Ухвала

від 14.04.2015 по справі 804/1077/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2015 року м. Київ К/800/24139/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014

у справі № 804/1077/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лантанта»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лантанта» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 02.11.2012 № 0000062305 та від 04.01.2013 № 0000012305.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2013 у задоволенні позовних вимог відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Поставною Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014, скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено, скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної виїзної позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лантанта» з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, складено акт № 3391/15-3/35681519 від 19.10.2012, в якому зафіксовано порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України , в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 712 808 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 02.11.2012 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000062305 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2012 року на суму 712 808 грн.

За результатами адміністративного оскарження, 04.01.2013 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 811,25 грн., в т.ч.: 2 249 грн. основного платежу та 562,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судами встановлено, що згідно пункту 3.14. акту перевірки, податкових декларацій попередніх звітних (податкових) періодів, в яких виникло від'ємне значення ПДВ, а саме вересень 2008 року та звітного (податкового) періоду, у якому було задекларовано залишок від'ємного значення, а саме: серпень 2012 року (згідно із Додатком 2 (Д2) до декларації з ПДВ за серпень 2012 року, встановлено декларування:

- за вересень 2008 року суми податкових зобов'язань 0,00 грн. (р.9), суми податкового кредиту 806 723 грн. (р. 17), від'ємного значення звітного періоду 806 723 грн.;

- за серпень 2012 року суми податкових зобов'язань 2 342 грн. (р.9), суми податкового кредиту 93 грн. (р. 17).

В рядку 1 декларації з ПДВ за вересень 2008 встановлено, що ТОВ «Лантанта» у вересні 2008 року не здійснювало реалізацію товарів (робіт, послуг) на митній території України, а відображено показник в рядку 10.1 декларації з ПДВ за вересень 2008 року в сумі 4 033 617 грн., ПДВ 806 723 грн.

Постачальником у перевіряємому періоді було ТОВ «Фікус», господарські відносини між підприємствами відбувались згідно договору від 18.09.2008, за умовами якого ТОВ «Фікус» - продавець, ТОВ «Лантанта» - покупець купив будівлі та споруди (база відпочинку «Сонячна»), що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вулиця Нарвська, будинок 292. Загальна площа нерухомого майна складає 1 480,1 м 2 , розташованих на земельній ділянці 4,8897 га.

За умовами договору продаж нерухомого майна здійснюється за 4 837 964 грн. з ПДВ, які покупець зобов'язаний перерахувати продавцю на розрахунковий рахунок протягом шести місяців з моменту нотаріального посвідчення договору. Право власності на майно у ТОВ «Лантанта» виникло 23.10.2008 відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради.

ТОВ «Лантанта» до податкового кредиту вересня 2008 року згідно податкової накладної від 18.09.2008 по контрагенту ТОВ «Фікус» віднесено суму 806 327,33 грн.

Сума податку на додану вартість задекларована ТОВ «Лантанта» по господарським операціям проведеним з іншими постачальниками за вересень 2008 року складає 395,67 грн. На момент проведення перевірки погашена сума від'ємного значення у розмірі 93 915 грн.

Оплата за майно, передане відповідно до договору купівлі-продажу здійснена платіжними дорученнями протягом 2008-2011 років у яких визначено сплату податку на додану вартість на загальну суму 804 899,50 грн.

Перевіркою визначення частини залишку від'ємного значення, фактично сплаченої ТОВ «Лантанта» постачальникам та/або до державного бюджету, яка підлягає бюджетному відшкодуванню встановлено наступне.

Згідно з поданою ТОВ «Лантанта» до податкового органу декларацією з ПДВ за серпень 2012 року, вхідний № 9055092196 від 12.09.2012 рядок 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» складає 2 249 грн., рядок 21 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» - 715 057 грн. (значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду), рядок 22 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» - 712 808 грн. та рядок 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» - 712 808 грн.

У додатку 2 до податкової декларації за серпень 2012 року - довідці щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, зазначено, що залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 податкової декларації звітного (податкового) періоду складається із сум ПДВ, які виникли, зокрема, в звітних періодах: жовтень 2008 року - 712 808 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав право на отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість виключно у звітному періоді, наступному за фактом сплати постачальникам, а завищення товариством залишку від'ємного значення у податковій декларації з ПДВ за серпень 2012 року стало наслідком заниження суми бюджетного відшкодування у вересні 2008 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що норми податкового законодавства передбачають право платника податку на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах, а збільшення суми грошового зобов'язання стало наслідком помилкового застосування норм матеріального права.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій, враховуючи наступне.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Вказані норми Закону України «Про податок на додану вартість» кореспондуються з нормами Податкового кодексу України.

Так, п. п. 200.1.-200.4 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, податковий кредит, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування, формується не тільки за рахунок сум податку, які фактично сплачені отримувачем товару його постачальникам у попередньому податковому періоді, що передує звітному. Правило переносу від'ємного значення попереднього звітного періоду означає, що в звітному податковому періоді у платника податку може виникнути право на бюджетне відшкодування, але платник податку може отримати лише ту частину, яка буде дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), незалежно від того, у якому із попередніх звітних періодів придбано товар та сформовано податковий кредит.

Таким чином, з належним формуванням платником податку податкового кредиту у зв'язку з придбанням товарів у певному звітному періоді, в якому виникла перша із законодавчо визначених подій, фактичною сплатою податку на додану вартість постачальникам товарів у будь-якому зі звітних податкових періодів, у платника податку виникає право отримати бюджетне відшкодування у наступному податковому періоді у межах сплачених сум податку у попередніх звітних податкових періодах.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний