Ухвала

від 03.09.2015 по справі 804/1709/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 вересня 2015 рокусправа № 804/1709/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.,

представників сторін:

позивача : - ОСОБА_2 (дов.від 22.01.2014 року)

відповідача: - Резніков Ю.М. (дов.від 06.08.2015 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2014р. у справі № 804/1709/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2014 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області:

- №0000081703 від 14.01.2014 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 28 829,25 грн., з яких за основним платежем - 19 219,50 грн. та штрафної (фінансової) санкції - 9 609,75 грн.;

- №0000101703 від 14.01.2014 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 23 144,52 грн., з яких за основним платежем - 22 042,40 грн., та штрафної (фінансової) санкції - 1 102,12 грн.;

- №0000091703 від 14.01.2014 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 11 939,40 грн., з яких за основним платежем - 7959,60 грн., та штрафної (фінансової) санкції - 3 979,80 грн.;

- №0000111703 від 14.01.2014 р. яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в частині порушення п. 1.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку у загальній сумі 510,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані правомірністю формування позивачем податкового обліку, що підтверджується первинними документами складеними на підставі здійснюваних підприємством господарських операцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 р. у справі №804/1709/14 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю.

Постанову суду мотивовано тим, що в ході перевірки відповідачем не доведено жодного порушення ФОП ОСОБА_4 норм податкового законодавства, а тому винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Не погодившись з постановою суду, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 р. у справі № 804/1709/14, як таку що винесена з порушенням норм матеріального права. В апеляційній скарзі податковий орган вказує на протиправність заниження податку на додану вартість при взаємовідносинах позивача з ТОВ «Мастертрейд». Даний висновок податкового органу ґрунтується на відсутності факту придбання товару у ТОВ «Мастертрейд», що обумовлено відсутністю у контрагента-постачальника об'єкту оподаткування.

При взаємовідносинах позивача з ФОП ОСОБА_5 податковий орган вказує на порушення при складанні податкової накладної (в податковій накладній не вказано номер договору), що на думку податкового органу призвело до порушення вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в наслідок чого позивачем неправомірно завищено суму податкового кредиту декларації з ПДВ за квітень 2012 р. на суму 9 187,5 грн.

В результаті заниження чистого оприбуткованого доходу у період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. відповідач вважає, що позивачем занижено суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу на суму 2 2042,40 грн.

Представниками сторін до суду надано ґрунтовні пояснення щодо обставин по справі та підтримано позиції викладені в апеляційній скарзі та запереченнях до неї.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська проведено документальну планову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено Акт №759/04-67-17-03/НОМЕР_1 від 24.12.2013р. яким зафіксовано наступні порушення:

- п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16, з урахуванням п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України, в частині ненадання до перевірки документів, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, копій документів, що свідчать про заниження об'єкту оподаткування;

- наявність ознак відсутності факту реального здійснення господарських операцій між ОСОБА_4 та контрагентом-постачальником TOB «Мегатрейд» (код ЄДРПОУ 35979594) у серпні 2012 року;

- п. 177.2, п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2012 рік у сумі 7 959грн. 60коп.

- п.198.6 ст. 198, з урахуванням п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п.198.2 п.198.3 ст.198.6, п.201.1 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 19'219грн. 50коп., у тому числі, по періодах: у квітні 2012 р. в сумі 9 187грн. 50коп.; у серпні 2012 р. в сумі 10 032грн. 00коп.

- п. 176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу України та п.1, 2 ст. 1 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку» № 1020 від 24.12.2010 р. в частині не відображення у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку форми 1-ДФ протягом 2 кв. 2012 року суми доходу, нарахованого та виплаченого фізичним особам;

- - п.п.2.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 22 042грн. 40 коп.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Ленінському районі винесені податкові повідомлення-рішення:

№0000081703 від 14.01.2014 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 28 829 грн.25 коп. з яких за основним платежем - 19 219 грн.50 коп. та штрафні (фінансові) санкції - 9 609 грн.75 коп.;

- №0000101703 від 14.01.2014 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 23 144 грн. 52коп., з яких за основним платежем - 22 042 грн.40 коп. та штрафні (фінансові) санкції - 1 102грн. 12коп.;

- №0000091703 від 14.01.2014р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальні сумі 11 939 грн. 40 коп., з яких за основним платежем - 7 959грн. 60коп. та штрафні (фінансові) санкції - 3 979грн. 80коп.;

- №0000111703 від 14.01.2014р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в частині порушення п. 1.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку у загальній сумі 510 грн. 00коп.

За результатами адміністративного оскарження, скарга ФОП ОСОБА_4 залишена без задоволення, оскаржувані висновки акту перевірки та податкові повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини суд першої інстанції дійшов висновків про неправомірність винесення відповідачем оскаржуваних податкових-повідомлень рішень та наявність підстав їх скасування, як таких що суперечать нормам податкового законодавства.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Так в акті перевірки від 24.12.2013 р. № 759, яким встановлені порушення п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит з податку на додану вартість, сформований за рахунок взаємовідносин позивача з ТОВ «Мастертрейд».

У відповідності до пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Системний аналіз правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість її органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагента позивача ТОВ «Мастертрейд» статусу платників ПДВ на момент здійснення господарських операцій, відповідачем суду не надані.

Всі господарські операції з вищевказаними контрагентом підтверджені Товариством шляхом надання до перевірки належним чином оформлених податкових накладних (а.с. 80, 85), що свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту за рахунок ПДВ, сплаченого у ціні товарів і послуг, придбаних у ТОВ «Мастертрейд», і, в свою чергу, свідчить про відсутність порушення Товариством вимог п.198.1, п.198.6 ПК України відповідно до акту перевірки Кіровоградської ОДПІ.

Крім цього, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. В якості таких документів крім вищенаведених накладних по взаємовідносинам з ТОВ «Мастертрейд» в даній справі позивачем надана видаткова накладна, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, що підтверджує отримання позивачем від контрагента господарчих та будівельних товарів за договором поставки товару, що відповідно до приписів п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України є підставою для формування Товариством податкового кредиту.

Також, відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Надані до матеріалів справи такі первинні документи як рахунок-фактури № СФ-733 від 31.08.2012 р. (а.с. 81) та платіжне доручення № 305 від 31.08.2012 р. підтверджують рух коштів, які підлягають сплаті по зобов'язанням позивача по договору поставки, що в свою чергу виходячи з приписів вищенаведеного листа ВАСУ є встановленням факту здійснення господарських операцій.

Таким чином вищенаведені доводи спростовують висновки акту перевірки від 24.12.2013 р. № 759 про наявність ознак відсутності факту здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом-постачальником ТОВ «Мастертрейд», а тому формування по цим операціям позивачем податкового кредиту відповідає положенням ст. 198 Податкового кодексу України.

Стосовно взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_5, то в апеляційній скарзі податковий орган вказує, що при проведені перевірки надана податкова накладна № 12, яка виписана 11.10.2011 р. на суму ПДВ 9 187,5 грн. та включена до складу податкового кредиту за квітень 2012 року у сумі 9 187,5 грн. При цьому в даній податковій накладній не вказано номер договору.

Відповідно до п. 201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В листі ВАСУ від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11 висловлена позиція, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платників податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Наявність в матеріалах справи таких первинних документів як видаткова накладна, податкова накладна, рахунок на оплату, платіжне доручення (а.с. 71-74) підтверджують факт здійснення господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_5, а тому помилки при складанні первинної документації не можуть спростовувати фактичне здійснення цих операцій. Наявність господарської операції є підставою для формування платником податкового кредиту, а тому доводи податкового органу по протиправному завищенню позивачем суми податкового кредиту в декларації з ПДВ за квітень 2012 р. на суму 9 187,50 грн. є необґрунтованими.

Так само, необґрунтованими колегія суддів вважає посилання відповідача на акт перевірки ТОВ «Мастертрейд» як на доказ протиправних дій позивача, оскільки ст.. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи. Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»). Таким чином, безпідставними є посилання скаржника на нереальність господарської діяльності ФОП ОСОБА_4 через ймовірні порушення податкового законодавства його контрагентом.

З урахуванням наведеного збільшення податковим органом суми отриманого чистого прибутку по операціям з ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Мастертрейд» є протиправним, що в свою чергу призвело до помилкового висновку відповідача про нарахування на даний прибуток єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В результаті таких дій податкового органу позивачу неправомірно нарахована сума по сплаті ЄСВ, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000101703 від 14.01.2014 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по сплаті соціального внеску, як вірно визначено судом першої інстанції, є таким, що підлягає скасуванню.

Щодо застосування податковим органом штрафних санкцій за порушення порядку заповнення та подання податковим агентам податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Відповідно до положень п. 176.2 ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від операцій, здійснюваних у межах обраних ним видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності (п. 177.8 ст. 177 ПК України).

Положеннями ст.ст. 49, 176 ПК України на податкових агентів покладено обов'язок представляти впродовж 40 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку в орган державної податкової служби за місцем свого розташування.

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) та Порядок її заповнення і подання податковими агентами Податкового розрахунку, сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджені наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. за N 46/18784, який набрав чинності з 1 квітня 2011 року. (далі - Порядок № 1020).

Згідно п. 3 Порядку заповнення і подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, у графі 3а "сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) доход, нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, приведеним в додатку до Порядку.

У разі нарахування доходу його відображення в графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи або ні.

Дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається в податковому розрахунку по ф. № 1ДФ під ознакою доходу "157" - дохід, виплачений самозайнятій особі (додаток до Порядку №1020).

Виходячи з наведених вище положень при придбанні у ФОП ОСОБА_5 товарно-матеріальних цінностей позивач виступав податковим агентом і нарахувавши суму доходу на користь підприємця, зобов'язаний відобразити такий дохід у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1 ДФ.

З огляду на те, що відносини з ФОП ОСОБА_5 позивач мав в жовтні 2011 року, то й відповідно, що відображення сум доходу нарахованого на користь платника податку, а також суми утриманого з нього податку, правомірно здійснено позивачем в 4 кварталі 2011 року.

Доводи скаржника щодо необхідності включення даного доходу до звітності у 2 кварталі 2012 року, з огляду на те, що суми ПДВ сплачені позивачем у жовтні 2011 року, використані для формування податкового кредиту в квітні 2012 року, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки приписами ст.ст.49, 176 Податкового кодексу України, передбачений обов'язок податкового агенту протягом 40 днів з моменту нарахування доходу на користь платника податку відображати його у відповідній звітності, проте жодного посилання на подальше використання та відображення отриманих чи сплачених сум дані норми не містять. Крім того, згідно до приписів ст..198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2014р. у справі № 804/1709/14 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2014р. у справі № 804/1709/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко