Постанова

від 22.04.2015 по справі 922/5758/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2015 р. Справа № 922/5758/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

позивача - Бугло Н.О. (довіреність б/н від 14.04.2015 року);

першої третьої особи - Ткачова А.Ю. (довіреність №08-11/4668/2-14 від 24.12.2014 року);

другої третьої особи - Зорченко Н.В. (довіреність №12-87 від 16.04.2015 року);

відповідача - Відсота Д.О., (довіреність № 4 від 08.04.2015 року), Шихкерімова Н.К. (довіреність №9 від 13.04.2015 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№2074Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2015 року по справі №922/5758/14,

за позовом Комунального підприємства "Газета "Харьковские известия" Харківської міської ради", м.Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Харківська міська рада, м.Харків,

2. Поштамт-ЦПЗ №1 Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", м.Харків,

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Харків,

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підприємство "Газета "Харьковские известия" Харківської міської ради", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій просить суд визнати рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету протиправним, а також скасувати рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 07.10.2014 р. №214-р/к.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.02.2015 року по справі №922/5758/14 (суддя Сальникова Г.І.) позов задоволено. Скасовано рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.10.2014 року №214-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу". Стягнуто з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Комунального підприємства "Газета "Харьковские известия" Харківської міської ради" 1218,00 грн. судового збору.

Відповідач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для розгляду справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2015 року частково та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог КП "Газета "Харьковские известия" Харківської міської ради" в частині скасування пункту 1 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.10.2014 року №214-р/к.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2015 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 22.04.2015 року.

17.04.2015 року представник Харківської міської ради надав відзив (вх.№6294) на апеляційну скаргу відповідача, в якому вважає її необґрунтованою та безпідставною, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2015 року по справі №922/5758/14 без змін.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№6293 від 17.04.2015 року), в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та третіх осіб, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

14.10.2014 року комунальним підприємством "Газета Харьковские известия" Харківської міської ради" (далі - Позивач) було отримано копію рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відповідач) від 07.10.2014 року №214-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Відповідно до даного рішення Відповідач направив до Позивача лист-вимогу від 03.06.2014 року вих. № 02-26/2-2565 про надання відповідної інформації стосовно проведення Підприємством відкритих торгів на закупівлю послуг щодо оренди та лізингу конторських (офісних) машин і устаткування (зокрема комп'ютерів), які відбулися у грудні 2013 року, стосовно проведення Підприємством відкритих торгів на закупівлю послуг щодо оренди й експлуатування власної чи взятої у лізинг нерухомості, які відбулися у грудні 2013 року; стосовно проведення Підприємством відкритих торгів на закупівлю послуг з друкування газети, які відбулися у грудні 2013 року; про державні закупівлі шляхом проведення конкурсних торгів (за процедурами відкритих торгів та запиту цінових пропозицій) протягом 2011-2013 років і поточного періоду 2014 року у вигляді таблиці № 1, яка додавалась до Вимоги. Вказана вимога отримана позивачем 11.06.2014 р., про що свідчить штамп про отримання за вхід № 184(арк. справи 42)

Позивач своїм листом від 16.06.2014 року № 335 КП "Газета Харьковские известия" Харківської міської ради" відповів, що відповідно до ст. 1 Статуту комунального підприємства "Газета "Харьковские известия" Харківської міської ради" - підзвітне та підконтрольне Харківській міській раді, підпорядковане виконавчому комітету, міському голові, а в разі його відсутності секретарю Харківської міської ради або першому заступнику міського голови, заступнику міського голови, та відповідачу необхідно направити на ім'я Харківського міського голови відповідний запит щодо надання інформації та копій документів, яким особисто визначаються виконавці запитів судових, правоохоронних та контролюючих органів, першими серед яких є заступники міського голови та керівники виконавчих органів Харківської міської ради, який буде розглянуто у передбаченому законом порядку та у встановлений термін.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.10.2014 № 214-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на комунальне підприємство за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки, на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 52 цього Закону накладено штраф у розмірі 68000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та з позовної заяви Комунального підприємства "Газета "Харьковские известия" Харківської міської ради", не погоджуючись із рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету, позивач звернувся з позовом до господарського суду в якому зазначив, що рішення від 07.10.2014 року №214-р/к прийняте за неповно з'ясованими обставинами, а також, викладені в рішенні висновки не відповідають фактичним обставинам справи. Просить скасувати рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.10.2014 року №214-р/к.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.10.2014 №214-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", не тільки неповністю з'ясовані обставини, які мають значення для справи, які призвели до невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, з підстав, зазначених у позові та додатково наданих поясненнях, а й має місце неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.10.2014 №214-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підлягає скасуванню.

Судова колегія погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Згідно ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення (ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

У відповідності до вимог ст. 22 вищезазначеного Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

За приписами ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було винесено рішення № 214-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" 07.10.2014 р., яке було отримано позивачем 14 жовтня 2014 р., що підтверджується вхідним штампом за № 368 (арк. справи 64, т.1).

Відповідно до рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.10.2014 року № 214-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на комунальне підприємство за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки, на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 52 цього Закону накладено штраф у розмірі 68000 грн.

Згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене п. 13 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

У рішенні адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.10.2014 року № 214-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" визначено, що розмір штрафу вираховувався на підставі інформації, наданої Головним управлінням Міндоходів у Харківській області. Відповідно до цієї інформації дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) комунального підприємства позивача за 2013 рік становила 6942680 грн.

Комунальне підприємство "Газета "Харьковские известия" Харківської міської ради" є юридичною особою, основним видом дієльності підприємства є видання журналів і періодичних видань (код за КВЕД 58.14).

У розумінні п.п. 133.1. ст. 113 розділу ІІІ Податкового кодексу України комунальне підприємство є платником податку. У зв'язку з чим, кожного звітного (податкового) періоду підприємство як суб'єкт господарювання зобов'язано подавати податкову декларацію з податку на прибуток підприємства.

Згідно з пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Доходи, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, що підтверджують отримання таких доходів і складаються з таких груп: дохід від операційної діяльності; інші доходи.

До складу доходу від операційної діяльності включаються доходи, отримані від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, та доходи банківських установ.

До складу інших доходів включаються: доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів; доходи від операцій оренди/лізингу; суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду; вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості;суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповернутими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які мають пільги щодо цього податку, в тому числі тих, що застосовують нижчі ставки податку;фактично отримані суми державного мита, попередньо сплаченого позивачем, які повертаються на його користь за рішенням суду; суми акцизного податку, сплаченого/нарахованого покупцями/покупцям підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого податку, суми рентної плати, а також суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну, теплову енергію та природний газ; суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку; доходи, не враховані при обчисленні доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному податковому періоді; дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майнових комплексів, оборотних активів; інші доходи, отримані платником податку у звітному періоді.

Згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства 2013 року доходи комунального підприємства, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, складають - 6942680 грн., у тому числі: дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) - 599726 грн. та інші доходи - 6342954 грн.

Таким чином, відповідно до з абз. 4 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", з урахуванням відомостей, що містяться в податковій декларації з податку на прибуток підприємства 2013 року, розмір штрафу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України повинен визначатися виходячи з суми доходу (виручки) комунального підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2013 рік - 599726 грн., а не від загальної суми доходу комунального підприємства, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування 6942680 грн.

У зв'язку з цим, максимальна сума штрафу може бути встановлена у разі наявності порушення законодавства про захист економічної конкуренції у розмірі 5937 грн., а не 68000 грн., як це зазначено у рішенні адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.10.2014 року № 214-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції, що в рішенні від 07.10.2014 року № 214-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України необґрунтовано визначено суму штрафу, чим порушені також норми матеріального права, а саме, абз. 4 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначені підстави для скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, при прийнятті рішення адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.10.2014 року 214-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", не тільки неповністю з'ясовані обставини, які мають значення для справи, які призвели до невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, з підстав, зазначених у позові та додатково наданих поясненнях, а й має місце неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.10.2014 року №214-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підлягає скасуванню.

Як вбачається з апеляційної скарги Відповідача, він не погоджується з рішення господарського суду лише в частині скасування пункту 1 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.10.2014 року №214-р/к.

Відповідач стверджує, що рішення адміністративної колегії визнано судом недійсним повністю лише на підставі обставин, що адміністративною колегією при накладенні штрафу на комунальне підприємство невірно визначено розмір штрафу.

Відповідач вважає, що позивач отримав вимогу відповідача уповноваженою на те особою та у належний спосіб. На думку відповідача, датою вручення поштового відправлення є дата вкладання його до абонентської поштової скриньки.

Проте, колегія суддів вважає такі доводи відповідача безпідставними, з огляду на наступне.

Такі твердження відповідача спростовується положеннями Договору № 4800/7 (а.с. 114-115) на доставку поштових відправлень та періодичних друкованих видань юридичним особам відділенням поштового зв'язку № 3, укладеного між Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» та комунальним підприємством «Газета Харьковские известия» Харківської міської ради» (далі - Договір) та іншими матеріалами та поясненнями, що містяться в матеріалах справи.

У пункті 2.2.2 Договору, зазначені уповноважені особи, яким доручається одержання (вручення) усіх поштових відправлень, зазначених у розділі 1 цього Договору, такими особами є Комова О.Г. - секретар та Строганова Я.А. - заступник директора, також у Договорі є зразки підписів цих осіб. Договір чинний та діє до 31.12.2017 року.

Рекомендовані листи завжди супроводжуються формою № 119, а саме рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (надалі Форма № 119). При врученні рекомендованого листа у Формі № 119 зазначається кому та у який спосіб вручено рекомендований лист «особисто, за довіреністю, уповноваженому», згідно цього особа повинна у відповідному рядку зазначити своє прізвище та ініціали, а працівник поштового зв'язку (листоноша) поставити свій підпис (є відповідний рядок у формі) після вручення листа.

Відповідно до п. 2.2.5. Договору уповноважені особи комунального підприємства зобов'язуються за отримання рекомедованих карток, листів, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, повторних повідомлень про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім рекомендованих), шляхом вкладання їх до абонентської поштової скриньки, в реєстрах ф. 11 (книзі ф. 8) проставляти підпис уповноваженою на це особою із зазначенням літерами загальної кількості одержаних повідомлень, прізвища (розбірливо), дати.

Ураховуючи наведене та специфіку вручення такого виду поштової кореспонденції - рекомендований лист, датою вручення поштового відправлення є дата коли лист з Формою № 119 надається особі, яка уповноважена здійснювати підписи у таких Формах та отримувати рекомендаційні листи, тому вкладення до абоненської поштової скриньки не є датою отримання саме для цього виду кореспонденції.

Таким чином, комунальне підприємство отримало вимогу відповідача з порушенням процедури вручення рекомендованих листів, тобто через абоненську поштову скриньку, а відповідач отримав Форму № 119 з підписом не уповноваженої на те особи, а листоноша, зазначивши прізвище Комової О.Г. у Формі № 119 (уповноваженої особи за договором на отримання рекомендованих листів), поставив свій підпис.

Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що комунальним підприємством не надано інформацію, передбачену вимогою відповідача, та повідомлено про відмову у наданні такої інформації. Такі твердження відповідача є безпідставними, з огляду на таке.

Пунктом 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» (із змінами) роз'яснено, У перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 22 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.

Судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.

Водночас у вирішенні спорів з відповідних справ необхідно враховувати таке.

13.1. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Аналогічні за змістом приписи містить й підпункт 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від 23.02.2001 N 32-р.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча вони й не містять вичерпного переліку підстав вимагати надання певної інформації, але направлення органом Антимонопольного комітету України відповідного запиту буде правомірним лише у випадку, прямо передбаченому законом.

Наявність таких підстав входить до предмета доказування у справах зі спорів, пов'язаних з визнанням недійсними рішень органів названого Комітету. Відтак господарські суди у розгляді відповідних справ мають з'ясовувати, зокрема, чи відбувся збір інформації органом Антимонопольного комітету України в межах розгляду заяви або справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, чи мало місце проведення таким органом необхідної перевірки.

13.2. Закон не визначає певної форми витребування інформації, у зв'язку з чим його може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону, з урахуванням, однак, того, що в разі заперечення суб'єктом господарювання факту отримання ним запиту про надання інформації орган Антимонопольного комітету України з огляду на вимоги статті 33 ГПК має подати господарському суду належні докази надсилання такого запиту. Відповідні докази мають свідчити про надіслання запиту за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, визначеним згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і про отримання його від підприємства зв'язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року N 270.

З іншого боку, законодавством України не передбачено і якоїсь спеціальної форми, а так само і порядку надсилання відповіді на запит про надання інформації. Отже, така інформація може надаватися в будь-якій не забороненій законом формі та спосіб, з огляду, водночас, на те, що заперечення органом Антимонопольного комітету України подання суб'єктом господарювання інформації потребує подання останнім належних доказів на підтвердження своїх доводів стосовно належного виконання обов'язку з надання витребуваної інформації.

Відповідачем у вимогах від 03.06.2014 року №02-26/2-2565 (т.1 а.с.42-43), від 21.08.2014 року №02-26/2-3833 (т.1 а.с.125) та від 09.09.2014 року №02-26/2-4032 (т.1 58-59) не вказано підстав, передбачених Законом України «Про захист економічної конкуренції» та іншими нормами чинного законодавства, за якими запитувалася інформація в комунальному підприємстві.

Загальні повноваження щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, на які посилається відповідач, не надають правових підстав вимагати від комунального підприємства обов'язкового надання інформації, а отже й не надає підстав вбачати в діях комунального підприємства наявність ознак правопорушення, передбаченого п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що позивачем були надані відповіді на усі вимоги відповідача (лист від 16.06.2014 року № 335 (т.1 а.с.48), від 07.08.2014 року № 433 (т.1 а.с.52), від 08.09.2014 року № 486 (т.1 а.с.57), від 17.09.2014 року № 517 (т.1 а.с.129) та лист Юридичного департаменту від 11.08.2014 року №9097/9-14 (т.1 а.с.53). Усі відповіді надано своєчасно у визначені строки та не містять відмови у наданні запитуваної інформації.

У листі комунального підприємства від 07.08.2014 №433, листі Юридичного департаменту від 11.08.2014 року №9097/9-14 запропоновано відповідачу отримати вказану інформацію у формі та спосіб, не заборонений чинним законодавством.

За таких обставин, при прийнятті рішення адміністративною колегією неповністю з'ясовані обставини, які мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи. Цей факт відповідно до ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є підставою для скасування вказаного рішення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2015 року по справі №922/5758/14 прийняте у відповідності до матеріалів справи та норм чинного законодавства, і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2015 року у справі №922/5758/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено 24.04.2015 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.