Ухвала

від 17.06.2015 по справі 805/482/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач -

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року справа №805/482/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Чебанова О.О., при секретарі судового засідання Томах О.О., представника позивача Єлізарової К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 р. у справі № 805/482/15-а (головуючий І інстанції Зінченко О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень: від 11.11.2014 року №0000823720 на суму 234 704,00 грн., від 31.01.2015року №0000063720,-

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби -Центральний офіс з обслуговування великих платників в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просили визнати протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень: від 11.11.2014 року №0000823720 на суму 234 704,00 грн., від 31.01.2015року №0000063720.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року позовні вимоги були задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 11 листопада 2014 року № 0000823720 на суму 234 704,00 грн., з яких основний платіж у розмірі 187 763,00 грн., та штрафні санкції у розмірі 46 941,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 31 січня 2015 року № 0000063720.

Суд першої інстанції виходив з того,що відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Також суд першої інстанції звертає увагу на те, що позивач, не повинен нести відповідальність за наслідками невиконання його контрагентами обов'язків щодо своєчасної подачі податкової звітності, а саме: декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити задовольнити позовні вимоги позивачу в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що в ході перевірки встановлено, що відповідно до додатку № 5 та реєсру отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року TОB «ДТЕК Східенерго», включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковим накладним отриманим від контрагентів, якими не подано декларації з ПДВ за липень 2014 року та не задекларовано податкові зобов'язання. Також апелянт зазначає, що обов'язковими передумовами формування податкового кредиту є попередня сплата та зарахування до бюджету податкових зобов'язань контрагентом, складання податкової накладної особою, що зареєстрована в установленому порядку як платник податку на додану вартість. Недотримання наведених вище умов свідчить про відсутність підстав для включення суми податку на додану вартість, що зазначена в податковій накладній, до складу податкового кредиту звітного періоду.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явились.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (ЄДРПОУ 31831942, адреса: Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, бульвар Шевченка, буд. 11) було зареєстроване як юридична особа 17 грудня 2001 року за № 1 266 120 0000 003409, що підтверджується випискою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1 арк. справи 46-50, 52). Згідно довідки від 17 травня 2012 року № 20/10/18-314-4 позивач з 19 грудня 2001 року узятий та перебуває на обліку як платник податків за № 3839 в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби. З 19 грудня 2001 року позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 200048316 серії НБ № 196399 про реєстрацію платника податку на додану вартість ( том 1 арк. справи 51).

Відповідач - Міжрегіональне Головне управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

У період з 21 жовтня 2014 року по 22 жовтня 2014 року заступником начальника відділу організації перевірок відшкодування податку на додану вартість Марченко Оленою Вікторівною відповідно до пунктів 200.10, 200.18 статті 200 Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2014 року на підставі декларації з податку на додану вартість від 30 вересня 2014 року № 9055903497, за результатами якої складений акт камеральної перевірки від 22 жовтня 2014 року № 1241/28-10-37-10/31831942 (том 1 арк. справи 13-19) з висновками про порушення позивачем:

- пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого податковим органом встановлено завищення позивачем податкового кредиту та від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за липень 2014 року на суму податку на додану вартість у розмірі 223 680,00 грн.,

- підпункту 14.1.18, пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2014 року в розмірі 223 680,00 грн., яке підлягає зменшенню.

Не погодившись із даними висновками, позивачем на вищенаведений акт перевірки 31 жовтня 2014 року за № 13/1885 до податкового органу були надіслані заперечення (том 1 арк. справи 20-23), але відповідач у своїй відповіді від 10 листопада 2014 року №20412/10/28-10-37-2-16 «Про надання відповіді до заперечення по акту перевірки» (том 1 арк. справи 25-27) висновки акту перевірки залишив незмінними, тобто такими які встановлені контролюючим органом у акті камеральної перевірки від 22 жовтня 2014 року № 1241/28-10-37-10/31831942.

З урахуванням чого, податковим органом на підставі наведеного акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2014 року №0000823720, яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, підпункту 198.1, пункту 198.6, статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2014 року у розмірі 213 680 грн. 00 коп. та нараховані штрафні санкції у розмірі 53 420 грн. 00 коп. (том 1 арк. справи 30).

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач 21 листопада 2014 року оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби (том 1 арк. справи 33-38), з урахуванням чого, рішенням Державної фіскальної служби від 20 січня 2015 року про результати розгляду скарги наведене вище податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2014 року № 0000823720 було скасоване в частині зменшення бюджетного відшкодування на 25 917,00 грн. та в частині збільшення на 6 479,00 грн. штрафної санкції, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - частково задоволено.

Позивач не погодився з даним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим звернувся до суду із даної позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 листопада 2014 року № 0000823720, та від 31 січня 2015 року №0000063720.

Суд зазначає, що спірним питанням у даній справі є обґрунтованість прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень від 11 листопада 2014 року № 0000823720, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі на суму 234 704,00 грн., та від 31 січня 2015 року № 0000063720, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2014 року у розмірі 187 763 грн. 00 коп. та нараховані штрафні санкції у розмірі 46 941 грн. 00 коп.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначалось судом вище, на підставі акту камеральної перевірки від 22 жовтня 2014 року № 1241/28-10-37-10/31831942, за яким відповідачем винесені спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючим органом встановлені порушення позивачем підпункту14.1.18 пункту 14.1 статті 14, підпункту 198.1, пункту 198.6, статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

З описової частини наведеного акту перевірки вбачається, що податковим органом були зроблені висновки про порушення виходячи з того, що контрагентами позивача, а саме: КП «Компанія «Вода Донбасу», ПАТ «Донецькоблгаз», ПРАТ «Інститут Спецавтоматика», ТОВ «Луганське енергетичне обладнання», ТОВ «Донбасенергомаш», ТОВ «СКС Донбас-с», ТОВ «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання», ТОВ «РСК Донбас», не подано та не задекларовано податкові зобов'язання.

Зокрема, виходячи зі змісту акту перевірки податковим органом встановлено, що відповідно до додатку № 5 та реєстру отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року TОB «ДТЕК Східенерго», включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковим накладним отриманим від контрагентів, якими не подано декларації з ПДВ за липень 2014 року та не задекларовано податкові зобов'язання, а саме:

- КП «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ 191678) на суму ПДВ 160 180, 40 грн. Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань КП «Компанія Вода Донбасу» за червень 2014 року становить - 0,0 грн., за липень 2014 року становить - 0,0 грн., оскільки податкові декларації з ПДВ за червень 2014 року, липень 2014 року КП «Компанія Вода Донбасу» до СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів не подано та не задекларовано податкові зобов'язання;

- ПАТ «Донецькоблгаз» (код ЄДРПОУ 3361075) на суму ПДВ 17 920,49 грн. Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань ПАТ «Донецькоблгаз» за липень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року ПАТ «Донецькоблгаз» до СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів не подано та не задекларовано податкові зобов'язання;

- ПРАТ «Інститут Спецавтоматика» (код ЄДРПОУ 230668) на суму ПДВ 10 000,00 грн. Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань ПРАТ «Інститут Спецавтоматика» за липень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію липень 2014 року ПРАТ «Інститут Спецавтоматика» до ДПІ у Жовтневому p-ні м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області не подано та не задекларовано податкові зобов'язання;

- ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» (код ЄДРПОУ 31443937) на суму ПДВ 4 827,42 грн. Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» за липень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію ПДВ за липень 2014 року ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» до СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ МД не подано та не задекларовано податкові зобов'язання.

- ТОВ «Донбасенергомаш» (код ЄДРПОУ 32648751) на суму ПДВ 2 332,00 грн. Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань ТОВ «Донбасенергомаш» за липень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року ТОВ «Донбасенергомаш» до Ленінської ОДПІ у м Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області не подано та не задекларовано податкові зобов'язання.

- ТОВ «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання» (код ЄДРПОУ 32389368) на суму ПДВ 1 380,67 грн. Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання» за липень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року ТОВ «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання» до ДПІ у Київському p-ні м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області не подано та не задекларовано податкові зобов'язання;

- ТОВ «РСК ДОНБАС» (код ЄДРПОУ 36307729) на суму ПДВ 1 122,00 грн. Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань ТОВ «РСК ДОНБАС» за липень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року ТОВ «РСК ДОНБАС» до ДПІ у Пролетарському p-ні м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області не подано та не задекларовано податкові зобов'язання.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Українивстановлено, що бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 200.1, 200.3, 200.4. статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до положення пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми Податкового кодексу України вбачається, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, відповідачем відповідно до додатку № 5 та реєстру отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року встановлено, що TОB «ДТЕК Східенерго», включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковим накладним отриманим від контрагентів, якими не подано декларації з ПДВ за липень 2014 року та не задекларовано податкові зобов'язання, а саме, по взаємовідносинам з: КП «Компанія «Вода Донбасу», ПАТ «Донецькоблгаз», ПРАТ «Інститут Спецавтоматика», ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», ТОВ «Донбасенергомаш», ТОВ «РСК ДОНБАСС» та ТОВ «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання», а в запереченнях, наданих суду зроблено висновок, що обов'язковими передумовами формування податкового кредиту є попередня сплата та зарахування до бюджету податкових зобов'язань контрагентом, складання податкової накладної особою, що зареєстрована в установленому порядку як платник податку на додану вартість. Недотримання наведених вище умов свідчить про відсутність підстав для включення суми податку на додану вартість, що зазначена в податковій накладній, до складу податкового кредиту звітного періоду.

Колегія суддів зазначає, що позивачем на підтвердження своєї правової позиції щодо взаємовідносин з вищенаведеними контрагентами, та, як наслідок правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від вищенаведених контрагентів, надано суду копії наступних документів:

- стосовно взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання»: договору № 17 ф від 21 березня 2011 року з додатками (том 1 арк. справи 161-165), податкової накладної № 162/91 від 10 липня 2014 року на загальну суму 7 628,53 грн. (том 1 арк. справи 177), платіжного доручення № 294526 від 10 липня 2014 року (том 1 арк. справи 178), податкової накладної № 506/91 від 31 липня 2014 року на суму 21 335,98 грн. (том 1 арк. справи 179), акту № 17ф/7/3 від 31 липня 2014 року (том 1 арк. справи 180), рахунку № 17ф/7/3 від 01 серпня 2014 року (том 1 арк. справи 181), платіжного доручення № 300504 від 05 серпня 2015 року (том 1 арк. справи 182);

- стосовно взаємовідносин з Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу»: договору № 3215/008 від 17 червня 2014 року (том 1 арк. справи 183), податкової накладної № 1084/39 від 10 липня 2014 року на загальну суму 150 000,00 грн. (том 1 арк. справи 188), квитанції № 1 від КП «Компанія «Вода Донбасу» до ПН №1084/39 від 10 липня 2014 року (том 1 арк. справи 189), платіжного доручення № 294547 від 10 липня 2014 року (том 1 арк. справи 190), податкової накладної № 2920/39 від 29 липня 2014 року на загальну суму 268 309,92 грн. (том 1 арк. справи 191), квитанції № 1 від КП «Компанія «Вода Донбасу» до ПН №2920/39 від 29 липня 2014 року (том 1 арк. справи 192), платіжного доручення № 299292 від 29 липня 2014 року (том 1 арк. справи 193), акту № б/н від 31 липня 2014 року (том 1 арк. справи 194), договору № 3541/012 від 23 грудня 2013 року (том 1 арк. справи 195), податкової накладної № 1083/39 від 10 липня 2014 року на загальну суму 60 000,00 грн. (том 1 арк. справи 197), платіжного доручення № 294546 від 10 липня 2014 року (том 1 арк. справи 198), податкової накладної № 2919/39 від 29 липня 2014 року на загальну суму 64 453,44 грн. (том 1 арк. справи 199), квитанції № 1 від КП «Компанія «Вода Донбасу» до ПН №2919/39 від 29 липня 2014 року (том 1 арк. справи 200), платіжного доручення № 299291 від 29 липня 2014 року (том 1 арк. справи 201), акту № б/н від 31 липня 2014 року (том 1 арк. справи 202), договору № 39 від 25 січня 2013 року з додатками (том 1 арк. справи 203-208), податкової накладної № 48/07 від 25 липня 2014 року на загальну суму 174 347,71 грн. (том 1 арк. справи 209), квитанції № 1 від КП «Компанія «Вода Донбасу» до ПН № 48/07 від 25 липня 2014 року (том 1 арк. справи 210), акту № 39/07 від 25 липня 2014 року (том 1 арк. справи 211), рахунку-фактури № 7/3921 від 25 липня 2014 року (том 1 арк. справи 212), платіжного доручення № 299556 від 29 липня 2014 року (том 1 арк. справи 213), прибуткового ордеру № 5001680738 від 25 липня 2014 року (том 1 арк. справи 214);

- стосовно взаємовідносин з ПРАТ «Інститут Спецавтоматика»: договору № 3212 від 19 червня 2014 року з додатками (том 1 арк. справи 215-218), податкової накладної № 3 від 03 липня 2014 року на загальну суму 60 000,00 грн. (том 1 арк. справи 219), акту №1 від 03 липня 2014 року (том 1 арк. справи 220), платіжного доручення № 315379 від 28 жовтня 2014 року (том 1 арк. справи 221);

- стосовно взаємовідносин з Публічним акціонерним товариством «Донецькоблгаз»: договору № 11/010-Тр/191212-01/2 від 19 грудня 2012 року з додатками (том 1 арк. справи 222-229), податкової накладної № 26/17 від 25 липня 2014 року на загальну суму 93 000,00 (том 1 арк. справи 230), платіжного доручення № 299017 від 25 липня 2014 року (том 1 арк. справи 231);

- стосовно взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «РСК Донбасс»: договору № 95-ВЭ від 25 листопада 2013 року (том 1 арк. справи 232-234), податкової накладної № 2 від 29 липня 2014 року на загальну суму 6 732,00 грн. (том 1 арк. справи 235), акту № б/н від 29 липня 2014 року (том 1 арк. справи 236-241), довідки про вартість виконаних робіт від 29 липня 2014 року (том 1 арк. справи 242), платіжне доручення № 306050 від 28 серпня 2014 року (том 1 арк. справи 243);

- стосовно взаємовідносин з ТОВ «СКС Донбас-с»: договору № 6/01-2014 від 13 січня 2014 року (том 1 арк. справи 244-250), податкової накладної № 1 від 25 липня 2014 року на загальну суму 10 485,00 грн. (том 2 арк. справи 1), видаткової накладної № РН-0000047 від 25 липня 2014 року (том 2 арк. справи 2), платіжного доручення № 318218 від 13 листопада 2014 року (том 2 арк. справи 3), витягу з книги реєстрації доручень за 2012-2014 років (том 2 арк. справи 4-7), прибуткового ордеру № 5001695549 від 25 липня 2014 року (том 2 арк. справи 8), прибуткового ордеру № 5001695552 від 25 липня 2014 року (том 2 арк. справи 9), картки складського обліку матеріалів № 7 та № 8 (том 2 арк. справи 10), накладної - вимоги на відпуск № 4903629975 від 25 листопада 2014 року (том 2 арк. справи 11);

- стосовно взаємовідносин з ТОВ «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання»: договору № К355 від 18 квітня 2014 року з додатками (том 2 арк. справи 12-18), податкової накладної № 93 від 29 липня 2014 року на загальну суму 8 284,01 грн. (том 2 арк. справи 19), видаткової накладної № 94 від 29 липня 2014 року (том 2 арк. справи 20), рахунку на оплату № 94 від 29 липня 2014 року (том 2 арк. справи 21), платіжного доручення № 328926 від 13 січня 2015 року (том 2 арк. справи 22), витягу з книги реєстрації довіреностей за 2014 рік (том 2 арк. справи 23-25), сертифікату № 691 (том 2 арк. справи 26), сертифікату № 690 (том 2 арк. справи 27), прибуткового ордеру № 5001685851 від 29 липня 2014 року (том 2 арк. справи 28), картки складського обліку № 400 (том 2 арк. справи 29), картки складського обліку № 401 (том 2 арк. справи 30);

- стосовно взаємовідносин з ТОВ «Донбасенергомаш»: договору № Л183 від 28 березня 2014 року з додатками (том 2 арк. справи 31-38), податкової накладної № 8 від 15 липня 2014 року на загальну суму 7 452,00 грн. (том 2 арк. справи 39), квитанції № 1 від ТОВ «Донбасенергомаш» до ПН № 8 від 15 липня 2014 року (том 2 арк. справи 40), видаткової накладної № РН-0000035 від 15 липня 2014 року (том 2 арк. справи 41), прибуткового ордеру № 5001658893 від 15 липня 2014 року (том 2 арк. справи 42), карткою складського обліку № б/н (том 2 арк. справи 43), накладної-вимоги на відпуск № 4903377653 від 13 серпня 2014 року (том 2 арк. справи 44), податкової накладної № 10 від 17 липня 2014 року на загальну суму 636,00 грн. (том 2 арк. справи 45), квитанції № 1 від ТОВ «Донбасенергомаш» до ПН № 10 від 17 липня 2014 року (том 2 арк. справи 46), видаткової накладної № РН-0000035 від 17 липня 2014 року (том 2 арк. справи 47), прибуткового ордеру № 5001661706 від 17 липня 2014 року (том 2 арк. справи 48), картки складського обліку № б/н (том 2 арк. справи 49), картки складського обліку № б/н (том 2 арк. справи 50), накладної - вимоги на відпуск № 4903378563 від 13 серпня 2014 року (том 2 арк. справи 51), податкової накладної № 11 від 17 липня 2014 року на загальну суму 5 904,00 грн. (том 2 арк. справи 52), квитанції № 1 від ТОВ «Донбасенергомаш» до ПН № 11 від 17 липня 2014 року (том 2 арк. справи 53), видаткової накладної № РН-0000036 від 17 липня 2014 року (том 2 арк. справи 54), прибуткового ордеру № 5001696147 від 17 липня 2014 року (том 2 арк. справи 55), картки складського обліку № б/н (том 2 арк. справи 56), накладної - вимоги на відпуск № 4903378563 від 13 серпня 2014 року (том 2 арк. справи 57), витягу з журналу реєстрації доручень за 2012-2014 років (том 2 арк. справи 58-61), платіжного доручення № 305331 від 26 серпня 2014 року (том 2 арк. справи 62);

- стосовно взаємовідносин з Публічним акціонерним товариством «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз»: договору № 3015 від 28 січня 2013 року (том 2 арк. справи 63-64), податкової накладної № 192/07 від 16 липня 2014 року на загальну суму 6 051,74 грн. (том 2 арк. справи 65), накладної № 1437 від 16 липня 2014 року (том 2 арк. справи 66), платіжного доручення № 300682 (том 2 арк. справи 67), прибуткового ордеру № 5001663615 від 16 липня 2014 року (том 2 арк. справи 68), договору № к823 від 26 грудня 2013 року. (том 2 арк. справи 69-70), податкової накладної № 62/07 від 08 липня 2014 року на загальну суму 8 471,18 грн. (том 2 арк. справи 71), накладної № 1385 від 08 липня 2014 року (том 2 арк. справи 72), рахунку № 1371 від 08 липня 2014 року (том 2 арк. справи 73), платіжного доручення № 299553 від 29 липня 2014 року (том 2 арк. справи 74), прибуткового ордеру № 5001658896 (том 2 арк. справи 75), картки складського обліку № 997 (том 2 арк. справи 76), накладної - вимоги на відпуск № 4903324084 від 24 липня 2014 року (том 2 арк. справи 77), накладної - вимоги на відпуск № 4903324087 від 24 липня 2014 року (том 2 арк. справи 78), накладної - вимоги на відпуск № 4903324088 від 24 липня 2014 року (том 2 арк. справи 79), накладної - вимоги на відпуск № 4903324136 від 24 липня 2014 року (том 2 арк. справи 80), накладної - вимоги на відпуск № 4903324137 від 24 липня 2014 року (том 2 арк. справи 81), накладної - вимоги на відпуск № 4903324138 від 24 липня 2014 року (том 2 арк. справи 82), накладної - вимоги на відпуск № 4903324211 від 24 липня 2014 року (том 2 арк. справи 83), витягу з реєстру виданих та отриманих податкових накладних (том 2 арк. справи 84-96).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З детального дослідження наведених вище документів, можна зробити висновок, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит при здійсненні ним операцій з придбання товарів та послуг на підставі виданих його контрагентами податкових накладних, за наявності інших первинних документів.

Податковим законодавством не передбачена норма, яка позбавляє платника податків на додану вартість права на формування та включення сум до податкового кредиту у випадках, коли постачальники (контрагенти) такого платника податків не декларують та/або не сплачують податок на додану вартість за тими ж операціями, а платник податку в свою чергу виконує усі передбачені податковим законодавством умови щодо отримання бюджетного відшкодування та має необхідне документальне підтвердження розміру сформованого податкового кредиту.

Таким чином, платник податків, а в даному випадку - позивач, не повинен нести відповідальність за наслідками невиконання його контрагентами обов'язків щодо своєчасної подачі податкової звітності, а саме: декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року.

Вказана вище позиція суду підтверджується рішеннями Європейського суду з прав людини.

Так, рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Булвес АД» проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяженню компанії заявника, гщо порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Аналогічні висновки Європейського Суду з прав людини виклав у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії.

Окрім викладеного відповідачем в акті перевірки, а також письмових запереченнях до позовної заяви з приводу неможливості у окремих платників податків подавати у граничний строк податкові декларації зауважено на тому, що зазначене вище може бути пов'язане з обставинами непереборної сили, підтвердженими документально, чим є, відповідно до пункту 5.4 Порядку - підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України, яке видається зазначеним органом на відповідне звернення платника податку.

З приводу викладеного представником позивача у судовому засіданні на підтвердження факту неможливості окремими платниками податків подавати у граничний строк податкові декларації надані суду копії Сертифікатів Торгово-промислової Палати України по окремим контрагентам, копії Сертифікатів яких були в наявності у позивача, а саме: Сертифікат № 1735 про настання обставин непереборної сили щодо КП «Компанія «Вода Донбасу» (том 2 арк. справи 120-121), Сертифікат № 1736 про настання обставин непереборної сили щодо КП «Компанія «Вода Донбасу» (том 2 арк. справи 122-123), Сертифікат про настання обставин непереборної сили щодо ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (том 2 арк. справи 124-125).

Необхыдно також звернути увагу на тому, що наведене вище не є предметом доказування у позивача, оскільки, як вказувалось судом вище, позивач виходячи із приписів Податкового кодексу України не несе відповідальність за наслідки невиконання його контрагентами своїх обов'язків щодо своєчасності подачі декларацій з податку на додану вартість, а дані обставини повинні бути встановлені та прийняті до уваги контролюючим органом при проведенні перевірки.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції вірно вважав, що Міжрегіональним Головним управлінням Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників помилково прийняті податкові повідомлення-рішення від 11 листопада 2014 року № 0000823720, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі на суму 234 704,00 грй'., та від 31 січня 2015 року № 0000063720, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2014 року у розмірі 187 763 грн. 00 коп. та нараховані штрафні санкції у розмірі 46 941 грн. 00 коп., у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов до висновку що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень- рішень: від 11 листопада 2014 року № 0000823720 на суму 234 704,00 грн., від 31 січня 2015 року № 0000063720, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів зазначає що на підставі викладеного спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що обов'язковими передумовами формування податкового кредиту є попередня сплата та зарахування до бюджету податкових зобов'язань контрагентом не приймаються до уваги.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

Повний текст ухвали складений 18 червня 2015 року.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби -Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 р. у справі № 805/482/15-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 р. у справі № 805/482/15-а залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення може бути оскаржена протягом двадцяти днів після складення постанови в повному обсязі.

Колегія суддів : О.О.Шишов

І.В.Сіваченко

О.О.Чебанов