Рішення

від 16.04.2015 по справі 910/3414/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2015Справа №910/3414/15-г

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської

міської державної адміністрації) "Київреклама";

до Товариства з обмеженою відповідальністю"Деметра Інвестмент Груп";

про стягнення 58 106,96 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Нестеренко Г. А., представник, довіреність № 196-579/КР від 20.01.2015 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 40 070,96 грн. основного боргу, 6 218,42 грн. інфляційної складової боргу, 759,60 грн. трьох відсотків річних, 5 047,34 грн. пені, 6 010,64 грн. 15 відсотків штрафу, а також 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2015 року порушено провадження у справі № 910/3414/15-г, розгляд справи призначено на 10.03.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 року, за клопотанням відповідача, відкладено розгляд справи до 26.03.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2015, за клопотанням відповідача, відкладено розгляд справи до 09.04.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2015, за клопотанням відповідача, відкладено розгляд справи до 16.04.2015 року.

У судовому засіданні 16.04.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт отримання ухвали господарського суду представником відповідача.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті. Про причину неявки своїх представників у судове засідання суд не повідомив.

З огляду на неявку представників відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (далі-підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деметра Інвестмент Груп" (далі-розповсюджувач) 17.07.2013 року було укладено договір № 718/12 на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва.

Відповідно до п. 1.1 договору розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, за умов повного дотримання розповсюджувачем договору та Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253, з наступними змінами та доповненнями (далі по тексту - Порядок), а розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому правом тимчасового користування, своєчасно та згідно з умовами договору перераховувати плату за право тимчасового користування виключно на поточний рахунок підприємства , належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за договором.

В ст. 2 договору сторони визначили, що адресні програми на пріоритет - це перелік місць для розміщення РЗ, на які розповсюджувачем встановлено пріоритет. Адресна програмп на пріоритет має відображати перелік місць для розміщення РЗ, на які встановлено пріоритет, дату та строк дії пріоритету, відомості про плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів за місць. За умовами п. 3.6. договору адресні програми є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.2.3. договору встановлено, що розповсюджувач зобов'язаний не пізніше 25 числа поточного місяця, отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету.

Розмір плати за право тимчасового користування встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та нараховується підприємством відповідно до вимог порядку та умов договору (п. 6.2 договору). Підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями та внесення розповсюджувачем відповідної плати є рішення дозвільного органу та/або виконавчого органу Київської міської ради та укладений договір.

Відповідно до п. 6.8. договору плата за право тимчасового користування нараховується підприємством щомісячно та перераховується розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше 25 числа поточного місяця, виключно на поточний рахунок підприємства в розмірах, зазначених підприємством в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє розповсюджувача зовнішньої реклами від здійснення плати за право тимчасового користування.

В пункті 7.2. договору сторони погодили, що підприємство має право застосувати до розповсюджувача такі штрафні санкції: за несвоєчасне або неповне внесення платежів - пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми; у разі нерозміщення розповсюджувачем соціальної реклами - штраф у розмірі 500 гривень за кожний день затримки розміщення соціальної реклами.

Згідно п.7.3. договору підприємство має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування, що складає більше 1 (одного) місяця - штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) відсотків простроченої суми.

Між сторонами були укладені адресні програми (копії містяться у матеріалах справи), якими було передбачено розмір базової плати (без ПДВ) за користування місцями для розміщення об'єкта зовнішньої реклами та строки дії пріоритету.

За твердженням позивача, відповідач в порушення п. 6.8. договору не здійснив оплату за період з 01.02.2012 по 31.01.2015 відповідно до рахунку № 90958 від 15.05.2014 на суму 14 850,00 грн., рахунку № 92432 від 13.06.2014 на суму 14 850,00 грн., рахунку № 93433 від 10.07.2014 на суму 14 850, 00 грн.

Відповідачем доказів оплати вказаних позивачем рахунків до суду представлено не було.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір № 718/12 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламних засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва від 17.07.2013 за своєю правовою природою є договором найму (оренди). Отже, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Як встановлено судом з матеріалів справи місця для розміщення рекламних засобів перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо яких здійснюють органи місцевого самоврядування міста Києва.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що в порушення п. 6.8. договору відповідач плату за користування місцями для розповсюдження реклами за період з 01.02.2012 по 31.01.2015 не здійснив в обсязі та на умовах визначених договором, рахунки виставлені позивачем (копії яких наявні в матеріалах справи) не оплатив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за період визначений позивачем по орендній платі за рекламні місця становить 40 070, 96 грн., доказів сплати якої матеріали справи не містять.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невиконання умов позивачем договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 40 070,96 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк сплати орендної плати, у відповідності до умов договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 40 070,96 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 7.2. договору, розповсюджувач за несвоєчасне або неповне внесення плати сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення , а також 3% річних від простроченої суми.

Отже, порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 5.2.3. договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення оплати рахунків з відповідача належить стягнути пеню у сумі 5 047,34 грн., відповідно до розрахунку позивача з яким суд погоджується та вважає його обґрунтованим.

Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача штрафу відповідно до п. 7.3. за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Пунктом 7.3 договору сторони передбачили, що за прострочення внесення платежів, що складає більше одного місяця, позивач має право нараховувати штраф у розмірі 15% від простроченої суми.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та що прострочення відповідача становить більше 1 місяця, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 15 % штрафу від суми основної заборгованості в розмірі 6 010,64 грн. При перевірці розрахунку суми штрафу зробленого позивачем, суд дійшов висновку про його обґрунтованість.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу інфляційні збитки та суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 759,60 грн. 3% річних та 6 218,42 грн. інфляційних збитків, відповідно до ст. 625 ЦК України та п. 7.2 договору, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Деметра Інвестмент Груп " (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська/Костьольна, 5/1, літ. А, код ЄДРПОУ 33406389) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (04070, м. Київ, Боричів узвіз, 8, код ЄДРПОУ 26199714) 40 070 (сорок тисяч сімдесят) грн. 96 коп. основної заборгованості, 5 047 (п'ять тисяч сорок сім) грн. 34 коп. пені, штраф в розмірі 6 010 (шість тисяч десять) грн. 64 коп., 759 (сімсот п'ятдесят девять) грн. 60 коп. - 3 % річних, 6 218 (шість тисяч двісті вісімнадцять) грн. 42 коп. інфляційних збитків та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 21.04.2014 р.