Постанова

від 21.04.2015 по справі 910/22050/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р. Справа№ 910/22050/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Коршун Н.М.

при секретарі Рибаруку М.М.

за участю представників:

від позивача Костик А.Г. - дов. б/н від 25.12.2014 р.

від відповідача Кришталь В.В. - дов. б/н від 26.11.2014 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автологістик»

на рішення господарського суду міста Києва

від 24.12.2014 р. (суддя Босий В.П.)

у справі №910/22050/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автологістик»

(далі - ТОВ «Автологістик»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«СП Євротрейд» (далі - ТОВ «СП Євротрейд»)

про стягнення 5 139,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.12.2014 р. у справі №910/22050/14 в задоволенні позовних вимог ТОВ «Автологістик» відмовлено повністю.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати повністю та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити й стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 5 139,20 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права. За твердженнями апелянта, місцевим судом не враховано положень ч. 2 ст. 642 ЦК України й дійшов помилкового висновку про те, що між ТОВ «Автологістик» та ТОВ «СП Євротрейд» не укладено договору, відтак немає підстав для стягнення з відповідача штрафу тощо.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 р. апеляційну скаргу ТОВ «Автологістик» прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 24.03.2015 року.

В судовому засіданні 24.03.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву на 21.04.2015 року.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржене рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити й стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 5 139,20 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, ТОВ «Автологістик» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «СП Євротрейд» про стягнення 5 139,20 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем неналежно виконано зобов'язання з подачі автомобіля у відповідному передбаченому умовами договору-заявки від 20.05.2014 р. стані, тому позивачем заявлено вимогу про стягнення з нього штрафу в розмірі 5 139,20 грн. тощо.

Суд першої інстанції, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, розглянувши сукупність поданих сторонами доказів на підтвердження та спростування позовних вимог відповідно, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та прийняв рішення про відмову в задоволенні позову.

Так, відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд посилався на не доведення позивачем належними та допустимими доказами як факту надіслання відповідачу оферти на укладення договору, так і отримання акцепту відповідача, відтак договір між сторонами не укладено в розумінні приписів ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України, підстав для стягнення з відповідача штрафу за порушення виконання умов такого договору немає тощо.

Апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції як підставними та обґрунтованими обставинами і матеріалами справи.

Так, як вбачається з пояснень позивача, 20.05.2014 р. між ТОВ «Автологістик» (замовником) та ТОВ «СП Євротрейд» (перевізником) укладено договір-заявку (далі - Договір), за умовами якого відповідач зобов'язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом Німеччина-Росія.

Відповідно до умов Договору загальна вартість перевезення становить 3 200,00 Євро по курсу НБУ, а оплата проводиться через 15-20 банківських днів за оригіналами документів.

Відповідно до п. 3 Договору відповідач забезпечує подачу необхідного типу автомобіля в технічно справному стані, забезпеченого всіма необхідними для виконання перевезення документами.

Спір у справі виник у зв'язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язань з надання автомобіля для перевезення, відтак існують підстави для стягнення з нього штрафу в розмірі 5 139,20 грн., що еквівалентно 320 Євро.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ст. 180 ГК України).

На підставі ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень (ст. 307 ГК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін. Правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (ст.ст. 207, 208 ЦК України).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Договір не містить підпису уповноваженої особи та печатки ТОВ «СП Євротрейд» як перевізника, який прийняв на себе зобов'язання за умовами такого Договору, відтак апеляційний господарський суд вважав цей правочин недійсним в силу вимог ст. 215 ЦК України.

Положеннями ст.ст. 640, 643 ЦК України встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Як видно з тексту п. 10 Договору, якщо протягом 3 годин після отримання факсимільної копії договору-заявки позивач не отримує підтвердження (також факсимільного), дане транспортне замовлення вважається прийнятим на вказаних в ньому умовах, проте позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів надіслання ним спірного Договору відповідачу, а останнім факт отримання цієї заявки заперечується повністю. В свою чергу переписка з мережі Інтернет не може вважатися належним доказом отримання відповідачем Договору та надання акцепту на його укладення.

Доводи апелянта стосовно того, що відповідач вчинив дії відповідно до згаданих у пропозиції умов Договору, які свідчать про його бажання укласти договір, а саме, подав транспортний засіб для завантаження, не заслуговують на увагу, адже матеріали справи не містять належно оформлених документів на підтвердження факту подання відповідачем для завантаження транспортного засобу тощо.

З огляду на наведене, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту направлення відповідачу оферти на укладення Договору та отримання від нього акцепту, відтак підстав для стягнення з відповідача штрафу в сумі 5 139,20 грн. за порушення виконання умов Договору немає.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автологістик» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2014 р. у справі №910/22050/14 - без змін.

Матеріали справи №910/22050/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.О. Алданова

Н.М. Коршун