Постанова

від 15.04.2015 по справі 805/482/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2015 р. Справа №805/482/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови: 13 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Усові Д.В.,

з участю представників:

позивача - Єлізаровій К.Д.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень: від 11 листопада 2014 року № 0000823720 на суму 234 704,00 грн., від 31 січня 2015 року № 0000063720, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (далі - ТОВ «ДТЕК Східенерго») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач, Міжрегіональне ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 листопада 2014 року № 0000823720.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем у період з 21 жовтня 2014 року по 22 жовтня 2014 року проведено камеральну перевірку даних Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2014 року, за результатами якої відповідачем складений акт камеральної перевірки від 22 жовтня 2014 року №1241/28-10-37-10/31831942 з висновками про порушення позивачем пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за липень 2014 року на суму податку на додану вартість 223 680,00 грн., а також підпункту 14.1.18, пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2014 року в розмірі 223 680,00 грн., яке підлягає зменшенню.

Позивач зауважив, що ним на вищенаведений акт перевірки 31 жовтня 2014 року до податкового органу були надані заперечення, але відповідач у відповіді від 10 листопада 2014 року №20412/10/28-10-37-2-16 «Про надання відповіді до заперечення по акту перевірки» висновки акту перевірки залишив незмінними.

На підставі наведеного акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2014 року №0000823720, яким встановлено порушення вимог підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, підпункту 198.1, пункту 198.6, статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2014 року у розмірі 213 680 грн. 00 коп. та нараховані штрафні санкції у розмірі 53 420 грн. 00 коп.

21 листопада 2014 року позивач оскаржив наведене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби, за результатами чого, рішенням від 20 січня 2015 року про результати розгляду скарги, Державна фіскальна служба скасувала податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2014 року №0000823720 в частині зменшення бюджетного відшкодування на 25 917, 00 грн. та в частині збільшення на 6 479,00 грн. штрафної санкції, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишало без змін, а скаргу - частково задовольнила.

Позивач не погоджується з даним податковим повідомленням-рішенням та вважає його таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

В обґрунтування протиправності податкового повідомлення-рішення в частині неподання контрагентами позивача податкової звітності позивач вказав, що підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Пунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 цього Кодексу вказано, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як елемента верховенства права (стаття 8 Конституції України), індивідуалізації відповідальності (стаття 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (стаття 129 Конституції України).

Податковий орган як орган державної влади зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Стосовно права платника на податковий кредит це означає, що податковий орган може посилатись на неправомірність включення платником податків суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту лише у випадках, визначених законом, і лише з посиланням на норми Податкового кодексу України, але у Податковому кодексі України відсутня будь - яка норма, яка б позбавляла платників податку на додану вартість права на податковий кредит у випадку, коли постачальники (продавці) такого платника не декларують та/або не сплачують податок на додану вартість за тими ж операціями, а платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідне документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також позивач додав, що у зв'язку з терористичною загрозою та складною ситуацією, яка склалась у Донецькій та Луганській областях, останнє призвело до відсутності у окремих платників податків можливості подавати у граничний строк податкові декларації, що знайшло свої відображення в Листі Міндоходів від 07 липня 2014 року №16042/7/99-99-19-03-02-17 «Про продовження термінів подання податкових декларацій», яким було роз'яснено порядок збільшення граничних строків подання податкової декларації, а саме частиною 102.6 статті 102 Кодексу граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, зокрема, якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування внаслідок обставин непереборної сили, підтверджених документально.

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1044, яким затверджено порядок застосування пунктів 102.6 - 102.7 статті 102 Кодексу, обставинами непереборної сили (форс-мажорні обставини) є непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством. Продовження граничних строків для подання, зокрема, податкової декларації, здійснюється якщо такий платник податків був позбавлений можливості у визначений Кодексом строк виконати грошове зобов'язання та/або скористатися податковими правами (пункт 4 наказу № 1044). Окрім цього, наказами Міндоходів та Державної фіскальної служби України встановлено простій в роботі податкових інспекцій Донецької та Луганської областей, на обліку в яких перебувають контрагенти позивача, а саме: КП «Компанія «Вода Донбасу», ПАТ «Донецькоблгаз», ПРАТ «Інститут «Спецавтоматика», ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», TOB «Донбасенергомаш», TOB «СКС ДОНБАС-С», TOB «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання», ТОВ «РСК ДОНБАС», що відображено в акті перевірки.

Окрім того, позивач вказав, що висновки відповідача про безтоварність операцій зроблені на підставі проведеної камеральної перевірки, лише за наявності податкової звітності позивача та інформації комп`ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем, що є порушенням підпункту 75.1.1 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, оскільки камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України оскільки ним встановлено, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. При цьому, предметом камеральної перевірки є саме податкова звітність платника податків, а не його контрагентів. Під час камеральної перевірки перевіряється саме податкова звітність, а не первинні документи. Але в протиріч викладеного, відповідачем в акті перевірки зазначається: «у зв`язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів; юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку».

З урахуванням викладеного, позивач вказує, що ним, в рамках проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2014 року не було вчинено жодного порушення щодо податкової звітності. Тому, відповідач своїми діями встановлює для платника податку додаткові обмеження, не передбачені податковим законодавством України, що суперечить вимогам статті 19 частини 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв'язку з вищенаведеним, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 11 листопада 2014 року № 0000823720 (арк. справи 3-12).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року відкрите провадження у даній справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні (том 1 арк. справи 1).

11 лютого 2015 року до початку розгляду даної адміністративної справи на адресу Донецького окружного адміністративного суду позивачем надіслані доповнення до позовної заяви (том 1 арк. справи 60-62), в яких позивач, посилався на те, що відповідачем, на підставі акту перевірки від 22 жовтня 2014 року № 1241/28-10-37-10/31831942 (з урахуванням зауважень Державної фіскальної служби за результатами розгляду скарги) винесене друге податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2015 року, яке позивач також вважає протиправним та просив скасувати.

Крім цього, у судовому засіданні представник ТОВ «ДТЕК Східенерго» надала суду заяву про уточнення позовних вимог (том 2 арк. справи 137-138), в яких просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 листопада 2014 року № 0000823720 на суму 234 704,00 грн., а також від 31 січня 2015 року № 0000063720. Уточнені позовні вимоги підтримала, надала суду для приєднання до матеріалів адміністративної справи додаткові документи та просила суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Окрім викладеного, представником позивача у судових засіданнях на підтвердження своєї правової позиції неодноразово надавались суду письмові пояснення, доповнення до позовної заяви, та додаткові документи, які приєднані судом до матеріалів адміністративної справи, а саме, по взаємовідносинам позивача з його контрагентами: договори, податкові та видаткові накладні на реалізацію товару, рахунки-фактури, платіжні доручення, квитанції про оплату товару, сертифікати, витяг з журналу реєстрації доручень та інше (том 1 арк. справи 60-62, 100-105, 156-160, том. 2 арк. справи 1-96, 105-129, 313-136, 141-143).

Представники відповідача до судових засідань не з'явились, уповноважених представників до суду не направили, але 10 березня 2015 року на адресу суду надіслали заперечення на даний адміністративний позов (том 1 арк. справи 88-91), в яких вказали, що не погоджуються з заявленими позивачем вимогами з огляду на наступне.

Міжрегіональним Головним управлінням Державної фіскальної служби України - Центральним офісом з обслуговування великих платників відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України в порядку статті 76 розділу ІІ цього кодексу проведено камеральну перевірку правомірності нарахування позивачем за серпень 2014 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 19 вересня 2014 року вх. № 9055903497) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 26 458 038 грн., бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 35 476 531 грн., за результатами якої складено акт перевірки від 22 жовтня 2014 року №1241/28-10-37-10/31831942 та винесено податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2014 року №0000823720. Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 20 січня 2015 року № 893/6/99-99-10-01-04-25 частково задоволено скаргу ТОВ «ДТЕК Східенерго» та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2014 року № 0000823720 в частині зменшення бюджетного відшкодування на 25 917,00 грн. та в частині збільшення на 6 479,00 грн. штрафної санкції, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідач вказав, що в ході перевірки встановлено, що відповідно до додатку № 5 та реєсру отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року TОB «ДТЕК Східенерго», включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковим накладним отриманим від контрагентів, якими не подано декларації з ПДВ за липень 2014 року та не задекларовано податкові зобов'язання, а саме:

- КП «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ 191678) на суму ПДВ 160 180, 40 грн. Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань КП «Компанія Вода Донбасу» за червень 2014 року становить - 0,0 грн., за липень 2014 року становить - 0,0 грн., оскільки податкові декларації з ПДВ за червень 2014 року, липень 2014 року КП «Компанія Вода Донбасу» до СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів не подано та не задекларовано податкові зобов'язання;

- ПАТ «Донецькоблгаз» (код ЄДРПОУ 3361075) на суму ПДВ 17 920,49 грн. Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань ПАТ «Донецькоблгаз» за липень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року ПАТ «Донецькоблгаз» до СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів не подано та не задекларовано податкові зобов'язання;

- ПРАТ «Інститут Спецавтоматика» (код ЄДРПОУ 230668) на суму ПДВ 10 000,00 грн. Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань ПРАТ «Інститут Спецавтоматика» за липень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію липень 2014 року ПРАТ «Інститут Спецавтоматика» до ДПІ у Жовтневому p-ні м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області не подано та не задекларовано податкові зобов'язання;

- ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» (код ЄДРПОУ 31443937) на суму ПДВ 4827,42 грн. Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» за липень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію ПДВ за липень 2014 року ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» до СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ МД не подано та не задекларовано податкові зобов'язання.

- ТОВ «Донбасенергомаш» (код ЄДРПОУ 32648751) на суму ПДВ 2 332,00 грн. Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань ТОВ «Донбасенергомаш» за липень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року ТОВ «Донбасенергомаш» до Ленінської ОДПІ у м Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області не подано та не задекларовано податкові зобов'язання.

- ТОВ «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання» (код ЄДРПОУ 32389368) на суму ПДВ 1 380,67 грн. Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання» за липень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року ТОВ «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання» до ДПІ у Київському p-ні м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області не подано та не задекларовано податкові зобов'язання;

- ТОВ «РСК ДОНБАС» (код ЄДРПОУ 36307729) на суму ПДВ 1 122,00 грн. Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань ТОВ «РСК ДОНБАС» за липень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року ТОВ «РСК ДОНБАС» до ДПІ у Пролетарському p-ні м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області не подано та не задекларовано податкові зобов'язання.

Відповідач вказав, що згідно з підпунктом 102.6.4 пункту 102.6 статті 102 Податкового кодексу України граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків має обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин переробної сили, підтверджених документально.

Відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації від 24 грудня 2010 року № 1044 «Про затвердження Порядку застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України» (далі - Порядок № 1044) обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) - непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, пожежа, буря, повінь, землетрус та інше), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.

З урахуванням викладеного відповідач вказав, що відсутність можливостей у платника податків подати у граничний строк податкові декларації може бути пов'язана з обставинами непереборної сили, підтвердженими документально, чим є, відповідно до пункту 5.4 Порядку є зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України, яке видається зазначеним органом на відповідне звернення платника податку.

При цьому відповідач звернув увагу, що жодним нормативним документом не заборонено контролюючому органу у період проведення АТО проводити камеральну перевірку суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність у зоні проведення антитерористичної операції та жодним нормативним документом не встановлено мораторію на застосування штрафних санкцій в разі встановлення в ході такої перевірки порушення, яке призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ.

Таким чином, відповідач вважає, що обов'язковими передумовами формування податкового кредиту є попередня сплата та зарахування до бюджету податкових зобов'язань контрагентом, складання податкової накладної особою, що зареєстрована в установленому порядку як платник податку на додану вартість. Недотримання наведених вище умов свідчить про відсутність підстав для включення суми податку на додану вартість, що зазначена в податковій накладній, до складу податкового кредиту звітного періоду.

Виходячи з вищевикладеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (ЄДРПОУ 31831942, адреса: Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, бульвар Шевченка, буд. 11) було зареєстроване як юридична особа 17 грудня 2001 року за № 1 266 120 0000 003409, що підтверджується випискою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1 арк. справи 46-50, 52). Згідно довідки від 17 травня 2012 року № 20/10/18-314-4 позивач з 19 грудня 2001 року узятий та перебуває на обліку як платник податків за № 3839 в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби. З 19 грудня 2001 року позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 200048316 серії НБ № 196399 про реєстрацію платника податку на додану вартість ( том 1 арк. справи 51).

Відповідач - Міжрегіональне Головне управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

У підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, у період з 21 жовтня 2014 року по 22 жовтня 2014 року заступником начальника відділу організації перевірок відшкодування податку на додану вартість ОСОБА_1 відповідно до пунктів 200.10, 200.18 статті 200 Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2014 року на підставі декларації з податку на додану вартість від 30 вересня 2014 року № 9055903497, за результатами якої складений акт камеральної перевірки від 22 жовтня 2014 року № 1241/28-10-37-10/31831942 (том 1 арк. справи 13-19) з висновками про порушення позивачем:

- пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого податковим органом встановлено завищення позивачем податкового кредиту та від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за липень 2014 року на суму податку на додану вартість у розмірі 223 680,00 грн.,

- підпункту 14.1.18, пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2014 року в розмірі 223 680,00 грн., яке підлягає зменшенню.

Не погодившись із даними висновками, позивачем на вищенаведений акт перевірки 31 жовтня 2014 року за № 13/1885 до податкового органу були надіслані заперечення (том 1 арк. справи 20-23), але відповідач у своїй відповіді від 10 листопада 2014 року №20412/10/28-10-37-2-16 «Про надання відповіді до заперечення по акту перевірки» (том 1 арк. справи 25-27) висновки акту перевірки залишив незмінними, тобто такими які встановлені контролюючим органом у акті камеральної перевірки від 22 жовтня 2014 року № 1241/28-10-37-10/31831942.

З урахуванням чого, податковим органом на підставі наведеного акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2014 року №0000823720, яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, підпункту 198.1, пункту 198.6, статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2014 року у розмірі 213 680 грн. 00 коп. та нараховані штрафні санкції у розмірі 53 420 грн. 00 коп. (том 1 арк. справи 30).

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач 21 листопада 2014 року оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби (том 1 арк. справи 33-38), з урахуванням чого, рішенням Державної фіскальної служби від 20 січня 2015 року про результати розгляду скарги наведене вище податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2014 року № 0000823720 було скасоване в частині зменшення бюджетного відшкодування на 25 917,00 грн. та в частині збільшення на 6 479,00 грн. штрафної санкції, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - частково задоволено.

Позивач не погодився з даним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим звернувся до суду із даної позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 листопада 2014 року № 0000823720.

Також, як зазначалось судом вище, представником позивача у судовому засіданні зазначено на тому, що на підставі акту перевірки від 22 жовтня 2014 року № 1241/28-10-37-10/31831942 відповідачем винесено друге податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2015 року № 0000063720, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2014 року у розмірі 187 763 грн. 00 коп. та нараховані штрафні санкції у розмірі 46 941 грн. 00 коп. (том 1 арк. справи 75).

З урахуванням викладеного представник позивача уточнивши позовні вимоги просила суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 11 листопада 2014 року № 0000823720 на суму 234 704,00 грн., від 31 січня 2015 року № 0000063720.

Прийняті відповідачем рішення є правовими актами індивідуальної дії, правомірність винесення яких визначається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Суд зазначає, що спірним питанням у даній справі є обґрунтованість прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень від 11 листопада 2014 року № 0000823720, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі на суму 234 704,00 грн., та від 31 січня 2015 року № 0000063720, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2014 року у розмірі 187 763 грн. 00 коп. та нараховані штрафні санкції у розмірі 46 941 грн. 00 коп. Стосовно наведеного суд виходить з наступного.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен апатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Як зазначалось судом вище, на підставі акту камеральної перевірки від 22 жовтня 2014 року № 1241/28-10-37-10/31831942, за яким відповідачем винесені спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючим органом встановлені порушення позивачем підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, підпункту 198.1, пункту 198.6, статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

З описової частини наведеного акту перевірки вбачається, що податковим органом були зроблені висновки про порушення виходячи з того, що контрагентами позивача, а саме: КП «Компанія «Вода Донбасу», ПАТ «Донецькоблгаз», ПРАТ «Інститут Спецавтоматика», ТОВ «Луганське енергетичне обладнання», ТОВ «Донбасенергомаш», ТОВ «СКС Донбас-с», ТОВ «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання», ТОВ «РСК Донбас», не подано та не задекларовано податкові зобов'язання.

Зокрема, виходячи зі змісту акту перевірки податковим органом встановлено, що відповідно до додатку № 5 та реєстру отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року TОB «ДТЕК Східенерго», включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковим накладним отриманим від контрагентів, якими не подано декларації з ПДВ за липень 2014 року та не задекларовано податкові зобов'язання, а саме:

- КП «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ 191678) на суму ПДВ 160 180, 40 грн. Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань КП «Компанія Вода Донбасу» за червень 2014 року становить - 0,0 грн., за липень 2014 року становить - 0,0 грн., оскільки податкові декларації з ПДВ за червень 2014 року, липень 2014 року КП «Компанія Вода Донбасу» до СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів не подано та не задекларовано податкові зобов'язання;

- ПАТ «Донецькоблгаз» (код ЄДРПОУ 3361075) на суму ПДВ 17 920,49 грн. Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань ПАТ «Донецькоблгаз» за липень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року ПАТ «Донецькоблгаз» до СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів не подано та не задекларовано податкові зобов'язання;

- ПРАТ «Інститут Спецавтоматика» (код ЄДРПОУ 230668) на суму ПДВ 10 000,00 грн. Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань ПРАТ «Інститут Спецавтоматика» за липень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію липень 2014 року ПРАТ «Інститут Спецавтоматика» до ДПІ у Жовтневому p-ні м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області не подано та не задекларовано податкові зобов'язання;

- ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» (код ЄДРПОУ 31443937) на суму ПДВ 4 827,42 грн. Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» за липень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію ПДВ за липень 2014 року ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» до СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ МД не подано та не задекларовано податкові зобов'язання.

- ТОВ «Донбасенергомаш» (код ЄДРПОУ 32648751) на суму ПДВ 2 332,00 грн. Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань ТОВ «Донбасенергомаш» за липень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року ТОВ «Донбасенергомаш» до Ленінської ОДПІ у м Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області не подано та не задекларовано податкові зобов'язання.

- ТОВ «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання» (код ЄДРПОУ 32389368) на суму ПДВ 1 380,67 грн. Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання» за липень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року ТОВ «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання» до ДПІ у Київському p-ні м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області не подано та не задекларовано податкові зобов'язання;

- ТОВ «РСК ДОНБАС» (код ЄДРПОУ 36307729) на суму ПДВ 1 122,00 грн. Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань ТОВ «РСК ДОНБАС» за липень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року ТОВ «РСК ДОНБАС» до ДПІ у Пролетарському p-ні м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області не подано та не задекларовано податкові зобов'язання.

Стосовно викладеного суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 200.1, 200.3, 200.4. статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до положення пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми Податкового кодексу України вбачається, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, як зазначалось судом вище, відповідачем відповідно до додатку № 5 та реєстру отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року встановлено, що TОB «ДТЕК Східенерго», включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковим накладним отриманим від контрагентів, якими не подано декларації з ПДВ за липень 2014 року та не задекларовано податкові зобов'язання, а саме, по взаємовідносинам з: КП «Компанія «Вода Донбасу», ПАТ «Донецькоблгаз», ПРАТ «Інститут Спецавтоматика», ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», ТОВ «Донбасенергомаш», ТОВ «РСК ДОНБАСС» та ТОВ «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання», а в запереченнях, наданих суду зроблено висновок, що обов'язковими передумовами формування податкового кредиту є попередня сплата та зарахування до бюджету податкових зобов'язань контрагентом, складання податкової накладної особою, що зареєстрована в установленому порядку як платник податку на додану вартість. Недотримання наведених вище умов свідчить про відсутність підстав для включення суми податку на додану вартість, що зазначена в податковій накладній, до складу податкового кредиту звітного періоду.

Суд зазначає, що позивачем на підтвердження своєї правової позиції щодо взаємовідносин з вищенаведеними контрагентами, та, як наслідок правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від вищенаведених контрагентів, надано суду копії наступних документів:

- стосовно взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання»: договору № 17 ф від 21 березня 2011 року з додатками (том 1 арк. справи 161-165), податкової накладної № 162/91 від 10 липня 2014 року на загальну суму 7 628,53 грн. (том 1 арк. справи 177), платіжного доручення № 294526 від 10 липня 2014 року (том 1 арк. справи 178), податкової накладної № 506/91 від 31 липня 2014 року на суму 21 335,98 грн. (том 1 арк. справи 179), акту № 17ф/7/3 від 31 липня 2014 року (том 1 арк. справи 180), рахунку № 17ф/7/3 від 01 серпня 2014 року (том 1 арк. справи 181), платіжного доручення № 300504 від 05 серпня 2015 року (том 1 арк. справи 182);

- стосовно взаємовідносин з Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу»: договору № 3215/008 від 17 червня 2014 року (том 1 арк. справи 183), податкової накладної № 1084/39 від 10 липня 2014 року на загальну суму 150 000,00 грн. (том 1 арк. справи 188), квитанції № 1 від КП «Компанія «Вода Донбасу» до ПН №1084/39 від 10 липня 2014 року (том 1 арк. справи 189), платіжного доручення № 294547 від 10 липня 2014 року (том 1 арк. справи 190), податкової накладної № 2920/39 від 29 липня 2014 року на загальну суму 268 309,92 грн. (том 1 арк. справи 191), квитанції № 1 від КП «Компанія «Вода Донбасу» до ПН №2920/39 від 29 липня 2014 року (том 1 арк. справи 192), платіжного доручення № 299292 від 29 липня 2014 року (том 1 арк. справи 193), акту № б/н від 31 липня 2014 року (том 1 арк. справи 194), договору № 3541/012 від 23 грудня 2013 року (том 1 арк. справи 195), податкової накладної № 1083/39 від 10 липня 2014 року на загальну суму 60 000,00 грн. (том 1 арк. справи 197), платіжного доручення № 294546 від 10 липня 2014 року (том 1 арк. справи 198), податкової накладної № 2919/39 від 29 липня 2014 року на загальну суму 64 453,44 грн. (том 1 арк. справи 199), квитанції № 1 від КП «Компанія «Вода Донбасу» до ПН №2919/39 від 29 липня 2014 року (том 1 арк. справи 200), платіжного доручення № 299291 від 29 липня 2014 року (том 1 арк. справи 201), акту № б/н від 31 липня 2014 року (том 1 арк. справи 202), договору № 39 від 25 січня 2013 року з додатками (том 1 арк. справи 203-208), податкової накладної № 48/07 від 25 липня 2014 року на загальну суму 174 347,71 грн. (том 1 арк. справи 209), квитанції № 1 від КП «Компанія «Вода Донбасу» до ПН № 48/07 від 25 липня 2014 року (том 1 арк. справи 210), акту № 39/07 від 25 липня 2014 року (том 1 арк. справи 211), рахунку-фактури № 7/3921 від 25 липня 2014 року (том 1 арк. справи 212), платіжного доручення № 299556 від 29 липня 2014 року (том 1 арк. справи 213), прибуткового ордеру № 5001680738 від 25 липня 2014 року (том 1 арк. справи 214);

- стосовно взаємовідносин з ПРАТ «Інститут Спецавтоматика»: договору № 3212 від 19 червня 2014 року з додатками (том 1 арк. справи 215-218), податкової накладної № 3 від 03 липня 2014 року на загальну суму 60 000,00 грн. (том 1 арк. справи 219), акту №1 від 03 липня 2014 року (том 1 арк. справи 220), платіжного доручення № 315379 від 28 жовтня 2014 року (том 1 арк. справи 221);

- стосовно взаємовідносин з Публічним акціонерним товариством «Донецькоблгаз»: договору № 11/010-Тр/191212-01/2 від 19 грудня 2012 року з додатками (том 1 арк. справи 222-229), податкової накладної № 26/17 від 25 липня 2014 року на загальну суму 93 000,00 (том 1 арк. справи 230), платіжного доручення № 299017 від 25 липня 2014 року (том 1 арк. справи 231);

- стосовно взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «РСК Донбасс»: договору № 95-ВЭ від 25 листопада 2013 року (том 1 арк. справи 232-234), податкової накладної № 2 від 29 липня 2014 року на загальну суму 6 732,00 грн. (том 1 арк. справи 235), акту № б/н від 29 липня 2014 року (том 1 арк. справи 236-241), довідки про вартість виконаних робіт від 29 липня 2014 року (том 1 арк. справи 242), платіжне доручення № 306050 від 28 серпня 2014 року (том 1 арк. справи 243);

- стосовно взаємовідносин з ТОВ «СКС Донбас-с»: договору № 6/01-2014 від 13 січня 2014 року (том 1 арк. справи 244-250), податкової накладної № 1 від 25 липня 2014 року на загальну суму 10 485,00 грн. (том 2 арк. справи 1), видаткової накладної № РН-0000047 від 25 липня 2014 року (том 2 арк. справи 2), платіжного доручення № 318218 від 13 листопада 2014 року (том 2 арк. справи 3), витягу з книги реєстрації доручень за 2012-2014 років (том 2 арк. справи 4-7), прибуткового ордеру № 5001695549 від 25 липня 2014 року (том 2 арк. справи 8), прибуткового ордеру № 5001695552 від 25 липня 2014 року (том 2 арк. справи 9), картки складського обліку матеріалів № 7 та № 8 (том 2 арк. справи 10), накладної - вимоги на відпуск № 4903629975 від 25 листопада 2014 року (том 2 арк. справи 11);

- стосовно взаємовідносин з ТОВ «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання»: договору № К355 від 18 квітня 2014 року з додатками (том 2 арк. справи 12-18), податкової накладної № 93 від 29 липня 2014 року на загальну суму 8 284,01 грн. (том 2 арк. справи 19), видаткової накладної № 94 від 29 липня 2014 року (том 2 арк. справи 20), рахунку на оплату № 94 від 29 липня 2014 року (том 2 арк. справи 21), платіжного доручення № 328926 від 13 січня 2015 року (том 2 арк. справи 22), витягу з книги реєстрації довіреностей за 2014 рік (том 2 арк. справи 23-25), сертифікату № 691 (том 2 арк. справи 26), сертифікату № 690 (том 2 арк. справи 27), прибуткового ордеру № 5001685851 від 29 липня 2014 року (том 2 арк. справи 28), картки складського обліку № 400 (том 2 арк. справи 29), картки складського обліку № 401 (том 2 арк. справи 30);

- стосовно взаємовідносин з ТОВ «Донбасенергомаш»: договору № Л183 від 28 березня 2014 року з додатками (том 2 арк. справи 31-38), податкової накладної № 8 від 15 липня 2014 року на загальну суму 7 452,00 грн. (том 2 арк. справи 39), квитанції № 1 від ТОВ «Донбасенергомаш» до ПН № 8 від 15 липня 2014 року (том 2 арк. справи 40), видаткової накладної № РН-0000035 від 15 липня 2014 року (том 2 арк. справи 41), прибуткового ордеру № 5001658893 від 15 липня 2014 року (том 2 арк. справи 42), карткою складського обліку № б/н (том 2 арк. справи 43), накладної-вимоги на відпуск № 4903377653 від 13 серпня 2014 року (том 2 арк. справи 44), податкової накладної № 10 від 17 липня 2014 року на загальну суму 636,00 грн. (том 2 арк. справи 45), квитанції № 1 від ТОВ «Донбасенергомаш» до ПН № 10 від 17 липня 2014 року (том 2 арк. справи 46), видаткової накладної № РН-0000035 від 17 липня 2014 року (том 2 арк. справи 47), прибуткового ордеру № 5001661706 від 17 липня 2014 року (том 2 арк. справи 48), картки складського обліку № б/н (том 2 арк. справи 49), картки складського обліку № б/н (том 2 арк. справи 50), накладної - вимоги на відпуск № 4903378563 від 13 серпня 2014 року (том 2 арк. справи 51), податкової накладної № 11 від 17 липня 2014 року на загальну суму 5 904,00 грн. (том 2 арк. справи 52), квитанції № 1 від ТОВ «Донбасенергомаш» до ПН № 11 від 17 липня 2014 року (том 2 арк. справи 53), видаткової накладної № РН-0000036 від 17 липня 2014 року (том 2 арк. справи 54), прибуткового ордеру № 5001696147 від 17 липня 2014 року (том 2 арк. справи 55), картки складського обліку № б/н (том 2 арк. справи 56), накладної - вимоги на відпуск № 4903378563 від 13 серпня 2014 року (том 2 арк. справи 57), витягу з журналу реєстрації доручень за 2012-2014 років (том 2 арк. справи 58-61), платіжного доручення № 305331 від 26 серпня 2014 року (том 2 арк. справи 62);

- стосовно взаємовідносин з Публічним акціонерним товариством «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз»: договору № 3015 від 28 січня 2013 року (том 2 арк. справи 63-64), податкової накладної № 192/07 від 16 липня 2014 року на загальну суму 6 051,74 грн. (том 2 арк. справи 65), накладної № 1437 від 16 липня 2014 року (том 2 арк. справи 66), платіжного доручення № 300682 (том 2 арк. справи 67), прибуткового ордеру № 5001663615 від 16 липня 2014 року (том 2 арк. справи 68), договору № к823 від 26 грудня 2013 року. (том 2 арк. справи 69-70), податкової накладної № 62/07 від 08 липня 2014 року на загальну суму 8 471,18 грн. (том 2 арк. справи 71), накладної № 1385 від 08 липня 2014 року (том 2 арк. справи 72), рахунку № 1371 від 08 липня 2014 року (том 2 арк. справи 73), платіжного доручення № 299553 від 29 липня 2014 року (том 2 арк. справи 74), прибуткового ордеру № 5001658896 (том 2 арк. справи 75), картки складського обліку № 997 (том 2 арк. справи 76), накладної - вимоги на відпуск № 4903324084 від 24 липня 2014 року (том 2 арк. справи 77), накладної - вимоги на відпуск № 4903324087 від 24 липня 2014 року (том 2 арк. справи 78), накладної - вимоги на відпуск № 4903324088 від 24 липня 2014 року (том 2 арк. справи 79), накладної - вимоги на відпуск № 4903324136 від 24 липня 2014 року (том 2 арк. справи 80), накладної - вимоги на відпуск № 4903324137 від 24 липня 2014 року (том 2 арк. справи 81), накладної - вимоги на відпуск № 4903324138 від 24 липня 2014 року (том 2 арк. справи 82), накладної - вимоги на відпуск № 4903324211 від 24 липня 2014 року (том 2 арк. справи 83), витягу з реєстру виданих та отриманих податкових накладних (том 2 арк. справи 84-96).

Як зазначалось судом вище, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З детального дослідження наведених вище документів, можна зробити висновок, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит при здійсненні ним операцій з придбання товарів та послуг на підставі виданих його контрагентами податкових накладних, за наявності інших первинних документів.

Також суд звертає увагу, що податковим законодавством не передбачена норма, яка позбавляє платника податків на додану вартість права на формування та включення сум до податкового кредиту у випадках, коли постачальники (контрагенти) такого платника податків не декларують та/або не сплачують податок на додану вартість за тими ж операціями, а платник податку в свою чергу виконує усі передбачені податковим законодавством умови щодо отримання бюджетного відшкодування та має необхідне документальне підтвердження розміру сформованого податкового кредиту.

Таким чином, платник податків, а в даному випадку - позивач, не повинен нести відповідальність за наслідками невиконання його контрагентами обов'язків щодо своєчасної подачі податкової звітності, а саме: декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року.

Суд зазначає, що вказана вище позиція суду підтверджується рішеннями Європейського суду з прав людини.

Так, рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Булвес АД» проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяженню компанії заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Аналогічні висновки Європейського Суду з прав людини виклав у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії.

Окрім викладеного суд зазначає, що відповідачем в акті перевірки, а також письмових запереченнях до позовної заяви з приводу неможливості у окремих платників податків подавати у граничний строк податкові декларації зауважено на тому, що зазначене вище може бути пов'язане з обставинами непереборної сили, підтвердженими документально, чим є, відповідно до пункту 5.4 Порядку - підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України, яке видається зазначеним органом на відповідне звернення платника податку.

З приводу викладеного суд зазначає, що представником позивача у судовому засіданні на підтвердження факту неможливості окремими платниками податків подавати у граничний строк податкові декларації надані суду копії Сертифікатів Торгово-промислової Палати України по окремим контрагентам, копії Сертифікатів яких були в наявності у позивача, а саме: Сертифікат № 1735 про настання обставин непереборної сили щодо КП «Компанія «Вода Донбасу» (том 2 арк. справи 120-121), Сертифікат № 1736 про настання обставин непереборної сили щодо КП «Компанія «Вода Донбасу» (том 2 арк. справи 122-123), Сертифікат про настання обставин непереборної сили щодо ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (том 2 арк. справи 124-125).

Одночасно суд звертає увагу на тому, що наведене вище не є предметом доказування у позивача, оскільки, як вказувалось судом вище, позивач виходячи із приписів Податкового кодексу України не несе відповідальність за наслідки невиконання його контрагентами своїх обов'язків щодо своєчасності подачі декларацій з податку на додану вартість, а дані обставини повинні бути встановлені та прийняті до уваги контролюючим органом при проведенні перевірки.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що Міжрегіональним Головним управлінням Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників помилково прийняті податкові повідомлення-рішення від 11 листопада 2014 року № 0000823720, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі на суму 234 704,00 грн., та від 31 січня 2015 року № 0000063720, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2014 року у розмірі 187 763 грн. 00 коп. та нараховані штрафні санкції у розмірі 46 941 грн. 00 коп., у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень: від 11 листопада 2014 року № 0000823720 на суму 234 704,00 грн., від 31 січня 2015 року № 0000063720, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частин 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, тобто 487,20 грн. (арк. справи 54).

На підставі викладеного, керуючись статтями 8-11, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень: від 11 листопада 2014 року № 0000823720 на суму 234 704,00 грн., від 31 січня 2015 року № 0000063720, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 11 листопада 2014 року № 0000823720 на суму 234 704,00 грн., з яких основний платіж у розмірі 187 763,00 грн., та штрафні санкції у розмірі 46 941,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 31 січня 2015 року № 0000063720.

Стягнути з Державного бюджету України на користь «ДТЕК Східенерго» (ЄДРПОУ 31831942, адреса: Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, бульвар Шевченка, буд. 11) витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят дві грн. 20 коп.).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 квітня 2015 року.

Постанова у повному обсязі складена 20 квітня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.