Ухвала

від 08.04.2015 по справі 921/632/14-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"08" квітня 2015 р. Справа № 921/632/14-г/14 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі колегії суддів : головуючий суддя - Руденко О.В., судді: Півторак М.Є. та Сидорук А.М. розглянув матеріали справи

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ "Груп", бульв. Чоколівський,19, м.Київ

до відповідача: Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс", с.Настасів, Тернопільський район, Тернопільська область

про стягнення заборгованості в сумі 118 851,04 грн.

за зустрічним позовом: Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс", с.Настасів, Тернопільський район, Тернопільська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ "Груп", бульв. Чоколівський,19, м. Київ

про стягнення заборгованості в сумі 100 000 грн.

за участю представника боржника: Алексенко С.Л., довіреність № 07/07/14 від 07.07.2014р.

Учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20,22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника підприємства.

Суть справи: В провадженні господарського суду Тернопільської області знаходилась справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СТ "Груп" до приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" про стягнення заборгованості в сумі 118 851,04 грн., яка прийнята до спільного розгляду із зустрічною позовною заявою приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "СТ "Груп" про стягнення заборгованості в сумі 100 000 грн.

За результатами розгляду спору, 22.10.2014 року судом було прийнято рішення, що залишене в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.02.2015р., яким частково задоволено первісний та відмовлено у зустрічному позові, зокрема, присуджено до стягнення з приватного агропромислового підприємства 16 937,32 грн. вартості невикористаного матеріалу; 15 000 грн. - штрафу та 2 338,75 грн. в повернення сплаченого судового збору.

У зв'язку із набранням вказаними судовими актами законної сили, на їх примусове виконання в порядку ст.ст. 116, 117 ГПК України, видано відповідні накази.

23.03.2015 р. на адресу суду від приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" надійшла заява № 234 про розстрочку виконання судового рішення , яка ухвалою від 30.03.2015р. призначена до розгляду на 08.04.2015р.

Стягувач участі свого повноважного представника у засідання не забезпечив, однак звернувся до суду із заявою від 01.04.2015р. про розгляд справи без присутності останнього.

Водночас, позивачем за первісним позовом подані письмові заперечення, в яких господарське товариство вказує на відсутність підстав для розстрочки виконання рішення суду у даній справі. Крім цього, стягувач звертає увагу на понесені ним збитки, пов'язані із знеціненням присуджених до стягнення на його користь коштів, внаслідок стрімких інфляційних процесів, що відбуваються на сьогоднішній день в державі.

Уповноважений представник боржника, який прибув на виклик суду, заявлену вимогу підтримав у повному обсязі. Необхідність розстрочення належних до сплати платежів мотивує специфікою роботи підприємства, яка є сільськогосподарським товаровиробником, а відтак очікує надходження коштів в період збору урожаю с/г культур та заготівлі кормів. Наведене, в поєднанні із наявними фінансовими труднощами боржника, на дає можливості своєчасно виконати зобов'язання перед контрагентом у повному обсязі .

Розглянувши подану заяву, долучені на її обґрунтування докази та вимоги боржника, заслухавши пояснення представника підприємства та дослідивши норми чинного законодавства, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення судом або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У відповідності до п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Тотожні за змістом роз'яснення надані Пленумом Верховного суду України у п.10 постанови № 14 від 26.12.2003р.

В той же час, Господарський процесуальний кодекс України не містить переліку таких обставин, проте, у будь-якому випадку чинне законодавство пов'язує розстрочення виконання судового рішення з об'єктивними, непереборними, тобто, іншими словами - виключними обставинами , що ускладнюють вчасне виконання судового акту (відсутність у боржника майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Як вбачається із поданої зави, наведені в її обґрунтування підстави, базуються на вкрай скрутному матеріальному становищі заявника, спричиненому заборгованістю за придбану по договорах лізингу у третіх осіб сільськогосподарську техніку та подорожчанням вартості мінеральних добрив, посівних, паливно-мастильних матеріалів, необхідних підприємству для здійснення своєї господарської діяльності.

Проте, зростання витрат пов'язаних із функціонуванням юридичної особи, не є тими виключними обставинами, які є підставами для розстрочки виконання судового рішення. Адже, важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від нього обставин.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК України).

Слід також зазначити, що кредитор та боржник є комерційними підприємствами, а відтак несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики.

Отже, невиконання відповідачем своїх зобов'язань негативно відображується і на фінансово - господарській діяльності позивача. В свою чергу, подальше ухилення приватного підприємства від сплати заборгованості та невиконання протягом тривалого часу рішення суду безумовно порушує матеріальні інтереси стягувача.

Таким чином, контрагенти укладаючи договори повинні розраховувати на власну платоспроможність. А у випадку позивача - на своєчасність та повноту відшкодування понесених ним витрат пов'язаних із неналежним виконанням його контрагентом умов досягнутих домовленостей.

З огляду на викладене, обставини, на які відповідач посилається не є виключними, а лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у зв'язку з цим, а не на обставини, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду у даній справі. Більш того, заявником не наведено жодних обґрунтувань розстрочення присудженої до стягнення суми за вказаним у заяві № 234 від 23.03.2015р. графіком.

Крім цього, з часу набрання судовим рішенням законної сили , боржником не вчинено жодних заходів, спрямованих на оплату присуджених до стягнення сум. Доказів на підтвердження протилежного ПАТ не надано, а судом не здобуто.

Водночас, за даними звіту про фінансовий стан ПАТ "Агропродсервіс", на кінець 2014 року у боржника було достатньо активів для погашення його заборгованості перед позивачем.

З наведеного в сукупності, обставини викладені боржником в заяві № 234 від 23.03.2015р. про розстрочку виконання рішення від 22.10.2014р., суд не розглядає як виняткові, достатньо обґрунтовані та належно підтверджені.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 86, 121 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.В задоволенні заяви приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" № 234 від 23.03.2015р. про розстрочку виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 22.10.2014р. по справі № 921/632/14-г/14 відмовити.

2. Ухвалу направити сторонам у справі.

Головуючий суддя О.В. Руденко

Суддя М.Є.Півторак

Суддя А.М. Сидорук