інфляційних за період, вказаний позивачем і встановив, що розмір інфляційних за прострочку сплати відповідачем заборгованості за період з вересня 2013 року по січень 2015 року становить 36 514,56 грн., в решті відмовлено у зв'язку за безпідставністю.

Перевіривши розрахунок 3 % річних в сумі 4371,68 грн., господарський суд вважає, його таким, що підлягає задоволенню.

Таким чином, крім заборгованості у розмірі 126 958,38 грн., стягненню підлягають 36514,56 грн. - інфляційні та 4371,68 грн. - 3 % річних.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі: 126 958,38 грн. - основного боргу, 36 514,56 грн. - інфляційних, 4371,68 грн. - 3 % річних.

Суд вважає, щодо наведені вимоги у заяві відповідача про розстрочку виконання рішення, а саме розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1770/15 про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу строком на три місяці з оплатою рівними частинами до 30 числа кожного місяця не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки, важке становище відповідача утворилося внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від нього обставин, а також враховуючи, що позивач проти заяви відповідача заперечує, заява про розстрочку виконання судового рішення, задоволенню не підлягає.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, 21; код ЄДРПОУ 05393116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЕДИТ" (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Дмитра Донського, буд. 4, кв. 24; код ЄДРПОУ 25019348) 126 958,38 грн. (сто двадцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім грн. 38 коп.) - основного боргу, 36 514,56 грн. (тридцять шість тисяч п'ятсот чотирнадцять грн. 56 коп.) - інфляційних, 4371,68 грн. (чотири тисячі триста сімдесят одна грн. 68 коп.) - 3 % річних, 3356,89 грн. (три тисячі триста п'ятдесят шість грн. 89 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

В решті позову - відмовити.

В заяві відповідача про розстрочку виконання судового рішення - відмовити .

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України "23" квітня 2015 р.