Рішення

від 23.04.2015 по справі 64/249

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 64/249 23.04.15 р.

За позовом: Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСА ЮКРЕЙН"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Бондар Віолети Олександрівни

про стягнення заборгованості в сумі 1 422 226,68 доларів США, що складає

11 367 857,85 грн., та 837 232,85 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Кочін Г.І. за довіреністю № 33-21/41227 від 20.12.2013 р.;

від відповідача: Шевченко М.Я. за довіреністю № б/н від 20.04.2015 р.;

від третьої особи: Сірик В.В. за довіреністю № б/н від 22.04.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа № 64/249 за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСА ЮКРЕЙН", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Бондар Віолети Олександрівни про стягнення заборгованості в сумі 12205090,70 грн.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 29.03.2013 р. у справі № 64/249 було призначено комплексну судову експертизу та зупинено провадження у справі.

До господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли висновки експертизи та матеріали справи № 64/249.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2015 р. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.04.2015 р.

У судовому засіданні 15.04.2015 р. представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою від 15.04.2015 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 21.04.2015 р.

21.04.2015 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли пояснення по справі.

У судовому засіданні 21.04.2015 р. представники відповідача заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 21.04.2015 р. розгляд справи відкладено на 23.04.2015 р.

Представник позивача у судовому засіданні 23.04.2015 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача подала заперечення по справі, проти задоволення позову заперечила в частині стягнення штрафних санкцій та процентів за кредитом у сумі 4 241,98 доларів США; та заперечила проти стягнення суми заборгованості в доларах США.

Представник третьої особи проти стягнення заборгованості в доларах США заперечив.

У судовому засіданні 23.04.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

14.05.2007 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого являється Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (надалі - позивач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АКСА ЮКРЕЙН" (надалі - відповідач, Позичальник) укладено кредитний договір № 11154124000, з подальшими змінами та доповненнями (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 3 від 26.05.2008 р.), « 1.1. Банк зобов'язується надавати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит у валютах, вказаних в цьому Договорі, у формі кредитної лінії з лімітом кредитної лінії, встановленим в базовій валюті, що дорівнює 942 530,00 доларів США у порядку і на умовах, зазначених у даному Договорі. Вказана сума ліміту дорівнює еквіваленту 4571270,50 (Чотири мільйони п'ятсот сімдесят одна тисяча двісті сімдесят) гривень 50 копійок по курсу НБУ на день укладення цієї Додаткової угоди до Договору. Кредитування Позичальника здійснюється шляхом надання окремих частин кредитних коштів (траншів) в будь-якій валюті, що передбачена цим Договором, в межах ліміту кредитної лінії. Сторони погодили, що з метою отримання траншу в доларах США Позичальник надає до Банку письмову заяву (за формою згідно Додатку №1 до Договору), в якій зазначає бажану суму траншу (в межах ліміту кредитної лінії) та бажану дату його отримання. Надання траншів в національній валюті здійснюється на підставі окремих додаткових угод до Договору, укладених між Банком та Позичальником. Ліміт кредитної лінії розраховується в базовій валюті незалежно від валюти траншів, що надаватимуться. Валютою кредиту (траншу) можуть бути: Долар США (USD), та/або гривня України (UAH). Базовою валютою за цим Договором є долари США. Під «базовою валютою» за Договором розуміється валюта, на яку перераховуються суми наданих та/або запитаних до отримання кредитні (траншів) у різних валютах Договору, для розрахунку ліміту кредитної лінії та заборгованості Позичальника. Загальна сума заборгованості за всіма позичковими рахунками (за якими обліковуються всі надані за цим Договором транші) розраховується шляхом складання сум виданих траншів в кожній з валют даного Договору, помножених на курс гривні Національного Банку України до такої валюти, та поділених на курс гривні Національного Банку України до базової валюти на день надання заявки на видачу чергового траншу. Загальна сума заборгованості за всіма траншами (частинами) кредитів на день подання заяви на видачу чергового траншу та/або на дату зниження ліміту кредитної лінії, не може перевищувати встановленого п. 1.1. Договору та/або графіком зниження ліміту кредитної лінії, наведеного в п. 1 даної Додаткової угоди, ліміту кредитної лінії незалежно під виду валюти наданих траншів (частин) кредиту.

Пунктами 1.3.1. та 1.3.2. Договору (в редакції Додаткової угоди № 3 від 26.05.2008 р.) визначено, що за використання кредитних коштів за Договором встановлюється процентна станка в розмірі: 14,5% процентів річних за кредитами в Доларах США (USD); 23,0% процента річних за кредитами в Українській гривні (UAH), якщо не встановлена інша ставка згідно умов Договору. . За користування кредитними коштами понад встановлений термін процентна станка встановлюється в розмірі: 29% процентів річних за кредитами в Доларах США (USD); 46% процентів річних за кредитами в Українській гривні (UAН). Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором. Нарахування та облік таких процентів Банк здійснює відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативних актів НБУ.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач зобов'язання за Договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти у відповідності до умов Договору, проте відповідач своїх зобов'язань щодо повернення наданого кредиту належним чином та у встановлений Договором строк не виконав, у зв'язку з чим станом на час розгляду справи допустив заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 835 000,00 доларів США.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів та розрахунків, позивачем розраховано суму заборгованості відповідача по відсоткам за користування кредитними коштами у загальному розмірі 587 226,68 доларів США.

Суд, дослідивши надані позивачем розрахунки, з урахуванням висновку експерта, складеним за результатом проведеної судової економічної експертизи, погоджується з розрахунками експерта та вважає вірною суму заборгованості відповідача по відсоткам за користування кредитними коштами станом на 01.07.2011 р. у розмірі 202 607,43 доларів США.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача по відсоткам за увесь заявлений період становить 582 984,70 доларів США, тож розрахунок позивача в частині нарахування процентів за користування кредитними коштами у розмірі 4 241,98 доларів США до уваги судом не приймається.

За таких обставин, у задоволенні вимог про стягнення з відповідача 4 241,98 доларів США заборгованості по відсоткам за користування кредитом належить відмовити.

Пунктами 7.1., 7.6. Договору сторони домовились, що за порушення Позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених Договором, Банк має право вимагати від Позичальника, а Позичальник при цьому зобов'язаний сплатити Банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 8,5% (процентів) річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом «факт/360» (метод «факт/360» передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів); але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України. Відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, сит. 611 Цивільного кодексу України Позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку за порушення своїх зобов'язань (в тому числі за порушення термінів виконання зобов'язань), встановлених п.п. 4.3., 4.4., 4.5., 4.7. цього Договору. Розмір зазначеної в цьому пункті Договору неустойки встановлюється рівним 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені за порушення зобов'язань за Договором у розмірі 832 232,85 грн. та 5 000,00 грн. неустойки відповідно до п. 7.6. Договору.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, правильність та арифметичну вірність.

Заперечення відповідача щодо відсутності доказів на підтвердження нарахування суми пені не можуть бути прийняті судом, оскільки факт прострочення відповідачем зобов'язань за Договором та періоди прострочення підтверджуються зібраними у матеріалах справи доказами та не потребують наявності будь-яких додаткових документів.

Щодо заперечень відповідача проти стягнення штрафних санкцій з підстав відсутності вини, оскільки порушення умов Договору виникло у зв'язку зі складною фінансовою ситуацією та відсутністю коштів, суд зазначає, що такі обставини не можуть бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності, встановленої у Договорі та погодженої обома сторонами.

Стосовно тверджень про незаконність стягнення заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитними коштами у доларах США, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов укладеного сторонами Договору, базовою валютою за цим Договором є долари США. Під базовою валютою розуміється валюта, на яку перераховуються суми наданих та/або запитаних до отримання кредитні (траншів) у різних валютах Договору, для розрахунку ліміту кредитної лінії та заборгованості Позичальника; а належними доказами підтверджується отримання відповідачем грошових коштів за Договором саме у доларах США.

При цьому, позивачем у позовній заяві заявлялись вимоги про стягнення з відповідача 8 638 385,69 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 835 000,00 доларів США, що в еквіваленті становить 6 656 369,50 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 206 849,41 доларів США, що в еквіваленті становить 1 648 941,44 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань - 41 154,93 долара США, що в еквіваленті становить 328 074,75 грн., неустойка - 5 000 грн.

У заяві про уточнення позовних вимог від 22.02.2013 р. позивачем заявлено до стягнення з відповідача 12 205 090,70 грн., з наступного розрахунку: заборгованість за кредитом - 835 000,00 доларів США, що в еквіваленті становить 6 674 155,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 587 226,68 доларів США, що в еквіваленті становить 4 693 702,85 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань - 104 120,21 долара США, що в еквіваленті становить 832 232,85 грн., неустойка - 5 000 грн.

У поясненнях від 21.04.2015 р. позивач зазначає про допущення помилки при формулюванні позовних вимог та просить суми, викладені в прохальній частині заяви про уточнення позовних вимог від 22.02.2013 р. вважати викладеними наступним чином: 1 422 226,68 доларів США - заборгованість за основним боргом та нарахованими процентами; 832 232,85 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за основним боргом та нарахованим процентами, 5 000,00 грн. неустойка.

Відповідач проти задоволення вимог про стягнення заборгованості у доларах США заперечує, посилаючись на те, що вимоги у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог викладені у гривні.

Проте, суд зазначає, що вимоги у позовній заяві та заяві про уточнення позову містять вимоги про стягнення коштів саме у доларах США, хоча загальна сума позову визначена у гривневому еквіваленті.

Такі обставини можуть свідчити про певну невизначеність та неточність позовних вимог, проте не можуть бути підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за кредитом та процентами саме у валюті Договору - доларі США.

Враховуючи викладене, суд вважає заяву про уточнення позовних вимог, що міститься у поясненнях від 21.04.2015 р., законною та обґрунтованою.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 835 000,00 доларів США заборгованості за кредитом, 582 984,70 долари США заборгованості по відсотках за користування кредитом, 832 232,85 грн. пені та 5 000,00 грн. неустойки обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСА ЮКРЕЙН" (03022, м. Київ, вул. Василя Жуковського, будинок 12; код ЄДРПОУ 33097950 ) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61001, Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 604 код ЄДРПОУ 09807750):

- 835 000 (вісімсот тридцять п'ять тисяч) доларів США 00 центів заборгованості за кредитом;

- 582 984 (п'ятсот вісімдесят дві тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири) долари США 70 центів заборгованості по відсотках за користування кредитом;

- 832 232 (вісімсот тридцять дві тисячі двісті тридцять дві) грн. 85 коп. пені;

- 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. неустойки,

- 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 24.04.2015 р.

Суддя Н.І. Зеленіна