Ухвала

від 16.04.2015 по справі 826/18039/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2015р. м. Київ К/800/11510/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Виробнича проектно-будівельна фірма "Атлант" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року та касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Виробнича проектно-будівельна фірма "Атлант" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Виробнича проектно-будівельна фірма "Атлант" (далі - ПАТ "Атлант") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Дніпровському районі) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року у задоволенні позову ПАТ "Атлант" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року апеляційну скаргу ПАТ "Атлант" задоволено частково. Скасовано Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року та прийнято нову постанову, якою частково задоволено позовні вимоги ПАТ "Атлант". Скасовано податкове повідомлення-рішення №0003362204 від 01 серпня 2014 року в частині застосування фінансових санкцій у розмірі 89198, 00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ПАТ "Атлант" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій ДПІ у Дніпровському районі подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Дніпровському районі проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ "Атлант" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування ПДВ за лютий 2014 року з питань взаємовідносин з ТОВ "Елеконбуд". За результатами перевірки складено акт №756/26-53-22-04-21-19016506 від 18 липня 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення п. 201.1, п. 201.2, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за лютий 2014 року на суму 356792, 00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Дніпровському районі винесено податкове повідомлення-рішення №0003362204 від 01 серпня 2014 року, яким ПАТ "Атлант" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 535188, 00 грн. у т.ч. 356792, 00 грн. за основним платежем, та 178396, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ "Атлант" та ТОВ "Елеконбуд" (підрядник) було укладено договори підряду: №2-04 від 23 квітня 2013 року та №2-02 від 05 лютого 2013 року на виконання комплексу електромонтажних робіт.

Здійснення господарських операцій підтверджено довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) від 28 лютого 2014 року за підписом невстановленої особи від субпідрядника (ТОВ "Елеконбуд"), актом приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) від 28 лютого 2014 року за підписом невстановленої особи від субпідрядника (ТОВ "Елеконбуд"), актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) про надання послуг генерального підряду 1% на суму 1618, 20 грн., протоколами про залік взаємних вимог від 28 лютого 2014 року на суму 21407, 52 грн., податковими накладними.

Судами першої та апеляційної інстанцій зроблено висновок про неможливість встановлення, що будівельні роботи були виконані саме ТОВ "Елеконбуд", так як не надано докази оплати вартості матеріалів до початку робіт, не надано докази існування та передачі генпідрядником субпідряднику до початку виконання робіт проектно-кошторисної документації та сертифікатів якості на матеріали та докази складання документації щодо вартості матеріальних ресурсів, які повинні були складатися до початку робіт; платіжні доручення не містять підтвердження про оплату матеріалів, оскільки складені після складання актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), хоча повинні були бути оформлені до початку робіт; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) не відповідають вимогам законодавства України, оскільки не містять розшифровку підпису (ПІБ, посада), що унеможливлює підтвердження їх підписання уповноваженими особами.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Сама собою наявність окремих документів не є підставою для висновків про реальність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю не мали місце. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про те, що взаємовідносини між ПАТ "Атлант" та ТОВ "Елеконбуд" не спричиняють реального настання правових наслідків, а укладені договори та інші документи не мають юридичної сили первинних документів, оскільки, не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, що унеможливлює їх відображення в регістрах бухгалтерського та податкового обліку, у податковій звітності. Тому ДПІ у Дніпровському районі правомірно донараховано ПАТ "Атлант" податкові зобов'язання з основного платежу з податку на прибуток та ПДВ, так як лише наявність у ПАТ "Атлант" податкових накладних, виписаних від імені його контрагента, не є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту та віднесення витрат до валових витрат, пов'язаних із господарською діяльністю.

Крім того, судами встановлено, що згідно розрахунку фінансових санкцій до акта перевірки до ПАТ "Атлант" застосовано фінансову санкцію, відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання, що становить 178396, 00 грн.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі акта ДПІ у Дніпровському районі №545/26-53-22-01-21/19016506 від 18 березня 2014 року були складено податкові рішення-повідомлення від 02 квітня 2014 року: №0001302201 та №0001292201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі від 02 квітня 2014 року №0001292201 та №0001302201.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що на момент винесення оскаржуваного податкового рішення-повідомлення у ДПІ у Дніпровському районі не було підстав накладати на ПАТ "Атлант" штраф у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання, а тому ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві безпідставно нараховані штрафні санкції, як за повторне порушення у розмірі 89198,00 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог ПАТ "Атлант".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Виробнича проектно-будівельна фірма "Атлант" та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров