Постанова

від 20.04.2015 по справі 910/21624/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2015 р. Справа№ 910/21624/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Дідиченко М.А.

за участю представників:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК" на рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2014 у справі № 910/21624/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК" до товариства з обмеженою відповідальністю "Алтосан" про розірвання договору та стягнення 9 640, 40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЖБК" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Алтосан" про розірвання договору про виконання підрядних робіт № 7/4 від 07.04.2008 та стягнення 9 640, 40 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2014 у справі № 910/21624/14 у позові відмовлено повністю.

Судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позову з огляду на те, що у вимозі позивача від 24.10.2013 зазначено про відмову від договору на підставі ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, яка підлягає застосуванню лише у тому випадку, коли замовник відмовляється від договору до настання строку виконання робіт підрядником.

Оскільки, як зазначив суд першої інстанції, лист про відмову від договору позивачем було надіслано відповідачу вже після виконання ним робіт, вимога про розірвання договору задоволенню не підлягає.

Відповідно, у зв'язку з відмовою у розірванні договору було також відмовлено і у поверненні коштів переплати.

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "КЖБК" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2014 у справі № 910/21624/14 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що законодавством передбачено право замовника відмовитись від договору у будь-який час та незалежно від підстав такої відмови, а отже, на думку скаржника, суд дійшов невірного висновку в частині відмови у розірванні договору.

Сторони не скористалися правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Від позивача до суду надійшли пояснення по суті справи.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми у даному судовому засіданні до суду від сторін не надійшло.

Слід також зазначити, що явка представників сторін не визнавалася обов'язковою, пояснення витребувані судом від апелянта ним надані.

Отже, враховуючи належне повідомлення сторін, а також те, що саме позивачем подана апеляційна скарга, а отже його позиція є викладеною і зрозумілою, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасуванню з прийняттям нового - про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Алтосан" (підрядник) 07.04.2008 року укладено Договір № 7/4.

Згідно предмету даного договору (п. 1) замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи по обладнанню інженерно-технічними засобами системи протипожежного захисту об'єкту: "Комплекс житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення у 12-му мікрорайоні Бортничі у Дарницькому районі м. Києва. Житлові будинки № 1, № 2, № 3, № 4", а саме: розробити робочий проект автоматичної установки аерозольного пожежогасіння (надалі АУАП), спонукальної автоматичної пожежної сигналізації (надалі АПС), системи управління евакуацією людей при пожежі підземних автостоянок житлових будинків № 1, № 2, № 3, № 4 та отримати висновок в органах Держпожбезпеки МНСУкраїни. Проект погодити з генпроектувальником ТОВ "Архіп" (узгодити проект в частині прокладки трас вентсистеми та електричних мереж); виконати монтаж АУАП, спонукальної АПС та системи управління евакуацією людей при пожежі у відповідності до проекту з матеріалів та виробів, обладнання підрядника; виконати комплекс пусконалагоджувальних робіт системи протипожежного захисту; Здати змонтовану систему протипожежного захисту замовнику та представникам органів Держпожбезпеки МНС України.

Відповідно до п. 2.1 договору договірна ціна робіт є твердою і складає 1 355 835,00 грн., ПДВ 20% - 271 167,00 грн., всього - 1 627 002,00 грн., з них:

- вартість робіт по розробці робочого проекту та проведення експертизи робочого проекту в органах Держпожбезпеки МНС України складає 34 165,00 грн., ПДВ 20 % - 6 833,00 грн., всього 40 998,00 грн.;

- вартість робіт по монтажу АУАП, спонукальної АПС з урахуванням вартості матеріалів, виробів, обладнання та пусконалагоджувальних робіт складає 1 168 340,00 грн., ПДВ 20 % - 233 668,00 грн., всього - 1 402 008,00 грн.;

- вартість робіт по монтажу системи управління евакуацією людей при пожежі з урахуванням вартості матеріалів, виробів, обладнання та пусконалагоджувальних робіт складає 153 330,00 грн., ПДВ 20 % - 30 666,00 грн., всього 183 996,00 грн. Тверда договірна ціна зміні не підлягає при умові сплати авансу в сумі 367 500,00 грн., ПДВ 20 % - 73 500,00 грн., всього 441 000,00 грн. на протязі 10 днів з моменту підписання Договору (пункт 2.1.4 договору).

Після підписання цього Договору замовник протягом 10-ти банківських днів перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс на виконання робіт у розмірі 367 500,00 грн., ПДВ 20% - 73 500,00 грн., всього 441 000,00 грн., що становить 100 % вартості виконання робочого проекту (п. 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.3. договору решта оплати за монтажні та пусконалагоджувальні роботи по Договору проводиться щомісячно протягом 10 десяти банківських днів після підписання двосторонніх актів прийому - здачі робіт по формі КБ-2 (спрощена) та КБ-3 з включенням вартості матеріалів, виробів, обладнання та робіт.

Згідно п. 4.1 договору підрядник приступає до виконання робіт згідно пункту 1.1 даного Договору після надходження коштів на розрахунковий рахунок підрядника згідно з пунктом 3.2. цього Договору на протязі 10-ти робочих днів.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що підрядник виконує роботи згідно пунктів 1.1.1. - 1.1.3 на протязі 70 робочих днів з дати зарахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника при умові підписання двостороннього акту прийому-передачі приміщень замовника для виконання монтажних робіт.

Виконані роботи здаються підрядником замовнику згідно з актом приймання здачі проектних робіт, монтажні, пусконалагоджувальні роботи здаються по актам Ф.КБ-2 (спрощена) та довідки Ф.КБ-3, які надаються підрядником до 25 числа звітного місяця (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 10.1 договору він набирає чинності після його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному Договору.

На виконання умов договору позивачем за період з 10.04.2008 року по 14.12.2011 року сплачено на користь відповідача грошові кошти у розмірі 1 034 563, 60 грн.

Довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 (за серпень 2008 року на суму 238 396,80 грн., за листопад 2008 року на суму 161 605,20 грн., за грудень 2009 року на суму 68 245,20 грн., за липень 2010 року на суму 245 318,40 грн., за лютий 2011 року на суму 79 998,00 грн., за грудень 2011 року на суму 230 361,60 грн.) підтверджується виконання робіт відповідачем на загальну суму 1 023 925,20 грн.

Спір виник, у зв'язку з тим, що фактично у грудні 2011 року відповідачем виконані роботи на суму 230 361,60 грн., тоді як позивачем оплачено передплату на суму 240 002 грн.

Таким чином, різниця між сумою оплачених позивачем робіт (1 034 563, 60 грн.) та вартістю фактично виконаних відповідачем робіт (1 023 925,20 грн.) складає 10 638, 40 грн.

Проте, враховуючи, що частина робіт за договором на суму 998 грн., як зазначає позивач, були виконані відповідачем, але відповідного акту підписано не було, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 9 640,40 грн., які є вартістю оплачених, але не виконаних робіт та розірвання договору № 7/4 від 07.04.2008.

Судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні вказаних вимог з огляду на те, що у вимозі позивача від 24.10.2013, в якій він заявив про відмову від договору, міститься посилання на ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, яка підлягає застосуванню лише у тому випадку, коли замовник відмовляється від договору до настання строку виконання робіт підрядником.

Оскільки, як зазначив суд першої інстанції, лист про відмову від договору позивачем було надіслано відповідачу вже після виконання ним робіт, вимога про розірвання договору задоволенню не підлягає.

Колегія суддів з наведеним висновком місцевого господарського суду не погоджується, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Як вже зазначалось вище, утворилася різниця між сумою оплачених позивачем робіт та вартістю фактично виконаних відповідачем робіт. Позивач, відмовившись від договору звернувся до суду з позовом про повернення суми невикористаної передплати у розмірі 9 640,40 грн.

Відповідачем належних доказів виконання робіт за договором на зазначену суму (9 640,40 грн.) до суду не надано.

Частинами 2-4 ст. 849 Цивільного кодексу України передбачено право замовника відмовитись від договору у визначених випадках: - якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим; - якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, та після невиконання підрядником вимоги про усунення недоліків у призначений строк; - а також у будь-який час до закінчення роботи.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання допускається, якщо про таке встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 Цивільного кодексу України особи, які вчинили двосторонній правочин, мають право відмовитися від нього у випадках, передбачених законом, навіть і у тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.

Згідно з ч. 4 ст. 214 Цивільного кодексу України правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом; одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання; внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання у повному обсязі зобов'язання припиняється.

Частиною 3 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що і без звернення до суду договір вважається розірваним у силу самого факту односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо таке право передбачене договором або законом.

Частиною 4 ст. 849 Цивільного кодексу України передбачено право замовника на відмову від договору у будь-який час, тобто незалежно від підстав такої відмови.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивачем 25.10.2013р. направлено на адресу відповідача лист № 24/10/13-1 з вимогою про повернення коштів у розмірі 9 640,40 грн., а також з відмовою від договору № 7/4 від 07.04.2008, у зв'язку з невиконанням підрядником робіт.

У наведеному листі міститься посилання на ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якою передбачено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду.

Направлення зазначеного листа відповідачу підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с.50).

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні вимоги про розірвання договору зазначив про те, що лист про відмову від нього позивачем було надіслано відповідачу вже після виконання ним робіт.

Разом з тим, місцевий господарський суд не врахував, що у підрядних відносинах замовник вправі відмовитись від договору у будь-який час, тобто незалежно від підстав такої відмови (ч.4 ст. 849 Цивільного кодексу України).

Для встановлення факту припинення договору через односторонню відмову важливим є встановлення обставин вчинення замовником певної дії, а саме направлення листа про відмову та правомірності такої відмови.

Оскільки, законодавством передбачено право замовника відмовитись від договору у будь-який час, позивач незалежно від підстав має право на таку відмову.

Позивач, скориставшись своїм правом, відмовився від договору.

Надаючи оцінку правомірності такої дії, суд перевіряє законодавчу можливість односторонньої відмови.

Як вже зазначалось, така можливість передбачена ч. 2-4 ст. 849 Цивільного кодексу України.

Таким чином, відмова позивача від договору є правомірною.

Отже, враховуючи направлення листа про відмову від договору, даний договір вважається розірваним.

Крім констатації факту відмови від договору виходячи з положень ч. 4 ст. 849 ЦК, слід зазначити, що у спірній ситуації положення ч. 2 даної статті також давали позивачу право на відмову від договору.

Так, згідно ч. 2 ст. 849 ЦК якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду.

Дана норма не містить заборони відмови від договору, якщо підрядник не встиг виконати роботи у передбачений строк. Норма, сконструйована так, що вона дає можливість замовнику відмовитись завчасно, коли він дійде висновку, що робота не буде виконана у строк. Це зроблено для мінімізації негативних наслідків для замовника невиконанням певним підрядником роботи у запланований строк, з тим щоб була можливість укласти договір з іншим підрядником та виконання робіт без зайвої затримки. Отже, норма направлена на захист прав замовника при невиконанні роботи у визначений строк. Мета вказаної норми є очевидною, і вона не врахована судом при її тлумаченні в оскаржуваному рішенні. Так, якщо замовник констатував, що робота не виконана у строк, його не можна позбавити права відмовитися від договору. Навпаки, невиконання робіт у строк є очевидним, а відтак замовник має однозначне право на таку відмову.

Отже, у спірній ситуації, відмова позивача від договору є правомірною, як виходячи з положень ч. 2 так і ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України.

Оскільки, договір є розірваним у силу самого факту односторонньої відмови позивача від договору, вимога про його розірвання задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана його повернути. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2).

Відповідно до ч. 3 вказаної статті положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У зв'язку з направленням позивачем листа про відмову від договору, даний договір вважається розірваним.

Тому, положення ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України про те, що особа зобов'язана повернути майно і тоді коли підстава на якій воно було набуте відпала, підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, відповідач необґрунтовано не повернув позивачу кошти у заявленій до стягнення сумі.

Оскільки, факт перерахування позивачем відповідачу коштів в сумі 9 640,40 грн. підтверджується матеріалами справи, тоді як доказів виконання робіт, як і повернення вищезазначених коштів, останнім до суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми підлягає задоволенню.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом не було всебічно, повно та об'єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також неправильно застосовано норму матеріального права, що призвело до невірних висновків в частині відмови у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної зави та апеляційної скарги покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК" на рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2014 у справі № 910/21624/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК" до товариства з обмеженою відповідальністю "Алтосан" про розірвання договору та стягнення 9 640, 40 грн. задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2014 у справі № 910/21624/14 про відмову у задоволенні позову скасувати.

3. Прийняти нове рішення по справі № 910/21624/14, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК" до товариства з обмеженою відповідальністю "Алтосан" про розірвання договору та стягнення 9 640, 40 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Алтосан" (м. Київ, вул. Північна, буд. 3, код за ЄДРПОУ 16307479) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК" (Київська область, Києво - Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд.41, оф. 63, код за ЄДРПОУ 32590052) заборгованість в сумі 9 640 грн. 40 коп. та судовий збір в сумі 1 827 грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "КЖБК" (Київська область, Києво - Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд.41, оф. 63, код за ЄДРПОУ 32590052 ) з державного бюджету України зайво сплачену суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 609 грн. 00 коп. Підставою повернення судового збору є дана постанова підписана судом та скріплена печаткою суду.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Алтосан" (м. Київ, вул. Північна, буд. 3, код за ЄДРПОУ 16307479) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК" (Київська область, Києво - Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд.41, оф. 63, код за ЄДРПОУ 32590052) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 913 грн. 50 коп.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

6. Матеріали справи № 910/21624/14 повернути до господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Дідиченко