Постанова

від 28.02.2014 по справі 804/1709/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2014 р. Справа № 804/1709/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Потолової Г.В.

при секретарі - Дубровці Д.В.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Туркіної А.С.,

свідка - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, від 14.01.2014р. №0000081703, №0000101703, №0000091703, №0000111703.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників сторін та свідка, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа підприємець ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 15.09.2009р. (а.с.15) та перебуває на податковому обліку ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська з 16.09.2009р. за №18433 (а.с.16), також з 12.10.2009р. зареєстрований як платник податку на додану вартість за НОМЕР_1.

На підставі наказу №488 від 21.11.2013р. та плану-графіку ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська проведено документальну планову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.

За результатами перевірки складено Акт №759/04-67-17-03/НОМЕР_1 від 24.12.2013р. (далі-Акт перевірки) з висновками про наступні порушення:

1) п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16, з урахуванням п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України, в частині ненадання до перевірки документів, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, копій документів, що свідчать про заниження об'єкту оподаткування;

2) наявність ознак відсутності факту реального здійснення господарських операцій між ОСОБА_1 та контрагентом-постачальником ТОВ «Мегатрейд» (код ЄДРПОУ 35979594) у серпні 2012 року;

3) п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2012 рік у сумі 7959грн. 60коп.

4) п.198.6 ст.198, з урахуванням п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п.198.2 п.198.3 ст.198.6, п.201.1 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 19'219грн. 50коп., у тому числі, по періодах:

- у квітні 2012 р. в сумі 9'187грн. 50коп.;

- у серпні 2012 р. в сумі 10'032грн. 00коп.

5) п.176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу України та п.1.2 ст.1 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку» № 1020 від24.12.2010 р. в частині не відображення у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку форми 1-ДФ протягом 2 кв. 2012 року (по ФОП ОСОБА_5 к.н.р.о.п.п.-НОМЕР_2) суми доходу, нарахованого та виплаченого фізичним особам;

6) п.п.2.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 22'042грн. 40коп.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Ленінському районі винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000081703 від 14.01.2014р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 28'829грн.25коп. з яких за основним платежем - 19' 219грн.50коп. та штрафні (фінансові) санкції - 9' 609грн.75коп.;

- №0000101703 від 14.01.2014р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 23' 144грн.52коп., з яких за основним платежем - 22' 042грн.40коп. та штрафні (фінансові) санкції - 1'102грн.12коп.;

- №0000091703 від 14.01.2014р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальні сумі 11' 939грн.40коп., з яких за основним платежем - 7' 959грн.60коп. та штрафні (фінансові) санкції - 3' 979грн.80коп.;

- №0000111703 від 14.01.2014р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в частині порушення п.1.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку у загальній сумі 510грн.00коп.

30.12.2013р. позивачем подано до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська заперечення на акт про результати документальної планової невиїзної перевірки від 24.12.2013р. №759/04-67-17-03/НОМЕР_1.

За результатами розгляду заперечень, згідно відповіді №332/10/04-67-17-03 від 11.01.2013р. Акт документальної планової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. залишено без змін.

Позивач зазначає про отримання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень 15.01.2014р.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів з відповідною позовною заявою.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що в ході перевірки податковим органом не визнано взаємовідносини між ним та контрагентами-постачальниками: ТОВ «Мастертрейд», ФОП ОСОБА_6

Позивач вказує, що однією з підстав висновку податкового органу про заниження податку на доходи фізичних осіб стали висновки акту перевірки ТОВ «Мастертрейд» від 30.04.2013р. №114/22-1109/35979594, відповідно до яких у останнього відсутнє право на формування витрат по операціях.

На підтвердження здійснення господарської діяльності, позивач надав до матеріалів справи копію договору поставки від 26.09.2012р. №26/09/12, за яким ТОВ «Мастертрейд» (постачальник) зобов'язується передати у власність ОСОБА_1 (покупця) товари визначені у накладних, а останній, в свою чергу, зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах визначених цим договором.

Одночасно, позивачем надані первинні документи на підтвердження здійснених витрат з придбання у ТОВ «Мастертрейд» профілю алюмінієвого «Анвіс», а саме:

- рахунок від 31.08.2012р. №СФ-733 на суму 39'600грн.00коп.;

- видаткова накладна №РН-0000685 від 31.08.2012р. на суму 39'600грн.00коп.;

- податкова накладна №117 від 31.08.2012р. на суму 39'600грн.00коп.;

- товарно-транспортна накладна від 31.08.2012р.;

- рахунок від 14.08.2012р. №СФ-733 на суму 20'592грн.00коп.;

- видаткова накладна №РН-0000685 від 14.08.2012р. на суму 20'592грн.00коп.;

- податкова накладна №117 від 14.08.2012р. на суму 20'592грн.00коп.;

- товарно-транспортна накладна від 14.08.2012р.;

- платіжне доручення від 09.08.2012р. №291 на суму 20'592грн.00коп.;

- платіжне доручення від 31.08.2012р. №305 на суму 39'600грн.00коп.

Позивач вважає, що правові наслідки, реально настали для обох сторін, оскільки покупцем було отримано та використано у власній господарській діяльності товар, а постачальник отримав грошові кошти за товар.

Так, на підтвердження використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, позивач надав Договір поставки від 03.05.2012р. №03/05-2012, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 (постачальник) зобов'язується поставити ТОВ «НПП ВІНТЕРА» (покупець) товар відповідно до супроводжувальних документів:

- рахунок-фактура від 28.08.2012р. №СФ-Р000157 на суму 11'910грн.68коп.;

- видаткова накладна від 30.08.2012р. №РН-Р000144 на суму 11'910грн.68коп.;

- податкова накладна від 30.08.2012р. №158 на суму 11'910грн.68коп.;

- рахунок-фактура від 21.08.2012р. №СФ-Р000153 на суму 27'812грн.22коп.;

- видаткова накладна від 23.08.2012р. №РН-Р000141 на суму 27'812грн.22коп.;

- податкова накладна від 30.08.2012р. №154 на суму 27'812грн.22коп.;

- рахунок-фактура від 27.08.2012р. №СФ-Р000156 на суму 9'470грн.38коп;

- видаткова накладна від 29.08.2012р. №РН-Р000143 на суму 9'470грн.38коп.;

- податкова накладна від 29.08.2012р. №157 на суму 9'470грн.38коп.;

- рахунок-фактура від 13.09.2012р. №СФ-Р000169 на суму 16'868грн.66коп.;

- видаткова накладна від 17.09.2012р. №РН-Р000154 на суму 16'868грн.66коп.;

- податкова накладна від 17.09.2012р. №175 на суму 16'868грн.66коп.;

- рахунок-фактура від 12.09.2012р. №СФ-Р000168 на суму 17'181грн.22коп.;

- видаткова накладна від 14.09.2012р. №РН-Р000153 на суму 17'181грн.22коп;

- податкова накладна від 14.09.2012р. №174 на суму 22'934грн.86коп.;

- рахунок-фактура від 24.09.2012р. №СФ-Р000176 на суму 22'934грн.86коп.;

- видаткова накладна від 26.09.2012р. №РН-Р000157 на суму 22'934грн.86коп.;

- податкова накладна від 26.09.2012р. №181 на суму 17'181грн.22коп.

Поряд з тим, позивач вважає висновки відповідача щодо завищення суми податкового кредиту необґрунтованими, з урахуванням посилань останнього на акт перевірки, за формуванням якого не досліджувались первинні документи, що складені відповідно до господарських відносин між позивачем та постачальниками.

Відтак, позивач вважає, що реальне здійснення господарських операцій з ТОВ «Мастертрейд» підтверджено первинними документами.

Також, позивачем, на підтвердження використання придбаних у ФОП ОСОБА_6 товарно-матеріальних цінностей у 2011 р., до перевірки було надано:

- видаткова накладна від 31.10.2011р. №31/10-1 на суму 16'846грн.61коп.;

- рахунок від 27.10.2011р. №27/10-1 на суму 16'846грн.61коп.;

- видаткова накладна від 24.10.2011р. №24/10-1 на суму 17'370грн.29коп;

- рахунок від 20.10.2011р. №20/10-1 на суму 17'370грн.29коп;

Копії документів долучені до матеріалів справи.

Щодо відсутності договору за вищезазначеною операцією, позивач посилається на укладення між сторонами усного договору, що дозволяється приписами цивільного та господарського судочинства.

Стосовно відсутності товарно-транспортних документів, позивач вказує, що така обставина, по-перше, не є спростуванням реального характеру спірних операцій.

По-друге, підтвердив, що товари, придбані у ФОП ОСОБА_6, вивозились позивачем самостійно на легковому автомобілі, що перебував у користуванні (а.с.159).

У поодиноких випадках вивіз крупногабаритного вантажу здійснювався також самостійно позивачем за допомогою орендованого автомобіля (а.с.158, 160).

На підтвердження наявності приміщення позивачем надано договір з додатковими документами (а.с.154-157).

Відповідач проти позову заперечує. Письмові заперечення аналогічні доводам акту перевірки та долучені до матеріалів справи.

В обґрунтування заперечень, які підтримані представником у судовому засіданні, відповідач зазначає, що ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська отримано Акт №114/22-1109/35979594 від 30.04.2013р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МАСТЕРТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 35979594) з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності із платниками податків їх реальності і повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.

За висновками вищезазначеного акту встановлено, що ТОВ «Мастертрейд» здійснював облік операцій з метою податкового обліку, які не носять реального характеру, вчинення удаваного правочину з метою ухилення від сплати податків.

Отже, відповідач вважає, що ФОП ОСОБА_1 перераховувались кошти на рахунок без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, тим самим позивачем завищено податковий кредит з ПДВ сформований за рахунок взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Мастертрейд» у серпні 2012р.

Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_6, відповідач вказує, що до перевірки надана податкова накладна №12, в якій не вказано номеру договору та виписана 11.10.2011р. на суму ПДВ 9' 187грн. 50коп. і включена до складу податкового кредиту за квітень 2012р. у сумі 9' 187грн. 50коп. Договір та товарно-транспортні накладні до перевірки не надані.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що в порушення вимог п.198.6 ст.198 ПК України ФОП ОСОБА_1 завищено суму податкового кредиту в декларації з ПДВ за квітень 2012р. на суму 9' 187грн.50коп.

Також, відповідач зазначає, що перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% встановлено, що внаслідок заниження ФОП ОСОБА_1 чистого оподатковуваного доходу у період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. виникло заниження сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу.

Дослідивши матеріали справи, надані у судовому засіданні документі та заслухавши пояснення представників сторін і свідка, оцінивши їх у сукупності, суд не погоджується з висновками відповідача з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України №2755-VІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями). Зокрема, кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно зі п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та збрів, а також дотримання валютною та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи..., та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності..., а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі, за результатами перевірок інших платників податків.

Так, відповідно до п.73.3. ст.73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Таким чином передача запиту на отримання інформації до підрозділу податкової міліції не є законним способом отримання податкової інформації від платника.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається зі змісту пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, за відсутності квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її було надіслано продавцем.

Позивачем, на підтвердження реальності господарських правовідносин між ним та контрагентами до матеріалів справи надані копії первинних документів (71-146, 154-158).

Суд приймає обґрунтування позивача (в тому числі, щодо транспортування) та посилання на первинні документи (перелік наведений у постанові вище).

Відповідно до ст.61 Конституції України, відповідальність особи має індивідуальний характер. При цьому, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть безпосередньо платник податків і зборів (обов'язкових платежів), що допустили правопорушення.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження суми свого податкового кредиту.

Неможливість підтвердити відображення контрагентом сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань та неможливість проведення податковим органом зустрічних звірок не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у його постановах від 09.09.2008 у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанові від 31.01.2011 у справі 21-47а10, а також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Вироків судів щодо позивача чи його контрагентів відповідач не надав і на них не посилається, з наявних матеріалів справи не вбачається, що контрагент допускав порушення законодавства, яке стало підставою для спірного нарахування.

Суд звертає увагу, що відповідальність платника можлива лише в разі доведення податковим органом недобросовісності його дій, наміру платника отримати необґрунтовану податкову вигоду шляхом змови та здійснення узгоджених дій з контрагентами - учасниками ланцюгових поставок.

Зі змісту Акту перевірки та наданих представником відповідача у судовому засіданні пояснень, не вбачається посилань на жодні первинні документи ТОВ «Мастертрейд». Не вбачається дослідження жодного первинного документу останнього відповідачем. Відповідачем також не доведено жодного порушення ТОВ «Мастертрейд», яке б впливало на податкову звітність позивача по справі.

Аналогічні обставини стосуються й ФОП ОСОБА_6

Відповідно до пункту 73.5. статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідачем жодних зустрічних звірок з контрагентами позивача не проводилось. Відповідних доказів суду не надано.

Всі первинні документи позивача щодо викладених в Акті перевірки висновків досліджені в ході судового розгляду адміністративної справи.

Поясненнями свідка, допитаного у судовому засіданні 28.02.2014 р., повністю підтверджені обґрунтування позивача.

В силу ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем на підтвердження своїх заперечень не надано жодного документу. Обґрунтування відповідача не знайшли підтвердження в ході судового розгляду справи та спростовані її матеріалами і поясненнями представників та свідка.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету України позивачу - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 182грн.70коп., сплачені платіжним дорученням №7 від 20.01.2014р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 14.01.2014р. за №0000081703, №0000101703, №0000091703, №0000111703.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) 182грн. 70коп. (сто вісімдесят дві грн. 70коп.) судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі .

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 05.03.2014р.

Суддя Г. В. Потолова