cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2015 року Справа № 911/3664/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М.- головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр плюс", м. Харків на постанову та ухвалувід 24.02.2015 Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 господарського суду Київської області у справі№ 911/3664/13 господарського суду Київської області
за заявою боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "ГАРТ-С", м. Обухів, Київської обл. пробанкрутство ліквідаторарбітражний керуючий Юринець Арсен Володимирович
представники сторін в судове засідання не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.09.2013 у справі № 911/3664/13 прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт-С" (далі - ТОВ "Гарт-С", Боржник) про порушення в порядку норм ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) справи про банкрутство ТОВ "Гарт-С".
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2014 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гарт-С", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та справу призначено до розгляду в судовому засіданні тощо.
Постановою господарського суду Київської області від 05.05.2014 ТОВ "Гарт-С" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором Боржника призначено арбітражного керуючого Юринця А.В., якого зобов'язано здійснити відповідні дії у ліквідаційній процедурі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.01.2015 (суддя - Лопатін А.В.) затверджено реєстр вимог кредиторів Боржника на суму 195 487 579,84 грн., у тому числі визнано, зокрема, вимоги Компанії "ВІП Інтернешнл, Інк." на суму 175 236 105,73 грн., з яких 175 234 887,73 грн. четверта черга задоволення, 1 218,00 грн. - у перша черга задоволення, та ПАТ "Перший український міжнародний Банк" на суму 4 297 326,56 грн., з яких 3 880 412,27 грн. - четверта черга задоволення, 415 696,29 грн. - шоста черга задоволення, 1218,00 грн. - перша черга задоволення.
ТОВ "Прем'єр плюс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 14.01.2015 в частині визнання кредиторами з грошовими вимогами до Боржника Компанії "ВІП Інтернешнл, Інк." (далі - Компанія) та Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний Банк" (далі - ПАТ "ПУМБ", Банк) і включення їх до реєстру вимог кредиторів, в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити Компанії та Банку у визнанні їх кредиторами з грошовими вимогами до Боржника та виключити їх з реєстру вимог кредиторів ТОВ "Гарт-С".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 (головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Копитова О.С., Остапенко О.М.) ухвалу господарського суду Київської області від 14.01.2015 в частині визнання кредиторами з грошовими вимогами до Боржника Компанії "ВІП Інтернешнл, Інк." на суму 175 236 105,73 грн., з яких 175234887,73 грн. підлягають задоволенню у четверту чергу, 1 218,00 грн. - у першу чергу та ПАТ "ПУМБ" на суму 4 297 326,56 грн., з яких 3 880 412,27 грн. підлягають задоволенню у четверту чергу, 415 696,29 грн. - у шосту чергу, 1 218,00 грн. - у першу чергу залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Прем'єр плюс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 05.05.2014 в частині визнання кредиторами з грошовими вимогами до Боржника Компанії "ВІП Інтернешнл, Інк." на суму 175 236 105,73 грн. і ПАТ "ПУМБ" на суму 4 297 326,56 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів, та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015, в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у визнанні кредиторами з грошовими вимогами до Боржника Компанії "ВІП Інтернешнл, Інк." на суму 175 236 105,73 грн. і ПАТ "ПУМБ" на суму 4 297 326,56 грн. та виключити їх з реєстру вимог кредиторів.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Вирішуючи питання щодо визнання грошових вимог Компанії "ВІП Інтернешнл, Інк." до Боржника судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
Між Компанією "Дарнелл Ентерпрайзис Лімітед" (кредитодавець) та ТОВ "Гарт-С" (позичальник) укладено кредитний договір № 25/04/08 від 30.04.2008, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 3 700 000,00 доларів США, а також кредитний договір № 24/06/08 від 24.06.2008, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 5 000 000,00 доларів США.
Додатковою угодою від 10.06.2008 до кредитного договору № 25/04/08, сторони за взаємною згодою змінили суму кредиту, процентну ставку за користування кредитом та термін погашення кредиту. Додатковою угодою від 13.07.2009 до кредитного договору № 24/06/08 сторони за взаємною згодою змінили суму кредиту шляхом внесення змін до п. 1.1. кредитного договору № 24/06/08, відповідно до якого у новій редакції кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 8 000 000,00 доларів США.
30.11.2011 між Компанією "Дарнелл Ентерпрайзис Лімітед" (первісний кредитор), Компанією "Юверкон Інвестментс Лімітед" (новий кредитор) та ТОВ "Гарт-С" (боржник) укладено договори про відступлення права вимоги по кредитним договорам № 25/04/08 та № 24/06/08, відповідно до яких, у порядку та на умовах визначених цими договорами, первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові за кредитним договором № 25/04/08 та кредитним договором № 24/06/08 відповідно.
28.12.2012 між Компанією "Юверкон Інвестментс Лімітед" (первісний кредитор), Компанією "ВІП Інтернешнл, Інк." (новий кредитор) та ТОВ "Гарт-С" укладено договори про відступлення права вимоги по кредитним договорам № 25/04/08 від 30.04.2008 та № 24/06/08 від 24.06.2008, відповідно до яких, у порядку та на умовах визначених цими договорами, первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові за кредитним договором № 25/04/08 та кредитним договором № 24/06/08 відповідно. При цьому новий кредитор набуває права вимоги від боржника належного виконання наступних обов'язків, а саме: погашення суми кредиту у розмірі 3 794 000,00 доларів США, сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1 112 588,01 доларів США, інші обов'язки передбачені основник договором (кредитний договір № 25/04/08); погашення суми кредиту у розмірі 8 000 000,00 доларів США, сплати процентів за користування кредитом у розмірі 2 464 893,37 доларів США, інші обов'язки передбачені основник договором (кредитний договір № 24/06/08).
Сумами першої та апеляційної інстанції в ході розгляду грошових вимог Компанії встановлено, що до кредитних договорів укладались додаткові угоди, додатки до додаткових угод, а також додатки до договорів про відступлення права вимоги по кредитним договорам, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток підприємств.
Встановивши наведені вище обставини, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про визнання грошових вимог Компанії "ВІП Інтернешнл, Інк." до Боржника з визначенням черговості їх задоволення, виходячи з того, що заборгованість ТОВ "Гарт-С" перед Компанією нарахована в результаті неналежного виконання банкрутом своїх зобов'язань за кредитними договорами № 25/04/08 від 30.04.2008 та № 24/06/08 від 24.06.2008, станом на 14.01.2015 не погашена та визнана ліквідатором Боржника у повному обсязі.
Однак, суд касаційної інстанції не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони зроблені всупереч встановленим обставинам справи та з невірним застосуванням норм діючого законодавства.
Колегія суддів вважає, що місцевим та апеляційним судами при ухваленні рішень в частині визнання вимог Компанії до Боржника, було порушено приписи ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Касаційний суд зауважує, що будь-яких висновків щодо обґрунтованості та доведеності грошових вимог Компанії до Боржника оскаржувані судові рішення не містять.
Так, під час розгляду господарським судом першої інстанції грошових вимог Компанії "ВІП Інтернешнл, Інк." не досліджено та не встановлено факт виконання умов кредитних договорів № 25/04/08 від 30.04.2008 та № 24/06/08 від 24.06.2008 щодо надання відповідних сум кредитів. Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази дослідження місцевим господарським судом первинних документів на підтвердження перерахування кредитодавцем грошових коштів позичальнику.
Разом з цим, визначаючи Компанію як кредитора, на користь якого Боржник має відшкодувати заборгованість за кредитними договорами, суд першої інстанції обмежився лише викладенням змісту (умов) договорів про відступлення права вимоги по кредитним договорам № 25/04/08 та № 24/06/08, не здійснивши правовий аналіз кожного договору, зокрема, на предмет їх виконання первісним та новим кредиторами. Це ж стосується і решти договорів, додаткових угод та додатків до договорів, до викладення змісту яких вдалися суди, та які, на думку місцевого та апеляційного судів, підтверджують факт наявності заборгованості ТОВ "Гарт-С" перед Компанією "ВІП Інтернешнл, Інк." .
В силу приписів ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори подають до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Проте, будь-якої правової оцінки документів (доказів), що підтверджують грошові вимоги Компанії "ВІП Інтернешнл, Інк." оскаржувані судові рішення також не містять.
До викладеного слід додати, що відхиляючи доводи апеляційної скарги ТОВ "Прем'єр плюс" (також заявника касаційної скарги) щодо відсутності доказів отримання ТОВ "Гарт-С" а Компанією "ВІП Інтернешнл, Інк." індивідуальної ліцензії на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України, суд апеляційної інстанції зазначив, що під час розгляду грошових вимог в справі про банкрутство господарський суд не вповноважений займатися перевіркою правомірності здійснення будь-якої ліцензійної діяльності боржником та особами, що звернулась з кредиторськими вимогами.
Однак, зазначений висновок апеляційного суду не можна вважати правомірним, оскільки він не містить правового обґрунтування відхилення зазначених доводів, не вмотивований нормами законодавства. При цьому, суд першої інстанції взагалі не аналізував питання стосовно індивідуальної ліцензії на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України.
Відповідно до п. 1, 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4 2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За таких обставин, ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів не може визнаватися законною та обґрунтованою.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про передчасність та неповноту дослідження обставин справи судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень в частині визнання Компанії "ВІП Інтернешнл, Інк." кредитором з грошовими вимогами до ТОВ "Гарт-С" та необхідності здійснення нового розгляду справи в цій частині.
Поряд з наведеним, касаційний суд погоджується з висновком та рішенням судів про визнання грошових вимог ПАТ "ПУМБ" до Боржника з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заявлених грошових вимог до Боржника у розмірі 4 297 326,56 грн., ПАТ "ПУМБ" послалося на те, що 02.04.2008 між ЗАТ "Донгорбанк", правонаступником якого є ПАТ "ПУМБ" (Кредитор) та ТОВ "Гарт-С" (Позичальник) укладено кредитний договір №1, зі змінами та доповненнями до нього, відповідно до умов якого, Кредитор зобов'язався надати Позичальнику кредит у розмірі 22 443 000,00 грн., а Позичальник прийняти суму кредиту використати за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути суми кредиту до 27.08.2012.
При цьому, місцевим та апеляційним судами встановлено, що Кредитор виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №1, надавши Позичальнику кредит у розмірі 22 443 000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи випискою ПАТ "Донгорбанк" з особового рахунку за період з 02.04.2008 по 28.04.2011, меморіальним ордером № 1010921355 від 01.11.2011 та платіжним дорученням № 49389 від 01.11.2011.
Проте, у порушення своїх зобов'язань за вказаним договором ТОВ "Гарт-С" не повернуло у встановлений умовами договору строк у повному обсязі суму кредиту у розмірі 2 359 796,75 грн. та неналежним чином виконало свої зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим банком нарахована заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 1 520 615,52 грн.
Виходячи з правового аналізу норм ст.ст. 525, 526, 530, 536, 601, 612, 1048, 1054 ЦК України, а також враховуючи встановлені судами обставини, зокрема, відсутність будь-яких доказів здійснення Боржником розрахунків на повне виконання своїх зобов'язань за кредитним договором №1, колегія суддів вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій про наявність заборгованості ТОВ "Гарт-С" перед ПАТ "ПУМБ", що складається з 2 359 796,75 грн. суми кредиту та 1 520 615,52 грн. процентів за користування кредитними коштами.
Суд касаційної інстанції також підтримує висновки місцевого та апеляційного судів щодо доведеності банком факту неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором №1 та правомірності нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.
До того ж, апеляційним судом встановлено, що ліквідатором Боржника визнано кредиторські вимоги ПАТ "ПУМБ" у повному обсязі з мотивів їх обґрунтованості.
За таких умов, є законним та обґрунтованим висновок та рішення суду першої інстанції, який підтримав і апеляційний суд, про визнання грошових вимог ПАТ "ПУМБ" до Боржника та включення їх до реєстру вимог кредиторів у розмірі 4 297 326,56 грн., з яких: 1 218,00 грн. (судовий збір) - перша черга, 3 880 412,27 грн. - четверта черга, 415 696,29 грн. - шоста черга.
До викладеного слід додати, що враховуючи приписи ч. 1 ст. 593 ЦК України (право застави припиняється у разі втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави) колегія суддів також погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що право застави за договором застави товарів в обороті № Ѕ від 17.04.2009, укладеним з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Гарт-С" за кредитним договором №1, між ЗАТ "Донгорбанк", правонаступником якого є ПАТ "ПУМБ" (далі - заставодержатель) та ТОВ "Гарт-С", є припиненим; Боржником не замінено втрачений предмет застави на майно, аналогічне за вартістю та ліквідністю, у відповідності до умов названого договору застави. За таких умов, правомірним є рішення про внесення заявлених Банком грошових вимог до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Гарт-С", як незабезпечених майном Боржника.
Заперечуючи висновки оскаржуваних судових рішень в частині грошових вимог ПАТ "ПУМБ" заявник касаційної скарги вказує, що судом першої інстанції дані вимоги було внесено до реєстру вимог кредиторів без з'ясування умов, порядку виконання договору застави № 1/2, виконання рішень господарського суду Київської області від 11.07.2013 у справі № 911/1693/13 та 02.07.2013 у справі № 911/16922/13, фактів виконання даних рішень ТОВ "Сінергія-Плюс" та ТОВ "Торговий дім "Геліос", а таким чином не з'ясував питання виникнення майнових прав боржника, якими забезпечувалась застава.
Однак, з огляду на вищезазначене, касаційний суд не погоджується із запереченнями ТОВ "Прем'єр плюс", оскільки вони суперечать вимогам діючого законодавства та викладені без врахування всіх встановлених судами обставин справи, були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції та обґрунтовано відхилені як безпідставні.
Доводи касаційної скарги в частині грошових вимог ПАТ "ПУМБ" є такими, що не спростовують висновків місцевого та апеляційного судів, тому оскаржувані ухвала та постанова в частині визнання цих вимог підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Разом з цим, у зв'язку із викладеним та керуючись повноваженнями, передбаченими нормами ч. 3 ст. 111 9 ГПК України, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати як незаконні оскаржувані судові рішення в частині визнання Компанії "ВІП Інтернешнл, Інк." кредитором з грошовими вимогами до Боржника з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, якому при новому розгляді справи слід усунути недоліки, визначені в даній постанові.
З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 23, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 525, 526, 530, 536, 593, 601, 612, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр плюс" задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 та ухвалу господарського суду Київської області від 14.01.2015 у справі № 911/3664/13 в частині визнання Компанії "ВІП Інтернешнл, Інк." кредитором з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт-С" скасувати.
3. Справу в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.
4. В частині визнання Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний Банк" кредитором з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт-С" постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 та ухвалу господарського суду Київської області від 14.01.2015 у справі № 911/3664/13 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
О.Є. Короткевич
Постанова виготовлена та підписана 24.04.2015
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2015 |
Оприлюднено | 27.04.2015 |
Номер документу | 43764340 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Коваленко В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні